Від благоустрою до стійкості: як війна змінила роль ОСН і чому законодавство має наздогнати практику

У Києві відбулася XV Всеукраїнська конференція з питань самоорганізації населення. Цього року ми говорили про органи самоорганізації населення (ОСН) одразу в трьох контекстах: війни, майбутнього відновлення та європейської інтеграції України. 

Таке поєднання ще кілька років тому могло б здаватися незвичним, тому що ОСН традиційно асоціювали передусім із дуже конкретними справами свого будинку, вулиці чи мікрорайону, такими як благоустрій, освітлення, дороги, комунальні проблеми. Ці питання нікуди не зникли, але практика громад сьогодні значно ширша.

Під час конференції ми почули про ОСН, які допомагали людям під час оточення міста, займалися евакуацією та гуманітарною підтримкою, шукали самотніх і маломобільних жителів, організовували людей для вирішення проблем своєї території. У Ніжині представники ОСН сьогодні долучені до стратегічного планування та обговорення майбутнього мікрорайону, який постраждав від обстрілів. Досвід Донеччини показав іншу ситуацію, коли громада може втратити доступ до своєї території, а сформовані роками зв'язки між людьми продовжують працювати вже в релокації.

Тому одна з головних тем конференції стосувалася вже не того, чи потрібні ОСН українським громадам. Ми говорили про їхнє місце в системі місцевого самоврядування, можливості представляти інтереси жителів, участь у плануванні та відновленні і про правила, за якими все це має працювати.

Одеські ОСН на всеукраїнській хвилі самоорганізації

Одеса на всеукраїнській хвилі: коли самоорганізація стає силою.

14 вересня в Києві зібралися ті, хто щодня будує місцеву демократію знизу — з будинків, вулиць, мікрорайонів. Одесу на XV Всеукраїнській конференції з питань самоорганізації населення представляла робоча група у складі Марини Гальцової, Антоніни Наконечної та Ірини Демидової, під керівництвом голови делегації Андрія Крупника.
І це був не просто робочий день. Це було свято — бо саме тоді відзначали 20-річчя Асоціації сприяння самоорганізації населення. 

Двадцять років боротьби за визнання, за право звичайних людей впливати на життя своєї вулиці, свого двору, свого будинку.

Чому це важливо для кожного з нас
Коли говорять "органи самоорганізації населення", часто уявляють щось абстрактне, бюрократичне. А насправді це — ваш сусід, який знайшов кошти на новий дитячий майданчик. Це жінка, яка під час пандемії обходила квартири самотніх пенсіонерів і приносила їм ліки. Це люди, які в перші місяці великої війни знаходили кожного маломобільного мешканця "в кожній квартирі, у приватному секторі, в кожній домівці" — і не залишали їх сам на сам з бідою.
ОСН — це не влада "десь там". Це ми самі, коли вирішуємо не чекати, а діяти.
Що відбулося на конференції.

Саморегулювання як ознака зрілого врядування

 Сергій Саханенко,
доктор наук з державного управління, професор
Андрій Наконечний
доктор філософії (PhD) з публічного управління та адміністрування

Коли ми говоримо про врядування, то майже автоматично думаємо про державу або про місцеве самоврядування. Про закони, міністерства, служби, дозволи, стандарти, перевірки, контроль і відповідальність. Така логіка зрозуміла, адже саме публічна влада встановлює загальні правила гри й має забезпечувати їх дотримання. 

Проте сучасне суспільство настільки складне, спеціалізоване й динамічне, що держава об’єктивно вже не може – та й не повинна – самостійно регулювати кожен вид професійної чи економічної діяльності. Саме тут й виникає простір для саморегулювання.

У найпростішому розумінні саморегулювання означає ситуацію, коли певна професійна або галузева спільнота не лише очікує правил від держави, а сама бере участь у їх формуванні, контролює їх дотримання та несе відповідальність за якість діяльності своїх членів. Інституційною формою такого підходу стають саморегулівні організації.

