ОІСТ долучився до обговорення нового Типового положення про Молодіжні ради при ЦОВВ

 Міністерство молоді та спорту провело публічне обговорення проєкту Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади

9 жовтня 2025 року Міністерство молоді та спорту України організувало онлайн публічне громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади».

До обговорення долучилися близько 40 учасників — представники громадських організацій, молодіжних рад, експертного середовища та працівники Мінмолодьспорту. Захід став важливою платформою для діалогу між органами влади та громадянським суспільством щодо удосконалення механізмів молодіжної участі на національному рівні.

Серед активних учасників заходу — директор Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ) Андрій Крупник, який напередодні направив до Міністерства експертні зауваження та пропозиції інституту щодо вдосконалення положень проєкту. Документ містить аналітичні рекомендації фахівців ОІСТ стосовно розширення прав молодіжних рад, підвищення їхньої ролі у процесі формування молодіжної політики та забезпечення більшої прозорості у взаємодії з органами виконавчої влади.

Під час обговорення Анастасія Коломійченко, начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Мінмолодьспорту, підтвердила отримання експертного висновку від ОІСТ та подякувала за фахову аналітичну підтримку процесу вдосконалення нормативної бази.

Експертний висновок ОІСТ, що містить конкретні пропозиції щодо змісту проєкту постанови, доступний для ознайомлення на сайті інституту. Ми запрошуємо представників громадських організацій, молодіжних рад та всіх зацікавлених осіб долучатися до подальшого обговорення та спільної роботи над створенням ефективних механізмів участі молоді у формуванні державної політики.

Постанова КМУ №1049: 24 зміни за 14 років та очікування нових трансформацій

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо «Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049 із змінами станом на 18.09.2025

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 24 рази вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено для приведення у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, порушують логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема: 

1. Оскільки згідно із частиною дугою статті 1 Порядку, його дія поширюється на громадські об’єднання національних меншин (спільнот), їх варто також віднести до інститутів громадянського суспільства (ІГС), визначення яких наведено у частині шостій п. 2 Порядку. Адже в подальшому у тексті йдеться лише про ІГС, а громадські об’єднання нацменшин (спільнот) не згадуються. 

2. У ч. 6 пункту 2 Порядку визначено поняття «інститути громадянського суспільства», під якими розуміються «громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів».

Це визначення суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постановах КМУ від 05.11.2008 № 976 та від 03.11.2010 № 996, а також у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженій указом Президента України від 21.09.2021 № 487. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні та релігійні організації, органи самоорганізації населення, та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. 

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і виключає чимало ІГС із сфері дії даного НПА. 

Про зміни до Типових положень

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276),

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли таких ВИСНОВКІВ.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року  молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві  молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом. 

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html"леноHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" його недоліки та запропонованоHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" певні удосконалення.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»,

затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198

(зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на початок 2025 року у громадах України було створено 577 молодіжних рад, що складає близько половини від кількості тих громад, які в умовах широкомасштабного вторгнення рф є під контролем України.

Зокрема, в Одеській області, за даними районних державних (військових) адміністрацій, станом на липень 2025 року молодіжні ради було створено у 41 громаді, що складає 45% від загальної кількості громад в області (91).

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності й не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Однією з причин такого становища зазначається недосконалість нормативної бази для створення та діяльності молодіжних рад, зокрема, молодіжних рад місцевого рівня – при сільських, селищних, міських радах, виконавчих комітетах та при головах громад.

Ця ситуація спонукає проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), виявити його недоліки та запропонувати певні удосконалення.

Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели аналіз вказаного Типового положення і дійшли таких висновків.

ОІСТ: експертна участь у розробці Стратегії Чорноморської громади

В межах договору про співпрацю Чорноморської міської ради та ГО «Одеський інститут соціальних технологій» експерти ОІСТ беруть участь у розробці Стратегії розвитку Чорноморської громади до 2027 року (з перспективою до 2034 року) і Плану заходів з її реалізації на 2026-2027 роки.  

