Рекомендації експертної наради «Як організувати післявоєнне відновлення України»

Розглянувши питання:

·   як удосконалити систему публічного управління в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях;

·   як залучити найбільш гідні вітчизняні та зарубіжні компанії для відновлення країни, які умови для цього треба створити;

·   як забезпечити ресурсами потреби у відновленні країни та як поєднати зусилля усіх зацікавлених;

·   як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які для цього мають бути задіяні механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків;

·   як організувати громадську безпеку на основі поєднання роботи правоохоронних органів із діяльністю громадськості у цій сфері;

·   як зберегти у післявоєнний період єдність українського суспільства, яка була досягнута під час війни;

·   як сформувати та реалізувати Програму відновлення і сталого розвитку України за активної участі громадськості, представників бізнесу, науковців, органів публічної влади,

учасники експертної наради дійшли висновку щодо необхідності:

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ ТРАВНЯ

 Українське суспільство четвертий місяць героїчно протистоїть російській військовій навалі.

Російська орда продовжує нищити мирне населення, завдає значних руйнувань житловим будинкам, критичній інфраструктурі, підприємствам, соціальним закладам. Немає жодної галузі, яка б не постраждала від війни. Але протягом травня Збройні сили України продовжували тримати рубежі та боронити нашу землю. Волонтери, громадські активісти, медики, бізнесмени долучились до боротьби за нашу Перемогу.

Продовжує потерпати від російського вогню Запорізька область. Наприкінці травня загострилася ситуація з обстрілами в Миколаєві. Одещина залишається зоною постійної небезпеки. Найоптимістичнішою новиною останнього тижня травня стало повідомлення про успішний контрнаступ ЗСУ на південних рубежах і звільнення значної кількості населених пунктів на Херсонщині.

Голови обласних військових адміністрацій Півдня України визначають пріоритетами:

• постійну комунікацію з громадою про ситуацію в областях;
• забезпечення роботи усіх комунальних підрозділів міст і сіл;
• організацію евакуації із небезпечних районів (Запоріжжя, Миколаїв);
• організацію гуманітарної допомоги постраждалим;
• покращення умов проживання для вимушених переселенців (Запоріжжя, Миколаїв, Одеса);
• налагодження зв’язків із закордонними партнерами та організаціями (Одеса).

Масштаби волонтерської допомоги від громадських ініціатив, вітчизняних і закордонних, продовжують зростати. Важливу роль у цьому процесі відіграють громадські активісти, волонтери, які організовують гуманітарні штаби, збирають кошти для армії й допомагають постраждалим цивільним.