ЗАЯВА організацій громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм в Україні (№№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3)

 Експерти Одеського інституту соціальних технологій А.Орлова, О.Дуліна та А.Крупник, які є експертами також Мережі UPLAN, узяли участь в обговоренні позиції "третього сектору" щодо законопроектів про лоббізм і підтримали спільну заяву.

Наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради України знаходяться чотири законопроєкти, які мають на меті законодавче врегулювання лобістської діяльності: законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3: https://bit.ly/3r1r4zK.

 Підходи, закладені в цих законопроєктах, несуть загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також право на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантованих ст. 5 і 36 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», іншими законами України, а також ст. 25 ратифікованого Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Системним недоліком цих законопроєктів є намір поширити регулювання лобізму на гарантовану законами діяльність організацій громадянського суспільства і громадян, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики.

 У названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади. На нашу думку, виключно діяльність, яка підходить під це обмежене визначення лобізму, може бути предметом законодавчого регулювання.

Серед найбільш суперечливих положень законопроєктів, які обмежують права громадян і організацій громадянського суспільства на реалізацію своїх інтересів через участь у формуванні публічної політики є такі: 

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД COVID-19: ДОБРОВІЛЬНО ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО?

Пандемія COVID-19 стала найсерйознішим випробуванням для здоров’я населення всього світу та систем охорони здоров’я з часів знаменитої «іспанки» 1918-1920 років.

Всі країни, одна за одною, що зіштовхнулися з пандемією, змушені були водночас з мобілізацією системи охорони здоров’я вводити так звані «немедичні протиепідемічні заходи» ‒ як на національному рівні, так і на рівні окремих регіонів і навіть муніципалітетів. Їх мета — стримати поширення епідемії шляхом скорочення контактів між людьми.

Із самого початку пандемії у світі розпочалася розробка вакцини проти цієї інфекції. По всьому світу нині розробляється понад 170 видів вакцин проти коронавірусу, і відбувається це рекордно швидкими темпами.

На вакцину чекали весь 2020 рік. Нарешті у грудні 2020 року відразу в декількох країнах світу, зокрема, у Великій Британії, Канаді та Росії, з’явилися різні види вакцини від COVID-19, і розпочалася вакцинація.

Але виникає чимало запитань: чи справді захистить вакцина від коронавірусу? Чи буде процедура вакцинації обов’язковою для всіх, і як відмова від неї вплине на працевлаштування, вільне пересування, навчання громадян?

Ці питання дедалі більше турбують населення і цікавлять експертів.

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ПРИМУС ЧИ БЕЗПЕКА?

Завдання будь-якої держави — забезпечувати безпеку нації, в тому числі реагувати на будь-яку інформацію, яка містить відомості про загрозу національній безпеці.

Оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемії стало підставою для ухвалення низки правових актів, які направленні на врегулювання різних сфер життя суспільства. За таких обставин обмежуються права та свободи громадян та проводяться заходи з недопущення поширення нових форм COVID-19.

НОВІ РАЙОННІ РАДИ: ТОРУЄМО ШЛЯХ В НЕВІДОМЕ

ОДЕСЬКА РАЙОННА РАДА — НОВИЙ СУБ‘ЄКТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одеський район Одеської області України утворено 17 липня 2020 року в результаті проведення у країні адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — місто Одеса, який є також адміністративним центром Одеської області. Одеський район відіграє ключову роль в соціально-економічному розвитку всього регіону.

Населення району складає 1 млн 380 тис. осіб. До його складу увійшли такі в минулому міста обласного значення — Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території ліквідованих районів: Біляївського, Овідіопольського (крім Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Овідіопольського району, включеної в Білгород-Дністровський район), Лиманського (крім Курісовської сільської територіальної громади Лиманського району, включеної в Березівський район).

До складу району входять 22 територіальні громади, в тому числі 5 міських, 6 селищних та 11 сільських.

Перші вибори в Одеську районну раду відбулися 25 жовтня 2020 року. До складу ради обрано 64 депутата, у тому числі: «Опозиційна платформа за життя» — 18 депутатів; «Довіряй ділам» — 13; «Слуга народу» — 12; «Європейська Солідарність» — 9; «Партія Шарія» — 6; Партія «За майбутнє» — 6. Жодна партія не отримала абсолютну більшість депутатських мандатів.