14 серпня на спільне засідання зібралися представники двох тематичних робочих підгруп у складі посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, членів виконавчого комітету Чорноморської міської ради, представників громадських організацій.

Одну підгрупу складали службовці відділів освіти/науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, культури та туризму, соціального захисту, ветеранської політики.

До другої підгрупи увійшли представники відділів економіки та інвестицій, розвитку підприємництва, транспорту, ЦНАП, інформаційних технологій та електронного врядування, фінансів і бюджету.

Робота з формування Стратегії Чорноморської громади здійснюється за методичної підтримки експертів ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та за участі представників Програми EGAP в Одеській області та Агенції регіонального розвитку Одеської області.
 

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: ДОСВІД МИКОЛАЇВЩИНИ

Представники Інституту – директор ОІСТ Андрій Крупник та заступник директора Алла Орлова продовжують досліджувати стан молодіжної політики на Півдні України. Цього разу увага експертів зосередилася на Миколаївщині. Про важливі інструменти реалізації молодіжної політики в цьому регіоні, створення молодіжних інституцій, заходи та пропозиції для розвитку й громадської участі молоді читайте в статті.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Реалізація молодіжної політики в Україні суттєво активізувалась. Попри воєнний стан,
молодіжне життя вирує: створюються молодіжні ради, молодіжні простори й центри, реалізуються молодіжні регіональні програми та втілюються в життя молодіжні проєкти. При цьому дедалі більше громадських організацій та молодіжних ініціатив долучаються до участі в цьому процесі.

За даними Міністерства молоді і спорту в Україні, станом на грудень 2023 року, відповідно до типових положень про молодіжні ради, в країні було створено 410 молодіжних рад з яких, 19 — регіонального рівня та 391 — місцевого рівня. Загальна кількість членів молодіжних рад України різного рівня становила 7 029 молодих осіб.

Упродовж 2024 року, попри всі виклики, з’явилося 120 нових молодіжних рад. Національна програма «Незламна молодь: молодіжні ради», яка запрацювала з червня 2023 року, була створена саме для того, щоб посилити потенціал молодіжних рад, допомогти молодим людям реалізувати свої креативні здібності й стати повноправними учасниками процесу розвитку їхніх громад.

Програма розроблена Українською асоціацією молодіжних рад та втілюється в межах програми «Мріємо та діємо», яка реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Міжнародним республіканським інститутом (IRI). Завданням програми є створення молодіжної ради в кожній громаді.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРВ’Ю з мешканцями поважного віку в Доброславській ОТГ

Відповідно до Робочого плану виконання проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", фахівці Одеського інституту соціальних технологій провели низку інтерв'ю з жителями Доброславської територіальної громади поважного віку з метою вивчення потреб та можливостей їхньої участі у громадському житті.

При цьому з'ясовувалась обізнаність опитаних із інструментами місцевої демократії й ступінь застосування цих інструментів у взаємовідносинах органів місцевої влади з мешканцями громади. Також в ході опитування ставилася мета з'ясувати, які умови треба створити у громаді, аби небайдужі та відповідальні мешканці з числа людей поважного віку могли впливати на стан справ у громаді й брати участь у розв'язанні існуючих проблем.

В якості респондентів було опитано 15 мешканців Доброславської громади, у тому числі 11 жінок та 4 чоловіки, більшість з яких за віком старші 60 років. 9 осіб мешкають у селищі Доброслав, троє – у Трояндовому, двоє – в Шомполах, та одна – у Кремидівці. 9 з числа опитаних мають вищу освіту, решта – середню спеціальну.

Більшість із опитаних – пенсіонери, які продовжують займатись суспільно корисною діяльністю: чи то в якості депутатів, чи у складі самодіяльних творчих колективів. Дехто продовжує працювати у соціогуманітарній сфері та веде власний бізнес.

