Стратегія розвитку громади міста Одеси до 2027 року

9 січня в Одесі відбулася презентація фінального документа Стратегії розвитку територіальної громади міста до 2027 року. Документ розроблений спеціалістами Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради у співпраці з експертами та громадськими організаціями.

У міськраді зазначають, що Стратегія повністю інтегрована в систему державного стратегічного планування та відповідає регіональній моделі відновлення й розвитку. Стратегічне бачення громади трансформоване у п’ять стратегічних цілей, які охоплюють 24 оперативні цілі та 233 завдання за 56 напрямами життєдіяльності міста.
Стратегічними цілями документ визначає:
● зробити Одесу інституційно стійким та згуртованим містом. Реалізувати цю мету розробники запропонували шляхом формування та проявлення української культурної ідентичності міста; посилення спроможності місцевого самоврядування та забезпечення якості надання адміністративних послуг; забезпечення збалансованого просторового розвитку території; розвиток безпечної, доступної та інтегрованої транспортної системи громади; зміцнення територіальної згуртованості.

Зауваження і пропозиції до ПКМУ №1049 (№802 від 04.08.2021)

Згідно із п. 21 Плану заходів Уряду до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, проводиться удосконалення конкурсних процедур з визначення програм (проектів, заходів) інститутів громадянського суспільства і створення сприятливих умов для реалізації таких програм (проектів, заходів).

Одеський інститут соціальних технологій, який ще у 2000 році одним із перших ініціював запровадження в Україні конкурсного відбору проєктів ІГС через механізм соціального замовлення, вже багато років здійснює експертний супровід законодавства у цій сфері.

Зараз виникає можливість нарешті удосконалити процедури з проведення конкурсу проєктів ІГС. Нижче наведені зауваження і пропозиції Одеського інституту соціальних технологій до чинного Порядку, затвердженому відомою постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049.

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо удосконалення "Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства,

для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка",

затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049

у редакції постанови КМУ від 04.08.2021 № 802

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 18 разів вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено і приведено у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, суперечать чинному законодавству, порушують права громадян і громадських утворень, спотворюють логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема:

1.     Запропонована постановою система конкурсного розподілу бюджетних ресурсів виводить за межі цього розподілу цілий комплекс недержавних організацій (НДО), серед яких: благодійні організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, всеукраїнські громадські організації інвалідів і ветеранів та їх спілки, національні творчі спілки, їх регіональні осередки й інші організації, які разом складають більшість усіх зареєстрованих в Україні НДО. Це обмеження порушує права вказаних організацій та їх членів, що закріплені у статтях 21, 24 та 26 Конституції України, згідно з якими усі об'єднання громадян є рівними перед законом.

2.     Визначене у ч. 6 пункту 2 Порядку поняття "інститути громадянського суспільства", під якими розуміються "громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів", суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постанові КМУ від 05.11.2008 № 976 та у постанові КМУ від 03.11.2010 № 996. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні ЗМІ та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і також виключає багато ІГС із сфері дії даного НПА.

Триває спільна розробка Стратегії розвитку Доброславської громади – розпочато другий етап

Чергове засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Доброславської територіальної громади до 2030 року було проведено у форматі Стратегічній сесії. В ній узяли участь керівництво громади, депутати, працівники виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ освіти, культури, представники бізнесу, громадські активісти, старші школярі.

Залучення жителів ТГ до процесу розробки місцевої стратегії розвитку – позитивна ознака підходу, який керівництво громади застосовує при роботі над Стратегією. Таке партнерство вже стало традицією в Доброславській громаді – коли місцеві мешканці беруть участь в опитуваннях, що проводяться у процесі роботи над документом, входять до складу робочої групи зі стратегічного планування і беруть участь у її засіданнях, готують проєктні пропозиції, що згодом включаються у план реалізації Стратегії розвитку, залучаються до громадського обговорення проекту Стратегії.

Експертний супровід діяльності Робочої групи здійснюють за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій»: фахівець з розробки стратегічного планування Віктор Бондарук та керівник організації Андрій Крупник.

Голова громади Людмили Прокопечко, відкриваючи засідання, привітала всіх учасників й подякувала за інтерес присутніх до питань розвитку громади і спільну участь у формуванні її майбутнього.

Перший етап розробки Стратегії завершується оцінкою реального стану і потенціалу розвитку громади, виявленням основних проблем та визначенням перспектив розвитку.

