Комплексне вирішення актуальних проблем Чорноморської громади

Під такою назвою 20 грудня в Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області відбулась неординарна подія − передзахист дипломних робіт членів громади − магістрантів  Інституту публічної служби та управління НУ "Одеська Політехніка":  Юлії Пакунової, Тетяни Рябової, Олександра Пакунова та Анастасії Артеменко.

Автором і натхненником ідеї проведення такої форми презентації результатів наукових досліджень і напрацювань перед зацікавленою аудиторією став науковий керівник вказаних магістрантів – Андрій Семенович Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, який є не лише креативним викладачем в Інституті публічної служби та управління, але й відомим громадським діячем, очільником ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Прес-реліз про Асамблею ПГС 04.10.2022

Виступає голова УС ПГС О.Шубін

4 жовтня цього року відбулась чергова Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), на якій були представлені основні результати діяльності ПГС у 2021-2022 роках.


В Асамблеї узяли участь більше 70 представників органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Були затверджені зміни до складу УС ПГС та відбулась дискусія щодо основних завдань України й інтенсифікації залучення громадянського суспільства до процесів євроінтеграції.

На засіданнях робочих груп УС ПГС колегіально визначались пріоритети євроінтеграції та виконання Угоди про Асоціацію.

Директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій КРУПНИК узяв участь у роботі Асамблеї як член Робочої групи № 2 УС ПГС "Свобода, юстиція, права людини".

Під час дообрання до складу УС ПГС представника Федерації роботодавців України А. Крупник запропонував Федерації звернути окрему увагу на процеси працевлаштування переселенців, їхнього перенавчання та підвищення кваліфікації.

Демократичні цінності, які у процесі євроінтеграції запроваджуються у життя українського суспільства, А. Крупник запропонував доповнити усвідомленою відповідальністю, якої сьогодні часто бракує тим, хто активно захищає свої права, свободи та інтереси, нехтуючи правами та інтересами інших.

А. Крупник зазначив, що для успішної подальшої демократизації українського суспільства та залучення громадськості до процесів формування й реалізації політики необхідно "озброїти" державу належними законодавчими інструментами, зокрема, законами "Про публічні консультації", "Про місцеві референдуми", "Про загальні збори", оновити Закон "Про органи самоорганізації населення" та доповнити Закон "Про місцеве самоврядування в України" нормами, які забезпечують можливість реалізації усіх форм громадської участі на рівні місцевого самоврядування.

А. Крупник вважає, що в сучасних умовах вкрай необхідно підвищити адресність соціальної політики по відношенню до різних категорій населення через використання інструментів соціальної діагностики й тісну співпрацю із громадськими утвореннями, що представляють інтереси відповідних соціальних груп.

Досвід інших громад – до уваги Доброславській ОТГ

Команда проєкту серед інших напрямів громадського залучення мешканців громади працює над проєктами економічного спрямування.

Обговоренню стану і перспектив економічного розвитку Доброславської громади був присвячений листопадовий візит учасників проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» до керівництва громади. Тоді про методи та форми розвитку бізнес-середовища у громаді, способи долучення громадян як співвласників місцевих ресурсів до розвитку місцевого господарства, підвищення їх зацікавленості у результатах своєї роботи розповідала експертка Лолла Олійник.

Продовжуючи розробляти економічну складову в межах реалізації запланованого, було вивчено позитивний досвід інших громад.

Цікавою є ініціатива Новопокровської ТГ з Харківщини, де в січні 2022 р. відбувся круглий стіл з підприємцями та фермерами громади на тему: «Залучення інвестицій в громаду». Представники бізнес-середовища громади спільно з селищним головою Оленою Слабінською та членами робочої групи Стратегії розвитку територіальної громади і представниками Навчально-наукового інституту "Інститут державного управління" ХНУ ім В.Н. Каразіна під час проведення Круглого столу шукали відповіді на такі питання:

• як підвищити інвестиційну привабливість та які механізми доцільно використовувати для забезпечення конкурентоспроможності громади;
• які види підприємницької діяльності є найбільш пріоритетними для розвитку у громаді;
• як розширити перелік джерел формування доходної частини бюджету громади;
• як економічно мотивувати суб’єктів малого та середнього бізнесу до створення нових робочих місць;
• чим місцева влада може допомогти малому та середньому бізнесу для їх активного розвитку;
• які питання обов’язково мають увійти до Стратегії розвитку громади?