Що стосується досвіду громадської діяльності, то майже половина з числа опитаних мають досвід депутатської діяльності і роботи сільським головою. Досвід партійної, комсомольської чи профспілкової роботи на виборних посадах мають більше половини опитаних, троє займаються волонтерською діяльністю, троє – художньою самодіяльністю. Загалом слід відмітити, що сучасний рівень заняття людей поважного віку громадською діяльністю є недостатньо високий – значно менший, аніж це було в їхньому житті раніше. Тож свій потенціал ці люди зараз майже не використовують.

Загальний висновок: професійний та духовний потенціал людей поважного віку у Доброславській територіальній громаді використовується неповною мірою, що вимагає удосконалення місцевої політики по відношенню до цієї категорії жителів.

Знання опитаних про такі інструменти місцевої демократії, як громадські обговорення, загальні збори, громадська експертиза, електронні петиції, будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети є доволі мізерні. Адже у практичному житті вони стикалися лише з громадськими обговореннями та сходами мешканців – зазвичай на зустрічах ветеранів з керівництвом та населення – з депутатами, які запрошували людей порадитись. Хоча ці зустрічі не усім запам'яталися.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРВ’Ю з молоддю в Доброславській ОТГ

Відповідно до Робочого плану виконання проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", фахівці Одеського інституту соціальних технологій провели низку інтерв'ю з молоддю Доброславської територіальної громади, вивчаючи потреби та можливості їхньої участі у громадському житті. В ході опитування ставилася мета з'ясувати, які умови треба створити у громаді, аби небайдужі та відповідальні мешканці, зокрема, молодь, могли впливати на стан справ у громаді та брати участь у розв'язанні існуючих проблем.

Для досягнення мети ставились наступні завдання:

- виявити активність молоді;

- з’ясувати рівень обізнаності про інструменти місцевої демократії;

- визначити рівень обізнаності станом справ у громаді;

- дізнатись існуючі способи впливу на місцеву владу, які застосовує молодь для донесення своїх потреб та інтересів;

- з’ясувати готовність молоді брати активну участь у житті громади.

В якості респондентів було опитано 10 представників молоді Доброславської громади, у тому числі 6 школярів, 1 студент та 3 працюючі молоді людини віком до 35 років. Серед опитаних 8 осіб мешкають у селищі Доброслав, 1 – у селі Шомполи, 1 – у Львові у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти. При подальшому аналізі відповідей ми відокремлювали думки школярів, студентів та дорослої працюючої молоді, яка вже закінчила навчання.

Громадський сектор і владно-громадська взаємодія під час війни: підсумки квітня

Квітень 2022 року Україна відзначила мужньою та героїчною боротьбою на військових фронтах, тимчасово окупованих територіях і в областях, що прилягають до лінії зіткнення з російським агресором. Ситуація на Півдні України характеризується тим, що Херсонська область в переважній частині опинилися під окупацією ворога. Однак триває активний супротив ЗСУ наступальним діям агресора.

Миколаївська область та місто Миколаїв, перебуваючи щодня під ворожими обстрілами, не лише тримають оборону, а й силами ЗСУ проводять контрнаступальні операції.

У квітні Одеса та Одеська область зазнали ракетних обстрілів. Ці обставини спричиняють роботу військових обласних адміністрацій у напрямах:

• подолання наслідків обстрілів;
• забезпечення нормальної роботи інфраструктури;
• забезпечення жителів продовольством й питною водою (Миколаївська область);
• розробка інструментів захисту прав викрадених осіб на окупованих територіях;
• співпраця з ГО в наданні допомоги постраждалим (Запорізька область);
• проведення зустрічей та перемовин щодо подальшої співпраці з зарубіжними партнерами, які проявляють солідарність з Україною та українським народом (Одеська область).

Спільними напрямками роботи обласних військових адміністрацій з волонтерськими організаціями Півдня України є: допомога військовим, правові консультації ВПО, гуманітарна допомога всередині області та за її межами.

Зміни у системі адмінпослуг та інших питань зі сфери публічного адміністрування (за період 18 квітня – 1 травня 2022).

Пропонуємо вашій увазі добірку окремих новин та актів про зміни у системі адмінпослуг та інших питань зі сфери публічного адміністрування (за період 18 квітня – 1 травня 2022).

