Попри карантин, триває реалізація проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина»

Відбулась довгоочікувана поїздка команди проєкту до селища Доброслав в новому 2022 році. Метою її була підготовки наступних кроків з реалізації проєкту: формування Ради старійшин, Молодіжної ради, надання на розгляд юридичним службам Доброславської селищної ради змін до локальних НПА, підготовлених командою проєкту, та ін.

До того є була і святкова підстава – напередодні свій День народження відзначала селищний голова Людмила Прокопечко, тому представники Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник і Оксана Дуліна з особливим задоволенням мали можливість привітати її із цим Днем.
У привітання була висловлена щира повага до керівниці громади як успішного й самовідданого лідера та виникла гарна нагода поспілкуватися з Людмилою Ярославівною з різноманітних питань реалізації проєкту.
Проміжні результати комунікації з головою Доброславської громади:

• досягнуто домовленості щодо активізації процесів створення Ради старійшин,
• частково узгоджено організаційні питання щодо Молодіжної ради, органів самоорганізації в мікрогромадах,
• обговорено перспективи створення Робочої групи з удосконалення системи управління громадою на основі принципів демократизації та участі громадськості.

Детальніше акцентовані питання на завданнях Робочої групи: ними є перегляд та коригування чинних НПА: Положення про постійні комісії, про старост, про громадське обговорення кандидатур до цих органів. Наголошено на розробці нового Регламенту виконавчих органів Ради, Статуту територіальної громади, Стратегії розвитку громади до 2030 року.

ЕКСПЕРТИ UPLAN ТА ЦППР ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЗА ПРАВОВІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОГС

 19 організацій громадського сектору об’єдналися для створення мережевого майданчика для адвокації та підтримки впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства.

Масштабний та змістовний аналітичний документ — Карта правових реформ — був розроблений минулого року. Свої пропозиції та коментарі до Карти вносили експерти Мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області.

Логічним продовженням стало створення Платформи за правові реформи для ОГС.

Участь у Платформі відкриває низку можливостей:

• постійне навчання;
• підвищення кваліфікацій з питань законо- та нормотворчості, діяльності коаліцій;
• фахові консультації й експертиза;
• пошук партнерів та однодумців;
• адвокатування власного питання та масштабування його завдяки підтримці учасників Платформи.
  

23 лютого під час онлайн-презентації Платформи за правові реформи для ОГС директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік пояснила мету ініціації Платформи: «Одним із запитів від ОГС-учасниць та експертів під час створення Карти було об’єднання і просування правових змін. Щоб реформи не залишилися на папері, потрібно діяти. І сьогодні ця платформа відповідає на запит».

ЗАЯВА організацій громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм в Україні (№№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3)

 Експерти Одеського інституту соціальних технологій А.Орлова, О.Дуліна та А.Крупник, які є експертами також Мережі UPLAN, узяли участь в обговоренні позиції "третього сектору" щодо законопроектів про лоббізм і підтримали спільну заяву.

Наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради України знаходяться чотири законопроєкти, які мають на меті законодавче врегулювання лобістської діяльності: законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3: https://bit.ly/3r1r4zK.

 Підходи, закладені в цих законопроєктах, несуть загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також право на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантованих ст. 5 і 36 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», іншими законами України, а також ст. 25 ратифікованого Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Системним недоліком цих законопроєктів є намір поширити регулювання лобізму на гарантовану законами діяльність організацій громадянського суспільства і громадян, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики.

 У названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади. На нашу думку, виключно діяльність, яка підходить під це обмежене визначення лобізму, може бути предметом законодавчого регулювання.

Серед найбільш суперечливих положень законопроєктів, які обмежують права громадян і організацій громадянського суспільства на реалізацію своїх інтересів через участь у формуванні публічної політики є такі: