Безпечні громади починаються з партнерства: проєкт ГО ОІСТ презентовано!

 Координаційна зустріч учасників четвертої хвилі проєкту «Імпульс» відбулася 7-8 липня 2026 року в Києві. На зустрічі з експертами міжнародного фонду «Відродження» 27 громадських організацій представили свої проєктні заявки.

Відкриваючи зустріч, Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора фонду, зазначила, що проєкти, які отримали підтримку міжнародного фонду «Відродження», – значущі, системні й спрямовані на взаємодію з місцевим самоврядуванням.

Віра Недзведська, віцепрезидентка зі стратегічного партнерства Фонду «Східна Європа» підкреслила, що «Імпульс» гідно оцінив унікальні й важливі пропозиції учасників громадського сектору, звернувши увагу на значну кількість нових «гравців» в громадському середовищі поряд із участю постійних учасників.

Партнерство задля зміцнення національної свідомості та відновлення громад

За збереження України – її території, суверенності, незалежності на полях сучасної несправедливої війни воюють мужні представники Сил Оборони держави.

Водночас важливою була і залишається боротьба за світогляд, духовність, свідомість представників української політичної нації в тилу, на деокупованих територіях, в закордонного українства.

За роки війни значно зросла роль виховання у дітей і молоді патріотизму, поваги до національних цінностей, традицій та культури українського народу, участі в суспільно-політичному житті, тобто те, що складає національну та громадянську ідентичність. Її формування та утвердження – одне з головних завдань державних, муніципальних органів і громадського сектору.

ГО «ОІСТ» доєднується на засадах партнерства до реалізації проєкту «Утвердження національної та громадянської ідентичності – запорука стійкості та відновлення громад», основним виконавцем якого є Южненська міська громадська організація «Центр соціального партнерства».

Стратегія розвитку громади міста Одеси до 2027 року

9 січня в Одесі відбулася презентація фінального документа Стратегії розвитку територіальної громади міста до 2027 року. Документ розроблений спеціалістами Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради у співпраці з експертами та громадськими організаціями.

У міськраді зазначають, що Стратегія повністю інтегрована в систему державного стратегічного планування та відповідає регіональній моделі відновлення й розвитку. Стратегічне бачення громади трансформоване у п’ять стратегічних цілей, які охоплюють 24 оперативні цілі та 233 завдання за 56 напрямами життєдіяльності міста.
Стратегічними цілями документ визначає:
● зробити Одесу інституційно стійким та згуртованим містом. Реалізувати цю мету розробники запропонували шляхом формування та проявлення української культурної ідентичності міста; посилення спроможності місцевого самоврядування та забезпечення якості надання адміністративних послуг; забезпечення збалансованого просторового розвитку території; розвиток безпечної, доступної та інтегрованої транспортної системи громади; зміцнення територіальної згуртованості.

Новорічне привітання від ОІСТ з 2026 роком!

Дорогі наші захисники та захисниці, колеги, партнери!

Вшановуючи Різдво Христове та всі новорічні свята, прийміть найщиріші слова вдячності від команди Громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» за те, що в такі складні часи ви з нами разом!

Дякуємо за довіру та спільну працю, за партнерство, взаємну підтримку й спільні цінності, що дають нам силу рухатися вперед і реалізовувати важливі соціальні ініціативи!

Нехай прийдешній рік принесе мир, стійкість і впевненість у завтрашньому дні, нові ідеї та успішні проєкти, професійне зростання й людське тепло!

Бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення, єдності в командах і віри в перемогу України!

З найкращими побажаннями!

Команда Громадської організації

«Одеський інститут соціальних технологій»

Експерти Одещини – учасники підготовки до другого читання законопроєкту про оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення 14 листопада 2025 року в Києві відбувся круглий стіл на тему:

«Оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення», на якому було презентовано підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 6319)».

Організатором заходу виступив Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Захід зібрав широке коло учасників: народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій, наукових та громадських експертів, а також активних представників органів самоорганізації населення з різних регіонів України.

Круглий стіл було організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» – одного з
ключових партнерів у розбудові громадянського суспільства в Україні, який представляв директор Програми «Демократія і належне врядування» Олексій ОРЛОВСЬКИЙ.

Ключовим завданням круглого столу була презентація законопроєкту № 6319, напрацьованого робочою групою профільного комітету на чолі з Тамілою ТАШЕВОЮ до другого читання, а також публічне обговорення внесених поправок та пропозицій з метою удосконалення законодавства у сфері функціонування органів самоорганізації населення (далі – ОСНів).

Шляхи утвердження української національної та громадянської ідентичності: проблеми і практика

Формування української національної та
громадянської ідентичності – пріоритет держави

В умовах найскладнішого для всіх українців випробування – повномасштабної війни росії проти України – усе більшої актуальності набуває проблема формування та збереження національної ідентичності, зокрема формування в молодого покоління почуття спільної відповідальності за долю української держави, готовності її захищати.

Саме цим було обумовлене проведення експертної дискусії на тему: «Національна ідентичність: сутність та шляхи формування».

Організатори заходу – Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Одеській районній державній (військовій) адміністрації, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського та ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Учасників дискусії, серед яких були науковці, представники обласної влади, освітніх і культурних закладів, громадськості міста привітала директор ООУНБ імені М. С. Грушевського, заслужений працівник культури України Юліана АМЕЛЬЧЕНКО. Вона підкреслила актуальність винесеної на обговорення проблеми, а також відмітила внесок їх закладу культури в реалізацію національно-патріотичного виховання, утвердження в суспільстві любові до України, поваги до державних символів та державної мови.

Від імені громадського сектору, передусім Одеського інституту соціальних технологій до учасників звернувся директор організації Андрій КРУПНИК, який звернув увагу на необхідності спільного розуміння та спільних дій працівників закладів освіти, виховання, культури, Сил Оборони у формуванні національно свідомих та суспільно відповідальних громадян. 

Держава. Соборність. Народовладдя

День Соборності України – одну з визначних дат історії української державності, представники ОІСТ спільно з зацікавленими стейкхолдерами запропонували відзначити обговоренням питань реалізації механізмів народовладдя.

Експертна дискусія на тему «Народовладдя як потужний механізм захисту та реалізації прав людини», що відбулася 21 січня в Одесі в змішаному очно-дистанційному форматі на базі ООУНБ імені М.С. Грушевського, зібрала представників науки, громадського сектору, органів державної, регіональної та місцевої влади.

Деталі про дискусію – в матеріалі партнерської організації ОІСТ – Мережі публічного права та адміністрації UPLAN

ПОВОЄННІ ВИБОРИ: НАВІЩО ТА ЯКИМ ЧИНОМ

6 червня в Одесі, в  Американському домі відбулося регіональне громадське обговорення питання організації повоєнних виборів в Україні.

Захід, який відбувся у змішаному очно-дистанційному форматі, організувала команда Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN на чолі із Центром політико-правових реформ.

Юлія Кириченко, Членкиня Правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ презентувала проєкт Білої книги щодо відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях.

Власне бачення територіальної організації виборів представив експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Денис Ковриженко, а питання реалізації виборчих прав в умовах масової міграції в Україні висвітлив радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло РОМАНЮК.

У жвавій дискусії, яка відбулася зі вказаних питань, узяли участь експерти Мережі UPLAN від Чорноморського регіону: голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, завідувач кафедри конституційного права Національного університету "Одеська юридична академія" Дмитро Терлецький, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету "Одеська політехніка" Сергій Саханєнко та директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник.

Публічне управління на деокупованих територіях: обговорення потенційних напрямів відновлення (м. Київ, 28 травня 2024 року)

«Від (де)окупації до відкритого демократичного врядування» – такою була тема конференції, організованої коаліцією громадських організацій, Конгресом місцевих та регіональних влад при Президентові України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури в межах Глобального Тижня Відкритого Уряду.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів влади, дипломатичних установ країн-партнерів, проєктів міжнародної технічної допомоги, посадовці військових адміністрацій та ОМС, асоціацій органів місцевого самоврядування, а також науковці, експерти, громадські діячі, журналісти та інші зацікавлені особи.

Обговорювалися виклики, що існують наразі в організації та функціонуванні системи публічного управління на деокупованих територіях Донецької та Луганської областей та окреслювалися шляхи розв’язання проблем з особливим фокусом на перспективах перехідної публічної адміністрації.
Про напрями державної політики та бачення інституційного відновлення територій після деокупації говорили Державний секретар Кабінету Міністрів України, співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Олександр Ярема, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, віце-прем'єр-міністр, міністр тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, заступники міністрів Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Мінсоцполітики.

ЯК ЖИТИМУТЬ УКРАЇНЦІ ЗА «БЮДЖЕТОМ ВІЙНИ»?

 15 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». За два дні до цього голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що з нового року країна має перейти на «бюджет війни», де не буде витрат на бруківку, стадіони, тенісні корти та іншій «непотріб» під час війни.

Наразі складається складна історія зі співвідношенням місцевих бюджетів і державного бюджету. Містяни з різних точок України ретельно слідкують за тим, які тендери проводяться, що куди витрачається, і дискутують, що дійсно потрібно, а що зайве. Водночас відомо багато випадків нецільових витрат і нецільових тендерів. Як утримувати «золоту середину» в умовах повномасштабної війни — говорили в ефірі LIVE STUDIO на 7 каналі.

