Безпечні громади починаються з партнерства: проєкт ГО ОІСТ презентовано!

 Координаційна зустріч учасників четвертої хвилі проєкту «Імпульс» відбулася 7-8 липня 2026 року в Києві. На зустрічі з експертами міжнародного фонду «Відродження» 27 громадських організацій представили свої проєктні заявки.

Відкриваючи зустріч, Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора фонду, зазначила, що проєкти, які отримали підтримку міжнародного фонду «Відродження», – значущі, системні й спрямовані на взаємодію з місцевим самоврядуванням.

Віра Недзведська, віцепрезидентка зі стратегічного партнерства Фонду «Східна Європа» підкреслила, що «Імпульс» гідно оцінив унікальні й важливі пропозиції учасників громадського сектору, звернувши увагу на значну кількість нових «гравців» в громадському середовищі поряд із участю постійних учасників.

Від зошита до книги: шлях маріупольського щоденника Анжели Білодід

Є книги, які не просто читаєш – їх проживаєш разом з автором.

Так трапилося під час реалізації Інститутом проєктів «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» та «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію».

Наше знайомство з Анжелою Білодід – жінкою, яка разом з чоловіком виїхала з Маріуполя  16 березня 2022 року, в день, коли росія злочинно атакувала Маріупольський драматичний театр, де перебували містяни, шукаючи прихисток від бомбардирувань ворога, почалося саме під час першого проєкту, метою якого була допомога, сприяння в адаптації у громадах переселенців.

Анжела виявилася саме тією творчою особистістю, яку ми шукали – жінка любила й цінувала мистецтво, чудово малювала на майстер-класах, аргументувала свої роботи, а згодом виявилося, що вона ще й висококласний фотограф.

Тож коли Анжела показала нам свої зошити – звичайні шкільні зошити, густо заповнені рядок від рядка враженнями й думками про перші хвилини, дні, тижні перебування в оточеному Маріуполі, і у неї, і у нас виникла думка – це ж реальна книжка свідчень очевидця подій війни.

Партнерство задля зміцнення національної свідомості та відновлення громад

За збереження України – її території, суверенності, незалежності на полях сучасної несправедливої війни воюють мужні представники Сил Оборони держави.

Водночас важливою була і залишається боротьба за світогляд, духовність, свідомість представників української політичної нації в тилу, на деокупованих територіях, в закордонного українства.

За роки війни значно зросла роль виховання у дітей і молоді патріотизму, поваги до національних цінностей, традицій та культури українського народу, участі в суспільно-політичному житті, тобто те, що складає національну та громадянську ідентичність. Її формування та утвердження – одне з головних завдань державних, муніципальних органів і громадського сектору.

ГО «ОІСТ» доєднується на засадах партнерства до реалізації проєкту «Утвердження національної та громадянської ідентичності – запорука стійкості та відновлення громад», основним виконавцем якого є Южненська міська громадська організація «Центр соціального партнерства».

Сила культури: спільний вечір в Одеській національній опері

Члени громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» вміють робити не лише якісні й потрібні громадам проєкти, реалізовувати різноманітні ініціативи, надавати експертні висновки, розвивати народовладдя, а й гарно і змістовно організовувати свій відпочинок. Фото

У звіті організації за 2025 рік та в окреслених у документі перспективах на майбутнє планувалися саме такі заходи.

20 лютого, день, коли Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, Одеська національна опера пропонувала своїм гостям прем’єрний показ однієї з перлин української класичної опери, створеної Семеном Гулаком-Артемовським, – «Запорожець за Дунаєм».

Саме «Запорожець за Дунаєм» – історія про тугу за рідним краєм, про любов, гідність і силу духу був дуже доречним в цей вечір, який став більше, ніж просто культурною подією – це була зустріч із живою традицією, з українською музичною класикою, що поєднує гумор, глибину почуттів та національний характер.
Уже з перших акордів відчувалася особлива енергетика: поєднання іронії та ностальгії, драматизму й світлої віри в повернення додому. Історія козаків, які опинилися на чужині, сьогодні звучить особливо проникливо – в ній кожен знаходить свої сенси.