Джерело

КОРОТКО ПРО ОСНОВНІ ЗМІНИ

• Уряд спрощує реєстрацію в Державній службі зайнятості українців, які втратили роботу під час дії воєнного стану
• Діти, які перемістилися всередині країни без супроводу батьків, зможуть отримати допомогу на проживання
• Юридичні особи зможуть зареєструвати пошкоджене майно в «Дії»
• Уряд прийняв рішення, яким удосконалив реалізацію програми «Прихисток»
• Відповіді на найпоширеніші питання щодо допомоги для ВПО та «єПідтримки»
• Порядок реєстрації новонароджених українців за кордоном
• Для ВПО мають надавати меддопомогу без направлень та декларацій
• Роз’яснення щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану
• Пенсію людям, яким неможливо доставити її за місцем проживання, зарахують на рахунки в Ощадбанку
• Важливі зміни щодо відновлення функціонування ринку нерухомості
• ПФУ розширює перелік послуг, що надаються в електронному вигляді
• З 4 травня відновлюється прийом громадян консульської легалізації документів
• 122 сервісні центри у 21 області України надають послуги громадянам в умовах війни
• МОН розробило алгоритм отримання дубліката документа про загальну середню освіту
• Уряд підтримав законопроєкт про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні
• Запрацювала гаряча лінія для консультацій щодо виплат для ВПО та допомоги безробітним
• Співпраця Сервісних центрів МВС з ЦНАП/ОМС
• Затверджено Перелік громад, що розташовані в районах проведення бойових дій або які є тимчасово окупованими
  
  

ЕКСПЕРТИ UPLAN ТА ЦППР ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЗА ПРАВОВІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОГС

 19 організацій громадського сектору об’єдналися для створення мережевого майданчика для адвокації та підтримки впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства.

Масштабний та змістовний аналітичний документ — Карта правових реформ — був розроблений минулого року. Свої пропозиції та коментарі до Карти вносили експерти Мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області.

Логічним продовженням стало створення Платформи за правові реформи для ОГС.

Участь у Платформі відкриває низку можливостей:

• постійне навчання;
• підвищення кваліфікацій з питань законо- та нормотворчості, діяльності коаліцій;
• фахові консультації й експертиза;
• пошук партнерів та однодумців;
• адвокатування власного питання та масштабування його завдяки підтримці учасників Платформи.
  

23 лютого під час онлайн-презентації Платформи за правові реформи для ОГС директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік пояснила мету ініціації Платформи: «Одним із запитів від ОГС-учасниць та експертів під час створення Карти було об’єднання і просування правових змін. Щоб реформи не залишилися на папері, потрібно діяти. І сьогодні ця платформа відповідає на запит».

НОВІ РАЙОННІ РАДИ: ТОРУЄМО ШЛЯХ В НЕВІДОМЕ

ОДЕСЬКА РАЙОННА РАДА — НОВИЙ СУБ‘ЄКТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одеський район Одеської області України утворено 17 липня 2020 року в результаті проведення у країні адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — місто Одеса, який є також адміністративним центром Одеської області. Одеський район відіграє ключову роль в соціально-економічному розвитку всього регіону.

Населення району складає 1 млн 380 тис. осіб. До його складу увійшли такі в минулому міста обласного значення — Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території ліквідованих районів: Біляївського, Овідіопольського (крім Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Овідіопольського району, включеної в Білгород-Дністровський район), Лиманського (крім Курісовської сільської територіальної громади Лиманського району, включеної в Березівський район).

До складу району входять 22 територіальні громади, в тому числі 5 міських, 6 селищних та 11 сільських.

Перші вибори в Одеську районну раду відбулися 25 жовтня 2020 року. До складу ради обрано 64 депутата, у тому числі: «Опозиційна платформа за життя» — 18 депутатів; «Довіряй ділам» — 13; «Слуга народу» — 12; «Європейська Солідарність» — 9; «Партія Шарія» — 6; Партія «За майбутнє» — 6. Жодна партія не отримала абсолютну більшість депутатських мандатів. 

