ІНФРАСТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ

 Інфраструктура — це все те, що забезпечує створення, діяльність та розвиток ОГС. До неї належать ХАБи, навчальні центри, ресурсні центри з підтримки ОГС, коаліції ОГС, мережі тощо.

Протягом останніх п’яти років показник сталості галузевої інфраструктури громадянського суспільства (ГС) залишається незмінним — 3,2. Тобто на середньому рівні. Але це не означає, що в цій сфері нічого не відбувалося. Навпаки.

У 2021 році ми констатували як покращення, так і погіршення стану справ у цій сфері. До погіршення можна віднести те, що припинила роботу Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України; практично не функціонували регіональні коордради; лише подекуди діяли регіональні програми й плани заходів з розвитку ГС.

Решта компонентів галузевої інфраструктури розвивалася досить динамічно.

Копенгагенські критерії об’єднання країн у ЄС передбачають стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини. Тобто, інституалізують систему забезпечення демократії. В цьому, по суті, і полягає функція інфраструктури ГС.

У даному контексті варто згадати тенденцію до посилення у 2021 році створення коаліцій ОГС, таких як Платформа за правові реформи для ОГС, Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, коаліція ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії на чолі із Всеукраїнською асоціацією сприяння самоорганізації населення та інші.

Творчі кластери: листопадові надбання

Листопад в Одесі завжди холодний – з пронизливим вітром, злітаючим листям, різким дощем. А тепер ще й ворожа росія терористичним знищенням енергетичної інфраструктури України щодня занурює місто в суцільну темряву.

Але коли є мета, поставлені завдання, зацікавлені сторони й надійні партнери – все вдається.

ОІСТ звернувся до адміністрації Одеського національного театру опери та балету з проханням надати можливість відвідати прем’єрну балетну виставу «Білосніжка» групі дітей-переселенців з дорослими. За особистого сприяння директорки театру Надії Бабич родини вимушених переселенців з Дружківки, Слов’янська, Маріуполя Донецької області 6 листопада відвідали виставу.

Учасниця творчого кластера, що реалізується командою проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної адаптації» Олена Кисловська висловила вдячність всім причетним до наданої можливості відвідати знаменитий театр. Пані Олена зазначила: «Казковий дивовижний інтер’єр театру, виразна вишукана музика, дуже зручна для танцю, костюми й образи, наближені до мультиплікаційних, добре запам’ятовуються. Тож діти все подальше життя згадуватимуть, що навіть у воєнний час їм було подароване казкове свято».

Переселенці в Україні: соціальна адаптація та інтеграція у громади | Андрій Крупник

Про важливість допомоги в адаптації людей, що втратили рідні домівки, роботу, зазнали значних матеріальних збитків, у нові громади, передусім, – творчими, мистецькими, духовними засобами – в інтерв’ю директора ОІСТ, керівника проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», регіонального координатора Мережі UPLAN Андрія Крупника. Джерело: ЦППР

Чи існують інструменти, способи, методики, як адаптувати внутрішньо переміщених осіб у нових громадах, інтегрувати їх в нові умови? Які проблеми виникають та як можуть допомогти громадські активісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування?

Привітання!

Вітаємо члена нашої організації Валерія Панька зі вступом до Національної спілки журналістів України! Хай Ваші креативні та гострі публікації ще краще працюють на Перемогу над ворогом, корупцією та суспільними негараздами!

Цей день увійде в історію!

По-перше і найголовніше, – ми раділи разом із нашим другом і партнером, херсонцем Олександром Мошнягулом, головою правління Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, керівником Ресурсного Центру з розвитку місцевої демократії в Херсонській області, головою громадської ради при Херсонському міському голові, звільненню його рідного міста. І разом дякували ЗСУ за мужність і героїзм!

А.Крупник, О.Нагорнюк, О.Мошнягул -11.11.2022

А по-друге, ОІСТ продовжує співпрацювати з партнерами навіть в умовах відключення світла: укладено і підписано Меморандум з Одеською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Грушевського і визначені найближчі кроки співпраці у сприянні соціальній адаптації та інтеграції переселенців.

Адже, разом ми сильніші!

Маємо нового партнера

МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

між Комунальною установою «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» та

Громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій»

м. Одеса                                                                                          11 листопада 2022 року

Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» (далі - КУ «ООУНБ імені М.С. Грушевського») в особі директора АМЕЛЬЧЕНКО Юліани Сергіївни, що діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням голови Одеської обласної ради від 24.07.2019 № 938/2019-ОР, з однієї сторони, і Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (далі - Інститут) в особі директора Інституту КРУПНИКА Андрія Семеновича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які далі іменуються як «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цей Меморандум про таке:

1. Метою співпраці є координація дій Сторін у сприянні соціальній адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові для них громади.

2. У процесі співпраці Сторони будують свої взаємовідносини на принципах гуманності, рівності прав, добровільності, взаємовигідного партнерства, єдності підходів та неспричинення шкоди одна одній.