Робота над Стратегією Доброславської громади розпочалася!

Відповідно до чинного законодавства, кожна громада повинна мати свою стратегію розвитку. Робота над такою стратегією у Доброславській громаді розпочалася ще у 2021 році, були зроблені певні напрацювання.

Але після початку повномасштабного вторгнення росії і початку війни життя Доброславської громади, як і життя усієї країни, кардинально змінилося, змінилися і пріоритети. За цих умов виникла потреба підійти до стратегічного планування по-новому.

Для організації спільної роботи зі створення Стратегії розвитку Доброславської громади до 2030 року керівництво громади запросило партнерську організацію – 

Одеський інститут соціальних технологій.

Тим паче, що свого часу експерти Інституту вже допомогли громаді у розробці Стратегії-2020 і
добре знайомі із командою Людмили ПРОКОПЕЧКО.

Розробка Стратегії розвитку Доброславської ТГ розпочалася зі створення Робочої групи і плану її діяльності. Її було утворено рішенням виконкому Доброславської територіальної громади 8 грудня 2022 року.

Робоча група на чолі із селищним головою Людмилою ПРОКОПЕЧКО включає заступників селищного голови, начальників галузевих відділів громади, інших представників адміністрації, старост округів, місцевих громадських активістів, підприємців та експертів Одеського інституту соціальних технологій.

Стратегія розвитку Доброславської громади – розробляємо разом!

Восени 2022 року Одеський інститут соціальних технологій разом з командою Доброславської громади завершив реалізацію проєкту «Доброслав – єдина заможна родина». Серед важливих підсумків – допомога селищній раді в упорядкуванні та розробці локальних нормативних документів.

Водночас основний довгостроковий, концептуальний акт, що містить бачення подальшого розвитку, – Стратегія розвитку громади – потребує окремої уваги, часу і спільних зусиль усіх зацікавлених сторін.

Керівництво громади звернулося до експертів ОІСТ з проханням про допомогу у розробці Стратегії розвитку Доброславської громади до 2030 року.

Враховуючи, що ОІСТ долучався до розробки попередньої Стратегії розвитку громади на 2016-2020 роки, таке прохання є цілком закономірним. А життя громади в умовах воєнного часу і нові умови післявоєнного відновлення країни потребують нових підходів до розробки такої Стратегії.

«Стратегія розвитку Доброславської ТГ: формуємо та реалізуємо разом» – таким є новий проєкт ОІСТ, підтриманий Міжнародним фондом «Відродження».

Основна місія проєкту – допомогти розробити і прийняти Стратегію розвитку громади як дорожню карту розбудови її майбутнього, до якого прагне громада, враховуючи при цьому стратегію розвитку регіону і країни у цілому.

Головна умова успіху – аби на усіх етапах цього процесу робота здійснювалась у тісній співпраці адміністрації Доброславської громади, громадськості, господарських та бізнесових структур за експертної підтримки ОІСТ та зовнішніх фахівців.

Кожен активний мешканець – як в адміністративному центрі громади, так і на її периферійних територіях – має відчути, що його думкою цікавляться, і що він є не тільки співавтором розробки, а й співучасником реалізації цієї Стратегії.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «Стратегія розвитку Доброславської ТГ: формуємо та реалізуємо разом». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Добірка інформаційних матеріалів у сфері розвитку громадського сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.

Пропонуємо добірку матеріалів у сфері розвитку громадського 

сектору та владно-громадської взаємодії за березень 2022 року.
Інформація, підготовлена експертами Мережі UPLAN в Одеському регіоні й стосується насамперед Півдня України: Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

Березень 2022 року – місяць героїчного спротиву народу України російській агресії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяли суворо відповідно до умов воєнного стану, що був запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022.

На регіональному рівні були утворені обласні військові адміністрації (ОВА) та призначено їхніх керівників. Нормативні акти ОВА стосуються: запровадження комендантської години та заборон на пересування територією у цей час, руху транспорту, організації евакуаційних потягів, створення гуманітарних штабів, призначення керівників підрозділів критичної інфраструктури.

Також населенню надається щоденна оперативна інформація про військову ситуацію в області, про розміщення переселенців, пункти укриття.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, ОВА забезпечують соціальний захист осіб з інвалідністю та осіб похилого віку з урахуванням особливостей військового періоду.

Волонтерська військова та гуманітарна допомога здійснюється спільними зусиллями волонтерів-добровольців, обласної влади та органів управління територіальних громад.

