Одеський інститут соціальних технологій – активний учасник реалізації в Україні державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) є не лише одним із розробників основоположних документів державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства, але й активним учасником реалізації цієї політики.

 Довготривале співробітництво ОІСТ разом з іншими партнерськими організацій громадянського суспільства з Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабміну сприяє синергетичному поєднанню зусиль держави і громадського сектору у сфері розвитку громадянського суспільства. 

Так, спільними зусиллями влади і громадського сектору було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, яка була затверджена Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487. До її підготовки у складі робочої групи долучились і експерти ОІСТ. 

Розпорядженням КМУ від 21 березня 2025 року № 246-р затверджено План заходів з реалізації у 2025-2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. З 86 заходів Плану до виконання 20 з них безпосередньо залучено ОІСТ. 

Серед цих заходів:

• розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку місцевої демократії; 
• навчання жителів та державних службовців користуванню інструментами місцевої демократії; 
• використання цифрових інструментів громадської участі; 
• моніторинг стану реалізації Закону України щодо народовладдя в місцевому самоврядуванні; 
• рекомендації щодо залучення ВПО до вирішення місцевих питань; 
• удосконалення системи формування та діяльності громадських рад; 
• сприяння впровадженню шкільних громадських бюджетів;
• впровадження громадянської освіти в закладах професійної і професійно-технічної освіти; 
• взаємодія поліції з громадськими формуваннями для забезпечення громадської безпеки та інші.

Усе це свідчить про довіру влади до професіоналізму громадської організації внаслідок її постійної та наполегливої роботи з формування у громадян самоповаги, відповідальності, навчання застосуванню інструментів громадської участі і сприяння залученню громадян до процесу прийняття рішень. 

МЕХАНІЗМИ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ: ЯК ЗАЛУЧИТИ АКТИВНИХ ГРОМАДЯН ДО ВИРІШЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРОБЛЕМ?

Для обговорення актуальних питань щодо залучення небайдужих активних громадян до вирішення проблем, з якими стикається наше суспільство, зібралися освітяни, представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій за круглим столом «Механізми громадської участі у вирішенні суспільних проблем», який відбувся 15 грудня.

Суспільство зазнає змін, причому різних, але постійних, і ці трансформації потребують активної участі в спільнодіях кожного — як дорослих, так і дітей. Формувати в дітей громадянську компетентність дозволяє зокрема вивчення в закладах освіти певних курсів, предметів, які несуть громадянську спрямованість.

«Ми не просто вивчаємо права дітей, громадянські цінності, а говоримо про набуття певних навичок. Отже, поєднання знань і навичок дає учням можливість відчувати себе безпечніше не лише в освітньому, а й в суспільному середовищі», — зазначила Оксана Левчишена, проректор Академії неперервної освіти Одеської обласної ради, кандидат історичних наук.

Україна веде боротьбу за демократичні цінності, і питання євроінтеграції, участі громад у розбудові держави, співпраці влади й громад впливають на кожний напрямок життя громадян.

«Особливе місце в розгортанні діалогу між окремими людьми, органами місцевого самоврядування, державними органами посідають саме громадські організації, які виконують роль своєрідного посередника між цими різними групами інтересів», — зауважила Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА – начальник управління культури, національностей та релігій, та розповіла про дієву співпрацю з громадськими організаціями Одеського регіону в умовах повномасштабної війни.

Громадські ради - цінний ресурс суспільства!

З’ясування стану й проблем, визначення шляхів покращення умов та організації діяльності громадських рад, створених при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, стали предметом експертної дискусії «Громадські ради: додатковий ресурс чи тягар влади?», яка відбулася 15 вересня. Участь у заході взяли представники громадських рад при обласних державних (військових) адміністраціях та представники підрозділів з питань комунікацій цих органів.