3. Для виконання завдань співпраці Сторони в межах своїх повноважень та можливостей залучають необхідні матеріальні та нематеріальні ресурси, зокрема, вивчають та запозичують український та зарубіжний досвід.

4. Сторони можуть надавати одна одній різноманітну підтримку, спільно використовувати матеріально-технічні ресурси кожної зі Сторін відповідно до вимог чинного законодавства.

ДАЙДЖЕСТ інформаційних повідомлень у відкритих джерелах інформації за тематичним напрямком «Влада і громадянське суспільство в умовах війни.

 

 Розвиток громадського сектору та владно-громадської взаємодії» на Півдні України Жовтень 2022 року

Дайджест складено за напрямками:

• Національні аспекти забезпечення владно-громадської взаємодії під час воєнного стану
• Напрями роботи обласних військових адміністрацій Півдня України
• Волонтерська військова та гуманітарна допомога
• Громадський сектор в умовах війни
• Суспільна думка (за даними соціологічних опитувань) та дослідження ОГС

В жовтні 2022 року діяльність громадського сектору України отримала міжнародне визнання.

Так, лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року стала українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» (разом із білоруським правозахисним центром «Вясна» та російською правозахисною організацією «Меморіал»). Лауреати Нобелівської премії миру представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони впродовж багатьох років просували право захищати основні права громадян та критикувати владу. «Вони доклали визначних зусиль, щоб задокументувати воєнні злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії», — наголошується у заяві.

Українська громадська організація «Центр громадянських свобод» була створена 30 травня 2007 року в Києві. «Після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Центр у співпраці з міжнародними партнерами бере участь у виявленні та документуванні воєнних злочинів росії проти українського цивільного населення.

Ще одна нагорода жовтня – українському народу. Президія Європейського парламенту визнала народ України лауреатом премії Сахарова 2022 року. «Вони відстоюють те, у що вірять. Борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують своїм життям заради нас», – написала голова Європарламенту Роберта Метсола у Twitter, вітаючи український народ.

Прес-реліз про Асамблею ПГС 04.10.2022

Виступає голова УС ПГС О.Шубін

4 жовтня цього року відбулась чергова Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), на якій були представлені основні результати діяльності ПГС у 2021-2022 роках.


В Асамблеї узяли участь більше 70 представників органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Були затверджені зміни до складу УС ПГС та відбулась дискусія щодо основних завдань України й інтенсифікації залучення громадянського суспільства до процесів євроінтеграції.

На засіданнях робочих груп УС ПГС колегіально визначались пріоритети євроінтеграції та виконання Угоди про Асоціацію.

Директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій КРУПНИК узяв участь у роботі Асамблеї як член Робочої групи № 2 УС ПГС "Свобода, юстиція, права людини".

Під час дообрання до складу УС ПГС представника Федерації роботодавців України А. Крупник запропонував Федерації звернути окрему увагу на процеси працевлаштування переселенців, їхнього перенавчання та підвищення кваліфікації.

Демократичні цінності, які у процесі євроінтеграції запроваджуються у життя українського суспільства, А. Крупник запропонував доповнити усвідомленою відповідальністю, якої сьогодні часто бракує тим, хто активно захищає свої права, свободи та інтереси, нехтуючи правами та інтересами інших.

А. Крупник зазначив, що для успішної подальшої демократизації українського суспільства та залучення громадськості до процесів формування й реалізації політики необхідно "озброїти" державу належними законодавчими інструментами, зокрема, законами "Про публічні консультації", "Про місцеві референдуми", "Про загальні збори", оновити Закон "Про органи самоорганізації населення" та доповнити Закон "Про місцеве самоврядування в України" нормами, які забезпечують можливість реалізації усіх форм громадської участі на рівні місцевого самоврядування.

А. Крупник вважає, що в сучасних умовах вкрай необхідно підвищити адресність соціальної політики по відношенню до різних категорій населення через використання інструментів соціальної діагностики й тісну співпрацю із громадськими утвореннями, що представляють інтереси відповідних соціальних груп.

ДАЙДЖЕСТ інформаційних повідомлень у відкритих джерелах інформації за тематичним напрямком "Влада і громадянське суспільство в умовах війни"

  

Розвиток громадського сектору та владно-громадської взаємодії,  вересень 2022 року 

 Дайджест складено за напрямками:

• Владно-громадська взаємодія під час воєнного стану на національному рівні
• Робота обласних військових адміністрацій Півдня України
• Волонтерська військова та гуманітарна допомога
• Громадський сектор в умовах війни
• Суспільна думка та дослідження ОГС

Кінець літа та початок вересня вразив весь світ блискавичним проривом Збройних Сил України у Харківській області. Міжнародні ЗМІ називають успіх України «приголомшливим», прогнозують близький перелом у війні, закликають світ ще більше допомагати Україні в її героїчному протистоянні російському агресору. Дедалі гучніше лунають вимоги розблокувати поставки зброї Україні в тих державах, де владні кола не наважуються на реальну допомогу.

