Постанова КМУ №1049: 24 зміни за 14 років та очікування нових трансформацій

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо «Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049 із змінами станом на 18.09.2025

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 24 рази вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено для приведення у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, порушують логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема: 

1. Оскільки згідно із частиною дугою статті 1 Порядку, його дія поширюється на громадські об’єднання національних меншин (спільнот), їх варто також віднести до інститутів громадянського суспільства (ІГС), визначення яких наведено у частині шостій п. 2 Порядку. Адже в подальшому у тексті йдеться лише про ІГС, а громадські об’єднання нацменшин (спільнот) не згадуються. 

2. У ч. 6 пункту 2 Порядку визначено поняття «інститути громадянського суспільства», під якими розуміються «громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів».

Це визначення суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постановах КМУ від 05.11.2008 № 976 та від 03.11.2010 № 996, а також у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженій указом Президента України від 21.09.2021 № 487. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні та релігійні організації, органи самоорганізації населення, та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. 

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і виключає чимало ІГС із сфері дії даного НПА. 

Державно-громадське партнерство для безпеки громадян

Як організувати співпрацю Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану

Під час повномасштабного вторгнення рф органи місцевого самоврядування стикнулися з багатьма викликами, одним із яких є посилення криміногенної ситуації. Водночас значна частина особового складу Національної поліції допомагає фронту й не має можливості забезпечувати повною мірою громадський порядок на місцях.

Відтак, вкрай актуальною стає потреба в скоординованій, злагодженій роботі поліції та громадських організацій і формувань для профілактики правопорушень й оперативного реагування на небезпечні ситуації. Адже застосування механізмів партнерства дозволять їм діяти разом і нести спільну відповідальність за безпеку в громадах.

За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.