Минулого року за зверненням органів влади та представників громадськості Уряд врегулював питання функціонування громадських рад під час воєнного стану, зокрема продовжив строк повноважень діючих громадських рад у складі, який був затверджений до повномасштабного вторгнення, щоб не переривати їхню роботу й не додавати навантаження на органи влади щодо створення умов для формування нового складу, адже саме процедура формування складу громадських рад не є простою.

Як зазначила Наталія Окша, заступник директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, протягом останніх півтора року громадські ради активно долучалися до реалізації заходів зокрема органів державної влади, виступали провідниками взаємодії між органами влади й громадянським суспільством.

Анонс експертної дискусії "Громадянська освіта у закладах загальної секредньої і професійної (професійно-технічної) освіти

Запрошуємо працівників центральних та місцевих органів освіти, науковців, експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, представників шкільного та професійно-технічного самоврядування до участі в експертній дискусії на тему: «Громадянська освіта у закладах загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти».

Захід відбудеться 31 серпня онлайн з 14:00 до 16:00.

Мета заходу — з’ясувати значення та шляхи покращення здобуття громадянської освіти учнями шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зрозуміти роль громадянського суспільства у процесах формування громадянської позиції у сучасної молоді.

Очікуваний результат: вироблено спільне бачення основних проблем у сфері громадянської освіти та шляхів їхнього вирішення на різних рівнях публічного управління; визначено роль органів влади, закладів освіти та громадянського суспільства у підвищенні ефективності громадянської освіти.

Модератор дискусії — Андрій Крупник, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіональний координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області, доцент Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», кандидат політичних наук.

Зауваження і пропозиції до ПКМУ №1049 (№802 від 04.08.2021)

Згідно із п. 21 Плану заходів Уряду до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, проводиться удосконалення конкурсних процедур з визначення програм (проектів, заходів) інститутів громадянського суспільства і створення сприятливих умов для реалізації таких програм (проектів, заходів).

Одеський інститут соціальних технологій, який ще у 2000 році одним із перших ініціював запровадження в Україні конкурсного відбору проєктів ІГС через механізм соціального замовлення, вже багато років здійснює експертний супровід законодавства у цій сфері.

Зараз виникає можливість нарешті удосконалити процедури з проведення конкурсу проєктів ІГС. Нижче наведені зауваження і пропозиції Одеського інституту соціальних технологій до чинного Порядку, затвердженому відомою постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049.

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо удосконалення "Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства,

для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка",

затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049

у редакції постанови КМУ від 04.08.2021 № 802

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 18 разів вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено і приведено у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, суперечать чинному законодавству, порушують права громадян і громадських утворень, спотворюють логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема:

1.     Запропонована постановою система конкурсного розподілу бюджетних ресурсів виводить за межі цього розподілу цілий комплекс недержавних організацій (НДО), серед яких: благодійні організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, всеукраїнські громадські організації інвалідів і ветеранів та їх спілки, національні творчі спілки, їх регіональні осередки й інші організації, які разом складають більшість усіх зареєстрованих в Україні НДО. Це обмеження порушує права вказаних організацій та їх членів, що закріплені у статтях 21, 24 та 26 Конституції України, згідно з якими усі об'єднання громадян є рівними перед законом.

2.     Визначене у ч. 6 пункту 2 Порядку поняття "інститути громадянського суспільства", під якими розуміються "громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів", суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постанові КМУ від 05.11.2008 № 976 та у постанові КМУ від 03.11.2010 № 996. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні ЗМІ та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і також виключає багато ІГС із сфері дії даного НПА.

ІНФРАСТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ

 Інфраструктура — це все те, що забезпечує створення, діяльність та розвиток ОГС. До неї належать ХАБи, навчальні центри, ресурсні центри з підтримки ОГС, коаліції ОГС, мережі тощо.

Протягом останніх п’яти років показник сталості галузевої інфраструктури громадянського суспільства (ГС) залишається незмінним — 3,2. Тобто на середньому рівні. Але це не означає, що в цій сфері нічого не відбувалося. Навпаки.

