Відповідно до Робочого плану виконання проєкту "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", фахівці Одеського інституту соціальних технологій провели низку інтерв'ю з молоддю Доброславської територіальної громади, вивчаючи потреби та можливості їхньої участі у громадському житті. В ході опитування ставилася мета з'ясувати, які умови треба створити у громаді, аби небайдужі та відповідальні мешканці, зокрема, молодь, могли впливати на стан справ у громаді та брати участь у розв'язанні існуючих проблем.
Для досягнення мети ставились наступні завдання:
- виявити активність молоді;
- з’ясувати рівень обізнаності про інструменти місцевої демократії;
- визначити рівень обізнаності станом справ у громаді;
- дізнатись існуючі способи впливу на місцеву владу, які застосовує молодь для донесення своїх потреб та інтересів;
- з’ясувати готовність молоді брати активну участь у житті громади.
В якості респондентів було опитано 10 представників молоді Доброславської громади, у тому числі 6 школярів, 1 студент та 3 працюючі молоді людини віком до 35 років. Серед опитаних 8 осіб мешкають у селищі Доброслав, 1 – у селі Шомполи, 1 – у Львові у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти. При подальшому аналізі відповідей ми відокремлювали думки школярів, студентів та дорослої працюючої молоді, яка вже закінчила навчання.
Більшість із опитаних – активні молоді люди, які залучаються до виконання суспільно корисної діяльності навчальними закладами або ж є громадсько активними з огляду на специфіку посадових обов’язків.
Що стосується досвіду громадської діяльності, то представники дорослої молоді віком до 35 років мають великий досвід реалізації молодіжних проєктів, зокрема, в рамках ярмарку молодіжних проєктів «Небайдужі». Вони брали участь, започатковували та керували проєктами з благоустрою, а також освітніми, оздоровчими, спортивними, туристичними, екологічними та культурно-розважальними.
Один з учасників опитування був автором вже не одного проєкту, який отримував фінансування на реалізацію. Тому відмічає, що "кожна молода людина може реалізувати ідею у своєму селищі" тому що "нас в громаді чують і це – головне".
Для досягнення мети ставились наступні завдання:
- виявити активність молоді;
- з’ясувати рівень обізнаності про інструменти місцевої демократії;
- визначити рівень обізнаності станом справ у громаді;
- дізнатись існуючі способи впливу на місцеву владу, які застосовує молодь для донесення своїх потреб та інтересів;
- з’ясувати готовність молоді брати активну участь у житті громади.
В якості респондентів було опитано 10 представників молоді Доброславської громади, у тому числі 6 школярів, 1 студент та 3 працюючі молоді людини віком до 35 років. Серед опитаних 8 осіб мешкають у селищі Доброслав, 1 – у селі Шомполи, 1 – у Львові у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти. При подальшому аналізі відповідей ми відокремлювали думки школярів, студентів та дорослої працюючої молоді, яка вже закінчила навчання.
Більшість із опитаних – активні молоді люди, які залучаються до виконання суспільно корисної діяльності навчальними закладами або ж є громадсько активними з огляду на специфіку посадових обов’язків.
Що стосується досвіду громадської діяльності, то представники дорослої молоді віком до 35 років мають великий досвід реалізації молодіжних проєктів, зокрема, в рамках ярмарку молодіжних проєктів «Небайдужі». Вони брали участь, започатковували та керували проєктами з благоустрою, а також освітніми, оздоровчими, спортивними, туристичними, екологічними та культурно-розважальними.
Один з учасників опитування був автором вже не одного проєкту, який отримував фінансування на реалізацію. Тому відмічає, що "кожна молода людина може реалізувати ідею у своєму селищі" тому що "нас в громаді чують і це – головне".
Інший теж поділився багатим досвідом суспільно корисної діяльності, який пов'язаний з роботою закладів загальної середньої освіти. "Дуже велику кількість часу проводжу у спілкуванні з учнями даних закладів. Тому все, що стосується молоді і руху учнівського, молодіжного, то беру безпосередню участь. Це може бути будь що, від ведучого до людини, яка корегує певні моменти, від організації до супроводу дітей в оздоровчі табори".
Важлива думка щодо роботи шкільного самоврядування. "На даний час вже немає шкільного самоврядування. З особистого досвіду, я скільки навчався в вищих навчальних закладах, то завжди був членом якогось студентського самоврядування, чи головою студентської ради, чи старостою. А в школі я пам'ятаю, так, нас слухали, задіювали, допомагали, але все одно, дорослі не так прислухаються до учнів, яким 12-15 років, як до студента або більш дорослої людини".
Представник студентської молоді розповів про керівництво проєктом патріотичного спрямування, участь у реалізації екологічних проєктів, театральну самодіяльність і, взагалі, продемонстрував обізнаність в питаннях розвитку громади.
Школярі повідомили про участь в освітніх конкурсах, шкільних святах, ярмарках, театральних постановках, суботниках і толоках, організованих навчальним закладом. При цьому один з опитаних не мав такого досвіду, інший пригадав лише будівництво пташиних годівничок біля школи. І тільки один школяр пропонував свої ідеї на ярмарку молодіжних проєктів «Небайдужі».
"В школі я рідко брала участь у якихось заходах, але теж було таке… Брала участь у святах, була в театрі, робили там постановку та виступали".
"Були суботники, були різні виступи та ярмарки, де купувала або пекла щось та виставляла на продаж".
"Ні, я не учасник такого".
Отже, доросліша молодь проявляє неабияку активність в житті своєї громади, наголошуючи, що "нас підтримує наша селищна голова, вона дає нам «чарівний пендель», щоб ми встали і щось робили, бо це наше селище, це наша громада". Натомість учні долучаються переважно до шкільних заходів, виявляючи менше цікавості до справ у громаді.
Знання опитаних про такі інструменти місцевої демократії, як громадські обговорення, загальні збори, громадська експертиза, електронні петиції, будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети є досить незначні.
Один з опитаних представників працюючої молоді до 35 років розповів про безпосереднє застосовуються в робочому процесі таких інструментів як збори та електронні петиції. Також додав, що для взаємодії з молоддю проводять круглі столи і тренінги. Інші відверто повідомили, що не володіють інформацією щодо цього питання або ж мають поверхові знання.
Представнику студентської молоді відомий такий інструмент як електронні петиції. "Я бачу, що онлайн-петиції реально працюють, допомагають і я є підписантом деяких петицій до Президента України та до Кабінету Міністрів".