ЯК ГОТУВАТИ ЕКСПЕРТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ДО ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ?

 В Україні вистачає якісної аналітики та експертних пропозицій для влади. Проте на етапі їх просування зазвичай губиться чимало корисних напрацювань. Такої думки дотримується експерт та регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеському регіоні Андрій Крупник.

За словами пана Андрія, результат просування експертних рекомендацій — це максимальна реалізація рекомендацій. Чи зможемо ми домогтися такого результату — питання комплексне. Тому й до його вирішення слід підходити системно, зазначає пан Андрій. Експерт впевнений: попри те, що доля експертних напрацювань залежить одразу від багатьох факторів, досягти успіху все ж таки можливо.

«Наприклад, наразі триває розробка нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Завдяки декільком провідним недержавним аналітичним центрам Стратегію розробляє не влада в кабінетах, а Робоча група, яку створено при Секретаріаті КМУ. Більшість членів цієї групи — саме представники громадськості. Щоб цього домогтися, ми глибоко проаналізували проблеми, які існують у цій сфері, виявили причини неналежної реалізації чинної Нацстратегії, надали можливість ознайомитися з міжнародними оцінками», — каже експерт.

На що ж треба звернути увагу, щоб не просто зацікавити владу, а розробити якісний аналітичний продукт і втілити його у життя разом?

Пан Андрій вважає, що насамперед цьому сприяють професіоналізм і адекватна технологія.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

На думку експерта, результат залежатиме від технологічності та правильної організації процесу дослідження, від якості підготовлених рекомендацій та подальшої комунікації у донесенні пропозицій до адресата.

Бенчмаркінг та авторське право у справі сприяння розвитку громадянського суспільства

У 2017-2018 роках громадські експерти ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" та ГО "Одеський інститут соціальних технологій" за участі більше 100 представників регіональних громадських об'єднань здійснили громадський моніторинг та методичний супровід реалізації чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на період 2016-20120 років в Україні.

Результати цієї роботи знайшли відображення в Аналітичному звіті https://drive.google.com/file/d/1vR5WwBF3CPDs9wHpbCj-4LEvm6sTH1zy/view, який отримав високу оцінку на урядовому та науковому рівні.

При цьому була застосована Методика багаторівневого бенчмаркінгу на основі комплексної оцінки діяльності регіональних органів публічної влади щодо реалізації Нацстратегії.

Для довідки: бенчмаркінг - це техніка, спрямована на поліпшення бізнесу або товару.

Дана Методика була розроблена експертами Одеського інституту соціальних технологій, які отримали Свідоцтво про реєстрацію авторського права.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ПО-НОВОМУ: ЧИ ВСІ НАРЕШТІ ПОБАЧАТЬ ВСЕ?

Великдень 2020 року в Україні запам’ятається замовникам та учасникам публічних закупівель, а також усім зацікавленим особам, ще й тим, що набула чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (крім розділу VI «Процедура торгів з обмеженою участю», що буде чинним з 19.10.2020 р.) — відповідно до змін, внесених Законом України від 19.09.2019 р. № 114-IX.




Нова редакція Закону покликана зменшити ймовірну корупційну складову тендерів через посилення прозорості їх проведення, а також вберегти замовників і виконавців від взаємних ризиків і захистити державу від нераціонального та неефективного витрачання бюджетних коштів.

Роз'яснення про зміни у закупівлях за державні кошти, які чинні з 19 квітня, надані у листі Мінекономіки від 21.12.2019 р. № 3304-04/55553-06.

Спробуємо проаналізувати основні зміни, аби відповісти на запитання, чи вдалося авторам оновленого закону створити умови для зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель та середовище добросовісної закупівлі. Адже саме цю мету задекларовано в преамбулі до Закону «Про публічні закупівлі».

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ: ЯК ОМИНУТИ «ПІДВОДНІ КАМЕНІ»?

В Україні інститут референдуму зафіксовано на конституційному рівні: його засади визначено в розділах ІІІ і ХІІІ Основного Закону.