У 2021 році ми констатували як покращення, так і погіршення стану справ у цій сфері. До погіршення можна віднести те, що припинила роботу Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України; практично не функціонували регіональні коордради; лише подекуди діяли регіональні програми й плани заходів з розвитку ГС.

Решта компонентів галузевої інфраструктури розвивалася досить динамічно.

Копенгагенські критерії об’єднання країн у ЄС передбачають стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини. Тобто, інституалізують систему забезпечення демократії. В цьому, по суті, і полягає функція інфраструктури ГС.

У даному контексті варто згадати тенденцію до посилення у 2021 році створення коаліцій ОГС, таких як Платформа за правові реформи для ОГС, Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, коаліція ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії на чолі із Всеукраїнською асоціацією сприяння самоорганізації населення та інші.

Маємо нового партнера

МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

між Комунальною установою «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» та

Громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій»

м. Одеса                                                                                          11 листопада 2022 року

Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» (далі - КУ «ООУНБ імені М.С. Грушевського») в особі директора АМЕЛЬЧЕНКО Юліани Сергіївни, що діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням голови Одеської обласної ради від 24.07.2019 № 938/2019-ОР, з однієї сторони, і Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (далі - Інститут) в особі директора Інституту КРУПНИКА Андрія Семеновича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які далі іменуються як «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цей Меморандум про таке:

1. Метою співпраці є координація дій Сторін у сприянні соціальній адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові для них громади.

2. У процесі співпраці Сторони будують свої взаємовідносини на принципах гуманності, рівності прав, добровільності, взаємовигідного партнерства, єдності підходів та неспричинення шкоди одна одній.

3. Для виконання завдань співпраці Сторони в межах своїх повноважень та можливостей залучають необхідні матеріальні та нематеріальні ресурси, зокрема, вивчають та запозичують український та зарубіжний досвід.

4. Сторони можуть надавати одна одній різноманітну підтримку, спільно використовувати матеріально-технічні ресурси кожної зі Сторін відповідно до вимог чинного законодавства.

ДАЙДЖЕСТ інформаційних повідомлень у відкритих джерелах інформації за тематичним напрямком «Влада і громадянське суспільство в умовах війни.

 

 Розвиток громадського сектору та владно-громадської взаємодії» на Півдні України Жовтень 2022 року

Дайджест складено за напрямками:

• Національні аспекти забезпечення владно-громадської взаємодії під час воєнного стану
• Напрями роботи обласних військових адміністрацій Півдня України
• Волонтерська військова та гуманітарна допомога
• Громадський сектор в умовах війни
• Суспільна думка (за даними соціологічних опитувань) та дослідження ОГС

В жовтні 2022 року діяльність громадського сектору України отримала міжнародне визнання.

Так, лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року стала українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» (разом із білоруським правозахисним центром «Вясна» та російською правозахисною організацією «Меморіал»). Лауреати Нобелівської премії миру представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони впродовж багатьох років просували право захищати основні права громадян та критикувати владу. «Вони доклали визначних зусиль, щоб задокументувати воєнні злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії», — наголошується у заяві.

Українська громадська організація «Центр громадянських свобод» була створена 30 травня 2007 року в Києві. «Після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Центр у співпраці з міжнародними партнерами бере участь у виявленні та документуванні воєнних злочинів росії проти українського цивільного населення.

Ще одна нагорода жовтня – українському народу. Президія Європейського парламенту визнала народ України лауреатом премії Сахарова 2022 року. «Вони відстоюють те, у що вірять. Борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують своїм життям заради нас», – написала голова Європарламенту Роберта Метсола у Twitter, вітаючи український народ.

Прес-реліз про Асамблею ПГС 04.10.2022

Виступає голова УС ПГС О.Шубін

4 жовтня цього року відбулась чергова Асамблея Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), на якій були представлені основні результати діяльності ПГС у 2021-2022 роках.


