Як отримати фінанси для ГО: шляхи, механізми, практика (за матеріалами семінару «Фінансова підтримка громадських організацій за рахунок місцевих бюджетів»

Центр підвищення кваліфікації кадрів Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» проводить різноманітні навчальні заходи з метою підвищення кваліфікації не лише представників органів публічної влади, а й представників інститутів громадянського суспільства (ІГС).

У форматі спеціальної короткострокової програми учасники громадських утворень Півдня України отримали запрошення на семінар «Фінансова підтримка громадських організацій за рахунок місцевих бюджетів», який відбувся 30-31 травня 2024 року.



Серед учасників семінару – голови ІГС та активісти громадського сектору – ГО «Десяте Квітня», «Жінки Бессарабії», «Захист прав та свобод», «Одеська мрія», «Правозахист», «Серця в долонях» та багатьох інших.

До семінару долучилися і представники новообраної Громадської ради при Южненській міській раді, й Агенції розвитку міста Южного, а також ГО внутрішніх переселенців Донецької та Луганської областей, а також «Нова мрія» з Автономної республіки Крим.

Анонс експертної дискусії "Громадянська освіта у закладах загальної секредньої і професійної (професійно-технічної) освіти

Запрошуємо працівників центральних та місцевих органів освіти, науковців, експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, представників шкільного та професійно-технічного самоврядування до участі в експертній дискусії на тему: «Громадянська освіта у закладах загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти».

Захід відбудеться 31 серпня онлайн з 14:00 до 16:00.

Мета заходу — з’ясувати значення та шляхи покращення здобуття громадянської освіти учнями шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зрозуміти роль громадянського суспільства у процесах формування громадянської позиції у сучасної молоді.

Очікуваний результат: вироблено спільне бачення основних проблем у сфері громадянської освіти та шляхів їхнього вирішення на різних рівнях публічного управління; визначено роль органів влади, закладів освіти та громадянського суспільства у підвищенні ефективності громадянської освіти.

Модератор дискусії — Андрій Крупник, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», регіональний координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області, доцент Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», кандидат політичних наук.

Цей день увійде в історію!

По-перше і найголовніше, – ми раділи разом із нашим другом і партнером, херсонцем Олександром Мошнягулом, головою правління Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, керівником Ресурсного Центру з розвитку місцевої демократії в Херсонській області, головою громадської ради при Херсонському міському голові, звільненню його рідного міста. І разом дякували ЗСУ за мужність і героїзм!

А.Крупник, О.Нагорнюк, О.Мошнягул -11.11.2022

А по-друге, ОІСТ продовжує співпрацювати з партнерами навіть в умовах відключення світла: укладено і підписано Меморандум з Одеською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Грушевського і визначені найближчі кроки співпраці у сприянні соціальній адаптації та інтеграції переселенців.

Адже, разом ми сильніші!

Маємо нового партнера

МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

між Комунальною установою «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» та

Громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій»

м. Одеса                                                                                          11 листопада 2022 року

Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» (далі - КУ «ООУНБ імені М.С. Грушевського») в особі директора АМЕЛЬЧЕНКО Юліани Сергіївни, що діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням голови Одеської обласної ради від 24.07.2019 № 938/2019-ОР, з однієї сторони, і Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (далі - Інститут) в особі директора Інституту КРУПНИКА Андрія Семеновича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які далі іменуються як «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цей Меморандум про таке:

1. Метою співпраці є координація дій Сторін у сприянні соціальній адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові для них громади.

2. У процесі співпраці Сторони будують свої взаємовідносини на принципах гуманності, рівності прав, добровільності, взаємовигідного партнерства, єдності підходів та неспричинення шкоди одна одній.

3. Для виконання завдань співпраці Сторони в межах своїх повноважень та можливостей залучають необхідні матеріальні та нематеріальні ресурси, зокрема, вивчають та запозичують український та зарубіжний досвід.

4. Сторони можуть надавати одна одній різноманітну підтримку, спільно використовувати матеріально-технічні ресурси кожної зі Сторін відповідно до вимог чинного законодавства.

Участь команди проєкту в обговоренні шляхів реалізації на локальному рівні Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки

1 листопада ц.р. команда проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» та заступник голови Доброславської територіальної громади Юрій Чорній долучились до експертної наради «Шляхи реалізації на рівні територіальних громад Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки».

Андрій Крупник, Анжеліка Чайка та Ольга Нагорнюк висловили свої думки та пропозиції щодо шляхів реалізації Нацстратегії саме на локальному рівні.

Під час обговорення керівниця проєкту А. Чайка презентувала мету й основні завдання проєкту в Доброславі, реалізація якого спрямована на активізацію мешканців населених пунктів, що увійшли до складу громади, їх залучення до розв’язання місцевих проблем.

Юрій Чорній висловив підтримку пропозицій учасників експертної наради щодо усвідомленого та відповідального включення активних мешканців у процеси перетворень у громадах та подякував науковцям і громадським експертам за методичну допомогу в удосконаленні управління та включення внутрішніх ресурсів громад.

Проєкт «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

"ДУМАЙ, ПЕРШ НІЖ ГОВОРИТИ. ЧИТАЙ ПЕРШ НІЖ ДУМАТИ". ЧОМУ ЧИТАННЯ МАЄ СТАТИ ЖИТТЄВОЮ ПРАКТИКОЮ УКРАЇНЦІВ

Щоб навчитися думати, експерти радять молодому поколінню частіше відкладати смартфони та брати в руки книгу.