21 вересня Україна провела наймасштабніший обмін полоненими від початку лютневого вторгнення Росії. Серед 215 осіб, звільнених з російського полону, є 188 захисників Азовсталі та Маріуполя, включно з командирами Азову, а також десятеро іноземців.

Президент Володимир Зеленський під час звернення до Генасамблеї ООН 22 вересня, представив українську формулу миру. Глава держави заявив, що ця формула може стати у нагоді всім, хто може опинитися у схожих з Україною обставинах.

Обласні військові адміністрації Півдня України разом із волонтерами продовжують відновлювати інфраструктуру міст, зокрема у Миколаєві – після майже щоденних обстрілів, забезпечувати містян всім необхідним, організовувати добровільну евакуацію громадян, розміщувати ВПО в інших громадах Миколаївської та Одеської областей, надавати медичну, психологічну, матеріальну допомогу людям з тимчасово окупованих територій, налагоджувати постійну співпрацю з міжнародними організаціями.

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ СЕРПНЯ

У серпні Україна відзначила 31 річницю відновлення незалежності. Напередодні в онлайн-режимі пройшов другий саміт Кримської платформи — міжнародного консультаційно-координаційного формату, започаткованого минулого року. Цьогоріч у саміті взяли участь понад півсотні представників іноземних держав та міжнародних організацій. Метою платформи визначено консолідацію світової спільноти задля ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму. Державні інституції продовжували роботу з виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС.

Кінець серпня ознаменувався початком контрнаступу ЗСУ на південних рубежах нашої держави. За даними оперативного командування Південь, ЗСУ розпочали наступальні дії на багатьох напрямках на півдні України.

Обласні військові адміністрації Півдня України забезпечували правопорядок, безпеку, підтримку ВПО та ЗСУ на своїх територіях. Відбувалася активна підготовка громад до осінньо-зимового сезону.

У серпні світ із завмиранням стежив за діями окупантів на території Запорізької АЕС — місця підвищеної небезпеки. Українська влада наполегливо зверталася до міжнародних організацій, аби вони допомогли запобігти катастрофі. На прохання України, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) сформувало й направило на Запорізьку АЕС місію на чолі з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Ґроссі.

Як Доброслав мистецький, волонтерський, небайдужий наближає Перемогу

Джерело: Офіційний сайт Доброславської громади

В Доброславі вміють не лише змінювати занедбані куточки на квітучі парки та сквери, прикрашати громаду різнобарвними клумбами, підтримувати екологічні акції, а й проводити потужні мистецькі фестивалі та концерти.

У 2020 році організатори ХХІ Всеукраїнського книжкового форуму «Українська книга на Одещині» обрали Доброслав місцем виїзного засідання. Під час візиту до Доброслава було проведено благодійну акцію – поповнення фондів місцевої бібліотеки книжковими дарунками від учасників форуму – письменників, поетів. Перед громадою виступали гості – журналісти, відомі українські автори, громадські діячі. Долучилися до свята й господарі, завершивши книжкове свято самобутніми музичними виступами мистецьких колективів Доброслава.

Щорічний мистецький фестиваль-конкурс «Веселкове рандеву: європейський стиль» проходить під гаслами «Європа надихає», «Життя коротке – мистецтво вічне: відчуй себе митцем», до яких щороку додаються нові тематичні заходи: вікторини, гастрономічні ярмарки, танцювальні конкурси, дегустації, кулінарні майстер-класи, брейн-ринги.

Минулої осені, коли розпочалася тісна співпраця з Одеським інститутом соціальних технологій в межах проєкту «Доброславська громада – єдина заможна родина», в містечку проходив черговий фестиваль. Ці дні були насичені цікавими подіями та виступами яскравих особистостей. Особливе місце займав концерт Одеського національного філармонійного оркестру під керівництвом народного артиста України Хобарта Ерла. Всесвітньо відомі музичні твори, віртуозна гра музикантів та неймовірна харизма Маестро подарували незабутні враження гостям свята.

Консолідоване суспільство вільних людей – як рухатися від громади до відновленої України

Творчим пошуком шляхів післявоєнного відновлення України другий місяць поспіль займаються експерти, аналітики, громадські активісти, представники громад та місцевого самоврядування.

5 липня 2022 року відбулася чергова експертна нарада-дискусія на тему: «Сталий розвиток: від громади до Української держави», ініціаторами якої стали Одеський інститут соціальних технологій, ГО «Творча ініціатива» та Мережа публічного права та адміністрації UPLAN. До обговорення долучилися представники органів публічної влади, громадськості, бізнесу, наукових установ, що займаються проблемами суспільного розвитку.

Відкриваючи обговорення, Андрій Крупник, директор ОІСТ та регіональний координатор Мережі UPLAN, модератор наради, зазначив, що ми всі впевнені e перемозі України, хоча й не знаємо її дати. Але вже починаємо інтенсивно працювати над шляхами модернізації держави в післявоєнний період. Саме цим обумовлене бажання пошуку шляхів відновлення країни в експертному середовищі. 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОДЕСЬКОГО ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПЕРІОД ДО 2023 РОКУ

Ухвалено рішенням загальних зборів Одеського інституту соціальних технологій від 26.01.2019.

