Міністерство молоді та спорту провело публічне обговорення проєкту Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади
9 жовтня 2025 року Міністерство молоді та спорту України організувало онлайн публічне громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади».
До обговорення долучилися близько 40 учасників — представники громадських організацій, молодіжних рад, експертного середовища та працівники Мінмолодьспорту. Захід став важливою платформою для діалогу між органами влади та громадянським суспільством щодо удосконалення механізмів молодіжної участі на національному рівні.
Серед активних учасників заходу — директор Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ) Андрій Крупник, який напередодні направив до Міністерства експертні зауваження та пропозиції інституту щодо вдосконалення положень проєкту. Документ містить аналітичні рекомендації фахівців ОІСТ стосовно розширення прав молодіжних рад, підвищення їхньої ролі у процесі формування молодіжної політики та забезпечення більшої прозорості у взаємодії з органами виконавчої влади.
Під час обговорення Анастасія Коломійченко, начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Мінмолодьспорту, підтвердила отримання експертного висновку від ОІСТ та подякувала за фахову аналітичну підтримку процесу вдосконалення нормативної бази.
Експертний висновок ОІСТ, що містить конкретні пропозиції щодо змісту проєкту постанови, доступний для ознайомлення на сайті інституту. Ми запрошуємо представників громадських організацій, молодіжних рад та всіх зацікавлених осіб долучатися до подальшого обговорення та спільної роботи над створенням ефективних механізмів участі молоді у формуванні державної політики.
Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.
Процес створення та діяльності молодіжних рад на регіональному та місцевому рівні – рівні громад регулюється відповідними Типовими положеннями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276).
Практика роботи у сфері реалізації молодіжної політики свідчить, що ефективність цієї реалізації залежить від координації та узгодженості дій усіх суб’єктів молодіжної роботи на місцевому, регіональному та національному рівнях.
При цьому місцевий рівень має базуватись на розвиненому шкільному та студентському самоуправлінні, а національний виходити на рівень міжнародних зв’язків. Тобто, має бути створена своєрідна «вертикаль» молодіжних рад, об’єднаних комунікаціями, спільними цілями та принципами діяльності.
Базоване на такому підході, нормативне закріплення порядку створення та діяльності молодіжних рад при центральних органах виконавчої влади та Національної ради з питань молоді є вкрай актуальним і потребує належного відпрацювання.
Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізували Типове положення про молодіжну раду регіонального рівня і Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, виявили в них низку недоліків та надали Мінмолодьспорту конкретні пропозиції щодо удосконалення цих нормативних актів.
Аналіз проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типового положення про молодіжну раду при центральному органі виконавчої влади», винесеного на публічне обговорення, дає можливість зробити такі ВИСНОВКИ.
І. Проєкт постанови КМУ «Про затвердження типового положення про молодіжну раду при центральному органі виконавчої влади»
1. Пункт 2 постанови порушує логіку формування молодіжних рад. Адже спочатку центральний орган виконавчої влади (далі – орган виконавчої влади) має затвердити Положення про молодіжну раду, а після цього організувати її створення відповідно до цього Положення. Тож, пропонується пункт 2 постанови викласти у такій редакції:
«2. Рекомендувати центральним органам виконавчої влади затвердити положення про молодіжні ради з урахуванням типового положення, затвердженого цією постановою, та вирішити питання щодо утворення молодіжних рад.».
2. Принципи діяльності молодіжної ради (п. 3) пропонується доповнити принципами підзвітності та толерантності.
3. Загальні положення цього НПА пропонується доповнити такими нормами:
«Члени молодіжної ради виконують свої обов’язки в її складі на громадських засадах та діють за принципом поєднання загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів.
У своїй діяльності молодіжна рада підзвітна органу виконавчої влади, при якому вона створена.
Координує діяльність молодіжної ради уповноважений підрозділ органу виконавчої влади у співпраці з іншими підрозділами цього органу.
Положення про молодіжну раду затверджує орган виконавчої влади, при якому ця молодіжна рада створюється.
Зміни до положення про молодіжну раду вносяться органом виконавчої влади за пропозицією його керівництва або за поданням молодіжної ради».
