ЯК ЖИТИМУТЬ УКРАЇНЦІ ЗА «БЮДЖЕТОМ ВІЙНИ»?

 15 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». За два дні до цього голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що з нового року країна має перейти на «бюджет війни», де не буде витрат на бруківку, стадіони, тенісні корти та іншій «непотріб» під час війни.

Наразі складається складна історія зі співвідношенням місцевих бюджетів і державного бюджету. Містяни з різних точок України ретельно слідкують за тим, які тендери проводяться, що куди витрачається, і дискутують, що дійсно потрібно, а що зайве. Водночас відомо багато випадків нецільових витрат і нецільових тендерів. Як утримувати «золоту середину» в умовах повномасштабної війни — говорили в ефірі LIVE STUDIO на 7 каналі.

На думку Андрія Крупника, директора ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіонального координатора Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у Чорноморському краї, доцента Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», будь-який перекіс у якийсь бік — це дуже нераціонально, все має бути збалансовано: «Слід визначатися — що на війну, оборону, а що на життя, перспективу тощо. Якщо зараз забрати все й громади не матимуть можливості розвиватися, то ті, хто ще залишається в Україні, поїдуть за кордон, поки там їх приймають як біженців».

Доброустрій власного житла: чому важливо об’єднати зусилля місцевої влади, громадського сектору та мешканців будинків (за результатами круглого столу 21.01.2022)

21 січня 2022 року представники ОІСТ – директор Андрій Крупник, фахівці у сфері права та фінансів Оксана Дуліна й Людмила Петрова, ‒ взяли участь у круглому столі «Співфінансування капітальних ремонтів: відновлення технічного стану багатоквартирних будинків та підвищення відповідальності співвласників».

Захід організовано Школою місцевого самоврядування ГО «Відкрите суспільство України», Асоціацією «Одеська житлова спілка» та ініціативною групою місцевої ініціативи з питань внесення проєкту Міської цільової програми «Співфінансування капітальних ремонтів спільного майна багатоквартирних будинків у місті Одесі на 2021-2026 роки», поданої на розгляд Одеської міської ради. На підтримку цієї місцевої ініціативи як інструменту демократії участі, передбаченого Статутом міста, ініціативною групою зібрано 5 830 підписів мешканців міста.

ЕТНІЧНІ ЧИННИКИ АНАТОМІЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Заява парламенту Болгарії з протестом проти територіального реформування в Болградському районі Одеської області знов привернула увагу до етнічного чинника у політиці децентралізації в Україні.

Незважаючи на намагання провайдерів реформування «відмахнутися» від цього чинника або видати його як інспірованого виключно ззовні, слід констатувати, що розробка Перспективних планів та процеси добровільного об’єднання територіальних громад були сповільнені саме у поліетнічних регіонах України.

ЕТНОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Більшість національних меншин в Україні характеризується високим рівнем етнічної консолідації та стійкості до асиміляції, що має прояв, зокрема, у прагненні до самостійного впорядкування проблем території свого традиційного проживання.

Достатньо пригадати консультативні опитування щодо створення болгарського та угорського національних округів у 1991 р., визнання на рівні громад та районів компактного проживання мов національних меншин в якості офіційних у період дії Закону України «Про засади державної мовної політики», створення політизованих об’єднань деяких національних груп.

Про чутливість етнічного чинника свідчать також численні рішення місцевих рад в етноконтактних регіонах щодо проектів реорганізації низової та районної ланки територіального поділу, в яких для аргументації власної позиції, як правило, згадуються етнокультурні аспекти.