Серед опитаних школярів двоє сказали, що не чули про такі інструменти, двоє –не цікавились цим і тому мало що знають. Одна учасниця інтерв'ю, відповідаючи на це питання пояснювала, що "коли вулицям потрібен ремонт, вони це пишуть і через пару днів всі надають їм можливість: гроші, техніку, фарби, цемент, але як це називається я не пам'ятаю". Лише учениця із Шомполів чула, що в їхньому селі були загальні збори та знає про існування електронних петицій.
На прохання навести приклади застосування інструментів місцевої демократії у громаді не всі змогли навести такі приклади.
Доросла молодь до 35 років навела приклади зі свого практичного досвіду при виконанні посадових обов’язків. Зокрема, надходили електронні петиції з різних питань, організовували круглі столи, проводили навчальні тренінги з написання проєктів та складання кошторисів для молодіжних команд. Був досвід участі в місцевих зборах з депутатами на округах під час виборів.
Зараз більшість заходів проходить онлайн, наприклад, онлайн-тренінги, онлайн-семінари. Ще була практика проведення онлайн-сесій селищної ради.
Для вивчення думки населення з приводу ряду питань, що стосуються розвитку громади, зокрема під час підготовки Програми соціально-економічного розвитку, проводили анкетування громадян.
Також проводили громадське обговорення при ліквідації двох маленьких навчальних закладів, які економічно не вигідно утримувати у сільській місцевості. "Там навчалось п’ять дітей на школу, не на клас, а на школу. Ми провели громадські слухання, щоб почути думку кожного мешканця. Привели свої аргументи, вислухали питання, які хвилювали людей. Ми знайшли компроміси, щоб задовольнити їх потреби і люди пішли на діалог".
Один з опитаних цієї ж вікової категорії не зміг навести прикладів застосування інструментів місцевої демократії, але повідомив, що у громаді є вайбер-група «Гаряча лінія Доброславської громади». "Якщо щось сталось, або щось треба в громаду, то нас повідомляють там і через соцмережі. А якщо в когось якісь питання, то особисто ідуть в адміністрацію".
Молодші учасники інтерв'ю (студент і школярі) також не змогли навести прикладів. "Я не знаю, не брала участь в цьому. Я чула, можливо, від своїх батьків або вчителів". "Не пам'ятаю щоб у нас хтось займався збором підписів для петицій". "Навіть не можу сказати. Тому що це, напевно, робили дорослі люди. А з дітьми подібного не пригадаю". "Щось таке чула, але детально не знаю".
На думку опитаних, більш активному застосуванню інструментів місцевої демократії у громаді заважають такі причини:
- можливо ще більше з молоддю працювати, щоб вони були активніші, відкритіші. Тільки так, бо наше майбутнє тільки на молодь; буде в нас молодь більш активна, то може тоді й вирішиться з цією демократією;
- не думаю, що щось може заважати, за бажанням будь-який інструмент можна використати… Хіба що неактивність, байдужість мешканців; люди не надто активно і не надто охоче звертають увагу на якісь анкети чи заповнюють їх; люди не дуже йдуть на контакт; хоча у вайбері йде активна взаємодія з владою;
- можливо деякі мешканці бояться висловлювати свою позицію, бояться побачити, що саме цей мешканець підписав ту петицію, можливо бояться осуду; всі живуть за принципом «моя хата з краю» і ніхто не хоче виявляти громадсько активну позицію, не хоче бути першим;
- не думаю, що щось заважало б; ми, як молода громада, починали все це вводити. У нас дуже багато молоді працює на керівних посадах. Молодь, яка чує іншу молодь; бо є активна молодь, яка дуже часто готова допомагати, але їх небагато;
- напевно інтереси самих людей. Я не бачила щоб хтось в нашому окрузі цим цікавився і хотів щось змінити;
- просто зараз молодь дуже мало бере участь в якихось заходах та дуже тяжко зробити так, щоб всі учні брали участь у чомусь. Напевно, молоді не так цікаво це;
- мабуть, пасивне ставлення молоді до ситуації та незнання проблем у громаді;
- здається, що треба побільше людей щоб це працювало. Якщо б був великий натовп, то це можна було б робити без проблем;
- потрібно просто щоб один запропонував якусь дію і всі тоді об’єднаються і почнуть щось робити разом.
Доросліша молодь зазначає, що для використання інструментів місцевої демократії також не вистачає обізнаності про їх можливості.
"Треба спочатку самій ознайомитися з цими інструментами, чесно Вам кажу, а потім звичайно доносити до інших".
"Тому ми так яро йдемо на зустріч таким організація як ваша. Спілкуємося з такими проєктами, намагаємося навчитися цьому свіжому, правовому, демократичному. Коли і нас можуть навчити, і діти нас почують. І ми уже починаємо розуміти, що хоч ми і займаємо якісь посади, але ми повинні далі вчитись".
Представник студентської молоді та школярі теж погоджуються з цією думкою.
"Думаю, що було б дуже корисно поширювати інформацію про ці інструменти. Тому що от, наприклад, навіть я майже нічого про це не знаю".
"Мало людей, хто може знати про таке… Я б хотіла дізнатись детальніше".
Відповідь на запитання про те, чи можна використати інструменти місцевої демократії в умовах воєнного стану, у більшості була ствердною, оскільки їх можна адаптувати в дистанційний формат.
Проте деякі учасники висловили сумніви про їх доцільність в умовах воєнного часу, адже, наприклад, "петиції використовуються для питань, які не є прямо дуже терміновими і дуже нагальними". "А на тих територіях, де зараз є активні воєнні дії, краще не робити цього, заради безпеки людей".
Водночас більшість опитаних відзначили збільшення активності волонтерської діяльності мешканців громади, зокрема молоді.
"Коли організовували навіть такі прості речі як плетіння сіток, то багато людей приходили, допомагали, на місцях готували їжу".
"Молодь об’єдналась от в такій біді. Вони зробили групу «Доброслав поміч» в телеграмі, шукають по людях, що їм потрібно, їздять, збирають, розвозять".
"Коли от зараз почалася війна в країні, то були учні, які не могли залишитися байдужими. Хлопці приїжджали, допомагали з батьками, працювали гуртом. Дівчата теж завзято бралися допомагати, привозили готові обіди, від пиріжків до супів і борщів".
Школярі теж розповіли про відомі їм приклади волонтерства у громаді, а деякі навіть поділились своїм досвідом. "Особисто я займалась волонтерською діяльністю у такий складний для України час, плела сітки, допомагала готувати їжу".
У питанні про позитивні зміни у житті громади молоді люди були майже одностайними, відмічаючи значне покращення благоустрою.
Особливо красномовними були мешканці Доброслава, тому що за останні роки в селищі з’явилось багато парків, скверів, спортивних майданчиків та місць для відпочинку. Відкрилась щорічна ярмарка молодіжних проєктів «Небайдужі», почала розвиватись туристична інфраструктура, організовують фестивалі та свята. Збільшилась активність мешканців, які охоче допомагають громаді та беруть участь в культурно-розважальних заходах. Стали краще чути молодь.
