Наявність дієвої інфраструктури громадянського суспільства – запорука сталого розвитку малих міст в Україні

В період реформування системи місцевого самоврядування малі міста продовжують відігравати важливу роль у формуванні поселенської мережі. Але, на жаль, питанням розвитку інфраструктури громадянського суспільства (ГС) та залучення громадськості до управління ними приділяється недостатньо уваги.

В якості інфраструктури ГС розглядаємо сукупність суб'єктів, об’єктів та засобів, силами яких, через які та за допомогою яких ГС виконує свої функції, взаємодіючи при цьому з органами публічної влади і бізнесом.

Нами зроблено порівняльну оцінку стану інфраструктури ГС у 24 малих містах – по одному в кожній області України з населенням від 14 до 19 тисяч. Стан інфраструктури ГС в обраних містах оцінювався по їх сайтах за ступенем відображення завдань Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства [2] у місцевих нормативних актах, місцевих стратегіях і програмах, за наявністю в цих документах норм щодо відкритості органів влади та громадської участі, а також за наявністю та дієвістю публічних та громадських суб'єктів, які забезпечують владно-громадську комунікацію.

При цьому застосовувалась Методика багаторівневого бенчмаркінгу [1], за якій наявність та стан складових інфраструктури ГС оцінювались по згаданим показникам по двобальній системі, де:

• "0" – досліджуваний НПА є у наявності, але завдання Нацстратегії у ньому не відображені (оцінювана складова інфраструктури є у наявності, але інформація про її дієвість відсутня)
• "1" – завдання Нацстратегії в НПА відображені, але неповною мірою (оцінювана складова інфраструктури є у наявності, але її дієвість недостатня);
• "2" – завдання Нацстратегії відображені в НПА повною мірою (оцінювана складова інфраструктури є у наявності та її дієвість підтверджено).

Дослідження виявило значні прогалини у наявності та якості складових інфраструктури ГС у досліджених містах (див. діаграму), що свідчить про недостатню увагу керівництва більшості цих міст до питань відкритості і взаємодії з громадськістю.

Найвищу суму – 16 балів з 18 максимально можливих – набрало місто Ватутіне Черкаської області, досліджувана інфраструктура ГС якого містила усі 9 складових, більшість з яких відповідали найвищим критеріям якості. 

11-15 балів набрали Дунаївці (Хмельницька), Новогродівка (Донецька), Радомишль (Житомирська) та Бурштин (Івано-Франківська);

5-10 балів набрали Апостолове (Дніпропетровська), Гайворон (Кіровоградська), Гола Пристань (Херсонська), Тульчин (Вінницька), Болград (Одеська), Українка (Київська), Карлівка (Полтавська), Сторожинець (Чернівецька), Бережани (Тернопільська), Острог (Рівненська), Оріхів (Запорізька), Старобільськ (Луганська);

Найнижчі суми – від 2 до 4 балів – набрали Ківерці (Волинська), Рахів (Закарпатська), Миколаїв (Львівська), Очаків (Миколаївська), Зміїв (Харківська), Носівка (Чернігівська) та Путивль (Сумська).

В розрізі окремих показників ступінь їх прояву у досліджених містах така:

• інші форми участі громадськості в розвитку малих міст – 46%;
• відображення норм відкритості та демократії участі у Регламентах міськрад – 44%;
• наявність органів самоорганізації населення та інших НГО – 42%;
• відображення механізмів сприяння демократії участі у Статутах громад – 27%;
• наявність інформації про консультативно-дорадчі органи – 27%;
• відображення завдань Нацстратегії у Стратегіях та Програмах соцекономрозвитку – 17%.

Дослідження показало, що однією з причин неналежного стану інфраструктури ГС в малих містах є відсутність у переважній більшості міськвиконкомів механізмів для вирішення цих питань і кадрового забезпечення. Зокрема, в усіх досліджених містах, крім Новогродівки та Ватутиного, відсутні програми сприяння розвитку громадянського суспільства. В усіх містах, крім Новогродівки, Ватутіного та Бережан відсутні підрозділи по комунікаціях з громадськістю.

З метою активізації розвитку інфраструктури ГС в малих містах України:

- Верховній Раді за поданням Кабінету Міністрів України пропонується внести зміни до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст", де передбачити заходи з розбудови інфраструктурі ГС та ввести наведені вище критерії до складу показників оцінювання розвитку малих міст;

- головам міських громад пропонується:
- створити повноцінні структурні підрозділи по комунікаціях з громадськістю;

- внести питання розбудови громадянського суспільства в Стратегію розвитку громади та передбачити заходи щодо розвитку ГС у Програмі соцекономрозвитку міста;

- розробити і прийняти Програму сприяння розвитку громадянського суспільств;

- на сайті створити рубрику «Громадянське суспільство», на якій розмістити інтерактивні механізми взаємодії влади і громадськості, інформацію про проекти з ГС;

- у звітах міського голови передбачати розділ про взаємодію влади і громадськості.

Для економії часу і запобігання помилок міським голова малих міст слід скористатися корисними напрацюваннями у сфері розвитку інфраструктури ГС, зокрема, ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" (http//www.samoorg.com.ua), УНЦПД (http//www.http://ucipr.org.ua) та ін.

Список використаних джерел

1. Аналітичний звіт за підсумками виконання проекту "Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні" / Крупник А.С. та ін. – Одеса, 2018. – 113 с. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1vR5WwBF3CPDs9wHpbCj-4LEvm6sTH1zy/view

2. Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: Указ Президента України від 26.02.2016 № 68/2016. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/68/2016

Орлова Алла Іванівна,
аспірантка ОРІДУ НАДУ при Президентові України