В Асамблеї узяли участь більше 70 представників органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Були затверджені зміни до складу УС ПГС та відбулась дискусія щодо основних завдань України й інтенсифікації залучення громадянського суспільства до процесів євроінтеграції.

На засіданнях робочих груп УС ПГС колегіально визначались пріоритети євроінтеграції та виконання Угоди про Асоціацію.

Директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій КРУПНИК узяв участь у роботі Асамблеї як член Робочої групи № 2 УС ПГС "Свобода, юстиція, права людини".

Під час дообрання до складу УС ПГС представника Федерації роботодавців України А. Крупник запропонував Федерації звернути окрему увагу на процеси працевлаштування переселенців, їхнього перенавчання та підвищення кваліфікації.

Демократичні цінності, які у процесі євроінтеграції запроваджуються у життя українського суспільства, А. Крупник запропонував доповнити усвідомленою відповідальністю, якої сьогодні часто бракує тим, хто активно захищає свої права, свободи та інтереси, нехтуючи правами та інтересами інших.

А. Крупник зазначив, що для успішної подальшої демократизації українського суспільства та залучення громадськості до процесів формування й реалізації політики необхідно "озброїти" державу належними законодавчими інструментами, зокрема, законами "Про публічні консультації", "Про місцеві референдуми", "Про загальні збори", оновити Закон "Про органи самоорганізації населення" та доповнити Закон "Про місцеве самоврядування в України" нормами, які забезпечують можливість реалізації усіх форм громадської участі на рівні місцевого самоврядування.

А. Крупник вважає, що в сучасних умовах вкрай необхідно підвищити адресність соціальної політики по відношенню до різних категорій населення через використання інструментів соціальної діагностики й тісну співпрацю із громадськими утвореннями, що представляють інтереси відповідних соціальних груп.

ДАЙДЖЕСТ інформаційних повідомлень у відкритих джерелах інформації за тематичним напрямком "Влада і громадянське суспільство в умовах війни"

  

Розвиток громадського сектору та владно-громадської взаємодії,  вересень 2022 року 

 Дайджест складено за напрямками:

• Владно-громадська взаємодія під час воєнного стану на національному рівні
• Робота обласних військових адміністрацій Півдня України
• Волонтерська військова та гуманітарна допомога
• Громадський сектор в умовах війни
• Суспільна думка та дослідження ОГС

Кінець літа та початок вересня вразив весь світ блискавичним проривом Збройних Сил України у Харківській області. Міжнародні ЗМІ називають успіх України «приголомшливим», прогнозують близький перелом у війні, закликають світ ще більше допомагати Україні в її героїчному протистоянні російському агресору. Дедалі гучніше лунають вимоги розблокувати поставки зброї Україні в тих державах, де владні кола не наважуються на реальну допомогу.

21 вересня Україна провела наймасштабніший обмін полоненими від початку лютневого вторгнення Росії. Серед 215 осіб, звільнених з російського полону, є 188 захисників Азовсталі та Маріуполя, включно з командирами Азову, а також десятеро іноземців.

Президент Володимир Зеленський під час звернення до Генасамблеї ООН 22 вересня, представив українську формулу миру. Глава держави заявив, що ця формула може стати у нагоді всім, хто може опинитися у схожих з Україною обставинах.

Обласні військові адміністрації Півдня України разом із волонтерами продовжують відновлювати інфраструктуру міст, зокрема у Миколаєві – після майже щоденних обстрілів, забезпечувати містян всім необхідним, організовувати добровільну евакуацію громадян, розміщувати ВПО в інших громадах Миколаївської та Одеської областей, надавати медичну, психологічну, матеріальну допомогу людям з тимчасово окупованих територій, налагоджувати постійну співпрацю з міжнародними організаціями.