На думку Андрія Крупника, директора ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіонального координатора Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у Чорноморському краї, доцента Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», будь-який перекіс у якийсь бік — це дуже нераціонально, все має бути збалансовано: «Слід визначатися — що на війну, оборону, а що на життя, перспективу тощо. Якщо зараз забрати все й громади не матимуть можливості розвиватися, то ті, хто ще залишається в Україні, поїдуть за кордон, поки там їх приймають як біженців».

Матеріали експертної наради "СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВІД ГРОМАДИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ"

5 липня 2022 року відбулась експертна нарада на тему: «Сталий розвиток: від громади до Української держави», в якій узяли участь представники органів публічної влади, громадськості, бізнесу, наукових установ, які займаються проблемами у сфері суспільного розвитку, і став продовженням дискусії на тему: "Як організувати післявоєнне відновлення України".

Захід проводився ГО "Одеський інститут соціальних технологій" і ГО "Фонд "Творча ініціатива" за підтримки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Нижче наведені напрацювання деяких учасників процесу осмислення післявоєнного відновлення України.

БАЗОВІ КОНЦЕПТИ СУТНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Валерій Борзунов, голова Центру сприяння регіональному розвитку,

канд. екон. наук, м. Суми

Постановка задачі. На засіданні експертів 08.06.2022 було визначено план дій щодо розробки програми післявоєнного відновлення та сталого розвитку України. Проте, колективна розробка концепцій та стратегій вимагає попереднього єдиного розуміння базових концептів сутності сталого розвитку як рамкових умов для розробок окремих напрямків! Цим пропонується набір таких концептів для обговорення та можливого доопрацювання.

Концепт №1. «Фундаментальні проблеми неможливо вирішити на рівні, на якому вони створені. Потрібен перехід більш високий рівень розвитку (А. Ейнштейн). Україна за 30 років не забезпечила ані сталого розвитку, ані незалежності, тому в рамках діючих підходів реформування та розвитку вирішити цю проблему неможливо – Україні потрібна «Стратегія сталого розвитку»!

Концепт № 2. Сутність стійкості об'єкта та системи управління полягає у здатності компенсувати зовнішні та внутрішні фактори дестабілізації та повернення у вихідний стан! Однак це визначення правильне для статичних об'єктів. Для динамічних об'єктів поняття сталого розвитку визначається здатністю мінімізувати відхилення від заданої траєкторії руху до мети за впливом дестабілізуючих факторів. Таким чином у понятті «сталого розвитку країни» вводяться категорії «цінності», «мети», «траєкторія руху» (дорожня карта реалізації стратегії) та система управління рухом по заданій траєкторії.

Рекомендації експертної наради «Як організувати післявоєнне відновлення України»

Розглянувши питання:

·   як удосконалити систему публічного управління в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях;

·   як залучити найбільш гідні вітчизняні та зарубіжні компанії для відновлення країни, які умови для цього треба створити;

·   як забезпечити ресурсами потреби у відновленні країни та як поєднати зусилля усіх зацікавлених;

·   як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які для цього мають бути задіяні механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків;

·   як організувати громадську безпеку на основі поєднання роботи правоохоронних органів із діяльністю громадськості у цій сфері;

·   як зберегти у післявоєнний період єдність українського суспільства, яка була досягнута під час війни;

·   як сформувати та реалізувати Програму відновлення і сталого розвитку України за активної участі громадськості, представників бізнесу, науковців, органів публічної влади,

учасники експертної наради дійшли висновку щодо необхідності:

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

КЛАСИЧНИЙ СУД ПРИСЯЖНИХ: КОЛИ ОЧІКУВАТИ В УКРАЇНІ?

Для запровадження в Україні ефективного суду присяжних необхідно внести низку законодавчих змін. Зокрема, мають спростити процес формування списку присяжних та удосконалити порядок залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя.

СУД ПРИСЯЖНИХ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ПРАВОСУДДІ

Про те, що створення реального суду присяжних в Україні матиме епохальне значення й стане важливою гарантією права на справедливий суд для кожної людини в Україні, фахівці говорять майже десятиліття. Ще відтоді, коли у 2012 році суд народних засідателів було перейменовано на суд присяжних для формального виконання норми Конституції.

Чинний сьогодні порядок затвердження списків присяжних є довготривалим та малоефективним. Суди не завжди вчасно отримують сформований склад присяжних, що впливає на строки розгляду справ. У 2021-2022 роках передбачається запустити класичну модель суду присяжних в Україні.

У 2020 році розроблялися законопроєкти, ухвалення яких в майбутньому має забезпечити запровадження у країні класичного інституту присяжних.

«Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснює необхідність запровадження суду присяжних заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.

Голова комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін зазначає, що завдання парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього суду присяжних, у якому функції професійного судді та функції представників народу є розділеними й кожна з цих частин чітко виконує свою роль.

Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський вважає, що суд присяжних є важливою зміною, яка стосуватиметься всіх агентів і органів правосуддя.

ПРИНЦИПИ ДОБРОГО ВРЯДУВАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

У спільній заяві за результатами 22-го саміту Україна-ЄС, який відбувся 6 жовтня 2020 року, було зазначено, що громадянське суспільство відіграє важливу роль в усіх сферах суспільного та політичного життя.

Саміт підтвердив курс України на європейську інтеграцію, що передбачає, зокрема, впровадження принципів доброго демократичного врядування.

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ДОБРОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО ВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

На виконання рішень ІІІ-го Варшавського саміту голів урядів та керівників держав-членів Ради Європи (далі — РЄ) Центром експертизи та реформування місцевого самоврядування РЄ було розроблено Європейську Стратегію інновацій та доброго врядування на місцевому рівні (далі — Стратегію), що здобула підтримку на 15-й Європейській конференції міністрів, відповідальних за місцеве та регіональне управління (м. Валенсія, 15-16 жовтня 2007 року), і була затверджена Комітетом Міністрів РЄ у 2008 році.

Реалізація Стратегії має сприяти досягненню таких цілей:

• громадяни мають стати у центрі усіх найбільш важливих демократичних процесів у суспільстві;
• органи місцевого самоврядування повинні постійно удосконалювати систему управління та надання послуг відповідно до 12 принципів, визначених у Стратегії;
• національні уряди мають забезпечити створення і підтримку інституційних передумов для розвитку місцевої демократії та вдосконалення системи місцевого самоврядування відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування та інших європейських правових інструментів у галузі місцевого та регіонального розвитку.

КАНДИДАТСЬКИЙ РЕЗЕРВ ТА РЕЗЕРВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ — ЦЕ РІЗНІ ПОНЯТТЯ

Ідея створення кадрового резерву не нова для державної служби України.

Починаючи з 1993 року, коли запрацював Закон про державну службу, його 28 стаття та відповідне Положення визначали основи формування й організації роботи з кадровим резервом. Проте Постанова Кабінету Міністрів України № 465 (465-2016-п) від 22.07.2016 р. ліквідувала багато підзаконних актів, зокрема й Положення про формування кадрового резерву для державної служби.

Чудово, що зараз ця прогалина у роботі з людськими ресурсами ліквідується, та резерв, як поняття, повертається до державної служби, хоча й у дещо звуженому, на мій погляд, вигляді.

До 2016 року кадровий резерв формувався зі спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також з випускників навчальних закладів відповідного профілю; державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.

Також до резерву зараховували осіб, рекомендованих конкурсними комісіями (Постанова КМУ від 28 лютого 2001 р. № 199).

Розглянемо, що, на мою думку, сьогодні є суттєвою відмінністю та, на жаль, не знайшло своєї реалізації у запропонованому законопроєкті № 3491.

Конференція з реформ в Україні

Детальніше: українською , англійською

З 2014 року, та і раніше, ми спільно працюємо над втіленням в Україні цілої низки реформ. Вони вже посприяли створенню кращих можливостей життя для громадян, та потрібно ще багато зробити для імплементації їх та решти у майбутньому.
Тому Канада допомагає організувати та провести Конференцію з питань реформ в Україні, яка відбудеться 2-4 липня в Торонто, Онтаріо.
Конференція об'єднає понад 500 представників влади, приватного сектору, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для налагодження зв'язків, обговорення програми реформ в Україні, досягнутих успіхів, викликів, та подальших кроків.
РПР та Канада були б вдячні, якби Ви підтримали цю чудову ініціативу на Ваших сторінках та сторінках Ваших організацій у соціальних мережах!
Facebook: @UkrReformConf | @ConfReformesUkr
Twitter: @UkrReformConf | @ConfReformesUkr
Також можна поділитися відео URC2019, яке доступне англійською та українською мовами:
Twitter: англійською, українською 
Facebook: англійською, українською
Також пропонуємо твітнути #URC2019 і тегнути @UkrReformConf. Є кілька простих твітів/постів, щоб поширити інформацію про #UkraineReformConference у Twitter чи Facebook!
●       Ми будемо в #Toronto 2-4 липня на #URC2019! 
Обговорюємо верховенство права, децентралізацію, охорону здоров'я та освіту @UkrReformConf.
●       2-4 липня в Канаді зустрінеться більше 500 представників влади, приватного сектору, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для обговорення програми реформ в Україні. 
●       Дякуємо Канаді за допомогу в проведенні #URC2019 у Торонто цього року! Разом ми можемо забезпечити інклюзивний та сталий розвиток в #Ukraine.
Дізнатися більше: www.ukrainereformconference.com @UkrReformConf
Підтримаємо разом Конференцію та "Принципи Торонто"!
Більше про цей візійний документ: українською, англійською