Із змінами, внесеними 12.02.2021.

Головна мета діяльності Інституту – сприяння формуванню та реалізації в державі соціальної політики, яка базується на принципах демократії, гуманізму, патріотизму та духовності, шляхом розробки та впровадження нових соціально-управлінських технологій та розвитку інфраструктури громадянського суспільства.

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОГО ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У 2021 РОЦІ

Значна частина звітного періоду діяльності ОІСТ у 2021 році, як і у минулому році, проходила в умовах карантину, пов'язаного із пандемією хвороби Covid-19, що справило певний вплив на результати цієї діяльності.   

НАУКОВА, НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

За авторством та співавторством членів ОІСТ вийшли наукові та науково-прикладні видання     

• Навчальний посібник "Регіональне управління": Дуліна О., Крупник А., Піроженко Н., Саханенко С.
  
• Навчальний посібник "Реінжиніринг адміністративних процесів та управлінські інновації в органах публічної влади": Приходченко Л., Дуліна О., Піроженко Н., Крупник А. та ін.
  
• Навчальний посібник "Вінниця – місто ідей: кращі практики з успішного вирішення проблем громади": Піроженко Н., Дуліна О., Крупник А.
  
• Навчальний посібник "Громадський контроль публічних закупівель. Практичні аспекти та рекомендації": Піроженко Н.
  
• Монографія "Технології тайм-менеджменту в управлінській діяльності державних службовців": Приходченко Л., Піроженко Н., Кернова М., Сінчук І.
  
• Липовська С., Крупник А. Нові районні ради: торуємо шлях в невідоме.
  
• Кривенко Ю., Крупник А. Вакцинація від Covid-19: добровільно чи обов’язково?
  
• Крупник А. Законопроєкт "Про публічні консультації": деякі зауваження та пропозиції.
  
• Крупник А. Законодавче регулювання лобізму в Україні.
  
• Крупник А. Закон "Про публічні консультації" – модернізація правового забезпечення комунікації між владою і суспільством.
  
• Саханенко С., Крупник А. Районні ради: шукаємо шлях до ефективності.
  
• Крупник А. Developing civil society in Ukraine. What is the role of the mechanisms for implementing the association agreement with the EU?
  
• Дуліна О., Крупник А. Громадянська освіта як інструмент перетворення мешканців на громадян.
  
  

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ ЧЕРВНЯ

Минуло чотири місяці, як уся країна перейшла в режим протистояння широкомасштабній військовій агресії росії. Знаковою подією червня стало надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

У червні, особливо наприкінці місяця, посилилися ворожі ракетні обстріли мирних українських міст.

На Півдні держави значних руйнувань та численних людських жертв зазнав Миколаїв. Одещина також потерпає від російських ракет. ЗСУ тіснять ворога на Запорізькому та Херсонському напрямах.

У цих умовах велике значення має робота щодо оперативного інформування керівниками обласних та районних військових адміністрацій, місцевими головами мешканців громад про небезпеку й рекомендації, що треба робити в тій чи іншій ситуації.

Організована евакуація мешканців, злагоджена робота об’єктів міської інфраструктури, вирішення проблеми водозабезпечення для життєдіяльності міста — таким постав Миколаїв у червні 2022 року.

Запорізька область тримає оборону та приймає евакуйованих. Обласна влада налагоджує міцні зв’язки з іноземною спільнотою для обговорення подальших шляхів співпраці, надає гуманітарну підтримку внутрішньо переміщеним особам та жителям області, які потерпають від агресії окупанта.

Громадські активісти Херсону підтримують рідне місто, зокрема перебуваючи за його межами, щоб привернути увагу та залучити світову спільноту до підтримки тимчасово окупованого міста.

Одеська обласна військова адміністрація відновлює пошкоджену ворогом інфраструктуру та продовжує налагоджувати зв’язки з міжнародними організаціями.

Матеріали експертної наради "СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВІД ГРОМАДИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ"

5 липня 2022 року відбулась експертна нарада на тему: «Сталий розвиток: від громади до Української держави», в якій узяли участь представники органів публічної влади, громадськості, бізнесу, наукових установ, які займаються проблемами у сфері суспільного розвитку, і став продовженням дискусії на тему: "Як організувати післявоєнне відновлення України".

Захід проводився ГО "Одеський інститут соціальних технологій" і ГО "Фонд "Творча ініціатива" за підтримки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Нижче наведені напрацювання деяких учасників процесу осмислення післявоєнного відновлення України.

БАЗОВІ КОНЦЕПТИ СУТНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Валерій Борзунов, голова Центру сприяння регіональному розвитку,

канд. екон. наук, м. Суми

Постановка задачі. На засіданні експертів 08.06.2022 було визначено план дій щодо розробки програми післявоєнного відновлення та сталого розвитку України. Проте, колективна розробка концепцій та стратегій вимагає попереднього єдиного розуміння базових концептів сутності сталого розвитку як рамкових умов для розробок окремих напрямків! Цим пропонується набір таких концептів для обговорення та можливого доопрацювання.

