Саморегулювання як ознака зрілого врядування

 Сергій Саханенко,
доктор наук з державного управління, професор
Андрій Наконечний
доктор філософії (PhD) з публічного управління та адміністрування

Коли ми говоримо про врядування, то майже автоматично думаємо про державу або про місцеве самоврядування. Про закони, міністерства, служби, дозволи, стандарти, перевірки, контроль і відповідальність. Така логіка зрозуміла, адже саме публічна влада встановлює загальні правила гри й має забезпечувати їх дотримання. 

Проте сучасне суспільство настільки складне, спеціалізоване й динамічне, що держава об’єктивно вже не може – та й не повинна – самостійно регулювати кожен вид професійної чи економічної діяльності. Саме тут й виникає простір для саморегулювання.

У найпростішому розумінні саморегулювання означає ситуацію, коли певна професійна або галузева спільнота не лише очікує правил від держави, а сама бере участь у їх формуванні, контролює їх дотримання та несе відповідальність за якість діяльності своїх членів. Інституційною формою такого підходу стають саморегулівні організації.

На перший погляд може здатися, що йдеться лише про специфічний спосіб організації окремих професій. Насправді питання значно ширше. Саморегулівні організації цікаві насамперед як один із механізмів сучасного врядування, тобто такого управління, у якому держава перестає бути єдиним центром вироблення та виконання правил.

Конституція: незасвоєні уроки

Виступ А.Крупника на Круглому столі, присвяченому Дню Конституції.

Прес-реліз про Асамблею ПГС 04.10.2022

Виступає голова УС ПГС О.Шубін

4 жовтня цього року відбулась чергова Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), на якій були представлені основні результати діяльності ПГС у 2021-2022 роках.


В Асамблеї узяли участь більше 70 представників органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Були затверджені зміни до складу УС ПГС та відбулась дискусія щодо основних завдань України й інтенсифікації залучення громадянського суспільства до процесів євроінтеграції.

На засіданнях робочих груп УС ПГС колегіально визначались пріоритети євроінтеграції та виконання Угоди про Асоціацію.

Директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій КРУПНИК узяв участь у роботі Асамблеї як член Робочої групи № 2 УС ПГС "Свобода, юстиція, права людини".

Під час дообрання до складу УС ПГС представника Федерації роботодавців України А. Крупник запропонував Федерації звернути окрему увагу на процеси працевлаштування переселенців, їхнього перенавчання та підвищення кваліфікації.

Демократичні цінності, які у процесі євроінтеграції запроваджуються у життя українського суспільства, А. Крупник запропонував доповнити усвідомленою відповідальністю, якої сьогодні часто бракує тим, хто активно захищає свої права, свободи та інтереси, нехтуючи правами та інтересами інших.

А. Крупник зазначив, що для успішної подальшої демократизації українського суспільства та залучення громадськості до процесів формування й реалізації політики необхідно "озброїти" державу належними законодавчими інструментами, зокрема, законами "Про публічні консультації", "Про місцеві референдуми", "Про загальні збори", оновити Закон "Про органи самоорганізації населення" та доповнити Закон "Про місцеве самоврядування в України" нормами, які забезпечують можливість реалізації усіх форм громадської участі на рівні місцевого самоврядування.

А. Крупник вважає, що в сучасних умовах вкрай необхідно підвищити адресність соціальної політики по відношенню до різних категорій населення через використання інструментів соціальної діагностики й тісну співпрацю із громадськими утвореннями, що представляють інтереси відповідних соціальних груп.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД ТА ГОЛІВ ГРОМАД: ЩО ПІСЛЯ ВИБОРІВ?

У вересні цього року в таких великих містах України, як Дніпро, Запоріжжя, Харків та Одеса, запрацювали регіональні Виборчі Ради — своєрідні «дочірні» представники Виборчої Ради UA. Головною метою Виборчих Рад було допомогти виборцям точніше визначитися з тими політичними партіями і кандидатами в депутати та на посади голів громад, яких варто підтримати.

Представники регіональної Виборчої Ради Одещини запропонували кандидатам блок запитань щодо їх відкритості, звітності та відповідальності після обрання на посади.

Актуальність та практична значущість відповідей саме на ці запитання обумовлена тим, що наразі в муніципальній практиці майже відсутні необхідні, зрозумілі та дієві механізми конституційної відповідальності депутатів місцевих рад та голів громад.

В Україні поки що немає жодного акта, який би чітко визначав поведінкові норми народних обранців. Як і не існує подібної практики на місцях, коли можна навести приклади реальної відповідальності депутатів та голів громад за свою діяльність чи бездіяльність.

Відповідно, відсутність ефективних механізмів відповідальності для обранців часто спричиняє їх системну бездіяльність при виконанні покладених на них обов’язків.

Виникає запитання: якщо інститут відповідальності депутатів місцевих рад та голів територіальних громад не закріплений в нормативно-правових актах ані на державному, ані на локальному рівні, чи будуть і як будуть відповідати ці особи за невиконання своїх передвиборчих обіцянок?

СУТНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Законність, дисципліна та відповідальність — необхідні умови утвердження демократичної, правової держави.

Дисципліна розглядається як фактична поведінка людей, що відображається в управлінських рішеннях та діях.