"За останні 6-7 років дуже позитивні зміни в плані благоустрою. Подивитись, що тут було тоді ще в Комінтернівському, то це небо і земля. Було соромно, що навіть в центрі селища знаходилось сміттєзвалище. Дуже приємно, що влада і в плані екології і в плані благоустрою звернула на це увагу".
"Починаючи десь так з 2016 року, коли Доброслав, нарешті, став Доброславом, почалося дуже багато великих змін в нашій громаді."
"У нас 16 тематичних парків, маленьких, але на їх місці раніше були смітники".
"Багато культурних заходів почало проводитись, громадська активність підвищилась. Той самий фестиваль проєктів «Небайдужі». Якщо раніше мешканці не завжди навіть могли прийти на толоку, то зараз приносять свої саджанці та озеленюють громаду".
"Більшість людей почали брати участь в якихось заходах, святах. Наша громада отримала дуже багато грамот та неодноразово потрапляла до Книги рекордів Гіннеса".
Представники працюючої молоді віком до 35 років також додають, що почали більше прислухатись до молоді, вислуховують креативні ідеї, намагаються створити все більше нових осередків. "Це дуже приємно, що ми можемо прийти зі своїми думками, ми можемо поділитись і якщо ми навіть почуємо відмову, нам дають коректну відповідь чому саме так. Не чому взагалі відмова, а от на даний час чому не можемо реалізувати той чи інший продукт. Саме головне – нас почали чути".
Натомість мешканка Шомполів не помітила суттєвих змін на краще ні в плані благоустрою села, ні в плані появи нових місць для дозвілля. "Просто все стоїть на місці. Можливо я цим просто не цікавилась, але я не бачила якихось різких змін в чомусь. Все як було, так і є. Якщо вийти на прогулянку з друзями, єдине місце, де можна відпочити, це спортивний майданчик біля магазину і лавочка біля клубу".
Щодо проблем, які, на думку опитаних, слід вирішувати у громаді в першу чергу, то доросла молодь до 35 років, опираючись на свій життєвий і професійний досвід, назвала такі проблеми:
- дуже хочу щоб було вирішено питання з будинком культури, оскільки у нас, на жаль, немає будинку культури у селищі. Можливо ще щось типу кінотеатру для місцевих мешканців;
- питання водовідведення досить серйозне, оскільки очисні споруди знаходяться на території селища ще й поблизу центральної водойми. На жаль, оці всі стічні води потрапляють в ґрунт;
- хочеться щоб у нас був хоча б один гарний готель, щоб туристи могли приїжджати до нас і там зупинятись;
- замулення річок і ставків сміттям, позабивались джерела;
- все залежить від фінансування громади. Тому що, що б ми не робили, ми можемо вийти на толоку, прибрати, загребти, але ж річку, ми не можемо вичистити. З каналізацією також проблема, але знову таки, я ж не можу замінити людям ті колодязі, що течуть;
- нам не вистачає дозвілля, відпочинку для молоді, якій не 12-16 років, а від 18 до 30, от такій молоді ввечері не вистачає чим себе зайняти;
- не вистачає технічного обладнання у спортивній школі, оскільки те, що там є не задовольняє більшість користувачів. Щоб закупити, то це коштує дуже великих грошей. І приміщення дуже маленьке, не кожен тренажер туди можна придбати;
- виходить дуже багато таких питань… З одного боку ми всі говоримо, що не вистачає нам дозвілля, а з іншого – коли дивишся, що в безкоштовний тренажерний зал ходить 8 осіб, в платний ходить 12 осіб. Чи воно є рентабельним? Бо вкласти гроші і це відкрити можна, а чи будуть туди ходити люди? Візьмемо, наприклад, кінотеатр. Відкрити кінотеатр і туди буде ходити 10 осіб, а людям плати заробітну плату. Отут, мені здається, потрібні ці громадські слухання, оці ваші методи, для того щоб ми почули, що саме потрібно. Тому що ми всі хочемо, а що хочемо, до кінця не розуміємо.
- інколи дуже важко знайти фахівця. Ми хотіли організувати танцювальний гурток для молоді. Наша голова привезла крутого хореографа з міста Южне, але, на превеликий жаль, постало питання транспорту. Коли у голови була можливість її привозити особисто, то ця людина приїжджала. А їхати громадським транспортом, то це 3-4 години… Ніхто не хоче з міста їздити в маленький населений пункт, фінансово не зацікавлені.
Представник студентської молоді повідомив, що вже мало часу проводить в Доброславі, тому не баче питань, які потребують термінового вирішення.
"В Доброславі до 2020 року, до утворення об’єднаної територіальної громади, в принципі, більшість таких нагальних питань, як сміттєзвалище в центрі села, дороги, водопостачання, то всі ці питання вирішувались. Коли до нас приєднались інші села, то ми побачили, що дуже багато проблем є там. Навколо нашої громади дуже багато сіл, в яких є набагато більше проблем, серйозніших і нагальніших, ніж є зараз в Доброславі".
Серед нагальних проблем у громаді більшість школярів називали недбайливе ставлення мешканців до майна, псування елементів благоустрою, засмічення території, недостатня періодичність покосів трави, яка висихає і спричиняє пожежі.
"Не знаю як це можна змінити, але, напевно, закликати людей не ламати все те, що було тільки зроблене. Наприклад, той же спортивний майданчик, якщо взяти його першу версію і зараз, то це зовсім погано. Там завжди сміття, завжди щось ламають".
"Сміття. Його дуже багато поряд з полем, в посадках. Люди навіть з міста звозять його сюди".
"От у нас проходять суботники та 50% жителів нашої громади беруть участь, прибирають, допомагають, а інші 50% розкидають це сміття. Я думаю, що цих 50% треба якось залучити до суботників, щоб вони самі зрозуміли як це тяжко".
"Дуже багато такої молоді, яка псує те, що нам громада надає. Люди старались, робили ту саму лавку, а вони беруть і просто руйнують. Ще забруднюють… Дуже багато в нас стоїть смітників, а люди просто беруть і викидають на землю".
"У нас є суха трава, яка підгорає коли дуже жарко. Її можна скосити, не допускали щоб засихала, було б менше пожеж. Вони у нас не часті, але є".
Одна з названих проблем не стосується суто Доброславської громади, але є важливою та актуальною для школярів старших класів.
"Зараз у молоді є така проблема, що вони не знають куди йти далі після школи. От їм скажуть батьки йти, наприклад, на лікаря, а вони цього можуть і не хотіти, але підуть, тому що так захотіли батьки або навіть не знають чого вони хочуть. А якби зібрали групку підлітків і повезли до лікарні, щоб там розказали, показали".