Рекомендації експертної наради «Як організувати післявоєнне відновлення України»

Розглянувши питання:

·   як удосконалити систему публічного управління в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях;

·   як залучити найбільш гідні вітчизняні та зарубіжні компанії для відновлення країни, які умови для цього треба створити;

·   як забезпечити ресурсами потреби у відновленні країни та як поєднати зусилля усіх зацікавлених;

·   як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які для цього мають бути задіяні механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків;

·   як організувати громадську безпеку на основі поєднання роботи правоохоронних органів із діяльністю громадськості у цій сфері;

·   як зберегти у післявоєнний період єдність українського суспільства, яка була досягнута під час війни;

·   як сформувати та реалізувати Програму відновлення і сталого розвитку України за активної участі громадськості, представників бізнесу, науковців, органів публічної влади,

учасники експертної наради дійшли висновку щодо необхідності:

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

Добірка інформаційних матеріалів у сфері розвитку громадського сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.

Пропонуємо добірку матеріалів у сфері розвитку громадського 

сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.
Інформація, підготовлена експертами Мережі UPLAN в Одеському регіоні й стосується насамперед Півдня України: Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

Березень 2022 року – місяць героїчного спротиву народу України російській агресії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяли суворо відповідно до умов воєнного стану, що був запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022.

На регіональному рівні були утворені обласні військові адміністрації (ОВА) та призначено їхніх керівників. Нормативні акти ОВА стосуються: запровадження комендантської години та заборон на пересування територією у цей час, руху транспорту, організації евакуаційних потягів, створення гуманітарних штабів, призначення керівників підрозділів критичної інфраструктури.

Також населенню надається щоденна оперативна інформація про військову ситуацію в області, про розміщення переселенців, пункти укриття.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, ОВА забезпечують соціальний захист осіб з інвалідністю та осіб похилого віку з урахуванням особливостей військового періоду.

Волонтерська військова та гуманітарна допомога здійснюється спільними зусиллями волонтерів-добровольців, обласної влади та органів управління територіальних громад.

Частина проблем, з якими громадські активісти боролися у мирний час, відійшла на другий план. Наразі громадський сектор зосереджений на підтримці ЗСУ, територіальної оборони, допомагає тимчасово переміщеним особам і біженцям, сприяє залученню комерційного сектору та міжнародних донорів для підтримки української благодійності та гуманітарної допомоги.ГРО

Важливою складовою залишається дотримання інформаційної безпеки та залучення до її підтримки широкої громадськості.

Участь команди проєкту в обговоренні шляхів реалізації на локальному рівні Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки

1 листопада ц.р. команда проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» та заступник голови Доброславської територіальної громади Юрій Чорній долучились до експертної наради «Шляхи реалізації на рівні територіальних громад Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки».

Андрій Крупник, Анжеліка Чайка та Ольга Нагорнюк висловили свої думки та пропозиції щодо шляхів реалізації Нацстратегії саме на локальному рівні.

Під час обговорення керівниця проєкту А. Чайка презентувала мету й основні завдання проєкту в Доброславі, реалізація якого спрямована на активізацію мешканців населених пунктів, що увійшли до складу громади, їх залучення до розв’язання місцевих проблем.

Юрій Чорній висловив підтримку пропозицій учасників експертної наради щодо усвідомленого та відповідального включення активних мешканців у процеси перетворень у громадах та подякував науковцям і громадським експертам за методичну допомогу в удосконаленні управління та включення внутрішніх ресурсів громад.

Проєкт «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Обговорення шляхів реалізації Нацстратегії розвитку громадянського суспільства виходить на локальний рівень: що думають науковці та представники громад

Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ), Мережа публічного права та адміністрації UPLAN, кафедра публічного управління та регіоналістики стали ініціаторами та організаторами експертної наради «Шляхи реалізації на рівні територіальних громад Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки.

1 листопада 2021 року викладачі, науковці, представники територіальних громад області, посадовці місцевих органів влади, громадські активісти, обговорювали питання, пов’язані з реалізацією Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки.