4. По всьому тексту Типового положення слід прибрати оцінку відповідності тієї чи іншої дії молодіжної ради нормам Типового положення, залишивши тільки оцінку відповідності нормам Положення про молодіжну раду, затвердженого органом виконавчої влади, при якому молодіжну раду створено. Тим паче, що відповідно до п. 2 постанови КМУ, Положення про молодіжну раду затверджується органом виконавчої влади лише «з урахуванням» Типового положення і отже може певною мірою відрізнятися від Типового.
5. В пункті 5 окремі основні завдання молодіжної ради є фактично її функціями, а деякі дублюють одне одного.
Так, до функцій молодіжної ради напевно варто віднести такі завдання:
«2) внесення до органу, при якому її утворено, пропозицій щодо організації консультацій з молоддю.
3) надання пропозицій, висновків, рекомендацій щодо формування та реалізації молодіжної політики на регіональному рівні, обов’язкових до розгляду органом, при якому її утворено;
8) проведення безоплатної громадської експертизи фінансування заходів з реалізації молодіжної політики, що проводяться органом, при якому її утворено».
При цьому завдання «7) вивчення стану виконання законів, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді» по суті дублює «5) проведення моніторингу та оцінки ефективності реалізації відповідних сфер політики», тож, ці завдання можна поєднати.
6. Пропонується не обмежувати предмет громадської експертизи лише фінансуванням заходів з реалізації молодіжної політики, а передбачити можливість проведення такої експертизи й щодо інших складових реалізації молодіжної політики.
7. У той же час у Типовому положенні відсутні такі важливі завдання молодіжної ради при органі виконавчої влади, як координація діяльності у відповідній сфері молодіжної політики молодіжних рад нижчого рівня, навчання їх членів, взаємодія з молодіжними радами при інших органах виконавчої влади та з Національною радою з питань молоді.
8. Доцільно згрупувати функції Молодіжної ради відповідно до покладених на неї завдань, наприклад, таким чином:
Аналітичні функції:
- здійснює аналіз ефективності реалізації органом виконавчої влади державної політики;
- вивчає стан виконання законів та інших нормативно-правових актів у сферах, що стосуються молоді;
- проводить громадську експертизу проєктів нормативно-правових актів та бюджетних програм органу виконавчої влади, що стосуються молоді.
Адвокаційні функції:
- розробляє та подає органу виконавчої влади висновки та рекомендації щодо вдосконалення державної політики;
- бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів органу виконавчої влади;
- надає органу виконавчої влади пропозиції щодо проведення консультацій з молоддю.
Контрольні та комунікаційні функції:
- здійснює громадський контроль за врахуванням органом виконавчої влади рекомендацій молодіжної ради;
- систематично інформує громадськість про свою діяльність, оприлюднює протоколи засідань та щорічні звіти;
- сприяє залученню цільового фінансування на виконання державних молодіжних програм.
9. Пункти 8 і 9 Типового положення варто поєднати і викласти у такій редакції:
«8. Кількісний та персональний склад молодіжної ради визначається конкурсною комісією з відбору членів молодіжної ради та затверджується наказом керівника органу виконавчої влади.».
10. У четвертій частині пункту 11 Типового положення зазначено, що: «До складу конкурсної комісії з відбору членів молодіжної ради входять представники органу виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, молодіжних рад, медіа, міжнародних організацій, про що зазначається у відповідному наказі органу виконавчої влади.».
Тут варто додати, що представники інститутів громадянського суспільства, органів студентського та учнівського самоврядування, їх об’єднань, молодіжних рад нижчого рівня, молодіжних центрів та молодіжних просторів у складі конкурсної комісії мають становити не менше половини від загального складу комісії.
11. Норму пункту 11 Типового положення: «Критерії оцінювання при проведенні конкурсного відбору кандидатів до складу молодіжної ради встановлюються згідно з додатком 2.» слід доповнити фразою: «За результатами оцінювання комісія формує рейтинговий список кандидатів на основі набраних ними балів. Список кандидатів, які не увійшли до складу ради, формує резерв, який є дійсним протягом усього терміну повноважень молодіжної ради.».
Тут введено поняття «резерву» для спрощення процедури доукомплектування молодіжної ради у подальшому.