"Колись до нас приїжджали з Одеси і можна було спробувати себе в якості візажиста, фотографа чи хореографа. Це мені дуже сподобалось. Це допомагає зрозуміти до чого лежить серце, що подобається".
Опитані погодились, що використання професійного та життєвого досвіду людей поважного віку при розв'язанні місцевих проблем сприятиме благополуччю і розвитку громади, адже ці люди є хранителями моральних цінностей і добрих традицій громади. При цьому деякі висловлювали занепокоєння, що їх погляди часто розходяться з поглядами молоді. Учасники зауважили, що люди поважного віку не дуже активні в громаді. Проте є такі активісти, які навіть створили свій клуб «Золота осінь», який з часом переріс у вокальний колектив.
"Так. По-перше – це досвід, по-друге – їх думка також важлива. До того ж більшість молоді, коли досягає соціального повноліття, тобто коли вже є робота, родина, то намагається поїхати до міста проживати. Пояснюють це тим, що більше перспектив, більше робочих місць і престижніше. А більшість людей похилого віку залишається саме тут. Тому що тут немає великого руху автомобілів, галасу, шуму, тихеньке, спокійне життя, де ти всіх знаєш, всі знають тебе, їм більше це подобається. Тому ми повинні чути і молодь і людей поважного віку".
"Для мене, коли говорять про людей старшого, поважного віку, то це – традиції, звичаї, обряди, спогади, історія, тобто в цьому плані ці люди цінні".
"Що молоді, що в поважному віці – всі люди важливі, всі несуть якесь покликання у житті і в нашій громаді".
"Завдяки ярмарці проєктів у нас утворився колектив «Золота осінь». Дідусі і бабусі прийшли і кажуть, що сидять на пенсіях і хочуть щось робити для громади. Тепер у нас є колектив, який виступає на кожному святі. Між іншим, займається ними молодий спеціаліст, якому 21 рік, він грає на баяні".
Загалом опитані дали позитивну оцінку умовам для реалізації молоддю своїх життєвих потреб у громаді (наявність молодіжних просторів, хабів, місць для дозвілля та розвитку фізичних і творчих здібностей тощо).
Мешканці Доброслава відмічали, що молодь має багато можливостей для розвитку фізичних здібностей, оскільки в громаді працює спортивна школа, куди можна ходити на футбол, волейбол, бокс, теніс, шахи тощо. Також функціонує великий стадіон, на якому проходять змагання, розташовані вуличні тренажери, тенісний майданчик та інше спортивне обладнання, де може займатися молодь.
Для творчої реалізації молоді в громаді працює Центр культури, мистецтв та розвитку творчих здібностей, Доброславська школа мистецтв. У Центрі культури діє студія декоративно-ужиткового мистецтва, історичного краєзнавства та туризму, театральна, художня, вокальна, танцювальна, що сприяє духовному розвитку молоді.
У приміщенні Центру культури знаходиться освітній простір Гончаренко-центр, де діти покращують свої знання з англійської, української мови, ділового мовлення.
Колись був у Доброславі молодіжний хаб. Проте після об’єднання у 2020 році громада не отримала у власність матеріально-технічне забезпечення цього простору. Тому наявне приміщення було обладнане наново як туристичний візит-центр, де є сувенірна лавка і також працює студія історичного краєзнавства та туризму. У планах облаштувати ще поряд парк, як відкритий простір для якісного дозвілля і розвитку молоді.
Ярмарок молодіжних проєктів «Небайдужі» дав старт реалізації ідеї зі створення осередку, де молодь могла вивчати історію нашої держави та готуватись до військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
Серед місць для дозвілля молоді доброславці також називали затишні парки і сквери селища, такі як: етнопарк «Лісова пісня», парк «Щедрик», «Дубай-парк», «Парк закоханих сердець» та інші.
Всі вищеперелічені об'єкти молодіжної інфраструктури користуються попитом серед доброславців. Та найпопулярнішими серед молоді виявились спортивні осередки, парки та будинок творчості.
З користю для здоров’я і на свіжому повітрі люблять молоді люди провести свій час. Тому першість за популярністю розділили стадіон і парки, в одному з яких молодь полюбляє дивитись кіно під відкритим небом. Це етнопарк «Лісова пісня».
Не даремно в Доброславі започаткували мистецький фестиваль «Веселкове рандеву», який щороку приваблює все більше гостей і туристів. Адже розвинути свої таланти молодь може в різноманітних студіях Центру культури, мистецтв та розвитку творчих здібностей. Цей заклад посів друге місце за популярністю серед опитаних.
Наявні об'єкти молодіжної інфраструктури задовольняють потреби опитаних. Однак вони додавали, що хотіли б більше можливостей для дозвілля і розвитку. Зокрема, бракує місць відпочинку для молоді від 18 років. Тому доросла молодь зазначила, що не вистачає наступного:
- будинку культури, як важливого осередку для задоволення культурно-дозвіллєвих потреб населення;
- кінотеатру, щоб сходити родиною на сеанс;
- молодіжного хабу, ігрової квест-кімнати, креативної кав’ярні чи іншого простору, де можна цікаво і корисно провести час;
- готелю для гостей та туристів громади;
- ресторану або кафе, щоб увечері посидіти, послухати музику і потанцювати;
- тренажерного залу з сучасним професійним обладнанням.
Студент, опираючись на свій досвід та відгуки друзів, зазначив, що наявних об’єктів молодіжної інфраструктури цілком достатньо для молоді.
Школярі висловили свої потреби стосовно того чого їм не вистачає, щоб наявні об’єкти молодіжної інфраструктури максимально задовольняли їх потреби. В цілому їх все влаштовує, однак:
- у будинку творчості дуже мало місця. Хотілось би, щоб більше дітей могли одночасно приходити і спілкуватись між собою;
- на волейбол приходить дуже багато людей, і маленьких, і дорослих, а тренер за всіма не встигає. Було б краще, щоб нас розділили і менші школярі приходили на один час, а старші – на інший;
- можна більше побудувати майданчиків з вуличними тренажерами. У нас такі тільки на стадіоні, а хотілося б ще в інших місцях;
- нам обіцяли майданчик для підлітків. Наразі коли приходиш на дитячий майданчик, то одразу виганяють, не дають навіть посидіти на лавочці і це не круто;
- не вистачає затишних місць подалі від дороги, від машин і шуму, як-от парк «Закоханих сердець». Хочеться більше таких парків.
Молодіжна інфраструктура старостинських округів значно менш розвинена, а деякі потреби молоді взагалі немає можливості реалізувати. Наприклад, мешканцям Шомполівського округу вкрай бракує місць для творчого та спортивного розвитку.