Частина проблем, з якими громадські активісти боролися у мирний час, відійшла на другий план. Наразі громадський сектор зосереджений на підтримці ЗСУ, територіальної оборони, допомагає тимчасово переміщеним особам і біженцям, сприяє залученню комерційного сектору та міжнародних донорів для підтримки української благодійності та гуманітарної допомоги.ГРО

Важливою складовою залишається дотримання інформаційної безпеки та залучення до її підтримки широкої громадськості.

НОВІ РАЙОННІ РАДИ: ТОРУЄМО ШЛЯХ В НЕВІДОМЕ

ОДЕСЬКА РАЙОННА РАДА — НОВИЙ СУБ‘ЄКТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одеський район Одеської області України утворено 17 липня 2020 року в результаті проведення у країні адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — місто Одеса, який є також адміністративним центром Одеської області. Одеський район відіграє ключову роль в соціально-економічному розвитку всього регіону.

Населення району складає 1 млн 380 тис. осіб. До його складу увійшли такі в минулому міста обласного значення — Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території ліквідованих районів: Біляївського, Овідіопольського (крім Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Овідіопольського району, включеної в Білгород-Дністровський район), Лиманського (крім Курісовської сільської територіальної громади Лиманського району, включеної в Березівський район).

До складу району входять 22 територіальні громади, в тому числі 5 міських, 6 селищних та 11 сільських.

Перші вибори в Одеську районну раду відбулися 25 жовтня 2020 року. До складу ради обрано 64 депутата, у тому числі: «Опозиційна платформа за життя» — 18 депутатів; «Довіряй ділам» — 13; «Слуга народу» — 12; «Європейська Солідарність» — 9; «Партія Шарія» — 6; Партія «За майбутнє» — 6. Жодна партія не отримала абсолютну більшість депутатських мандатів. 

ЧИ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ БЕЗПЕКУ МУНІЦИПАЛЬНІ ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ: ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

  Територіальні громади, опікуючись станом громадського порядку на місцевому рівні, керуючись принципом самостійності та самодостатності, продовжують створювати структури правоохоронної спрямованості.

Стратегія розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року передбачає тісну співпрацю з територіальними громадами та суспільством у цілому; створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства; нетерпимість до корупції.

Необхідними кроками документ називає розвиток партнерства та соціальної взаємодії, створення механізмів спільного виконання завдань органами системи МВС і населенням, зокрема територіальними громадами.

«І якщо саме з боку держави в питанні регламентації забезпечення безпеки створена значна за обсягом, хоча й недосконала правова база, для якої спільним є наголос на співпраці влади та громадськості, — зазначає Оксана Дуліна, експертка Мережі UPLAN, — то щодо муніципальної міліції (поліції) на сьогодні відсутні не тільки конституційно-правові, а й організаційні, матеріально-технічні засади формування та діяльності в Україні».

Муніципальна міліція (поліція) у класичному розумінні — це невоєнізований виконавчий орган публічної влади територіальної громади, який діє виключно в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці та чітко визначеної компетенції, підконтрольний та підзвітний територіальній громаді; фінансується з місцевого бюджету та тільки за надання законом можливості має право застосування примусу.

Про створення муніципальної міліції (поліції) в Україні у класичному розумінні не йдеться, а функції з охорони порядку виконують певні громадські формування.

Нова стратегія розвитку громадянського суспільства: як уникнути помилок

АНДРІЙ КРУПНИК

аналітик Асоціації сприяння

самоорганізації населення, 

директор Одеського інституту

соціальних технологій, 

доцент ОРІДУ НАДУ 

при президентові України, 

регіональний координатор

експертної мережі UPLAN

У цьому році завершується період реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

За роки, що минули після Революції Гідності, величезне піднесення активної частини українського суспільства трансформувалося у двох напрямках: з одного боку – у героїчний опір агресії і кардинальне оновлення української армії, з іншого – це піднесення змінилося гірким розчаруванням в тих, кому повірили і хто не виправдав сподівань.

Зокрема, останніми роками дедалі більше поглиблювалась відстань між владою і громадянським суспільством, яке минула влада спочатку ігнорувала, а потім розпочала з ним боротьбу на знищення.

З 2017 року розрив між громадянським суспільством та центральною владою особливо посилився – через введення електронних декларацій для антикорупційних громадських організацій (ОГС) та через відсутність системної співпраці між громадянським суспільством та керівництвом держави.