Нагадаємо історію становлення цього інституту в Україні. 3 липня 1991 року було ухвалено Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», який втратив чинність у зв’язку з ухваленням 6 листопада 2012 року Закону «Про всеукраїнський референдум». Останній за рішенням Конституційного суду України від 26 квітня 2018 року теж втратив чинність.

Відтоді в Україні немає законодавчо врегульованого механізму реалізації громадянами свого конституційного права на участь в управлінні державними справами ані через всеукраїнський, ані через місцевий референдуми.

Наразі Робоча група Верховної Ради України з розробки проектів законів з питань народовладдя на чолі з першим заступником голови Верховної ради України Р. Стефанчуком за участі представників Центральної виборчої комісії (ЦВК) та експертів недержавних аналітичних центрів, зокрема Центру політико-правових реформ, підготували проект Закону «Про всеукраїнський референдум» (далі — законопроект).

Цей законопроект вже отримав у цілому схвальну оцінку експертів Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) і зараз проходить широке публічне обговорення в Україні.

Як безпосередній учасник цього обговорення хотів би висловити деякі думки щодо вказаного законопроекту з позиції його подальшого практичного застосування, аби запобігти негараздам при імплементації цього важливого інструменту прямого народовладдя.

Наявність дієвої інфраструктури громадянського суспільства – запорука сталого розвитку малих міст в Україні

В період реформування системи місцевого самоврядування малі міста продовжують відігравати важливу роль у формуванні поселенської мережі. Але, на жаль, питанням розвитку інфраструктури громадянського суспільства (ГС) та залучення громадськості до управління ними приділяється недостатньо уваги.

В якості інфраструктури ГС розглядаємо сукупність суб'єктів, об’єктів та засобів, силами яких, через які та за допомогою яких ГС виконує свої функції, взаємодіючи при цьому з органами публічної влади і бізнесом.

Нами зроблено порівняльну оцінку стану інфраструктури ГС у 24 малих містах – по одному в кожній області України з населенням від 14 до 19 тисяч. Стан інфраструктури ГС в обраних містах оцінювався по їх сайтах за ступенем відображення завдань Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства [2] у місцевих нормативних актах, місцевих стратегіях і програмах, за наявністю в цих документах норм щодо відкритості органів влади та громадської участі, а також за наявністю та дієвістю публічних та громадських суб'єктів, які забезпечують владно-громадську комунікацію.

"З ЛЮДЬМИ І ДЛЯ ЛЮДЕЙ" – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО БАГАТОРІВНЕВОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

11 жовтня ц.р. в ОРІДУ НАДУ при Президентові України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція за міжнародною участю: "Публічне управління: традиції, інновації, глобальні тренди", на якій виступив з доповіддю Андрій КРУПНИК, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, директор Одеського інституту соціальних технологій, заступник голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, канд. політ. наук.




Спочатку з'ясуємо, у чому сутність багаторівневого управління та які складові його ефективності?

Під багаторівневим публічним управлінням ми розуміємо систему інституцій, засобів та дій органів публічної влади різного управлінського рівня (наднаціонального, загальнодержавного, регіонального, місцевого і локального), скоординованих між собою та з недержавними партнерами, яка забезпечує досягнення спільно визначених цілей у певних сферах суспільного життя на основі поєднання територіального та галузевого підходів.

У принципі "З людьми і для людей" поєднуються одночасно два базові компоненти: мета ("для людей") та засіб її досягнення ("з людьми").

Зазначена мета досягається за умови: 1) чіткого розуміння органами публічної влади та іншими учасниками процесу соціальних потреб та інтересів різних цільових груп суспільства і 2) адресних дій щодо задоволення цих потреб та інтересів.

Зазначений засіб досягнення вказаної мети є проявом сервісно-орієнтованої державної політики і будується на відкритості влади, громадській участі та комунікаціях на усіх етапах прийняття та реалізації управлінських рішень.

А ефективним багаторівневим публічним управлінням можна вважати таке, що забезпечує результативність, продуктивність та економність досягнення поставленої мети.