"Не вистачає якихось гуртків для розвитку. Я знаю людей, які б хотіли малювати, але просто нема куди ходити щоб підвищити свій skill малювання. Раніше, ще в молодших класах, з бісеру був гурток, але потім він зник. А до Доброслава добиратись не у всіх є можливість. Хотіла б щоб у селі з’явилось більше таких гуртків для розвитку. Думаю це якось би зацікавило молодь".
"Просто щоб у вихідний піти тим же тенісом зайнятись. Бокс у нас колись був. Але у спортзалі зараз пусто. Туди ніхто не ходить, там нічого немає, тому не цікаво. І ніхто не приділяє цьому увагу. А з м’ячем ідуть грати просто позаду школи на поле".
Водночас учениця з Шомполів додала, що у будинку культури є танцювальний гурток, який відвідують охочі. Щорічно в окрузі відзначають свята, готують програму для дозвілля. Проте не вистачає різноманіття у виборі гуртків для розвитку творчих і фізичних здібностей, а відвідувати доброславські студії мистецтв не всі мають змогу.
Щодо джерел інформації, звідки молодь дізнається новини громади відповіді були різними:
- вебсайт Доброславської громади;
- офіційна група Доброславської селищної ради у соцмережі «Фейсбук»;
- фейсбук-групи структурних підрозділів селищної ради (наприклад, відділ культури, туризму, молоді та спорту, центр культури, мистецтв та розвитку творчих здібностей);
- фейсбук-сторінка Доброславського селищного голови Людмили Прокопечко;
- фейсбук-сторінки посадових осіб селищної ради;
- вайбер-група «Гаряча лінія Доброславської громади»;
- місцеві телеграм-чати;
- сторінки з новинами та оголошеннями в соцмережі «Інстаграм»;
- газета «Слава хлібороба»;
- спеціально відведені місця у громаді – дошки оголошень;
- місцеве телебачення раніше активно висвітлювало життя в громаді;
- робота, яка зобов’язує знати все, що відбувається в громаді;
- з уст в уста передається інформація;
- від батьків або вчителів.
Не всі перелічені джерела широко використовуються опитаними. Наприклад, дошки оголошень і газети не надто популярні серед молоді, а про офіційний сайт деякі навіть не чули.
"Сайтом не користуюсь. Якщо чесно, по цей день не знала, що він у нас є".
Тому найзручнішими каналами комунікації виявились: фейсбук-сторінка голови громади, фейсбук-група селищної ради та вайбер-група «Гаряча лінія Доброславської громади».
"Фейсбук і вайбер завжди в телефоні. Навіть вдома або десь за містом відкрив фейсбук і в рекомендаціях побачив".
Незважаючи на зручність поширених джерел інформації, школярі все ж висловлювали побажання щодо покращення комунікаційної взаємодії.
"Якщо б можна було натиснути кудись і ввести те, що потрібно знайти, а не витрачати декілька хвилин на пошук потрібної інформації".
"Було би прикольно щоб була програма, яка одразу присилає повідомлення про якесь свято, яке буде відбуватися в громаді чи щось подібне".
"Щоб інформацію давали не тільки в месенджерах, а й якось так розголошували, щоб люди похилого віку теж могли дізнаватися про все. Не у всіх є мобільні телефони, які підтримують месенджери і вони не завжди знають все, що в громаді відбувається".
Через хронологічне накопичення повідомлень у стрічці соцмереж і месенджерів ускладнюється пошук необхідної інформації. Та й сповіщення про певну подію у цьому потоці повідомлень можна пропустити. Однак на сайті Доброславської селищної ради підключений сервіс – чат-бот. Він автоматизує комунікацію з користувачами у смартфоні. Тому щоб бути в курсі всіх новин достатньо просто підписатись на його оновлення через телеграм або вайбер. Однак не всі знають про його функціонування.
"Думаю, якщо поширити серед людей ось цей чат-бот, то буде набагато зручніше і швидше поширюватиметься інформація".
Прикладами рішень і дій місцевої влади в інтересах молоді опитані вважають всі ті позитивні зміни, що відбулись у громаді та умови, які створює влада щоб молодь могла реалізувати свої життєві потреби.
Це створення численних парків та скверів, де молодь може провести вільний час, організація цікавого дозвілля через проведення свят, фестивалів, концертів, дискотек тощо, реконструкція стадіону для фізичного розвитку молоді.
Важливим рішенням в інтересах молоді було відкриття музичної школи. Самі мешканці підняли це питання, звернулись до місцевої влади та отримали позитивну відповідь.
"Навіть зараз діти з задоволенням відвідують музичну школу. Вони пояснюють, що у цей непростий час музика відволікає та допомагає".
Серед рішень і дій в інтересах молоді опитані також називали створення Центру культури, мистецтв та розвитку творчих здібностей, започаткування конкурсу молодіжних проєктів «Небайдужі», відкриття курсів англійської мови.
В старостинських округах молодь поки не помітила такої діяльності влади.
"Для комфортності сміття збирає. Більше навіть нічого не скажу".
На питання, яким чином потреби та інтереси молоді доносяться до органів влади учасники інтерв’ю назвали такі варіанти:
- звернення через сайт Доброславської селищної ради;
- підійти особисто на прийом до представників місцевої влади, які завжди вислухають та відреагують;
- депутати дуже допомагають і молодь підтримують;
- написати повідомлення у месенджерах, зокрема у вайбері на «Гарячу лінію Доброславської громади»;
- коментарі у соціальних мережах. Якщо вони набирають активності, стають популярними, то ми розуміємо, що це цікаво і влада реагує. Навіть можемо у вайбер-групах виводити питання на голосування. Потім зв’язуємось з людьми і спілкуємось;
- важко відповісти, але можливо школярі свої потреби доносять до викладачів, потім до директора, який вже співпрацює з селищною радою;
- написати і відіслати;
- можна через старосту. Якщо він схвалить, то вже говорити місцевій владі;
- бувало таке, що діти писали листи, малювали як воно має бути в майбутньому, але чи доходили вони, я не знаю;
- в школі дають листівки, на яких можна написати свої побажання;
- можливо отак як я зараз даю інтерв'ю, то це якось допоможе донести потреби.
Найчастіше опитані доносять свої потреби та інтереси через месенджери, соціальні мережі та особисте спілкування з керівництвом громади.
Думки молоді стосовно того чого не вистачає для посилення їх впливу на процеси прийняття рішень місцевими органами влади були різними.
Представники дорослої працюючої молоді до 35 років розповідали, що кожен може реалізувати свою ідею, є підтримка селищного голови та місцевої влади, які чують, реагують і намагаються задовольнити всі потреби. Тому немає нагальної необхідності в посиленні цього впливу.