На перший погляд може здатися, що йдеться лише про специфічний спосіб організації окремих професій. Насправді питання значно ширше. Саморегулівні організації цікаві насамперед як один із механізмів сучасного врядування, тобто такого управління, у якому держава перестає бути єдиним центром вироблення та виконання правил.

Безпечні громади починаються з партнерства: проєкт ГО ОІСТ презентовано!

 Координаційна зустріч учасників четвертої хвилі проєкту «Імпульс» відбулася 7-8 липня 2026 року в Києві. На зустрічі з експертами міжнародного фонду «Відродження» 27 громадських організацій представили свої проєктні заявки.

Відкриваючи зустріч, Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора фонду, зазначила, що проєкти, які отримали підтримку міжнародного фонду «Відродження», – значущі, системні й спрямовані на взаємодію з місцевим самоврядуванням.

Віра Недзведська, віцепрезидентка зі стратегічного партнерства Фонду «Східна Європа» підкреслила, що «Імпульс» гідно оцінив унікальні й важливі пропозиції учасників громадського сектору, звернувши увагу на значну кількість нових «гравців» в громадському середовищі поряд із участю постійних учасників.

Від зошита до книги: шлях маріупольського щоденника Анжели Білодід

Є книги, які не просто читаєш – їх проживаєш разом з автором.

Так трапилося під час реалізації Інститутом проєктів «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» та «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію».

Наше знайомство з Анжелою Білодід – жінкою, яка разом з чоловіком виїхала з Маріуполя  16 березня 2022 року, в день, коли росія злочинно атакувала Маріупольський драматичний театр, де перебували містяни, шукаючи прихисток від бомбардирувань ворога, почалося саме під час першого проєкту, метою якого була допомога, сприяння в адаптації у громадах переселенців.

Анжела виявилася саме тією творчою особистістю, яку ми шукали – жінка любила й цінувала мистецтво, чудово малювала на майстер-класах, аргументувала свої роботи, а згодом виявилося, що вона ще й висококласний фотограф.

Тож коли Анжела показала нам свої зошити – звичайні шкільні зошити, густо заповнені рядок від рядка враженнями й думками про перші хвилини, дні, тижні перебування в оточеному Маріуполі, і у неї, і у нас виникла думка – це ж реальна книжка свідчень очевидця подій війни.

Партнерство задля зміцнення національної свідомості та відновлення громад

За збереження України – її території, суверенності, незалежності на полях сучасної несправедливої війни воюють мужні представники Сил Оборони держави.

Водночас важливою була і залишається боротьба за світогляд, духовність, свідомість представників української політичної нації в тилу, на деокупованих територіях, в закордонного українства.

За роки війни значно зросла роль виховання у дітей і молоді патріотизму, поваги до національних цінностей, традицій та культури українського народу, участі в суспільно-політичному житті, тобто те, що складає національну та громадянську ідентичність. Її формування та утвердження – одне з головних завдань державних, муніципальних органів і громадського сектору.

ГО «ОІСТ» доєднується на засадах партнерства до реалізації проєкту «Утвердження національної та громадянської ідентичності – запорука стійкості та відновлення громад», основним виконавцем якого є Южненська міська громадська організація «Центр соціального партнерства».

Сила культури: спільний вечір в Одеській національній опері

Члени громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» вміють робити не лише якісні й потрібні громадам проєкти, реалізовувати різноманітні ініціативи, надавати експертні висновки, розвивати народовладдя, а й гарно і змістовно організовувати свій відпочинок. Фото

У звіті організації за 2025 рік та в окреслених у документі перспективах на майбутнє планувалися саме такі заходи.

20 лютого, день, коли Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, Одеська національна опера пропонувала своїм гостям прем’єрний показ однієї з перлин української класичної опери, створеної Семеном Гулаком-Артемовським, – «Запорожець за Дунаєм».