Розробку Регіональної програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки розпочато

Прийняття Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки стало підставою для розробки на місцях аналогічних локальних документів.

Управлінням комунікацій та інформаційної політики ОДА запропонувало для обговорення та наповнення проєкт Регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки анонсовано.

Тест документу «Про затвердження Регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки» опубліковано для ознайомлення на сайті Одеської обласної ради.

28 жовтня 2021 року Управління розпочало проведення електронних консультацій з громадськістю стосовно збору пропозицій до Регіональної цільової програми.

Учасником Регіональної програми є громадська рада при Одеській обласній державній адміністрації, громадські ради при органах державної влади на території області, інститути громадянського суспільства.

Відкрите засідання Комітету з питань розвитку громадянського суспільства та громадської участі Громадської ради при Одеській ОДА за участі як представників інститутів громадянського суспільства Одеської області, так і відповідальних працівників місцевого рівня відбулося 28 листопада.

Голова Комітету Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства і громадської участі, директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник представив власне бачення шляхів та форм реалізації Національної стратегії на регіональному рівні, зробивши детальний аналіз основних положень Нацстратегії та вказавши на потенційні можливості її втілення в регіонах.

Про тренінг «Основи належного врядування в ОГС»

В жовтні проведено другий набір організацій громадянського суспільства для участі в унікальній, авторській навчальній програмі «Основи належного врядування в ОГС», що проводить ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».
Належне врядування та дотримання встановлених стандартів якості для ОГС вже сталою практикою в європейських країнах та є ефективним інструментом сприяння інституційного розвитку ОГС. Цей процес почався з усвідомлення серед самих ОГС, а також з результатів консультацій з органами влади, які висунули певні вимоги щодо прозорості, підзвітності та ефективності діяльності ОГС, щодо необхідності створити рівні умови для всіх ОГС - як сталих, так і новостворених- і налагодити співпрацю та партнерство з державними органами на основі принципів прозорості та належного врядування.
Сталості та самозарадності організацій громадянського суспільства (ОГС) планується досягти через розбудову в них належного врядування, посилення зв’язків з громадами та

цільовими групами, а також шляхом підзвітності й прозорості цих організацій.
До участі у навчальній програмі долучились громадські та благодійні організації з усієї України. Активними учасниками цієї програми стали директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник і голова партнерської правозахисної організації «Співдружність» Валерій Головко.
Цікавими і корисними, з численними практичними вправами виявились заняття з таких важливих для життєдіяльності громадських організацій питань:

• організаційна структура, повноваження керівних та наглядових органів;
• внутрішній контроль;
• стратегічне та оперативне планування;
• конфлікт інтересів в організації та його подолання;
• основи належного управління фінансами та закупівель;
• прозорість та підзвітність в діяльності ОГС.

Коротка інформація про спільне засідання Президії ГР з постійною комісією облради

 6 жовтня 2021 в Одеській облдержадміністрації відбулось спільне засідання постійної комісії обласної ради з питань регламенту, місцевого самоврядування, депутатської діяльності, зв’язків з громадськістю, моралі, етики та гласності, прав людини, свободи слова та інформації і президії Громадської ради при Одеській ОДА. 

  Розглянуто головне питання: як налагодити комунікації та співпрацю Громадської ради при Одеській ОДА з постійною комісією облради, яка опікується зв’язками з громадськістю, та іншими комісіями і підрозділами апарату облради щодо розвитку громадянського суспільства в регіоні.  

Голова комітету Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства та громадської участі Андрій Крупник, який є членом робочої групи КМУ з розробки проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, виклав своє бачення щодо першочергових спільних дій влади і громадськості для успішної реалізації в Одеському регіоні завдань цієї Нацстратегії, затвердженої указом Президента 27 вересня ц.р. 