Вміння мислити самостійно, шукати та аналізувати інформацію, знаходити власні рішення розв’язання проблем та формулювати переконливу аргументацію в дебатах, дискусіях, обговореннях — сьогодні цінуються надзвичайно високо.

А для тих, хто долучається до аналітичного та експертного середовища, — це першочергові навички.

І одним із ключових факторів розвитку інтелектуального потенціалу є читання.

ЧИТАННЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ ФАКТОР РОЗУМОВОГО Й ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ: ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації потребують абсолютно нового типу мислення, що допоможе пристосуватися до соціальних змін, генерувати нові ідеї, здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку.

Особливо це стосується молодого покоління. Інтелектуальний розвиток не лише не зупиняється після закінчення школи, університету, а й посилюється, адже кількість неопрацьованої інформації лише зростає.

Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення. А водночас, на думку експертів, 
переваги від розумової діяльності — це покращення пам’яті, розвиток здібностей до навчання, випередження розумом біологічного віку людини.

Сьогодні читання книжок перестало бути головним способом відпочинку й отримання знань. Воно все більше поступається динамічнішим каналам інформації, зокрема інтернету.

ЧОМУ НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ НА ЧАСІ

Стереотипи, політична культура, інституційна упередженість обмежують вплив молодих людей на їхню участь у політичному та суспільному житті.

Водночас в преамбулі «Європейської хартії щодо участі молоді» йдеться про те, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення.

Це якщо ми хочемо будувати більш демократичне, солідарне й успішне суспільство.

МОЛОДЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Молоді люди віком до 25 років складають більше ніж половину населення планети.

І хоча молодь часто активно долучається до життя своїх громад, у системах ухвалення рішень домінують люди старшого віку. Водночас молоді люди можуть бути наділені соціальними та політичними повноваженнями.

«Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27% населення держави», — зазначала регіональна координаторка Мережі UPLAN Анна Колохіна, аналізуючи ставлення молоді до реформ в Україні у 2015-2019 роках.

Традиційно молодіжна політика в Україні — поза увагою законодавця. Час від часу про неї згадують перед виборами. Однак обіцянки її розвивати, забезпечувати та вдосконалювати швидко забуваються.

ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ПРАКТИКА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Генеральна Асамблея ООН у 1985 році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку». 

Цим організація закликала уряди здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів. 

ЗМІСТ ВОЛОНТЕРСТВА 

Волонтерство (або добровільна безоплатна допомога) — одна з важливих складових функціонування громадянського суспільства. Це одне з найбільш почесних занять у будь-якому суспільстві та в будь-який час. 

У 1990 році в Парижі ухвалено Загальну декларацію волонтерів, яка визначає, що волонтерство — добровільна, активна, спільна чи особиста участь громадянина в житті людських спільнот заради покращення якості життя, економічного та соціального розвитку. 

Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища. 

Діяльність волонтерів втілює найшляхетніші прагнення людства — миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх. 

У період глобалізації та постійних змін світ стає більш незалежним, складнішим. Тому волонтерська діяльність — індивідуальна чи колективна — є способом підтримки та зміцнення таких людських цінностей, як піклування та надання допомоги членам громади. 

ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ: ПРОЦЕС ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАПУЩЕНО

Міжнародна ініціатива «Партнерство Відкритий Уряд» започаткована у 2011 році на рівні Організації Об’єднаних Націй. Україна приєдналася до цієї ініціативи у грудні 2018 року.

Ця міжнародна угода зобов’язує впроваджувати принципи відкритого урядування: відкритість та прозорість діяльності влади, впровадження нових технологій та високих стандартів професійної чесності в державному управлінні, залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.

Дорожня карта для досягнення відкритості врядування, розроблена Transparency International, включає три основні умови: 1) прозорість та участь громадян повинні розцінюватися в якості прав людини; 2) організаційна структура, політики та практики повинні існувати для виконання цих прав та досягнення, здійснення, контролю та нагляду; 3) ці політики та практики повинні забезпечуватися необхідними інструментами та доступною інфраструктурою.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ

Розглянемо, як це працює, на прикладі розробки нової Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Секретаріат Кабінету Міністрів створив робочу групу з розробки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки. До робочої групи увійшли активні члени громадянського суспільства з усіх регіонів країни та представники органів виконавчої влади. Координує процес Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Нова Стратегія має бути спільним громадсько-урядовим документом, результатом партнерства громадськості та заінтересованих органів влади (Секретаріату Кабінету Міністрів, Офісу Президента України, органів виконавчої влади). Тому ми зацікавлені у максимальному залученні усіх учасників до розробки та обговорення цього документа», — підкреслює Державний секретар КМУ Олександр Ярема, який очолює робочу групу.

Процес розроблення Національної стратегії є максимально відкритим: зацікавлені представники громадськості можуть долучитися до відповідної громадсько-урядової платформи, заповнивши анкету.

«Саме цим забезпечується реалізація умови, вказаної в Дорожній карті, — відкритість та прозорість участі громадян в обговоренні та розробці основного документа державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства», — зазначає експертка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Алла Орлова.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, схвально оцінив перші кроки зі створення робочої групи щодо написання нової Національної стратегії на 2021-2025 роки та виділив ключовий момент урядової ініціативи — увагу державних інституцій до проблем громадянського суспільства.