Водночас додавали, що "якби молодь не просто казала, що хоче, а намагалась продумати бізнес-план реалізації, знайти спонсорів чи інвесторів. Тоді можна було б швидше реалізувати потреби".
Представник студентства припустив, що можливо не вистачає комунікації з владою. "Напевно молодь не може донести свої потреби або не знає як це зробити".
Школярі висловлювали свої думки щодо посилення їхнього впливу на місцевий розвиток. Одні вважають, що не вистачає інтересу самої молоді, що варто проводити анонімні опитування аби дізнатись потреби молоді, а інші вважають, що їхньою думкою не достатньо цікавиться місцева влада.
"Нас вважають ще маленькими і тому не сприймають наше рішення як доросле. Вони гадають, якщо вони щось зроблять, то нам це сподобається, але не завжди так".
"Було би прикольно якщо б голова селищної ради спілкувалась тет-а-тет з молоддю. Тоді можна дізнатись, що молоді цікаво".
"Напевно щоб влада сприймала всерйоз те, що пропонує молодь, що їй цікаво, що вона б хотіла побачити у своєму селищі".
Щодо готовності молоді та особисто учасника інтерв’ю брати участь у житті громади та управлінні нею усі відповіді були позитивними.
Особливо завзято сприйняли питання школярі. Вони розповідали, що вже і так беруть участь у житті громади, займаються волонтерством, відгукуються на запити про допомогу.
"Звичайно, дуже багато людей, які готові допомагати своїй громаді. Я тільки за! Покращувати завжди є куди. І буде дуже добре, оскільки наступне покоління буде вже зі старшого брати приклад".
Водночас учні додавали, що не вся молодь надто зацікавлена долучатись до розв’язання місцевих проблем. Одні байдужі, інших треба зацікавити, а деякі, взагалі, проявляють недбалість навіть до того, що є у громаді.
Представник студентства вважає, що завдяки конкурсу молодіжних проєктів «Небайдужі» молодь уже вчиться керувати, втілювати свої ідеї, робити щось нове. "І, можливо, саме ця молодь колись стане депутатами нашої селищної ради, а хтось – головою".
Доросла молодь теж погодилась, що знайдуться зацікавлені люди, які захочуть себе реалізувати. "Просто це молодь з амбіціями. Якщо їх будуть чути, то вони будуть зацікавлені брати участь".
На питання чи бачить молодь перспективи для своєї професійної, підприємницької чи громадської реалізації у громаді більшість відповіли ствердно.
Лише 20% опитаних повідомили, що не планують пов’язувати майбутнє з Доброславською громадою. Переважна більшість молоді розглядає можливість своєї реалізації в Доброславі.
Опитані молоді люди до 35 років проживають у Доброславі та працюють на благо громади. Вони відчувають підтримку місцевої влади, реалізовують проєкти, втілюють ідеї, мають амбітні плани на майбутнє і збираються й надалі тут розвиватись.
Представник студентської молоді вважає, що молодь зможе повернутися працювати в Доброслав після здобуття освіти і сам розглядає можливість професійної реалізації у громаді.
"Думаю, що є така можливість. Коли я вивчусь, можна повернутись в нашу лікарню. Було б непогано там працювати. Адже наша лікарня ще розвинеться. Я знаю, що до війни відбувались ремонти у терапевтичних відділеннях. Тому думаю, що наша лікарня буде готова приймати нових спеціалістів".
Водночас студент додавав, що на етапі навчання у закладах вищої освіти комунікаційний зв'язок між владою та молоддю втрачається, оскільки більшу частину навчального процесу молодь проводить уже в інших містах.
Більшість опитаних школярів позитивно сприймають можливість повернутись у Доброслав після здобуття освіти. Одні пояснювали, що громада дуже швидко розвивається. Другі розповідали ідеї щодо подальшого покращення свого селища. А треті вважають, що можна залишитись у Доброславі, якщо громада буде розвиватись, а влада прислухатиметься до молоді.
"Думаю, що так. Я бачу себе в майбутньому тут".
"Звісно, наш Доброслав рухається, все стає краще і краще. Я би хотіла продовжити справу своєї родини в селищі".
"Якщо більше розвивати Доброслав, щоб молодь допомагала, висловлювала свою думку, а влада до цього прислухалась, то, звичайно, можна тут залишитись".
"Я вважаю, що можна повернутись у Доброслав і працювати тут. Навіть якщо я навчуся тому, чого у нас немає, то це можна буде започаткувати в селищі і таким чином його розвивати".
Деякі учні повідомили, що не бачать свого професійного майбутнього у громаді.
"Хотілось би, все таки, в місті працювати".
Найменш оптимістичні настрої в старостинському окрузі.
"Майбутнє своє я не бачу тут насправді. Не бачу тут перспектив. Хочу просто вивчитись і звідси виїхати. Я не бачу сенсу залишатись. Тут все однакове, нічого особливо не змінюється".
Усі учасники інтерв'ю погодились, що такий дорадчий орган, як Молодіжна рада громади може представляти потреби та інтереси молоді, сприяти їх реалізації та навіть висловили бажання стати її членом.
Дорослі молоді люди при виконанні своїх посадових обов’язків безпосередньо працюють із молоддю, тому вони повідомили про необхідність такого органу, який допоможе систематизувати та структурувати роботу з молоддю.
"Завжди добре коли молодь зібрана в якусь структуру і кожен за щось відповідає, розуміє свою важливість, цінність та відповідальність. Я думаю, що такий орган обов’язково потрібен".
"Я б особисто хотіла бути членом Молодіжної ради і думаю, що наша молодь була б дуже рада. Вони би зрозуміли, що їх чують, їх буде почуто, вони зможуть щось зробити від себе для громади. Звичайно, це було б дуже добре і доречно".
Водночас опитані висловлювали думки та поради щодо успішної роботи цього консультативно-дорадчого органу.
"Я думаю нам це потрібно, але для цього треба навчити тих, хто буде безпосередньо працювати з Молодіжною радою. Щоб ми могли це цікаво розповісти дітям і розуміли як їх чути".
Крім того, учасники зазначали важливість відношення батьків до членства їх дітей в Молодіжній раді. Оскільки не завжди в родині підтримують починання дітей.
"Кожен батько і мати хоче бачити, що Молодіжна рада дає дитині. Адже все одно це буде десь за рахунок навчання. Важко буде навчатись на відмінно і займатися радою. Більшість батьків скажуть, що потрібно вступати і готуватись до ЗНО".
Також висловлювали міркування щодо критеріїв відбору голови Молодіжної ради.
