Суспільство зазнає змін, причому різних, але постійних, і ці трансформації потребують активної участі в спільнодіях кожного — як дорослих, так і дітей. Формувати в дітей громадянську компетентність дозволяє зокрема вивчення в закладах освіти певних курсів, предметів, які несуть громадянську спрямованість.
«Ми не просто вивчаємо права дітей, громадянські цінності, а говоримо про набуття певних навичок. Отже, поєднання знань і навичок дає учням можливість відчувати себе безпечніше не лише в освітньому, а й в суспільному середовищі», — зазначила Оксана Левчишена, проректор Академії неперервної освіти Одеської обласної ради, кандидат історичних наук.
Україна веде боротьбу за демократичні цінності, і питання євроінтеграції, участі громад у розбудові держави, співпраці влади й громад впливають на кожний напрямок життя громадян.
«Особливе місце в розгортанні діалогу між окремими людьми, органами місцевого самоврядування, державними органами посідають саме громадські організації, які виконують роль своєрідного посередника між цими різними групами інтересів», — зауважила Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА – начальник управління культури, національностей та релігій, та розповіла про дієву співпрацю з громадськими організаціями Одеського регіону в умовах повномасштабної війни.
Сьогодні в Україні 135 закладів вищої освіти здійснюють підготовку за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Про їхню роль у формуванні громадянської позиції та компетентностей доброго демократичного врядування в публічних службовців розповіла Наталя Колісніченко, завідувач кафедри соціально-гуманітарних наук Науково-навчального інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», доктор наук з державного управління, професор, експертка Мережі UPLAN.
На її думку, ці заклади мають пропонувати освітньо-професійні програми й включати у свої курси саме такий напрямок, як розвиток громадянської активності й усвідомлення громадянських обов’язків; включати в програми вивчення принципів демократії, публічного права тощо; сприяти розвитку у студентів навичок під час виробничої й переддипломної практики; створювати відповідне середовище — цілі школи, клуби, гуртки з демократичного врядування. Окрім цього, заклади можуть надавати можливості розвитку лідерських якостей; стимулювати активну громадянську участь, організовуючи різні комунікативні заходи; надавати студентам знання у сфері етики, відповідальності, сприяючи розвитку відповідних моральних цінностей; брати участь у дослідженнях безпосередньо різноманітних аспектів.
Андрій Крупник, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», голова комітету з питань громадянського суспільства й громадської участі Громадської ради при Одеській ОДА, координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у Чорноморському краї, озвучив думку, що громадянська освіта має вийти за межі навчальних закладів, і це питання потребує поєднання зусиль громадянського суспільства, навчальних закладів, практиків тощо. Також варто залучати до проведення занять зі слухачами представників ззовні, зокрема лідерів громадської думки, громадських організацій.
Демократичні країни йдуть шляхом освіти не тільки дітей та молоді, а й неперервної освіти протягом усього життя. В Україні збільшується відсоток людей поважного віку, відтак їхня роль в усіх сферах життя зростає. Одним з інструментів соціалізації таких людей є Університет третього віку
.«Якщо вміло організувати роботу, відвідування такого Університету змінює людей як зовні, так і внутрішньо, робить їх активними й налаштованими на життя», — зазначив Микола Букач, професор кафедри філософії освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», доктор педагогічних наук, професор, голова ГО «Освітній центр “Університет третього віку”», та розповів про досвід діяльності в Миколаєві.
Право на участь має кожна дитина, і дорослі мають створювати можливості для етичної участі дітей, молоді в житті школи, громади, суспільства.
За словами Марії Гриньової, методиста науково-методичної лабораторії управлінської діяльності та забезпечення якості освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», один з інструментів, який зокрема активно використовується на Одещині, — це партисипативні проєкти. Їхня особливість полягає в тому, що особи та групи людей, які отримуватимуть користь від проєктів, є активними учасниками їхньої розробки й впровадження. «Якщо говорити про проєкти дітей та молоді, то це проєкти, які реалізовують діти для дітей, молодь для молоді, але звісно в партнерстві з дорослими», — зауважила вона.
Окрім партисипативних проєктів, у багатьох територіальних громадах Одеської області до
повномасштабної війни був впроваджений такий механізм співучасті громадян у вирішенні суспільних питань на місцевому рівні, як місцевий громадський бюджет. Також у Балтській ТГ, в одній з перших в Україні, була розпочата реалізація такої ініціативи, як шкільний громадський бюджет, особливість якої полягала в тому, що з місцевого бюджету виділялися кошти на проведення конкурсу проєктів учнів для учнів.
Сергій Мергут, начальник відділу освіти та молодіжної політики Кілійської міської ради, розповів про досвід реалізації партнерської ініціативи Проєкту DECIDE «Громадський бюджет на дитячі мрії», у межах якої низка закладів освіти мала можливість реалізувати спільні проєкти, до розробки яких були долучені діти, батьки й дорослі: «Залучення наших дітей до реалізації таких проєктів — це був для нас не просто успіх, а величезний досвід. Така робота показала настільки добрі наслідки, що було підготовлено проєкт рішення, який наразі виноситься на сесію міської ради, щодо затвердження Порядку проведення конкурсу шкільних проєктів на постійній основі, починаючи з 2024 року».
Захід організовано Центром політико-правових реформ, Одеським інститутом соціальних технологій та КЗВО «Академія неперервної освіти Одеської обласної ради» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів та не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Немає коментарів:
Дописати коментар