Молодіжна інноваційна ініціатива – Хакатон «Fresh AIR 2025»

Не вперше в Одесі збираються на ІТ-захід «Fresh AIR» студенти, випускники навчальних закладів, які вміють майстерно створювати чат-боти, детально розуміються на мобільних застосунках, володіють навичками різноманітних цифрових застосунків.

Цьогоріч триденний захід «Fresh AIR-2025» вже традиційно організував Інститут штучного інтелекту та робототехніки Національного університету «Одеська політехніка», очолюваний Михайлом Лобачевим, за підтримки громадського сектору та представників ІТ-бізнесу нашого регіону.

Основна тематика змагань у 2025 році – пошук інновацій для відбудови України та соціальної підтримки населення. В конкурсі взяло участь 35 проєктів, в тому числі декілька з-за кордону. Географія українських учасників широка – Одеса, Харків, Дніпро, Вінниця, Хмельницький, Житомир...

Впродовж трьох днів команди розробляли різноманітні інновації, стартапи, презентували новітні інженерні рішення для спеціального журі.

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: ДОСВІД МИКОЛАЇВЩИНИ

Представники Інституту – директор ОІСТ Андрій Крупник та заступник директора Алла Орлова продовжують досліджувати стан молодіжної політики на Півдні України. Цього разу увага експертів зосередилася на Миколаївщині. Про важливі інструменти реалізації молодіжної політики в цьому регіоні, створення молодіжних інституцій, заходи та пропозиції для розвитку й громадської участі молоді читайте в статті.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Реалізація молодіжної політики в Україні суттєво активізувалась. Попри воєнний стан,
молодіжне життя вирує: створюються молодіжні ради, молодіжні простори й центри, реалізуються молодіжні регіональні програми та втілюються в життя молодіжні проєкти. При цьому дедалі більше громадських організацій та молодіжних ініціатив долучаються до участі в цьому процесі.

За даними Міністерства молоді і спорту в Україні, станом на грудень 2023 року, відповідно до типових положень про молодіжні ради, в країні було створено 410 молодіжних рад з яких, 19 — регіонального рівня та 391 — місцевого рівня. Загальна кількість членів молодіжних рад України різного рівня становила 7 029 молодих осіб.

Упродовж 2024 року, попри всі виклики, з’явилося 120 нових молодіжних рад. Національна програма «Незламна молодь: молодіжні ради», яка запрацювала з червня 2023 року, була створена саме для того, щоб посилити потенціал молодіжних рад, допомогти молодим людям реалізувати свої креативні здібності й стати повноправними учасниками процесу розвитку їхніх громад.

Програма розроблена Українською асоціацією молодіжних рад та втілюється в межах програми «Мріємо та діємо», яка реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Міжнародним республіканським інститутом (IRI). Завданням програми є створення молодіжної ради в кожній громаді.

10 КРОКІВ НА ШЛЯХУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОЛОДІЖНИХ РАД ТА ІНШИХ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДОРАДЧИХ ОРГАНІВ

Результатом експертної дискусії 

«Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики», організованої ОІСТ за участі представників громадськості та влади стали рекомендації щодо посилення ролі молодіжних рад та оптимізації реалізації молодіжної політики в Україні.

Запропоновані експертами рекомендації складаються з 10 пунктів:

1.У стратегіях, планах заходів та цільових програмах, які приймаються на національному, регіональному та місцевому рівнях у сфері молодіжної політики, важливо передбачати участь молодіжних рад, координаційних рад з питань утвердження національної та громадянської ідентичності, рад з питань ВПО та інших консультативно-дорадчих органів (КДО) з метою їхнього залучення як партнерів органів публічної влади.

2.Проведення ґрунтовного дослідження досвіду функціонування молодіжних рад в Україні, розгляд можливості уніфікації процедур їхнього створення та діяльності на рівні держави, областей, районів і громад, внесення відповідних змін в їхню нормативно-правову базу та вироблення методичних рекомендацій.

3.У навчальних програмах підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів публічної служби та управління, а також в курсах підвищення їхньої кваліфікації, слід передбачити тематику створення та діяльності КДО як важливої складової публічного управління та демократичного врядування.

4.У своїй діяльності молодіжним радам слід активно залучати представників організацій громадянського суспільства та інших зацікавлених осіб, які діють у відповідній сфері реалізації молодіжної політики, але не входять до складу рад, посилюючи їхню експертну функцію.

ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ РАД У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ПРОПОЗИЦІЇ ЕКСПЕРТІВ

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Ініціатором заходу у співпраці Центром політико-правових реформ став ОІСТ.

 Молодіжні ради як консультативно-дорадчий орган (КДО) — це форпост громадськості, який працює безпосередньо з владою, виконує низку важливих соціальних функцій. Але практика свідчить, що їхня діяльність потребує серйозного вивчення для напрацювання механізмів покращення їхньої ефективності.

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Захід відбувся у змішаному форматі онлайн та офлайн, в Одесі. Про діяльність молодіжних рад в області поінформувала Наталя Привалова, завідувачка сектора позашкільної освіти, виховної роботи та молодіжної політики Департаменту освіти і науки Одеської ОДА (ОВА):

Молодіжна політика в регіоні: як це працює на Одещині

Серед пріоритетів держави, орієнтованих на майбутнє відновлення й реконструкцію держави − молодіжна політика.

На національному, регіональному та місцевому рівнях існують законодавчі та адміністративні інструменти для формування засад участі молоді.

