РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: ДОСВІД МИКОЛАЇВЩИНИ

Представники Інституту – директор ОІСТ Андрій Крупник та заступник директора Алла Орлова продовжують досліджувати стан молодіжної політики на Півдні України. Цього разу увага експертів зосередилася на Миколаївщині. Про важливі інструменти реалізації молодіжної політики в цьому регіоні, створення молодіжних інституцій, заходи та пропозиції для розвитку й громадської участі молоді читайте в статті.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Реалізація молодіжної політики в Україні суттєво активізувалась. Попри воєнний стан,
молодіжне життя вирує: створюються молодіжні ради, молодіжні простори й центри, реалізуються молодіжні регіональні програми та втілюються в життя молодіжні проєкти. При цьому дедалі більше громадських організацій та молодіжних ініціатив долучаються до участі в цьому процесі.

За даними Міністерства молоді і спорту в Україні, станом на грудень 2023 року, відповідно до типових положень про молодіжні ради, в країні було створено 410 молодіжних рад з яких, 19 — регіонального рівня та 391 — місцевого рівня. Загальна кількість членів молодіжних рад України різного рівня становила 7 029 молодих осіб.

Упродовж 2024 року, попри всі виклики, з’явилося 120 нових молодіжних рад. Національна програма «Незламна молодь: молодіжні ради», яка запрацювала з червня 2023 року, була створена саме для того, щоб посилити потенціал молодіжних рад, допомогти молодим людям реалізувати свої креативні здібності й стати повноправними учасниками процесу розвитку їхніх громад.

Програма розроблена Українською асоціацією молодіжних рад та втілюється в межах програми «Мріємо та діємо», яка реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Міжнародним республіканським інститутом (IRI). Завданням програми є створення молодіжної ради в кожній громаді.

Комплексне вирішення актуальних проблем Чорноморської громади

Під такою назвою 20 грудня в Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області відбулась неординарна подія − передзахист дипломних робіт членів громади − магістрантів  Інституту публічної служби та управління НУ "Одеська Політехніка":  Юлії Пакунової, Тетяни Рябової, Олександра Пакунова та Анастасії Артеменко.

Автором і натхненником ідеї проведення такої форми презентації результатів наукових досліджень і напрацювань перед зацікавленою аудиторією став науковий керівник вказаних магістрантів – Андрій Семенович Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, який є не лише креативним викладачем в Інституті публічної служби та управління, але й відомим громадським діячем, очільником ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Міжнародний день жінок і дівчат в науці: що досліджують українки під час війни

Восьмий рік поспіль 11 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день ​​жінок і дівчаток в науці. Свято запроваджене резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року і вже зарекомендувало себе як один з важливих механізмів привернення уваги до гендерної рівності у суспільстві.

Жовті Води.City поспілкувалися з трьома жінками, які розвивають науку попри гендерні стереотипи. Але сьогодні всі, як одна, стверджують, що найбільший ворог науки - війна росії проти України.

Анжеліка Чайка, аспірантка кафедри публічного управління та регіоналістики Навчально-наукового інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Автор: Анжеліка Чайка

Дисертаційна робота Анжеліки Чайки пов’язана з дослідженням механізмів представлення та реалізації інтересів периферійних територій в об’єднаних територіальних громадах.

“Після адміністративно-територіальної реформи віддалені населені пункти громад часто відчувають себе “обділеними” увагою адміністративного центру, до якого приєднались. Тож я вивчаю інструменти, які допоможуть забезпечити збалансований розвиток всієї територіальної громади”, - пояснює науковиця.

“Я ніколи не відчувала нерівності, а тим більше – дискримінації”, - запевняє Анжеліка, яка здобула першу освіту в галузі прикладної математики та неодноразово обіймала керівні посади. Окрім наукової роботи дівчина є керівницею департаменту управління проєктами ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

“Для науки насправді однаково, якої ти статі, тут усі науковці, а значить – колеги”.

Між тим, війна повномасштабне вторгнення росії на територію України змусило змінити плани.

“24 лютого 2022 року ми планували візит у Доброслав, де була призначена зустріч з керівництвом громади для обговорення проєктних заходів. Проте того дня я прокинулась від звуків пострілів за вікном, затремтіли шибки, спрацювала сигналізація припаркованих автомобілів”, - згадує дослідниця.