"Це повинен бути студент, молода особа, 19-20 років, яка вже здала ЗНО і тільки сесія попереду. Така молодь повинна очолювати".
Представник студентства та школярі теж одноголосно підтримали ідею створення Молодіжної ради.
"Думаю, що створення такого органу влади було б дуже доречним і це реально допомогло б інтересам молоді".
"Це дуже крута ідея. Тому що молодь зможе сама реалізовувати свої ідеї хоч трішки, розвиватися в якомусь напрямку".
"Звісно. Адже кожен може висловити свою думку".
"Звичайно. Тому що ми один з одним підтримуємо контакт, спілкуємось, дружимо і знаємо, що хоче молодь. Тому думаю такий орган потрібен для молоді".
До того ж опитані висловили готовність долучитись до Молодіжної ради.
"Я б з радістю долучився до цього".
"Я хотіла б бути представником цієї ради, щоб покращити комфортність молоді у своєму селі, щоб зацікавити в цьому молодь".
"Звичайно готова! Вважаю, що це дуже круто. Я б дуже хотіла стати, тому що для мене це реально такий виклик допомогти молоді, надавати те, що потрібно зараз молоді, чим вона цікавиться".
"Хотілось би. Я вважаю, що це цікаво. Вислухати молодь і, по можливості, зробити те, що вони просять, щоб і молоді було приємно жити в своїй громаді, і щоб вони знали, що їх вислуховують".
Висновки
- активність молоді
Більшість із опитаних – активні молоді люди, які залучаються до виконання суспільно корисної діяльності навчальними закладами або ж є громадсько активними з огляду на специфіку своїх посадових обов’язків. Водночас кожна вікова категорія молоді має різний рівень залученості у місцеві справи.
Представники дорослої працюючої молоді до 35 років виявляють неабияку активність та залученість у справи громади. Вони мають великий досвід реалізації проєктів в рамках ярмарку молодіжних проєктів «Небайдужі». Беруть участь, започатковують та керують проєктами з благоустрою, а також освітніми, оздоровчими, спортивними, туристичними, екологічними та культурно-розважальними.
Представник студентської молоді теж продемонстрував обізнаність в питаннях розвитку громади. Мав досвід керівництва проєктом патріотичного спрямування, брав участь у реалізації екологічних проєктів і театральній самодіяльності.
Натомість школярі мають значно менший рівень залученості у справи в громаді, але долучаються до заходів, організованих навчальними закладами.
Аналізуючи думки трьох вікових груп молоді, спостерігається «прірва» життєвого досвіду. Працюючі молоді люди проявляють не лише широку обізнаність з приводу різних сфер життєдіяльності громади, а й є активними учасниками та ініціаторами змін у житті громади. Натомість школярі ще не відчувають своєї суб’єктності, вагомості свого голосу, можливості приймати рішення та впливати на життя в громаді.
- рівень обізнаності про інструменти місцевої демократії
Знання опитаних про такі інструменти місцевої демократії, як громадські обговорення, загальні збори, громадська експертиза, електронні петиції, будинкові, вуличні, квартальні, сільські комітети виявились досить незначними.
Доросла молодь поділилась своїм практичним досвідом роботи з такими інструментами, як електронні петиції, громадські обговорення, збори. Також говорили про використання в робочому процесі анкетування, круглих столів, тренінгів, семінарів, у тому числі й онлайн.
Представник студентства відзначив дієвість електронних петицій, оскільки сам був підписантом деяких. А переважна більшість школярів не чули про такі інструменти або ж просто не цікавились.
Водночас молоді люди відмічали активізацію волонтерської діяльності у громаді, зокрема серед молоді, яка проявила ініціативу й усіляко допомагала отримати гуманітарну допомогу усім, хто цього потребує.
Опитані припустили, що більш активному застосуванню інструментів місцевої демократії перешкоджає відсутність бажання, пасивність та байдужість населення. Проте більшість відверто сказали, що їм просто не вистачає знань та інформації про ці інструменти.
- рівень обізнаності станом справ у громаді
Красномовні доброславці з задоволенням розповіли про значне покращення благоустрою громади, появу комфортних парків для відпочинку, місць для дозвілля молоді та розвитку творчих і фізичних здібностей, успішний ярмарок молодіжних проєктів «Небайдужі», розвиток туризму, організацію фестивалів і свят тощо.
В старостинських округах поки що не помітили відчутних позитивних змін на краще.
Серед першочергових проблем, які треба розв’язати, доросла молодь говорила, що не вистачає будинку культури, готелю, є проблеми з водовідведенням, замулюються річки, не вистачає дозвілля для молодих людей від 18 років, проблема підбору кадрів.
Представник студентства вже тривалий час проживає в іншому місті, тому не баче питань, які потребують термінового вирішення, тим паче більшість нагальних проблем у громаді вже було розв’язано ще до об’єднання.
У школярів своє бачення першочергових проблем у громаді, серед яких вони називали недбайливе ставлення мешканців до майна, псування елементів благоустрою, засмічення території і навіть нечасті покоси трави. Також прозвучала важлива та актуальна для школярів старших класів проблема вибору майбутньої професії.
Опитана молодь погодилась, що люди поважного віку є хранителями моральних цінностей і добрих традицій громади, вони добре обізнані станом справ у громаді, тому використання їх професійного та життєвого досвіду при розв’язанні місцевих проблем сприятиме благополуччю і розвитку громади.
Що стосується умов для реалізації молоддю своїх життєвих потреб, то молодь задоволена наявними об’єктами молодіжної інфраструктури. Спортивна школа, стадіон, спортивні майданчики та вуличні тренажери допомагають розвинути фізичні якості. Центр культури, мистецтв та розвитку творчих здібностей, Доброславська школа мистецтв сприяють духовному розвитку молоді, а в Гончаренко-центрі можна покращити свої лінгвістичні знання.
Всі ці об’єкти користуються попитом серед молоді та найпопулярнішими виявились спортивні осередки, затишні парки та сквери селища, будинок творчості.
Втім, молодь хотіла б мати ще більше можливостей для дозвілля і розвитку. Зокрема, дорослі молоді люди повідомили, що в громаді не вистачає будинку культури, кінотеатру, молодіжного хабу, готелю, ресторану, професійного тренажерного залу.
На думку студента в Доброславі всього достатньо.
У школярів потреби менші за масштабом ніж у дорослої молоді, але не менші за важливістю для них. Їм не вистачає місця у будинку творчості, незручний сумісний графік відвідування волейболу з дітьми різних вікових груп, мало спортивних майданчиків для підлітків, бракує затишних місць поодаль від дороги.