Серед таких інструментів ­ Національна молодіжна стратегія до 2030 року, затверджена Указом Президента України від 12 березня 2021 року.

В Одеській області затверджена обласна цільова програма «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки.

Участь молоді в політичному та суспільному житті є предметом вивчення науковців та громадських діячів. Експерти ОІСТ постійно приділяють увагу молодіжній сфері та відстежують зміни на місцевому рівні, вивчають діяльність молодіжних угрупувань. Андрій Крупник та Алла Орлова провели аналіз реалізації низки молодіжних проєктів, що здійснюються на Одещині. 

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРВ’Ю з мешканцями поважного віку в Доброславській ОТГ

Відповідно до Робочого плану виконання проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", фахівці Одеського інституту соціальних технологій провели низку інтерв'ю з жителями Доброславської територіальної громади поважного віку з метою вивчення потреб та можливостей їхньої участі у громадському житті.

При цьому з'ясовувалась обізнаність опитаних із інструментами місцевої демократії й ступінь застосування цих інструментів у взаємовідносинах органів місцевої влади з мешканцями громади. Також в ході опитування ставилася мета з'ясувати, які умови треба створити у громаді, аби небайдужі та відповідальні мешканці з числа людей поважного віку могли впливати на стан справ у громаді й брати участь у розв'язанні існуючих проблем.

В якості респондентів було опитано 15 мешканців Доброславської громади, у тому числі 11 жінок та 4 чоловіки, більшість з яких за віком старші 60 років. 9 осіб мешкають у селищі Доброслав, троє – у Трояндовому, двоє – в Шомполах, та одна – у Кремидівці. 9 з числа опитаних мають вищу освіту, решта – середню спеціальну.

Більшість із опитаних – пенсіонери, які продовжують займатись суспільно корисною діяльністю: чи то в якості депутатів, чи у складі самодіяльних творчих колективів. Дехто продовжує працювати у соціогуманітарній сфері та веде власний бізнес.

Що стосується досвіду громадської діяльності, то майже половина з числа опитаних мають досвід депутатської діяльності і роботи сільським головою. Досвід партійної, комсомольської чи профспілкової роботи на виборних посадах мають більше половини опитаних, троє займаються волонтерською діяльністю, троє – художньою самодіяльністю. Загалом слід відмітити, що сучасний рівень заняття людей поважного віку громадською діяльністю є недостатньо високий – значно менший, аніж це було в їхньому житті раніше. Тож свій потенціал ці люди зараз майже не використовують.

Загальний висновок: професійний та духовний потенціал людей поважного віку у Доброславській територіальній громаді використовується неповною мірою, що вимагає удосконалення місцевої політики по відношенню до цієї категорії жителів.

Знання опитаних про такі інструменти місцевої демократії, як громадські обговорення, загальні збори, громадська експертиза, електронні петиції, будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети є доволі мізерні. Адже у практичному житті вони стикалися лише з громадськими обговореннями та сходами мешканців – зазвичай на зустрічах ветеранів з керівництвом та населення – з депутатами, які запрошували людей порадитись. Хоча ці зустрічі не усім запам'яталися.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРВ’Ю з молоддю в Доброславській ОТГ

Відповідно до Робочого плану виконання проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", фахівці Одеського інституту соціальних технологій провели низку інтерв'ю з молоддю Доброславської територіальної громади, вивчаючи потреби та можливості їхньої участі у громадському житті. В ході опитування ставилася мета з'ясувати, які умови треба створити у громаді, аби небайдужі та відповідальні мешканці, зокрема, молодь, могли впливати на стан справ у громаді та брати участь у розв'язанні існуючих проблем.

Для досягнення мети ставились наступні завдання:

- виявити активність молоді;

- з’ясувати рівень обізнаності про інструменти місцевої демократії;

- визначити рівень обізнаності станом справ у громаді;

- дізнатись існуючі способи впливу на місцеву владу, які застосовує молодь для донесення своїх потреб та інтересів;

- з’ясувати готовність молоді брати активну участь у житті громади.

В якості респондентів було опитано 10 представників молоді Доброславської громади, у тому числі 6 школярів, 1 студент та 3 працюючі молоді людини віком до 35 років. Серед опитаних 8 осіб мешкають у селищі Доброслав, 1 – у селі Шомполи, 1 – у Львові у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти. При подальшому аналізі відповідей ми відокремлювали думки школярів, студентів та дорослої працюючої молоді, яка вже закінчила навчання.

ЧОМУ НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ НА ЧАСІ

Стереотипи, політична культура, інституційна упередженість обмежують вплив молодих людей на їхню участь у політичному та суспільному житті.

Водночас в преамбулі «Європейської хартії щодо участі молоді» йдеться про те, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення.

Це якщо ми хочемо будувати більш демократичне, солідарне й успішне суспільство.

МОЛОДЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Молоді люди віком до 25 років складають більше ніж половину населення планети.

І хоча молодь часто активно долучається до життя своїх громад, у системах ухвалення рішень домінують люди старшого віку. Водночас молоді люди можуть бути наділені соціальними та політичними повноваженнями.

«Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27% населення держави», — зазначала регіональна координаторка Мережі UPLAN Анна Колохіна, аналізуючи ставлення молоді до реформ в Україні у 2015-2019 роках.

Традиційно молодіжна політика в Україні — поза увагою законодавця. Час від часу про неї згадують перед виборами. Однак обіцянки її розвивати, забезпечувати та вдосконалювати швидко забуваються.