Зокрема:

1) Необхідно оперативно зробити ретельний аналіз стану інфраструктури громадянського суспільства Одещини у розрізі нових районів і об'єднаних територіальних громад. Адже в умовах децентралізації, адмінтерреформи та неналежного управління в Одеській області протягом останніх років ця сфера була зруйнована та прийшла в занепад.

2) Слід негайно зайнятись підготовкою проєкту обласної програми розвитку громадянського

суспільства. На її розробку, обговорення та затвердження Президент дав три місяці. При цьому пропонується вивчити та використати кращий досвід Одещини та інших регіонів. А також врахувати дотичні завдання з Національної стратегії у сфері прав людини, Національної молодіжної стратегії до 2030 року, Стратегії національно-патріотичного виховання та інших актів державної політики.

3) Паралельно із проєктом Програми, яку варто приймати на весь період дії Нацстратегії – тобто, на 2021-2026 роки, – слід розробляти План заходів з реалізації цієї Програми, також передбачений указом Президента. Пропонується такий план розраховувати на 2 роки, аби за період дії Програми реалізувати три таких Плани. 

 

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІЗМУ В УКРАЇНІ: У ЧОМУ ЗАГРОЗА ДЛЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА?

Чимало країн намагається визначити правові межі для здійснення лобістської діяльності. У сучасному українському суспільстві ніхто не ставить під сумнів існування прихованого лобізму на всіх рівнях влади. Відповідно, запровадження законодавчого врегулювання лобістської діяльності є актуальним.

ПОНЯТТЯ ЛОБІЗМУ ТА СТАН ЙОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ

Лобізм є одним із основних механізмів представництва інтересів та впливу на органи влади. В умовах сьогодення лобізм виступає особливою системою і практикою цілеспрямованого впливу окремих груп суспільства на органи законодавчої та виконавчої влади.

Останнім часом про лобізм говорять як про явище комунікаційне, оскільки він ґрунтується на впливі та домовленостях. Присутнє у сучасній науковій літературі визначення лобізму в суто бізнесовому аспекті — як вплив бізнесу на законодавчі органи влади.

Таким чином, лобізм можна визначити як механізм узгодження пріоритетів державної політики з корпоративними інтересами суспільних груп.

Характерно, що лобізм, як і будь-який інший суспільний інструмент, може бути використаний як на благо суспільства, так і для задоволення вузькокланових чи групових інтересів.

Аби лобізм був корисним для суспільства, необхідні певні умови: наявність демократичних інститутів та норм, економічна та політична стабільність, свобода засобів масової інформації, сильне громадянське суспільство, справедлива судова система тощо.

Окремі правовідносини у зазначеній сфері регулюються Конституцією України, законами України «Про звернення громадян» та «Про запобігання корупції», іншими законодавчими актами. Проте лобістська діяльність в Україні перебуває переважно поза законодавчим врегулюванням.

ЧОМУ НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ НА ЧАСІ

Стереотипи, політична культура, інституційна упередженість обмежують вплив молодих людей на їхню участь у політичному та суспільному житті.

Водночас в преамбулі «Європейської хартії щодо участі молоді» йдеться про те, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення.

Це якщо ми хочемо будувати більш демократичне, солідарне й успішне суспільство.

МОЛОДЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Молоді люди віком до 25 років складають більше ніж половину населення планети.

І хоча молодь часто активно долучається до життя своїх громад, у системах ухвалення рішень домінують люди старшого віку. Водночас молоді люди можуть бути наділені соціальними та політичними повноваженнями.

«Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27% населення держави», — зазначала регіональна координаторка Мережі UPLAN Анна Колохіна, аналізуючи ставлення молоді до реформ в Україні у 2015-2019 роках.

Традиційно молодіжна політика в Україні — поза увагою законодавця. Час від часу про неї згадують перед виборами. Однак обіцянки її розвивати, забезпечувати та вдосконалювати швидко забуваються.