Менш утішна ситуація у старостинських округах, де молодіжна інфраструктура не так розвинена, а деякі потреби молоді взагалі немає можливості задовольнити. Наприклад, мешканцям Шомполівського округу вкрай бракує різноманіття у виборі гуртків для розвитку творчих і фізичних здібностей.
- існуючі способи впливу на місцеву владу, які застосовує молодь для донесення своїх потреб та інтересів
Сучасні джерела комунікації є не лише засобами інформування про діяльність місцевої влади, а й способами впливу на неї. У Доброславській громаді застосовуються різні інформаційно-комунікаційні канали: офіційний вебсайт, сторінки у соцмережах, чати у месенджерах, місцева газета, телеканал, дошки оголошень, особисте спілкування.
Найпопулярнішими виявились соцмережі та месенджери, а от про сайт та чат-бот громади деякі навіть не чули. Для ще зручнішого користування цими ресурсами опитані висловили побажання щодо автоматизації сповіщень про місцеві новини.
Прикладами рішень і дій місцевої влади в інтересах молоді доброславці вважають всі ті позитивні зміни, які відбулись у громаді. Це створення численних парків і скверів, організація цікавого дозвілля, створення спортивних і творчих осередків. На жаль, мешканці периферійних територій поки не відчули себе частиною цієї єдиної заможної доброславської родини.
Опитані називали різні способи донесення своїх потреб та інтересів до органів влади. Для цього доросла молодь зазвичай спілкується особисто з посадовцями та депутатами. Також говорили про повідомлення у месенджерах, коментарі у соцмережах, звернення через сайт селищної ради.
Молодшим учасникам інтерв'ю було важче відповісти на це питання, але вони припустили, що це можна робити через вчителів, старосту, шкільні малюнки та листівки з побажаннями або ж через подібні інтерв'ю.
Що стосується посилення впливу молоді на процеси прийняття рішень місцевими органами влади, то дорослі молоді люди не бачать у цьому нагальної необхідності, оскільки влада й так дослухається та намагається задовольнити всі потреби.
На думку студента молоді не вистачає комунікації з владою, тому вона не може донести свої потреби або не знає як це зробити.
А от школярі вважають, що місцева влада не сприймає їх всерйоз, вважає ще маленькими і тому не достатньо цікавиться їхньою думкою. Вони прагнуть відчувати вагомість свого голосу і своїх рішень.
- готовність молоді брати активну участь у житті громади
Всі учасники інтерв'ю позитивно відповіли на питання щодо готовності брати участь у житті громади та управлінні нею. З особливим ентузіазмом сприйняли таку можливість школярі, які поділились, що вже й так допомагають на волонтерській ниві.
Доросла молодь підтвердила, що є активні молоді люди, які захочуть себе реалізувати і якщо їх чутимуть, вони будуть зацікавлені брати участь у житті громади.
Досить оптимістичним є бачення опитаних молодих людей своїх перспектив в плані професійної, підприємницької чи громадської реалізації. Лише 20% не бачать свого майбутнього в Доброславській громаді. Більшість опитаних школярів розглядає можливість повернутись у Доброслав після здобуття освіти.
Однак представник студентства додавав, що на етапі навчання у закладах вищої освіти комунікаційний зв'язок між владою та молоддю втрачається, оскільки більшу частину навчального процесу молодь проводить уже в інших містах. Тому навіть попри попередню активність в молодіжних проєктах, залученість студентської молоді у справи громади втрачається.
Всі учасники інтерв'ю підтримали ідею створення Молодіжної ради. Доросла молодь наголосила на необхідності створення такого органу та ділилась міркуваннями з приводу організації його успішної роботи. На їх думку Молодіжна рада допоможе структурувати взаємодію з молоддю.
Опитані погодились, що такий консультативно-дорадчий орган допоможе молоді отримати управлінський досвід, пропонувати ідеї та бути почутими, приймати рішення та нести за них відповідальність. Та головне – сприятиме зменшенню «прірви» життєвого досвіду завдяки обміну думками, знаннями і практичній взаємодії між віковими групами молоді.
Крім того, Молодіжна рада допоможе місцевій владі підтримувати зв'язок з активними молодими людьми та їх залученість у справи громади. Тоді молодь відчує себе необхідною у рідній громаді. Це сприятиме бажанню повернутись у Доброслав після здобуття професії.
Учасники дійшли висновку, що Молодіжна рада громади допоможе представити потреби й інтереси молоді та сприятиме їх реалізації. Тому навіть висловили бажання стати її членами.
Рекомендації
Проведене опитування молоді та молодих фахівців, які безпосередньо з ними працюють, дозволяє рекомендувати низку заходів з покращення роботи у громаді з цією категорією жителів.
1. З метою впровадження демократичних цінностей, представництва та реалізації інтересів молоді, забезпечення її участі в управлінні місцевими справами, налагодження взаємодії, співпраці та обміну досвідом між віковими групами молоді, заповнення «прірви» життєвого досвіду, створити консультативно-дорадчий орган – Молодіжну раду Доброславської територіальної громади.
2. Включити до членів Молодіжної ради молодих людей позашкільного віку до 35 років (працюючих і тих, що навчаються), що сприятиме утриманню залученості у справи громади та сприятиме бажанню повернутись у Доброслав після здобуття освіти.
3. Для кращої взаємодії з мешканцями громади активізувати роботу деяких інформаційно-комунікаційних каналів. Зокрема, ширше використовувати чат-бот громади, за допомогою якого можна автоматизувати сповіщення про місцеві новини та важливі події в громаді. Поширювати інформацію про його функціонування та вдосконалювати роботу для ще зручнішого перегляду оновлень.
4. Використовувати звичайні джерела інформування (дошка оголошень, газета, телебачення) щоб інформація про стан місцевих справ була доступною як для молодих людей, так і для мешканців поважного віку.
5. Щоб допомогти молоді визначитись зі своїм покликанням, розглянути питання розробки і прийняття Стратегії духовного і фізичного розвитку та професійного становлення молоді Доброславської громади.
6. При роботі з молоддю формувати партнерські відносини між різними поколіннями мешканців громади. Діяльність дошкільнят, школярів, молоді післяшкільного віку треба орієнтувати на повагу та співпрацю з людьми поважного віку.
7. Сприяти розвитку молодіжної інфраструктури в старостинських округах та забезпеченню транспортної доступності до відповідних об’єктів у Доброславі.
8. Врахувати бажання опитаних активних представників молоді стати членами Молодіжної ради при формуванні її складу.
9. Налагоджувати співробітництво з іншими територіальними громадами Одеської та інших областей України у сфері роботи з молоддю.
Анжеліка Чайка,
керівник департаменту управління проєктами Одеського інституту соціальних технологій
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина», який реалізувала ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Немає коментарів:
Дописати коментар