ОІСТ: підсумки, плани, надії

За круглим столом

Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) продовжує свою традицію – щорічно зустрічатися для підсумовування роботи за минулий рік і обговорення планів на майбутнє.

В січні 2025 року така зустріч членів ОІСТ відбулася на базі партнерської установи – Одеської обласної бібліотеки імені М. Грушевського.

Про свої досягнення та відчуття, що приніс 2024 рік, а також про плани та надії на майбутнє розповіли: директор ОІСТ Андрій Крупник, заступники директора Алла Орлова та Валерій Панько (онлайн), професор кафедри публічного управління та регіоналістики ІПСУ НУ «Одеська політехніка» Сергій Саханєнко, доцентка цієї кафедри Наталія Піроженко, завідувачка кафедри соціально-гуманітарних наук цього ж інституту Наталя Колісниченко, завідуюча неврологічним відділенням міської лікарні № 5 Ольга Крупник, керівниця відділу управління проєктами ОІСТ Анжеліка Чайка, дитяча письменниця Інна Іщук.

Також експерти ОІСТ разом із колегами з партнерської організації «Асоціація дослідників державного управління» беруть участь у вдосконаленні освітніх програм ІПСУ НУ "Одеська політехніка". Зокрема, гарантом освітньої програми «Державне управління та місцеве самоврядування» Н.В. Піроженко була врахована пропозиція представників ГО «Одеський інститут соціальних технологій» про необхідність посилити відображення регіонального аспекту у цілях і змісті навчальних дисциплін та в інших складових програми, а також того, що процес підготовки здобувачів вищої освіти відбувається в умовах воєнного стану, що потребує від публічних управлінців відповідних якостей, знань та навичок. https://surl.li/lmpjtn.

 

Т.Рябова, Ю.Пакунова, А.Артеменко

До членів організації долучилися друзі та симпатики організації – голова ГО «Співдружність» Валерій Головко, професор кафедри політичних наук Національного університету «Одеська юридична академія» Елла Мамонтова, відомий у місті блогер та культурний оглядач Володимир Богатирьов.

З Чорноморська до Одеси на Загальні збори ОІСТ завітав цілий десант представників міської ради – магістранти, що захистили наукові роботи наприкінці 2024 року в Інституті публічної служби та управління Національного університету «Одеська Політехніка»: Юлія Пакунова, Олександр Пакунов, Анастасія Артеменко, Тетяна Рябова.

Молодіжна політика в регіоні: як це працює на Одещині

Серед пріоритетів держави, орієнтованих на майбутнє відновлення й реконструкцію держави − молодіжна політика.

На національному, регіональному та місцевому рівнях існують законодавчі та адміністративні інструменти для формування засад участі молоді.

Серед таких інструментів ­ Національна молодіжна стратегія до 2030 року, затверджена Указом Президента України від 12 березня 2021 року.

В Одеській області затверджена обласна цільова програма «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки.

Участь молоді в політичному та суспільному житті є предметом вивчення науковців та громадських діячів. Експерти ОІСТ постійно приділяють увагу молодіжній сфері та відстежують зміни на місцевому рівні, вивчають діяльність молодіжних угрупувань. Андрій Крупник та Алла Орлова провели аналіз реалізації низки молодіжних проєктів, що здійснюються на Одещині. 

Вітаємо нового доктора філософії у сфері публічного управління та адміністрування!

А.Орлова

8 грудня 2023 року в Інституті публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» відбувся публічний захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Алли Іванівни ОРЛОВОЇ на тему: «Механізми реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні». Дослідження підготовлене на кафедрі публічного управління та регіоналістики ІПСУ.

Науковий керівник – Крупник Андрій Семенович, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка».

Голова ради: Саханенко Сєргій Єгорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Національного університету «Одеська політехніка».

Рецензенти:

Виступає А.Крупник

Колісніченко Наталя Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач
кафедри соціально-гуманітарних наук, Національний університет «Одеська політехніка»;

Піроженко Наталія Вікторівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, Національний університет «Одеська політехніка».

Опоненти:

Лопушинський Іван Петрович, доктор наук з державного управління, професор, в.о. завідувача кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заслужений працівник освіти України.

Пухкал Олександр Григорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, заслужений працівник народної освіти України.

Вітаємо усіх учасників захисту із важливим науковим здобутком!

Бажаємо подальших успіхів у дослідженні актуальної теми і втіленні наукових досягнень у практику публічного управління та розвиток громадянського суспільства!

Освоюємо нові інструменти громадської участі: враження від тренінгу

Хочемо поділися думками від нашого нещодавнього перебування у Києві, куди ми прибули повчитися новому та набратися позитивних вражень від спілкування з досвідченими та відомими представниками громадського сектору з різних областей України. Разом з нами на навчання приїхали громадські активісти ледь не з усієї України. Тут були наші колеги з Волинської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей.