Концепт №1. «Фундаментальні проблеми неможливо вирішити на рівні, на якому вони створені. Потрібен перехід більш високий рівень розвитку (А. Ейнштейн). Україна за 30 років не забезпечила ані сталого розвитку, ані незалежності, тому в рамках діючих підходів реформування та розвитку вирішити цю проблему неможливо – Україні потрібна «Стратегія сталого розвитку»!

Концепт № 2. Сутність стійкості об'єкта та системи управління полягає у здатності компенсувати зовнішні та внутрішні фактори дестабілізації та повернення у вихідний стан! Однак це визначення правильне для статичних об'єктів. Для динамічних об'єктів поняття сталого розвитку визначається здатністю мінімізувати відхилення від заданої траєкторії руху до мети за впливом дестабілізуючих факторів. Таким чином у понятті «сталого розвитку країни» вводяться категорії «цінності», «мети», «траєкторія руху» (дорожня карта реалізації стратегії) та система управління рухом по заданій траєкторії.

Рекомендації експертної наради «Як організувати післявоєнне відновлення України»

Розглянувши питання:

·   як удосконалити систему публічного управління в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях;

·   як залучити найбільш гідні вітчизняні та зарубіжні компанії для відновлення країни, які умови для цього треба створити;

·   як забезпечити ресурсами потреби у відновленні країни та як поєднати зусилля усіх зацікавлених;

·   як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які для цього мають бути задіяні механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків;

·   як організувати громадську безпеку на основі поєднання роботи правоохоронних органів із діяльністю громадськості у цій сфері;

·   як зберегти у післявоєнний період єдність українського суспільства, яка була досягнута під час війни;

·   як сформувати та реалізувати Програму відновлення і сталого розвитку України за активної участі громадськості, представників бізнесу, науковців, органів публічної влади,

учасники експертної наради дійшли висновку щодо необхідності:

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ ТРАВНЯ

 Українське суспільство четвертий місяць героїчно протистоїть російській військовій навалі.

Російська орда продовжує нищити мирне населення, завдає значних руйнувань житловим будинкам, критичній інфраструктурі, підприємствам, соціальним закладам. Немає жодної галузі, яка б не постраждала від війни. Але протягом травня Збройні сили України продовжували тримати рубежі та боронити нашу землю. Волонтери, громадські активісти, медики, бізнесмени долучились до боротьби за нашу Перемогу.

Продовжує потерпати від російського вогню Запорізька область. Наприкінці травня загострилася ситуація з обстрілами в Миколаєві. Одещина залишається зоною постійної небезпеки. Найоптимістичнішою новиною останнього тижня травня стало повідомлення про успішний контрнаступ ЗСУ на південних рубежах і звільнення значної кількості населених пунктів на Херсонщині.

Голови обласних військових адміністрацій Півдня України визначають пріоритетами:

• постійну комунікацію з громадою про ситуацію в областях;
• забезпечення роботи усіх комунальних підрозділів міст і сіл;
• організацію евакуації із небезпечних районів (Запоріжжя, Миколаїв);
• організацію гуманітарної допомоги постраждалим;
• покращення умов проживання для вимушених переселенців (Запоріжжя, Миколаїв, Одеса);
• налагодження зв’язків із закордонними партнерами та організаціями (Одеса).

Масштаби волонтерської допомоги від громадських ініціатив, вітчизняних і закордонних, продовжують зростати. Важливу роль у цьому процесі відіграють громадські активісти, волонтери, які організовують гуманітарні штаби, збирають кошти для армії й допомагають постраждалим цивільним.

Громадський сектор і владно-громадська взаємодія під час війни: підсумки квітня

Квітень 2022 року Україна відзначила мужньою та героїчною боротьбою на військових фронтах, тимчасово окупованих територіях і в областях, що прилягають до лінії зіткнення з російським агресором. Ситуація на Півдні України характеризується тим, що Херсонська область в переважній частині опинилися під окупацією ворога. Однак триває активний супротив ЗСУ наступальним діям агресора.

Миколаївська область та місто Миколаїв, перебуваючи щодня під ворожими обстрілами, не лише тримають оборону, а й силами ЗСУ проводять контрнаступальні операції.

У квітні Одеса та Одеська область зазнали ракетних обстрілів. Ці обставини спричиняють роботу військових обласних адміністрацій у напрямах:

• подолання наслідків обстрілів;
• забезпечення нормальної роботи інфраструктури;
• забезпечення жителів продовольством й питною водою (Миколаївська область);
• розробка інструментів захисту прав викрадених осіб на окупованих територіях;
• співпраця з ГО в наданні допомоги постраждалим (Запорізька область);
• проведення зустрічей та перемовин щодо подальшої співпраці з зарубіжними партнерами, які проявляють солідарність з Україною та українським народом (Одеська область).