12. В останній частині п. 11 Типового положення йдеться про можливість продовження строку прийому документів від кандидатів у разі, коли за результатом перевірки документів кількість кандидатів до складу молодіжної ради є недостатньою. Тут слід вказати, що в Положенні про молодіжну раду, яке затверджує орган виконавчої влади, має бути вказана кількість членів молодіжної ради, яка створюється.
13. Підстави для припинення членства в молодіжній раді (п. 13) слід доповнити такою причиною: «невиконання або неналежне виконання членом молодіжної ради своїх функцій, покладених на нього обов’язків, порушення норм етики чи громадського порядку під час засідань молодіжної ради та її органів».
14. У п. 13 вказано, що «У разі припинення будь-якою особою членства у молодіжній раді її місце займає наступний кандидат до складу молодіжної ради, який набрав найбільшу кількість балів за результатами проведення конкурсного відбору. Відповідне рішення приймається на найближчому засіданні молодіжної ради.»
Вважаємо, що це рішення має приймати не молодіжна рада, а орган виконавчої влади, який створював молодіжну раду, можливо, за поданням молодіжної ради. Причому це подання має стосуватися згоди особи, яка перебуває в резерві, увійти до складу ради.
Теж саме стосується і заходів для добору членів до складу молодіжної ради у разі, коли наявність членів молодіжної ради згідно із затвердженим складом становить менше половини. Цей добір має здійснювати саме орган виконавчої влади з урахуванням, в тому числі, пропозицій молодіжної ради.
15. У п. 14 Типового положення йдеться про підстави дострокового припинення діяльності молодіжної ради. Серед них – випадок, коли засідання молодіжної ради не проводилися протягом двох кварталів. Тут варто додати: «без поважних причин». Адже мають братися до уваги умови воєнного стану, прильоти та інші надзвичайні ситуації.
Ще одна підстава ліквідації молодіжної ради, зазначена у частині 5 пункту 14. Це «реорганізація, ліквідація або перейменування органу виконавчої влади».
Вважаємо цю норму необґрунтованою. Для гарантії стабільності та інституційної пам'яті молодіжної ради пропонуємо зазначити:
«Реорганізація чи перейменування органу виконавчої влади не є підставою для дострокового припинення діяльності молодіжної ради. У такому разі молодіжна рада продовжує свою діяльність при органі виконавчої влади, що є його правонаступником.».
16. По усьому тексту Типового положення, де йдеться про прийняття рішень молодіжною радою, кількість голосуючих рахується від числа «присутніх» членів молодіжної ради. Така норма може помилково не врахувати тих членів молодіжної ради, хто бере участь у засіданні і голосуванні дистанційно. Тому слово «присутніх» слід замінити на «учасників».
17. Частина 7 пункту 17 Типового положення викладена так: «Засідання молодіжної ради проводяться відкрито у разі, якщо про це приймається відповідне рішення молодіжної ради.».
Вважаємо, що цей підхід слід змінити на протилежний – на «відкритість за замовчуванням» і викласти цю норму у такій редакції:
«Засідання молодіжної ради є відкритими. Рішення про проведення засідання у закритому режимі може бути ухвалене у виняткових випадках двома третинами голосів від складу ради.».
18. В пункті 18 Типового положення зазначено, що «Пропозиції щодо розгляду питань на засіданні молодіжної ради вносять голова молодіжної ради, заступник голови молодіжної ради, секретар молодіжної ради та члени молодіжної ради.»
Пропонуємо доповнити цей перелік суб’єктів внесення пропозицій до порядку денного керівником органу виконавчої влади.
19. Враховуючи, що згідно із п. 15 Типового положення, голова та заступник голови молодіжної ради може обиратися відкритим або таємним голосуванням, пункт 20 слід викласти у такій редакції:
«20. Рішення молодіжної ради приймається відкритим голосуванням, крім випадків, передбачених частинами 1, 2 і 5 пункту 15, простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.».
20. Для нормативного закріплення деталізації процедур діяльності молодіжної ради пропонуємо, аби за погодженням із керівництвом органу виконавчої влади молодіжна рада затверджувала Регламент своєї діяльності – відповідно до власного Положення і чинного законодавства.