Київ зустрів нас привітно. Хоча відразу відчувалась нестача нашого південного сонця, ще такого теплого навіть в листопаді. Крім нас, з Одеси була ще Олена Хомут із ГО «Змістом» ‒ нас назвали «одеським десантом».

8-9 листопада ми напружено, але цікаво працювали під керівництвом досвідчених експертів Ради Європи ‒ Олексія Коваленка та Олесі Архипської.

Метою цього навчання було здобуття рівня кваліфікації «Спеціаліст/ спеціалістка UChange: Країна» за темою «Інструментарій для інтеграції ВПО».

 

Тренінг проводився за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».

В єднанні – сила: диктант, виставки, зустрічі

День української писемності та мови члени Інституту відзначили написанням Всеукраїнського диктанту національної єдності та відвідуванням виставки, присвяченої Михайлу Грушевському.

Для написання Диктанту було обрано партнерську організацію Одеську обласну універсальну наукову бібліотеку імені М.С. Грушевського.  фото

Диктант разом з нами писали студенти, військові, переселенці. Тож маємо надію, що в такій гарній компанії й диктант був написаний максимально правильно. Та й організатори заходу Українське радіо наголошують: прекрасний текст «Дороги України» авторства письменниці, лауреатки Шевченківської премії 2023 року Катерини Калитко не лише сприяє підвищенню грамотності населення, а й слугує об’єднанню усіх українців, у тому числі змушених перебувати за межами держави через російську агресію.

 
З великим інтересом представники ОІСТ відвідали виставку, присвячену видатному політику та історику Михайлу Грушевському, яка експонується в бібліотеці у спеціальній залі, де панує атмосфера затишку та можливості поринути у світ історії, науки, мистецтва. 

Ця виставка «Грушевськіана Львівського музею Михайла Грушевського» прибула зі Львова, де її презентували співробітники Державного меморіального музею Михайла Грушевського.

В рамках ХХVII-го обласного фестивалю «Безмежність української книги» члени ОІСТ долучилися до інших цікавих заходів: лекцій, презентацій, оглядів літератури, які проводяться в бібліотеці на високому професійному та патріотичному рівні.

Тож День української писемності та мови - 23 проведено змістовно і цікаво у колі людей, які творять світле, розумне та вічне заради майбутнього нашої держави.

Громадянська компетентність ‒ необхідна складова професійної кваліфікації

Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» є одним із розробників Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки.

Наразі Інститут є співвиконавцем Урядового Плану з реалізації Нацстратегії у 2023-2024 роках (п. 15), за яким разом із Міністерством освіти і науки України має виробити заходи із функціонування цілісної системи громадянської освіти у закладах професійної та професійно-технічної освіти, запровадити моніторинг її ефективності.

Необхідно спільно розробити програми та навчально-методичні матеріали курсу громадянської освіти, яка є необхідною умовою формування нової генерації молоді, якій доведеться зберегти та відбудувати нашу країну.

У цьому контексті була важливою участь заступниці директора Інституту Алли Орлової у ІІІ щорічному Форумі "Реформа професійної освіти в умовах війни", який відбувся наприкінці липня 2023 року в Одесі на базі Національного університету "Одеська морська академія".

ЕКСПЕРТИ UPLAN ТА ЦППР ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЗА ПРАВОВІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОГС

 19 організацій громадського сектору об’єдналися для створення мережевого майданчика для адвокації та підтримки впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства.

Масштабний та змістовний аналітичний документ — Карта правових реформ — був розроблений минулого року. Свої пропозиції та коментарі до Карти вносили експерти Мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області.

Логічним продовженням стало створення Платформи за правові реформи для ОГС.

Участь у Платформі відкриває низку можливостей:

• постійне навчання;
• підвищення кваліфікацій з питань законо- та нормотворчості, діяльності коаліцій;
• фахові консультації й експертиза;
• пошук партнерів та однодумців;
• адвокатування власного питання та масштабування його завдяки підтримці учасників Платформи.
  

23 лютого під час онлайн-презентації Платформи за правові реформи для ОГС директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік пояснила мету ініціації Платформи: «Одним із запитів від ОГС-учасниць та експертів під час створення Карти було об’єднання і просування правових змін. Щоб реформи не залишилися на папері, потрібно діяти. І сьогодні ця платформа відповідає на запит».