Спільними напрямками роботи обласних військових адміністрацій з волонтерськими організаціями Півдня України є: допомога військовим, правові консультації ВПО, гуманітарна допомога всередині області та за її межами.

Зміни у системі адмінпослуг та інших питань зі сфери публічного адміністрування (за період 18 квітня – 1 травня 2022).

Пропонуємо вашій увазі добірку окремих новин та актів про зміни у системі адмінпослуг та інших питань зі сфери публічного адміністрування (за період 18 квітня – 1 травня 2022).

Джерело

КОРОТКО ПРО ОСНОВНІ ЗМІНИ

• Уряд спрощує реєстрацію в Державній службі зайнятості українців, які втратили роботу під час дії воєнного стану
• Діти, які перемістилися всередині країни без супроводу батьків, зможуть отримати допомогу на проживання
• Юридичні особи зможуть зареєструвати пошкоджене майно в «Дії»
• Уряд прийняв рішення, яким удосконалив реалізацію програми «Прихисток»
• Відповіді на найпоширеніші питання щодо допомоги для ВПО та «єПідтримки»
• Порядок реєстрації новонароджених українців за кордоном
• Для ВПО мають надавати меддопомогу без направлень та декларацій
• Роз’яснення щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану
• Пенсію людям, яким неможливо доставити її за місцем проживання, зарахують на рахунки в Ощадбанку
• Важливі зміни щодо відновлення функціонування ринку нерухомості
• ПФУ розширює перелік послуг, що надаються в електронному вигляді
• З 4 травня відновлюється прийом громадян консульської легалізації документів
• 122 сервісні центри у 21 області України надають послуги громадянам в умовах війни
• МОН розробило алгоритм отримання дубліката документа про загальну середню освіту
• Уряд підтримав законопроєкт про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні
• Запрацювала гаряча лінія для консультацій щодо виплат для ВПО та допомоги безробітним
• Співпраця Сервісних центрів МВС з ЦНАП/ОМС
• Затверджено Перелік громад, що розташовані в районах проведення бойових дій або які є тимчасово окупованими
  
  

Досвід інших громад – до уваги Доброславській ОТГ

Команда проєкту серед інших напрямів громадського залучення мешканців громади працює над проєктами економічного спрямування.

Обговоренню стану і перспектив економічного розвитку Доброславської громади був присвячений листопадовий візит учасників проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» до керівництва громади. Тоді про методи та форми розвитку бізнес-середовища у громаді, способи долучення громадян як співвласників місцевих ресурсів до розвитку місцевого господарства, підвищення їх зацікавленості у результатах своєї роботи розповідала експертка Лолла Олійник.

Продовжуючи розробляти економічну складову в межах реалізації запланованого, було вивчено позитивний досвід інших громад.

Цікавою є ініціатива Новопокровської ТГ з Харківщини, де в січні 2022 р. відбувся круглий стіл з підприємцями та фермерами громади на тему: «Залучення інвестицій в громаду». Представники бізнес-середовища громади спільно з селищним головою Оленою Слабінською та членами робочої групи Стратегії розвитку територіальної громади і представниками Навчально-наукового інституту "Інститут державного управління" ХНУ ім В.Н. Каразіна під час проведення Круглого столу шукали відповіді на такі питання:

• як підвищити інвестиційну привабливість та які механізми доцільно використовувати для забезпечення конкурентоспроможності громади;
• які види підприємницької діяльності є найбільш пріоритетними для розвитку у громаді;
• як розширити перелік джерел формування доходної частини бюджету громади;
• як економічно мотивувати суб’єктів малого та середнього бізнесу до створення нових робочих місць;
• чим місцева влада може допомогти малому та середньому бізнесу для їх активного розвитку;
• які питання обов’язково мають увійти до Стратегії розвитку громади?

Селищний голова наголосила, що для розвитку громади та нарощування інвестиційного потенціалу важливою є така співпраця підприємців, посадовців та науковців. Тож залучення інвестицій у громаду має стати предметом зацікавленості зусиль місцевого самоврядування, бізнесу і кожного мешканця громади.

Проєкт «Доброславська громада – єдина заможна родина»: робота триває!

 Війна змінила наші плани, проєкти, пріоритети діяльності.

Але завдяки героїчній обороні Збройними Силами України рідної землі маємо можливість продовжувати розпочату роботу.

Команда проєкту «Доброславська громада – єдина заможна родина» поступово відновлює роботу в межах запланованого.

Одеський інститут соціальних технологій спільно із Запорізьким благодійним фондом «Єдність за майбутнє» за фінансової підтримки некомерційної організації «Естонська Рада у справах біженців» запропонував керівництву громади визначити осіб, які найбільше потребують допомоги в умовах війни.

«Переважне право її отримати мають родини та громадяни, які перебувають у складних життєвих обставинах, пов'язаних із війною проти України», – наголосив директор Інституту, координатор Соціогуманітарної ради, створеної для організації прозорого надання допомоги Андрій Крупник.

