Державно-громадське партнерство для безпеки громадян

Як організувати співпрацю Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану

Під час повномасштабного вторгнення рф органи місцевого самоврядування стикнулися з багатьма викликами, одним із яких є посилення криміногенної ситуації. Водночас значна частина особового складу Національної поліції допомагає фронту й не має можливості забезпечувати повною мірою громадський порядок на місцях.

Відтак, вкрай актуальною стає потреба в скоординованій, злагодженій роботі поліції та громадських організацій і формувань для профілактики правопорушень й оперативного реагування на небезпечні ситуації. Адже застосування механізмів партнерства дозволять їм діяти разом і нести спільну відповідальність за безпеку в громадах.

За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.

ЧИ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ БЕЗПЕКУ МУНІЦИПАЛЬНІ ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ: ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

  Територіальні громади, опікуючись станом громадського порядку на місцевому рівні, керуючись принципом самостійності та самодостатності, продовжують створювати структури правоохоронної спрямованості.

Стратегія розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року передбачає тісну співпрацю з територіальними громадами та суспільством у цілому; створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства; нетерпимість до корупції.

Необхідними кроками документ називає розвиток партнерства та соціальної взаємодії, створення механізмів спільного виконання завдань органами системи МВС і населенням, зокрема територіальними громадами.

«І якщо саме з боку держави в питанні регламентації забезпечення безпеки створена значна за обсягом, хоча й недосконала правова база, для якої спільним є наголос на співпраці влади та громадськості, — зазначає Оксана Дуліна, експертка Мережі UPLAN, — то щодо муніципальної міліції (поліції) на сьогодні відсутні не тільки конституційно-правові, а й організаційні, матеріально-технічні засади формування та діяльності в Україні».

Муніципальна міліція (поліція) у класичному розумінні — це невоєнізований виконавчий орган публічної влади територіальної громади, який діє виключно в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці та чітко визначеної компетенції, підконтрольний та підзвітний територіальній громаді; фінансується з місцевого бюджету та тільки за надання законом можливості має право застосування примусу.

Про створення муніципальної міліції (поліції) в Україні у класичному розумінні не йдеться, а функції з охорони порядку виконують певні громадські формування.