ЗАЯВА організацій громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм в Україні (№№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3)

 Експерти Одеського інституту соціальних технологій А.Орлова, О.Дуліна та А.Крупник, які є експертами також Мережі UPLAN, узяли участь в обговоренні позиції "третього сектору" щодо законопроектів про лоббізм і підтримали спільну заяву.

Наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради України знаходяться чотири законопроєкти, які мають на меті законодавче врегулювання лобістської діяльності: законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3: https://bit.ly/3r1r4zK.

 Підходи, закладені в цих законопроєктах, несуть загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також право на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантованих ст. 5 і 36 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», іншими законами України, а також ст. 25 ратифікованого Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Системним недоліком цих законопроєктів є намір поширити регулювання лобізму на гарантовану законами діяльність організацій громадянського суспільства і громадян, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики.

 У названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади. На нашу думку, виключно діяльність, яка підходить під це обмежене визначення лобізму, може бути предметом законодавчого регулювання.

Серед найбільш суперечливих положень законопроєктів, які обмежують права громадян і організацій громадянського суспільства на реалізацію своїх інтересів через участь у формуванні публічної політики є такі: 

ПРИНЦИПИ ДОБРОГО ВРЯДУВАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

У спільній заяві за результатами 22-го саміту Україна-ЄС, який відбувся 6 жовтня 2020 року, було зазначено, що громадянське суспільство відіграє важливу роль в усіх сферах суспільного та політичного життя.

Саміт підтвердив курс України на європейську інтеграцію, що передбачає, зокрема, впровадження принципів доброго демократичного врядування.

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ДОБРОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО ВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

На виконання рішень ІІІ-го Варшавського саміту голів урядів та керівників держав-членів Ради Європи (далі — РЄ) Центром експертизи та реформування місцевого самоврядування РЄ було розроблено Європейську Стратегію інновацій та доброго врядування на місцевому рівні (далі — Стратегію), що здобула підтримку на 15-й Європейській конференції міністрів, відповідальних за місцеве та регіональне управління (м. Валенсія, 15-16 жовтня 2007 року), і була затверджена Комітетом Міністрів РЄ у 2008 році.

Реалізація Стратегії має сприяти досягненню таких цілей:

• громадяни мають стати у центрі усіх найбільш важливих демократичних процесів у суспільстві;
• органи місцевого самоврядування повинні постійно удосконалювати систему управління та надання послуг відповідно до 12 принципів, визначених у Стратегії;
• національні уряди мають забезпечити створення і підтримку інституційних передумов для розвитку місцевої демократії та вдосконалення системи місцевого самоврядування відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування та інших європейських правових інструментів у галузі місцевого та регіонального розвитку.

СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Рекомендації щодо використання системи оцінювання

Оцінювання реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства (далі ‒ Нацстратегії) здійснюють з метою забезпечення усіх зацікавлених сторін даними, які характеризують ступінь виконання завдань та досягнення цілей Нацстратегії. Отримані оцінки використовуються для аналізу причин можливих відхилень та визначення шляхів необхідного коригування процесу реалізації Нацстратегії або самої Нацстратегії.

Оцінювання здійснюється експертним шляхом на основі застосування Методики багаторівневого бенчмаркінгу (с. 64-76). Інформація для експертного оцінювання отримується з відкритих джерел: офіційних сайтів та даних звітування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування й аналізується по таких 9 критеріях:

1) Відображення завдань Національної стратегії у планово-програмних та організаційно-розпорядчих документах.
2) Виконання завдань Національної стратегії, відображених у планово-програмних та організаційно-розпорядчих документах.
3) Нормативно-правове забезпечення реалізації Нацстратегії.
4) Інформаційно-аналітичне забезпечення реалізації Нацстратегії.
5) Кадрове забезпечення реалізації Нацстратегії.
6) Використання електронних засобів комунікації у процесі реалізації Національної стратегії.
7) Використання механізмів громадської участі у процесі реалізації Нацстратегії.
8) Робота з населенням у процесі реалізації Нацстратегії.
9) Міжсекторна взаємодія у процесі реалізації Нацстратегії.

   Кожен критерій відображає певну складову реалізації Нацстратегії і містить від 3 до 7 показників, які характеризують різні аспекти реалізації Нацстратегії в межах даного критерію. Кожен показник оцінюється за 2-, 3- або 4-бальною шкалою. У таблиці наведено детальний опис того, за що виставляється та чи інша оцінка. Загалом по усіх критеріях розроблено 40 показників реалізації Нацстратегії та наведені відповідні варіанти їх оцінок.

   Оцінювання діяльності органів публічної влади, які забезпечують реалізацію Нацстратегії, здійснюється на трьох рівнях управління – національному, регіональному та локальному (рівні територіальних громад). Для органів влади кожного рівня по усіх критеріях розраховується сума балів, яка є основою для рейтингування оцінюваних органів влади в межах кожного рівня.