Завдяки моніторингу за встановленими критеріями першочергових потреб мешканців громади та

аналізу їх життєвих ситуацій, проведених заступником селищного голови, членом Соціогуманітарної ради Юрієм Чорнієм, начальницею відділу соціального захисту населення Людмилою Ващенко і старостами Кремидівського, Трояндівського та Шомполівського старостинських округів, допомогу отримали 19 мешканців Доброславської громади на загальну суму 39 340 грн.

Безпосередньо в рамках проєкту Анжеліка Чайка та Андрій Крупник продовжили підготовку до групового дослідження з представниками місцевого самоврядування Доброславської територіальної громади. Учасниками проєкту розроблено та узгоджено сценарії проведення фокус-групових досліджень, інтерв'ю з мешканцями Доброславської територіальної громади, а також створення Ради старійшин та Молодіжної ради.

Усі ці заходи планується провести відразу після завершення війни.

                                                                                                                Валерій Панько

Добірка інформаційних матеріалів у сфері розвитку громадського сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.

Пропонуємо добірку матеріалів у сфері розвитку громадського 

сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.
Інформація, підготовлена експертами Мережі UPLAN в Одеському регіоні й стосується насамперед Півдня України: Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

Березень 2022 року – місяць героїчного спротиву народу України російській агресії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяли суворо відповідно до умов воєнного стану, що був запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022.

На регіональному рівні були утворені обласні військові адміністрації (ОВА) та призначено їхніх керівників. Нормативні акти ОВА стосуються: запровадження комендантської години та заборон на пересування територією у цей час, руху транспорту, організації евакуаційних потягів, створення гуманітарних штабів, призначення керівників підрозділів критичної інфраструктури.

Також населенню надається щоденна оперативна інформація про військову ситуацію в області, про розміщення переселенців, пункти укриття.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, ОВА забезпечують соціальний захист осіб з інвалідністю та осіб похилого віку з урахуванням особливостей військового періоду.

Волонтерська військова та гуманітарна допомога здійснюється спільними зусиллями волонтерів-добровольців, обласної влади та органів управління територіальних громад.

Частина проблем, з якими громадські активісти боролися у мирний час, відійшла на другий план. Наразі громадський сектор зосереджений на підтримці ЗСУ, територіальної оборони, допомагає тимчасово переміщеним особам і біженцям, сприяє залученню комерційного сектору та міжнародних донорів для підтримки української благодійності та гуманітарної допомоги.ГРО

Важливою складовою залишається дотримання інформаційної безпеки та залучення до її підтримки широкої громадськості.

Громадський сектор під час війни: об'єднуємо гуманітарні зусилля із владою та бізнесом

Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій», маючи багаторічний досвід вирішення соціально-суспільних проблем, з перших днів російського вторгнення на територію України включилася у роботу з гуманітарної підтримки постраждалих від військових дій агресора.

Суттєво посприяли оперативному вирішенню цього завдання давні дружні зв’язки Інституту з партнерськими організаціями. Зокрема, це співпраця з Запорізьким благодійним фондом «Єдність» за майбутнє». Фонд звернувся до Інституту з пропозицією долучитися до виявлення в Одеській області осіб, які найбільш постраждали від війни і потребують адресної матеріальної підтримки.

Спільна реалізація Інститутом і Фондом цієї гуманітарної місії з надання благодійної допомоги сім’ям та особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, стала можливою завдяки підтримці НКО «Естонська Рада у справах біженців».

Аби надання допомоги було максимально обґрунтованим, адресним і прозорим, при Інституті була утворена Соціогуманітарна рада за участі представників громадських і благодійних організацій, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу.

Так, до складу Соціогуманітарної ради увійшли представники Управління соціального захисту населення Одеської РДА, ГО "Правозахисне товариство "Співдружність", Одеської обласної організації роботодавців, ТОВ "Агенція безпеки "Центр-Київ", Одеського БФ "Шлях до дому", виконавчого комітету Доброславського селищної ради, Центру надання соціальної допомоги Таїровської селищної ради, комітету з соціальних та сімейних питань Громадської ради при Одеській ОДА.

Попри карантин, триває реалізація проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина»

Відбулась довгоочікувана поїздка команди проєкту до селища Доброслав в новому 2022 році. Метою її була підготовки наступних кроків з реалізації проєкту: формування Ради старійшин, Молодіжної ради, надання на розгляд юридичним службам Доброславської селищної ради змін до локальних НПА, підготовлених командою проєкту, та ін.

До того є була і святкова підстава – напередодні свій День народження відзначала селищний голова Людмила Прокопечко, тому представники Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник і Оксана Дуліна з особливим задоволенням мали можливість привітати її із цим Днем.
У привітання була висловлена щира повага до керівниці громади як успішного й самовідданого лідера та виникла гарна нагода поспілкуватися з Людмилою Ярославівною з різноманітних питань реалізації проєкту.
Проміжні результати комунікації з головою Доброславської громади:

• досягнуто домовленості щодо активізації процесів створення Ради старійшин,
• частково узгоджено організаційні питання щодо Молодіжної ради, органів самоорганізації в мікрогромадах,
• обговорено перспективи створення Робочої групи з удосконалення системи управління громадою на основі принципів демократизації та участі громадськості.

