ПОВОЄННІ ВИБОРИ: НАВІЩО ТА ЯКИМ ЧИНОМ

6 червня в Одесі, в  Американському домі відбулося регіональне громадське обговорення питання організації повоєнних виборів в Україні.

Захід, який відбувся у змішаному очно-дистанційному форматі, організувала команда Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN на чолі із Центром політико-правових реформ.

Юлія Кириченко, Членкиня Правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ презентувала проєкт Білої книги щодо відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях.

Власне бачення територіальної організації виборів представив експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Денис Ковриженко, а питання реалізації виборчих прав в умовах масової міграції в Україні висвітлив радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло РОМАНЮК.

У жвавій дискусії, яка відбулася зі вказаних питань, узяли участь експерти Мережі UPLAN від Чорноморського регіону: голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, завідувач кафедри конституційного права Національного університету "Одеська юридична академія" Дмитро Терлецький, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету "Одеська політехніка" Сергій Саханєнко та директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник.

ЕТНІЧНІ ЧИННИКИ АНАТОМІЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Заява парламенту Болгарії з протестом проти територіального реформування в Болградському районі Одеської області знов привернула увагу до етнічного чинника у політиці децентралізації в Україні.

Незважаючи на намагання провайдерів реформування «відмахнутися» від цього чинника або видати його як інспірованого виключно ззовні, слід констатувати, що розробка Перспективних планів та процеси добровільного об’єднання територіальних громад були сповільнені саме у поліетнічних регіонах України.

ЕТНОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Більшість національних меншин в Україні характеризується високим рівнем етнічної консолідації та стійкості до асиміляції, що має прояв, зокрема, у прагненні до самостійного впорядкування проблем території свого традиційного проживання.

Достатньо пригадати консультативні опитування щодо створення болгарського та угорського національних округів у 1991 р., визнання на рівні громад та районів компактного проживання мов національних меншин в якості офіційних у період дії Закону України «Про засади державної мовної політики», створення політизованих об’єднань деяких національних груп.

Про чутливість етнічного чинника свідчать також численні рішення місцевих рад в етноконтактних регіонах щодо проектів реорганізації низової та районної ланки територіального поділу, в яких для аргументації власної позиції, як правило, згадуються етнокультурні аспекти.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ПО-НОВОМУ: ЧИ ВСІ НАРЕШТІ ПОБАЧАТЬ ВСЕ?

Великдень 2020 року в Україні запам’ятається замовникам та учасникам публічних закупівель, а також усім зацікавленим особам, ще й тим, що набула чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (крім розділу VI «Процедура торгів з обмеженою участю», що буде чинним з 19.10.2020 р.) — відповідно до змін, внесених Законом України від 19.09.2019 р. № 114-IX.




Нова редакція Закону покликана зменшити ймовірну корупційну складову тендерів через посилення прозорості їх проведення, а також вберегти замовників і виконавців від взаємних ризиків і захистити державу від нераціонального та неефективного витрачання бюджетних коштів.

Роз'яснення про зміни у закупівлях за державні кошти, які чинні з 19 квітня, надані у листі Мінекономіки від 21.12.2019 р. № 3304-04/55553-06.

Спробуємо проаналізувати основні зміни, аби відповісти на запитання, чи вдалося авторам оновленого закону створити умови для зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель та середовище добросовісної закупівлі. Адже саме цю мету задекларовано в преамбулі до Закону «Про публічні закупівлі».

ФОРМУЄМО ДОРОГОВКАЗ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: РАЗОМ МИ СИЛЬНІШІ!

Помітна активізація спілкування небайдужих людей в онлайн-режимі є реальним втіленням народної мудрості, що «немає лиха без добра». Адже саме карантин дав змогу зібратися в такому «зірковому» складі представникам владних інституцій, недержавних аналітичних центрів, науковцям, експертам громадського сектору на дистанційну експертну онлайн-нараду 29 квітня ц.р.

Тема дискусії «Держава і громадянське суспільство: стратегія і тактика взаємодії», запропонована А.С Крупником, керівником ГО «Одеський інститут соціальних технологій», доцентом ОРІДУ НАДУ при Президентові України, аналітиком Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення та регіональним координатором Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, знайшла позитивний відгук серед колег та партнерів по громадському сектору.

У нараді взяли участь представники ОБСЄ, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, інших владних інституцій, а також лідери недержавних аналітичних центрів, вчені, громадські експерти.