Регламент діяльності молодіжної ради має регулювати такі питання:
- планування роботи молодіжної ради;
- порядок створення і діяльності комітетів та інших органів молодіжної ради;
- організація діловодства в молодіжній раді та її органах;
- порядок підготовки і проведення засідань молодіжної ради;
- порядок підготовки, прийняття та оформлення рішень молодіжною радою та її органами;
- порядок реалізації рішень молодіжної ради та її органів;
- порядок проведення молодіжною радою громадського контролю та громадської експертизи;
- організація взаємодії молодіжної ради з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- організація взаємодії молодіжної ради з молодіжними радами іншого рівня, громадянами, ІГС та з іншими заінтересованими суб’єктами;
- порядок звітування та висвітлення діяльності молодіжної ради;
- порядок припинення членства у молодіжній раді;
- порядок припинення повноважень молодіжної ради.
21. В четвертій частині пункту 20 Типового положення, де зазначено, що «рішення молодіжної ради мають рекомендаційний характер і є обов’язковими для розгляду органом виконавчої влади», варто додати що ці рішення є «обов’язковими для виконання членами молодіжної ради».
22. Типове положення слід доповнити правами та обов’язками члена молодіжної ради. До прав члена молодіжної варто віднести:
- право ухвального голосу на засіданнях молодіжної ради та у двох постійних робочих органах ради, членом яких він/вона є; в решті постійних органів молодіжної ради, в роботі яких цей член ради бере участь, він/вона має дорадчий голос;
- право вносити зауваження та пропозиції до порядку денного засідання молодіжної ради;
- право представляти в молодіжній раді інтереси суб’єкта делегування, від якого його/її було висунуто до складу молодіжної ради;
- право оголошувати на засіданні молодіжної ради заяви, звернення, пропозиції.
До обов’язків члена молодіжної ради варто віднести такі:
- брати участь у засіданнях молодіжної ради та діяльності її робочих органів, членом яких він/вона є;
- виконувати рішення молодіжної ради та її органів, членом яких він/вона є;
- дотримуватись норм моралі, коректної поведінки, толерантного відношення до оточуючих.
23. Норму Типового положення (п. 21), яка стосується обговорення у I кварталі кожного року та схвалення звіту про виконання плану роботи молодіжної ради за минулий рік разом із підготовленим планом на поточний рік, пропонується викласти в іншій редакції:
«Молодіжна рада у грудні поточного року затверджує план роботи на наступний рік, який складається з урахуванням пропозицій членів молодіжної ради, представників органів публічної влади, учнівського та студентського самоврядування, ІГС.
На засіданні молодіжної ради, яке проводиться у першому кварталі поточного року, обговорюється звіт про діяльність та виконання плану роботи молодіжної ради за минулий рік.».
24. Типове положення слід доповнити обов’язками молодіжної ради здійснювати комунікації з іншими молодіжними радами, підтримувати регулярний зворотній зв'язок з молодіжними, дитячими та іншими громадськими об’єднаннями, які працюють у сфері реалізації молодіжної політики, проводити онлайн-опитування, використовувати комунікаційні Інтернет-платформи та в інший спосіб для оцінювання результативності своєї діяльності і впливу на стан молодіжної політики.
25. У додатку 1 до Типового положення, де наведено форму заяви претендента про участь у відборі до молодіжної ради, зазначено, що ця особа «надає згоду на оприлюднення інформації про неї у разі успішного проходження відбору щодо обрання до складу молодіжної ради». З цього виходить, що у разі відмови цій особі інформацію про неї не можна оприлюднювати? І чи можна тоді взагалі публікувати список претендентів, які подали заяви?
Пропонується прибрати зі вказаної норми слова: «у разі успішного проходження відбору».
26. Перелік видів організаційно-методичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності молодіжної ради, які має здійснювати орган виконавчої влади (п. 24), варто доповнити цільовими програмами, фінансуванням молодіжних проектів, забезпеченням можливостей для систематичного навчання та підвищення кваліфікації членів молодіжної ради.
Андрій Крупник, директор ГО «ОІСТ», доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», канд. політ. наук.
Експерти ГО «ОІСТ» готові узяти участь в доопрацюванні проєктів постанов КМУ «Про затвердження типового положення про молодіжну раду при центральному органі виконавчої влади» та «Про внесення змін до Порядку формування та діяльності Національної ради з питань молоді».
Немає коментарів:
Дописати коментар