Детальніше акцентовані питання на завданнях Робочої групи: ними є перегляд та коригування чинних НПА: Положення про постійні комісії, про старост, про громадське обговорення кандидатур до цих органів. Наголошено на розробці нового Регламенту виконавчих органів Ради, Статуту територіальної громади, Стратегії розвитку громади до 2030 року.

Одеський інститут соціальних технологій: чого вдалося досягти у 2021 році та які пріоритети попереду

В непростих умовах карантинних обмежень Одеський інститут соціальних технологій проводить Загальні збори за підсумками роботи у 2021 році. Вимоги «жовтої» зони спричинили зустріч представників організації в комбінованому онлайн- та офлайн-форматі.

До Андрія Крупника, Алли Орлової, Оксани Дуліної, Ольги Крупник, Таміли Афанасьєвої, Анни Трепалюк, Людмили Петрової, Наталії Колісніченко, Ольги Нагорнюк та Анжеліки Чайки, які зібралися в Одеській обласній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського, в режимі відеоконференції ZOOM приєдналися Валерій Панько, Сергій Саханенко, Наталія Піроженко, Віталій Свічинський, Вікторія Баласанян.

Загальні досягнення Інституту та основні індивідуальні успіхи його членів представив директор ГО Андрій Крупник. Напрямки роботи у 2021 році охопили: наукову, проєктну, культурну, екологічну, викладацьку, комунікаційну сфери, співпрацю з громадськими об’єднаннями, експертний супровід реформ.

 
Для прикладу – за авторства представників Інституту видано 5 навчальних посібників, 2 монографії. За їх науковим керівництвом у 2021 році підготовлено та успішно захищено 4 кандидатські дисертації й 68 магістерських досліджень.

 
Серед основних досягнень Інституту – також участь його експертів у доопрацюванні та адвокаційній кампанії з просування проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки, яка затверджена Указом Президента України № 487/2021у вересні 2021 року.

Доброустрій власного житла: чому важливо об’єднати зусилля місцевої влади, громадського сектору та мешканців будинків (за результатами круглого столу 21.01.2022)

21 січня 2022 року представники ОІСТ – директор Андрій Крупник, фахівці у сфері права та фінансів Оксана Дуліна й Людмила Петрова, ‒ взяли участь у круглому столі «Співфінансування капітальних ремонтів: відновлення технічного стану багатоквартирних будинків та підвищення відповідальності співвласників».

Захід організовано Школою місцевого самоврядування ГО «Відкрите суспільство України», Асоціацією «Одеська житлова спілка» та ініціативною групою місцевої ініціативи з питань внесення проєкту Міської цільової програми «Співфінансування капітальних ремонтів спільного майна багатоквартирних будинків у місті Одесі на 2021-2026 роки», поданої на розгляд Одеської міської ради. На підтримку цієї місцевої ініціативи як інструменту демократії участі, передбаченого Статутом міста, ініціативною групою зібрано 5 830 підписів мешканців міста.

Рада старійшин: цінуємо досвід і поради людей поважного віку

Найближчі перспективи щодо створення Ради старійшин в Доброславській громаді обговорили члени команди проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина" з депутатом Доброславської селищної ради Віктором Миколайовичем МОРГУНОМ та заступником селищного голови Доброславської територіальної громади з питань виконавчих органів Юрієм Богдановичем ЧОРНІЄМ.

Андрій КРУПНИК та Анжеліка ЧАЙКА окреслили потенційні можливості цього консультативно-дорадчого органу, що створюється при селищному голові, у забезпеченні життєдіяльності території та вирішенні морально-етичних питань співіснування мешканців усіх поколінь та наповнення цікавим змістом життя людей поважного віку.

До завдань такого органу може бути віднесено:

• здійснення експертної оцінки перспективних стратегічних напрямів та поточних планів розвитку громади;
• моніторинг виконання заходів, що спрямовані на розвиток громади і створення комфортних умов для її мешканців, зокрема, мешканців поважного віку;
• консультативний супровід діяльності голови громади.

Крім того, Рада старійшин переймається проблемами молоді, наступністю поколінь та піклується про створення здорової, дружньої, творчої атмосфери у громаді.

Очолює Раду старійшин координатор, який призначається головою громади.

«Накопичений життєвий досвід, зокрема, досвід роботи у сфері забезпечення життєдіяльності територіальної громади, значна практика управлінської, творчої, суспільно-корисної роботи, особливі заслуги цих людей перед громадою дають право розраховувати на суттєву допомогу Ради старійшин у розбудові спроможної громади», – пояснив Андрій Крупник майбутні завдання Ради старійшин при спілкуванні з представником старшого покоління громади.