СОЦІАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ У ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ПРАКТИЦІ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Мал. 1

З управлінської практики відомо: для того, щоб певна діяльність принесла необхідні результати, вона має бути організована належним чином. На підтвердження цієї думки можна навести висловлювання президента Міжнародної Академії якості Т. Конті: „Усі результати досягаються за рахунок процесів”.

Розглянемо у цьому контексті державне управління удосконаленням та розвитком соціальних об'єктів, до яких відносимо як елементи соціальної структури суспільства, тобто соціальні групи (зокрема сім'ї), соціальні верстви населення, територіальні громади, так і елементи соціальної інфраструктури, тобто підприємства, установи та організації, які безпосередньо забезпечують задоволення потреб та інтересів громадян, громадські та благодійні організації, кредитні, професійні та творчі спілки, релігійні громади, органи самоорганізації населення та інші інститути громадянського суспільства. У якості соціального об'єкту може виступати і соціальний процес, організація якого певним чином теж є предметом соціального проектування.

Цілеспрямовані зміни цих соціальних об'єктів здійснюються, у першу чергу, через виявлення та розв'язання притаманних їм соціальних проблем за допомогою певного комплексу управлінських процедур, таких як аналіз, прогнозування, проектування, програмування, планування та інші. Але, на жаль, різні дослідники та практики державного управління вкладають різне значення у зміст цих термінів і відводять їм різне місце у системі державного управління соціальними об'єктами.

З чого починається ЦНАП: з поваги до людини

На запитання «З чого починається Театр?» є швидка відповідь: «З вішака». Вже потім іде репертуар, актори та, звичайно, буфет. «Золоте» зерно правди в тому, що глядачі хочуть отримати естетичне задоволення не тільки від вистави, а й від місця перебування.

До чого тут Центр надання адмінпослуг (ЦНАП)? Це ж не видовищний заклад. Проте емоції, які хоче відчути людина при відвідуванні ЦНАП, ‒ майже ті самі, як при відвідуванні театру. Це, насамперед, задоволення, відсутність жалю за втраченим часом, вдячність.

Дослідження показало, що якість та повнота послуг ЦНАП залежить не тільки від фінансових і технічних можливостей, а насамперед від бажання місцевої влади та натхнення й професіоналізму керівника Центру.

Завдяки таким Центрам громадянам не потрібно оббивати пороги численних установ, щоб отримати різні довідки та інші документи, вистоювати у чергах – все в одному місці, у «єдиному вікні».

Зараз в Україні створено та працює майже 800 ЦНАП, у тому числі більше 150 – в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). Чи відповідає робота діючих ЦНАП вимогам Закону України «Про адміністративні послуги»? Чи задовольняє робота ЦНАП населення? Які в них труднощі та перспективи?

12 ЦНАП отримали бали за свою роботу

Відповіді на ці запитання спробували знайти експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN під час моніторингу ЦНАП, який проводився у квітні-червні 2019 року в різних областях України.

Зокрема, експертна група громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» провела моніторинг роботи 12 ЦНАП в обласних центрах та ОТГ Вінницької, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Київської, Кіровоградської та Черкаської областей. ЦНАП перевірялися за критеріями якості сервісу, облаштування приміщення та забезпеченості процесу надання послуг усім необхідним.

Публічна презентація проектів

Після завершення оцінки проектів, поданих на конкурс соціального замовлення, відбувається їх публічна презентація. Поради щодо публічної презентації проектів конкурсу соціального замовлення від Андрія Крупника - директора Одеського інституту соціальних технологій, доцента ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Соціальне замовлення: просто про складне від Андрія Крупника

Пропонуємо вам невеликий відеоконспект від Андрія Крупника на тему соціального замовлення.

І запам'ятайте їхні імена, щоб не помилитися тоді, коли наш голос буде почутим і впливовим. А це буде вельми скоро.

Наголошуємо, що цей механізм просто унікальний тим, що виграють практично усі сторони процесу: і громадяни, і влада, і громадські організації. Але виграють тільки сторони, які грають чесно. Спритники, що звикли вирішувати справи "під килимом", однозначно програють. Тому уважно придивіться до тих, хто відкрито чи приховано протидіє впровадженню соціального замовлення.

Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки на регіональному рівні

Даний проект поєднує громадський моніторинг та інформаційно-методичну підтримку як органів регіональної та місцевої влад, так і організацій громадянського суспільства. За підтримки ПРООН він здійснюється Асоціацією сприяння самоорганізації населення разом із партнерською громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій» та іншими організаціями громадянського суспільства, що діють в регіонах та на всеукраїнському рівні.
Метою діяльності є створення на регіональному рівні сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства, практичного застосування різних форм демократії участі, налагодження ефективної взаємодії між громадськістю, органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
Громадський супровід Національної стратегії здійснюється у контакті із Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, обласними державними адміністраціями, обласними воєнно-цивільними адміністраціями та Київською міською адміністрацією, які забезпечують реалізацію Національної стратегії на загальнодержавному та регіональному рівнях.