Стійкість і згуртованість Одещини: участь представників ОІСТ в публічному обговоренні

Національна платформа стійкості та згуртованості – партнерська організація Одеського інституту соціальних технологій. За методикою Платформи експерти Одещини, у тому числі представники ОІСТ узяли участь в оцінюванні та аналізі ризиків, викликів і потенціалу стійкості Одеської області.

Результати аналізу попередньо було представлено експертам в онлайн-режимі, де було розставлено акценти та зроблені певні доповнення. А 15 травня 2025 року в Одесі відбулася публічна дискусія на тему: «Оцінка та аналіз ризиків, виклики і потенціал стійкості в Одеській області», в якій взяли участь одеський міський голова Геннадій Труханов, голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко, представники Одеської обласної військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадського сектору, експертної спільноти та міжнародних партнерів.



Метою зустрічі було обговорити:

•  вразливість критичної інфраструктури та антикризову готовність громад;
•  рівень довіри населення до інституцій;
•  мовні та конфесійні питання ідентичності у регіональному контексті;
•  напрямки міжсекторальної співпраці для підвищення стійкості Одещини.

Співзасновник Національної платформи, головний експерт дослідження Володимир Лупацій презентував результати дослідження. Стійкість території, на думку експерта, базується на трьох складових – опірності, адаптації та здатності відновлюватися після кризи.

Народовладдя, статутні норми, громадська участь

В Одесі продовжується обговорення проєкту Статуту міста

У липні в Одесі розпочалося обговорення проєкту оновленої редакції Статуту територіальної громади міста Одеси. 22 серпня представники громадськості та науки за ініціативи організації-партнерки Мережі UPLAN ГО «Одеський інститут соціальних технологій» обговорили оновлений проєкт Статуту та необхідність оновлення й створення таких документів під час дії воєнного стану.

Напередодні усім запрошеним учасникам експертного обговорення була направлена Аналітична записка, в якій громадські експерти надали оцінку проєкту і висловили свої зауваження та конкретні пропозиції.

«Винесений на обговорення проєкт базується на чинному Статуті й увібрав у себе його багато
корисних та цікавих положень. Він має декілька новацій, зокрема деталізовані процедури збору підписів на місцеві ініціативи, громадські слухання. Але деякі експерти запитують: чи потрібно в умовах воєнного стану й частково обмежених прав і свобод людей проводити цю роботу?», – зазначив координатор Мережі UPLAN у Чорноморському регіоні Андрій Крупник.

Сергій Саханєнко, експерт Мережі UPLAN, вважає, що період війни – не час для прийняття подібних документів:

«Це час для обговорення та дискусій. Як інституції не мають змінюватися під час воєнного стану, так і статути наразі змінювати, все ж таки, передчасно. Адже за підсумками перемоги можуть з’явитися нові уявлення щодо розширення форм прямої демократії і статусу певних структур».

Законопроєкт «Про публічні консультації»: деякі зауваження та пропозиції

 24 березня 2021 року Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) ініціював публічне обговорення прийнятого у першому читанні законопроєкту «Про публічні консультації», яке відбулось за участі представників Секретаріату КМУ та громадських експертів.

Обговорювалось декілька пропозицій щодо внесення змін та доповнень у згаданий законопроєкт у процесі його підготовки до другого читання.

Аналізуючи законопроєкт № 4254 «Про публічні консультації»

, які Верховна Рада ухвалила у першому читанні 5 березня 2021 року, варто зрозуміти, що принципово нове містить це законодавче регулювання у сфері владно-громадських відносин у порівнянні з іншими нормами законів та підзаконних актів, що діють у цій сфері та регулюють питання громадської участі.

Важливо підкреслити, що сфера дії даного Закону охоплює усі рівні публічного управління та адміністрування: національний, регіональний та локальний – і розповсюджується на усі види суб'єктів владних повноважень: органи державної, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні колегіальні органи (комісії, ради, фонди), а також підприємства, установи, організації та саморегулівні організації, наділені владними повноваженнями.

Ключовою особливістю цього законопроєкту є те, що ініціатива щодо участі зацікавлених осіб у формуванні та реалізації державної, регіональної політики, вирішенні питань місцевого значення через публічні консультації належить саме суб'єктам владних повноважень – на відміну від громадських слухань, петицій, звернень громадян та інших форм громадської участі, де ініціатива щодо впливу на політику належить саме громадськості.

Варто відзначити, що законопроєкт відпрацьований достатньо ретельно і демократично. 

І це невипадково: адже він розроблявся чимало років, у тому числі за участі громадських експертів − на виконання зобов’язань України в межах Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», згідно з урядовою Концепцією розвитку електронної демократії в Україні, Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки тощо.

Разом із тим, аналіз законопроєкту № 4254 дає підстави висловити щодо нього низку зауважень і пропозицій.