Нижче міститься зведена таблиця критеріїв, показників та варіантів їх оцінювання для кожного з указаних трьох рівнів.

Перегляд таблиці за посиланням:

КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА ВАРІАНТИ ОЦІНЮВАННЯ ЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Джерело

ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ: ПРОЦЕС ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАПУЩЕНО

Міжнародна ініціатива «Партнерство Відкритий Уряд» започаткована у 2011 році на рівні Організації Об’єднаних Націй. Україна приєдналася до цієї ініціативи у грудні 2018 року.

Ця міжнародна угода зобов’язує впроваджувати принципи відкритого урядування: відкритість та прозорість діяльності влади, впровадження нових технологій та високих стандартів професійної чесності в державному управлінні, залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.

Дорожня карта для досягнення відкритості врядування, розроблена Transparency International, включає три основні умови: 1) прозорість та участь громадян повинні розцінюватися в якості прав людини; 2) організаційна структура, політики та практики повинні існувати для виконання цих прав та досягнення, здійснення, контролю та нагляду; 3) ці політики та практики повинні забезпечуватися необхідними інструментами та доступною інфраструктурою.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ

Розглянемо, як це працює, на прикладі розробки нової Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Секретаріат Кабінету Міністрів створив робочу групу з розробки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки. До робочої групи увійшли активні члени громадянського суспільства з усіх регіонів країни та представники органів виконавчої влади. Координує процес Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Нова Стратегія має бути спільним громадсько-урядовим документом, результатом партнерства громадськості та заінтересованих органів влади (Секретаріату Кабінету Міністрів, Офісу Президента України, органів виконавчої влади). Тому ми зацікавлені у максимальному залученні усіх учасників до розробки та обговорення цього документа», — підкреслює Державний секретар КМУ Олександр Ярема, який очолює робочу групу.

Процес розроблення Національної стратегії є максимально відкритим: зацікавлені представники громадськості можуть долучитися до відповідної громадсько-урядової платформи, заповнивши анкету.

«Саме цим забезпечується реалізація умови, вказаної в Дорожній карті, — відкритість та прозорість участі громадян в обговоренні та розробці основного документа державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства», — зазначає експертка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Алла Орлова.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, схвально оцінив перші кроки зі створення робочої групи щодо написання нової Національної стратегії на 2021-2025 роки та виділив ключовий момент урядової ініціативи — увагу державних інституцій до проблем громадянського суспільства.

ЯК КАРАНТИН ЗМІНИВ СПІЛКУВАННЯ В ЕКСПЕРТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

З початком карантину перед організаціями та компаніями виникла проблема не лише ефективної організації зустрічей у віртуальному просторі, а й отримання від них конкретного, прикладного результату.

Досвід проведення онлайн-заходів експертами Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN спільно з партнерами в березні-квітні дозволяє виділити переваги та виявити певні недоліки таких заходів.

ОНЛАЙН-ЗАХОДИ ЯК ЦІННИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОБОТИ

Онлайн-навчання, онлайн-засідання, вебсемінари, інші віртуальні заходи в Україні проходять під час карантину переважно на платформі Zoom. Проте це лише один з можливих інструментів для дистанційних зустрічей.

Для публічних заходів більшість експертів Мережі UPLAN також обрали Zoom. Переваги очевидні — трансляція на тисячу глядачів на платформі, «кімнати» спікерів і глядачів, можливість надавати право голосу окремим учасникам, миттєві опитування з певних питань, форма «питання-відповідь», паралельні трансляції на Facebook, YouTube, а також дуже багато інших «фішок» для підвищення якості заходів.

Бенчмаркінг та авторське право у справі сприяння розвитку громадянського суспільства

У 2017-2018 роках громадські експерти ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" та ГО "Одеський інститут соціальних технологій" за участі більше 100 представників регіональних громадських об'єднань здійснили громадський моніторинг та методичний супровід реалізації чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на період 2016-20120 років в Україні.

Результати цієї роботи знайшли відображення в Аналітичному звіті https://drive.google.com/file/d/1vR5WwBF3CPDs9wHpbCj-4LEvm6sTH1zy/view, який отримав високу оцінку на урядовому та науковому рівні.

При цьому була застосована Методика багаторівневого бенчмаркінгу на основі комплексної оцінки діяльності регіональних органів публічної влади щодо реалізації Нацстратегії.

Для довідки: бенчмаркінг - це техніка, спрямована на поліпшення бізнесу або товару.

Дана Методика була розроблена експертами Одеського інституту соціальних технологій, які отримали Свідоцтво про реєстрацію авторського права.