Саме «Запорожець за Дунаєм» – історія про тугу за рідним краєм, про любов, гідність і силу духу був дуже доречним в цей вечір, який став більше, ніж просто культурною подією – це була зустріч із живою традицією, з українською музичною класикою, що поєднує гумор, глибину почуттів та національний характер.
Уже з перших акордів відчувалася особлива енергетика: поєднання іронії та ностальгії, драматизму й світлої віри в повернення додому. Історія козаків, які опинилися на чужині, сьогодні звучить особливо проникливо – в ній кожен знаходить свої сенси.

Рік ОІСТ 2025: інновації, вплив, результати

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ

Громадської організації «Одеський інститут

соціальних технологій»

у 2025 році

1. Проєкти, реалізовані Інститутом протягом звітного періоду:

1.1. «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя» (за підтримки МФ «Відродження») – надано допомогу у формуванні та діяльності Молодіжних рад у Чорноморській та Южненській громадах, створено комунікаційну платформу для спілкування молоді як всередині громад, так і за їх межами, у вказаних громадах проведено професійні форуми молоді.

1.2. «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування» (за підтримки МФ «Відродження») – зміцнення системи управління на рівні громад шляхом надання експертної підтримки органам місцевого самоврядування у розробці та вдосконаленні Статутів територіальних громад та інших локальних НПА, які регулюють застосування інструментів народовладдя, активізація участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в умовах воєнного стану.

1.3. Разом із БО «Всеукраїнський благодійний фонд «ГОРЄНІЄ» реалізовано проєкт «Програма забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги за участю параюристів соціально вразливим категоріям населення Високопільської та Чорнобаївської громад Херсонської області, Первомайської та Широківської громад Миколаївської області», в ході якого створено сталу систему забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги для соціально вразливих категорій населення у громадах Херсонської та Миколаївської областей.

Дія, стійкість та перспективи: ОІСТ про роботу у 2025 році та плани на майбутнє

Загальні збори ГО «Одеський інститут соціальних технологій», присвячені підсумуванню діяльності організації за 2025 рік, традиційно відбулися в партнерській установі – Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського.

Цьогоріч місцем проведення зборів обрали Музей української книги – один з відомих й популярних в місті відділів обласної книгозбірні. Гарним початком засідання стало знайомство учасників з творами Голови Правління Одеської обласної організації Національної спілки художників України, Народного художника України Анатолія Горбенка, що демонструвалися в залі.

Учасників, що брали участь у заході офлайн та онлайн, а їх було понад тридцять осіб, привітав директор ГО Андрій Крупник, зазначивши що 2025 рік став для Одеського інституту соціальних технологій роком випробувань, стійкості та відповідальних рішень. Працюючи в умовах воєнного стану, команда ОІСТ не зупинилася, а навпаки – продовжила реалізовувати свою місію та підтримувати громади.

Упродовж року ОІСТ долучився до реалізації трьох проєктів, спрямованих на розвиток молодіжної політики, впровадження інструментів народовладдя та забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги соціально вразливим категоріям населення громад за участю параюристів.

Важливим досягненням стало і розширення партнерської діяльності організації – у 2025 році ОІСТ уклав 10 нових угод і меморандумів про співпрацю з громадами, органами влади, науковими та громадськими інституціями.

Стратегія розвитку громади міста Одеси до 2027 року

9 січня в Одесі відбулася презентація фінального документа Стратегії розвитку територіальної громади міста до 2027 року. Документ розроблений спеціалістами Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради у співпраці з експертами та громадськими організаціями.

У міськраді зазначають, що Стратегія повністю інтегрована в систему державного стратегічного планування та відповідає регіональній моделі відновлення й розвитку. Стратегічне бачення громади трансформоване у п’ять стратегічних цілей, які охоплюють 24 оперативні цілі та 233 завдання за 56 напрямами життєдіяльності міста.
Стратегічними цілями документ визначає:
● зробити Одесу інституційно стійким та згуртованим містом. Реалізувати цю мету розробники запропонували шляхом формування та проявлення української культурної ідентичності міста; посилення спроможності місцевого самоврядування та забезпечення якості надання адміністративних послуг; забезпечення збалансованого просторового розвитку території; розвиток безпечної, доступної та інтегрованої транспортної системи громади; зміцнення територіальної згуртованості.