Про учасників наради можна узагальнено сказати: зацікавлені та професійні, активні та конструктивні – тобто, ядро, яке формує українське громадянське суспільство (ГС). Це група «сіячів ідей», які генерують чимало позитивних змін у процесі формування та реалізації державної політики сприяння розвитку ГС.

ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ: ЯК ВИЙТИ НА ДІЄВУ МОДЕЛЬ НОВОЇ СИСТЕМИ ВЛАДИ

При зміні системи публічної влади в Україні на засадах децентралізації та закріпленні цієї зміни у Конституції та в інших законах України успіх значною мірою залежить від організації процесу підготовки та ухвалення вказаних рішень.

Адже відомо, що всі результати є наслідком процесів. Тому, аби отримати необхідний результат, слід належним чином організувати процес.

 Мета реформи публічної влади, що триває, — шляхом перерозподілу повноважень сформувати ефективну систему територіальної організації влади, яка забезпечить створення й підтримку в громадах повноцінного життєвого середовища, надання якісних і доступних публічних та соціальних послуг, сприятиме становленню інститутів народовладдя та узгодженню інтересів держави й територіальних громад.

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади триває з 2014 року. Наразі завершується етап добровільного об’єднання громад і відбувається перехід до наступного етапу. Передбачається, що вибори у жовтні 2020 р. по всій Україні пройдуть за новим однорідним адміністративно-територіальним устроєм. Для цього процес зміни законодавства має завершитися до липня 2020 р.

Уже двічі (у грудні 2019-го та у січні 2020-го) Президент пропонував проекти змін до Конституції щодо децентралізації та двічі відкликав свої пропозиції. Нарешті вирішено піти іншим шляхом: формувати пропозиції знизу.

Наприкінці минулого року відбулися відкриті публічні обговорення, ініційовані Інститутом «Республіка» та Центром політико-правових реформ, що мали формат форумів «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами». В 9 таких форумах, проведених від Заходу до Сходу, брали участь науковці, громадські активісти, експерти ЦППР та мережі UPLAN, які обговорили перебіг реформ в Україні, внесені до Парламенту законопроекти про зміну Конституції та закладені в них загрози. Загальний висновок експертного середовища: зміни до Конституції повинні народжуватися в діалозі з експертною спільнотою та громадськістю.

Конференція з реформ в Україні

Детальніше: українською , англійською

З 2014 року, та і раніше, ми спільно працюємо над втіленням в Україні цілої низки реформ. Вони вже посприяли створенню кращих можливостей життя для громадян, та потрібно ще багато зробити для імплементації їх та решти у майбутньому.
Тому Канада допомагає організувати та провести Конференцію з питань реформ в Україні, яка відбудеться 2-4 липня в Торонто, Онтаріо.
Конференція об'єднає понад 500 представників влади, приватного сектору, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для налагодження зв'язків, обговорення програми реформ в Україні, досягнутих успіхів, викликів, та подальших кроків.
РПР та Канада були б вдячні, якби Ви підтримали цю чудову ініціативу на Ваших сторінках та сторінках Ваших організацій у соціальних мережах!
Facebook: @UkrReformConf | @ConfReformesUkr
Twitter: @UkrReformConf | @ConfReformesUkr
Також можна поділитися відео URC2019, яке доступне англійською та українською мовами:
Twitter: англійською, українською 
Facebook: англійською, українською
Також пропонуємо твітнути #URC2019 і тегнути @UkrReformConf. Є кілька простих твітів/постів, щоб поширити інформацію про #UkraineReformConference у Twitter чи Facebook!
●       Ми будемо в #Toronto 2-4 липня на #URC2019! 
Обговорюємо верховенство права, децентралізацію, охорону здоров'я та освіту @UkrReformConf.
●       2-4 липня в Канаді зустрінеться більше 500 представників влади, приватного сектору, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для обговорення програми реформ в Україні. 
●       Дякуємо Канаді за допомогу в проведенні #URC2019 у Торонто цього року! Разом ми можемо забезпечити інклюзивний та сталий розвиток в #Ukraine.
Дізнатися більше: www.ukrainereformconference.com @UkrReformConf
Підтримаємо разом Конференцію та "Принципи Торонто"!
Більше про цей візійний документ: українською, англійською

Заклик до громадських організацій: діємо разом!

Як ви думаєте, хто отримає вигоду від упровадження механізму соціального замовлення?

А хто найбільше виграє?
Хто може пручатися і всіляко опиратися?
Чому ті, хто пручатиметься, - недалекоглядні та можуть першими багато що втратити?
Подумали?..

Тепер дивіться...