Селищний голова наголосила, що для розвитку громади та нарощування інвестиційного потенціалу важливою є така співпраця підприємців, посадовців та науковців. Тож залучення інвестицій у громаду має стати предметом зацікавленості зусиль місцевого самоврядування, бізнесу і кожного мешканця громади.

Про тренінг «Основи належного врядування в ОГС»

В жовтні проведено другий набір організацій громадянського суспільства для участі в унікальній, авторській навчальній програмі «Основи належного врядування в ОГС», що проводить ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».
Належне врядування та дотримання встановлених стандартів якості для ОГС вже сталою практикою в європейських країнах та є ефективним інструментом сприяння інституційного розвитку ОГС. Цей процес почався з усвідомлення серед самих ОГС, а також з результатів консультацій з органами влади, які висунули певні вимоги щодо прозорості, підзвітності та ефективності діяльності ОГС, щодо необхідності створити рівні умови для всіх ОГС - як сталих, так і новостворених- і налагодити співпрацю та партнерство з державними органами на основі принципів прозорості та належного врядування.
Сталості та самозарадності організацій громадянського суспільства (ОГС) планується досягти через розбудову в них належного врядування, посилення зв’язків з громадами та

цільовими групами, а також шляхом підзвітності й прозорості цих організацій.
До участі у навчальній програмі долучились громадські та благодійні організації з усієї України. Активними учасниками цієї програми стали директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник і голова партнерської правозахисної організації «Співдружність» Валерій Головко.
Цікавими і корисними, з численними практичними вправами виявились заняття з таких важливих для життєдіяльності громадських організацій питань:

• організаційна структура, повноваження керівних та наглядових органів;
• внутрішній контроль;
• стратегічне та оперативне планування;
• конфлікт інтересів в організації та його подолання;
• основи належного управління фінансами та закупівель;
• прозорість та підзвітність в діяльності ОГС.

РАЙОННІ РАДИ: ШУКАЄМО ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

Період, який минув з часу місцевих виборів довів, що районним радам в новій моделі врядування досить важко знайти своє місце у системі організації публічної влади на територіальному рівні.

РАЙОННІ РАДИ В НОВІЙ МОДЕЛІ ВРЯДУВАННЯ

Як не дивно, але значна кількість депутатів районних рад, не кажучи вже про пересічних громадян, погано розуміють конституційну природу районних рад.

У підсумку, понад 5 тисяч депутатів 119 районних рад зараз ставлять собі питання: «Навіщо взагалі було обиратися депутатом, коли майже всі функції районної ланки самоврядування відійшли на рівень територіальних громад?».

Конституція України не містить згадки про районну громаду. Але це зовсім не виключає наявності на районному рівні такої інституції місцевого самоврядування, як районної ради, статус якої в Конституції України визначений як «орган спільної компетенції громад в межах району».

Таким чином, у правовому розумінні район виступає як конституційно встановлена зона міжмуніципального співробітництва, органом якого є районна рада. Її завданням є розв’язання тих питань місцевого значення, які виходять за межі окремих громад та/або які неможливо (недоцільно) реалізовувати громадами самостійно.

Регіональна Виборча Рада Одеси

 

Аналітичний бріф щодо передвиборчої ситуації 

в Одеській області

Як новий адміністративно-територіальний поділ Одеської області впливає на виборчу ситуацію?

За площею, яка дорівнює 33,3 тис. км², Одеський регіон є найбільшим серед усіх регіонів країни. Територія області складає 5,5 % території України. Середня чисельність населення області станом на 01.02.2019 становила 2 379,5 тис. осіб. До складу області до реформи входило 26 районів, 9 міст обласного та 10 міст районного значення, 33 селища міського типу.

На 1 січня 2019 року на території області в рамках децентралізації утворено 31 об’єднану територіальну громаду (ОТГ). У 2019 році створено ще 5 об’єднаних територіальних громад, а станом на сьогодні існує 37 ОТГ. Проте процес утворення був для регіону складним. Через перепони місцевих політичних еліт, острах населення перед змінами, менше половини з цих громад скористались правом на добровільне об’єднання. Кількість жителів Одеської області, які проживають на території ОТГ становить 370,960 тис. осіб (15% від загальної кількості жителів області).

У рамках реформи децентралізації змінився адміністративно-територіальний поділ Одеської області зі збереженням її загальних меж. Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807–IX, в Одеській області замість 490 сільських, селищних і міських рад утворено 91 об’єднану територіальну громаду, а замість 26 районів — 7 укрупнених районів.

1) Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка);
2) Білгород-Дністровський район (з адміністративним центром у місті Білгород-Дністровському);
3) Болградський район (з адміністративним центром у місті Болграді);
4) Ізмаїльський район (з адміністративним центром у місті Ізмаїлі);
5) Одеський район (з адміністративним центром у місті Одесі);
6) Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільську);
7) Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна).

Регіональна Виборча Рада Одещини

 Аналітичний бріф

Передвиборча ситуація в місті Одеса

  у вересні 2020 року

Проблеми місцевого самоврядування в Одесі

   Одеса – місто-мільйонник. За даними офіційного сайту Одеської міської ради, кількість жителів на 01.07.2020 становила 1 017 076 осіб. Кількість депутатів, що балотуються у міську раду складає 64 особи. Одеська міська ТВК постановою від 5 вересня утворила в місті Одесі вісім виборчих округів: по два на кожен район міста: Київський, Малиновський, Приморський і Суворовський. При цьому загальна кількість виборців, які мають право голосу на цих виборах, складає 720 тисяч 57 осіб. Кожна із зареєстрованих партій може висунути від 5 до 12 кандидатів на округ. 

     Мета роботи Регіональної Виборчої ради Одещини – допомогти одеситам зробити усвідомлений вибір, що включає знання нового виборчого законодавства, оцінку виборчої ситуації, розуміння економіко-соціальних проблем міста та позицій кандидатів, що балотуються до міської ради.

Передвиборча атмосфера в Одесі

    Чинного мера Геннадія Труханова політична партія «Довіряй ділам» висунула в кандидати на посаду міського голови. На своїй сторінці в Facebook Геннадій Труханов запевнив, що на вибори йде з командою, з якою працював 5 років та має намір продовжити «розпочаті в місті перетворення». 

     За рейтингами, Геннадій Труханов займає провідне становище серед інших кандидатів. Так, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, станом на 14 вересня 46,6% опитаних респондентів в Одесі готові підтримати чинного мера на місцевих виборах, що відбудуться в жовтні. Водночас 34% респондентів підтримують партію «Довіряй ділам».

САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ОДНОРІВНЕВІСТЬ ЧИ БАГАТОРІВНЕВІСТЬ

Під час різноманітних заходів з обговорення перспектив розвитку територіальної організації влади в Україні, що відбувалися протягом 2014-2020 років, час від часу можна було почути думку, що в межах загальної політики децентралізації в Україні запроваджується інститут регіонального самоврядування, який має замістити централізований механізм державного управління на регіональному рівні. Про зазначене начебто свідчила можливість створення виконавчих органів обласних та районних рад, а також ліквідація місцевих державних адміністрацій як органів виконавчої влади на відповідному територіальному рівні.

На наш погляд, у межах дискусії про подальший розвиток політики децентралізації та її конституційного оформлення в частині регіонального рівня врядування, треба визначитися щодо наступного:

• що розуміється під регіональним самоврядуванням;
• чи існує інститут регіонального самоврядування за чинною Конституцією України;
• чи створюється інститут регіонального самоврядування в Україні за існуючими концептуальними уявленнями щодо політики децентралізації;
• чи варто визнати на конституційному рівні у системі публічної влади інститут регіонального самоврядування, і якими мають бути його основні характеристики.

У Рекомендації 1811 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи про регіоналізацію в Європі закріплено, що регіон — це не просто адміністративна одиниця субнаціонального рівня у системі територіального поділу країни, а насамперед територіальна спільнота, що є колективним соціальним суб’єктом, який володіє самоврядуванням.

У Декларації щодо регіоналізму в Європі (прийнята Асамблеєю Європейських регіонів у 1996 році) регіоном також визначається територіальний колектив, який сформовано в законодавчому порядку на рівні, безпосередньо нижчому від державного, що наділений самоврядуванням.