Рік ОІСТ 2025: інновації, вплив, результати

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ

Громадської організації «Одеський інститут

соціальних технологій»

у 2025 році

1. Проєкти, реалізовані Інститутом протягом звітного періоду:

1.1. «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя» (за підтримки МФ «Відродження») – надано допомогу у формуванні та діяльності Молодіжних рад у Чорноморській та Южненській громадах, створено комунікаційну платформу для спілкування молоді як всередині громад, так і за їх межами, у вказаних громадах проведено професійні форуми молоді.

1.2. «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування» (за підтримки МФ «Відродження») – зміцнення системи управління на рівні громад шляхом надання експертної підтримки органам місцевого самоврядування у розробці та вдосконаленні Статутів територіальних громад та інших локальних НПА, які регулюють застосування інструментів народовладдя, активізація участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в умовах воєнного стану.

1.3. Разом із БО «Всеукраїнський благодійний фонд «ГОРЄНІЄ» реалізовано проєкт «Програма забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги за участю параюристів соціально вразливим категоріям населення Високопільської та Чорнобаївської громад Херсонської області, Первомайської та Широківської громад Миколаївської області», в ході якого створено сталу систему забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги для соціально вразливих категорій населення у громадах Херсонської та Миколаївської областей.

Дія, стійкість та перспективи: ОІСТ про роботу у 2025 році та плани на майбутнє

Загальні збори ГО «Одеський інститут соціальних технологій», присвячені підсумуванню діяльності організації за 2025 рік, традиційно відбулися в партнерській установі – Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського.

Цьогоріч місцем проведення зборів обрали Музей української книги – один з відомих й популярних в місті відділів обласної книгозбірні. Гарним початком засідання стало знайомство учасників з творами Голови Правління Одеської обласної організації Національної спілки художників України, Народного художника України Анатолія Горбенка, що демонструвалися в залі.

Учасників, що брали участь у заході офлайн та онлайн, а їх було понад тридцять осіб, привітав директор ГО Андрій Крупник, зазначивши що 2025 рік став для Одеського інституту соціальних технологій роком випробувань, стійкості та відповідальних рішень. Працюючи в умовах воєнного стану, команда ОІСТ не зупинилася, а навпаки – продовжила реалізовувати свою місію та підтримувати громади.

Упродовж року ОІСТ долучився до реалізації трьох проєктів, спрямованих на розвиток молодіжної політики, впровадження інструментів народовладдя та забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги соціально вразливим категоріям населення громад за участю параюристів.

Важливим досягненням стало і розширення партнерської діяльності організації – у 2025 році ОІСТ уклав 10 нових угод і меморандумів про співпрацю з громадами, органами влади, науковими та громадськими інституціями.

Стратегія розвитку громади міста Одеси до 2027 року

9 січня в Одесі відбулася презентація фінального документа Стратегії розвитку територіальної громади міста до 2027 року. Документ розроблений спеціалістами Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради у співпраці з експертами та громадськими організаціями.

У міськраді зазначають, що Стратегія повністю інтегрована в систему державного стратегічного планування та відповідає регіональній моделі відновлення й розвитку. Стратегічне бачення громади трансформоване у п’ять стратегічних цілей, які охоплюють 24 оперативні цілі та 233 завдання за 56 напрямами життєдіяльності міста.
Стратегічними цілями документ визначає:
● зробити Одесу інституційно стійким та згуртованим містом. Реалізувати цю мету розробники запропонували шляхом формування та проявлення української культурної ідентичності міста; посилення спроможності місцевого самоврядування та забезпечення якості надання адміністративних послуг; забезпечення збалансованого просторового розвитку території; розвиток безпечної, доступної та інтегрованої транспортної системи громади; зміцнення територіальної згуртованості.

Новорічне привітання від ОІСТ з 2026 роком!

Дорогі наші захисники та захисниці, колеги, партнери!

Вшановуючи Різдво Христове та всі новорічні свята, прийміть найщиріші слова вдячності від команди Громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» за те, що в такі складні часи ви з нами разом!

Дякуємо за довіру та спільну працю, за партнерство, взаємну підтримку й спільні цінності, що дають нам силу рухатися вперед і реалізовувати важливі соціальні ініціативи!

Нехай прийдешній рік принесе мир, стійкість і впевненість у завтрашньому дні, нові ідеї та успішні проєкти, професійне зростання й людське тепло!

Бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення, єдності в командах і віри в перемогу України!

З найкращими побажаннями!

Команда Громадської організації

«Одеський інститут соціальних технологій»

Громадські слухання про бюджет Одеси-2026: акцент ГО «ОІСТ» – на додаткових ресурсах

5 грудня в Одеській міській раді відбулися громадські слухання, присвячені презентації та обговоренню проєкту бюджету міста на 2026 рік. Участь у заході взяли представники депутатського корпусу, громадськості та профільних структур міської ради.

Головною метою слухань було забезпечити відкритість процесу формування бюджету та залучити небайдужих одеситів до обговорення фінансових планів міста. Під час заходу департамент фінансів презентував основні параметри проєкту: ключові напрями фінансування, розподіл коштів за галузями, а також заплановані інвестиції в інфраструктурні та соціальні проєкти.

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в обговоренні представляв директор Інституту Андрій КРУПНИК. У своєму виступі (з 1:06:04) він висловив підтримку пріоритетам, визначеним міською радою в бюджеті на 2026 рік, серед яких передусім – сприяння Силам оборони та розширення соціальних програм підтримки уразливих верств населення.

Експерти Одещини – учасники підготовки до другого читання законопроєкту про оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення 14 листопада 2025 року в Києві відбувся круглий стіл на тему:

«Оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення», на якому було презентовано підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 6319)».

Організатором заходу виступив Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Захід зібрав широке коло учасників: народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій, наукових та громадських експертів, а також активних представників органів самоорганізації населення з різних регіонів України.

Круглий стіл було організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» – одного з
ключових партнерів у розбудові громадянського суспільства в Україні, який представляв директор Програми «Демократія і належне врядування» Олексій ОРЛОВСЬКИЙ.

Ключовим завданням круглого столу була презентація законопроєкту № 6319, напрацьованого робочою групою профільного комітету на чолі з Тамілою ТАШЕВОЮ до другого читання, а також публічне обговорення внесених поправок та пропозицій з метою удосконалення законодавства у сфері функціонування органів самоорганізації населення (далі – ОСНів).

ОІСТ долучився до обговорення нового Типового положення про Молодіжні ради при ЦОВВ

 Міністерство молоді та спорту провело публічне обговорення проєкту Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади

9 жовтня 2025 року Міністерство молоді та спорту України організувало онлайн публічне громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади».

До обговорення долучилися близько 40 учасників — представники громадських організацій, молодіжних рад, експертного середовища та працівники Мінмолодьспорту. Захід став важливою платформою для діалогу між органами влади та громадянським суспільством щодо удосконалення механізмів молодіжної участі на національному рівні.

Серед активних учасників заходу — директор Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ) Андрій Крупник, який напередодні направив до Міністерства експертні зауваження та пропозиції інституту щодо вдосконалення положень проєкту. Документ містить аналітичні рекомендації фахівців ОІСТ стосовно розширення прав молодіжних рад, підвищення їхньої ролі у процесі формування молодіжної політики та забезпечення більшої прозорості у взаємодії з органами виконавчої влади.

Під час обговорення Анастасія Коломійченко, начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Мінмолодьспорту, підтвердила отримання експертного висновку від ОІСТ та подякувала за фахову аналітичну підтримку процесу вдосконалення нормативної бази.

Експертний висновок ОІСТ, що містить конкретні пропозиції щодо змісту проєкту постанови, доступний для ознайомлення на сайті інституту. Ми запрошуємо представників громадських організацій, молодіжних рад та всіх зацікавлених осіб долучатися до подальшого обговорення та спільної роботи над створенням ефективних механізмів участі молоді у формуванні державної політики.

Постанова КМУ №1049: 24 зміни за 14 років та очікування нових трансформацій

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо «Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049 із змінами станом на 18.09.2025

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 24 рази вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено для приведення у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, порушують логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема: 

1. Оскільки згідно із частиною дугою статті 1 Порядку, його дія поширюється на громадські об’єднання національних меншин (спільнот), їх варто також віднести до інститутів громадянського суспільства (ІГС), визначення яких наведено у частині шостій п. 2 Порядку. Адже в подальшому у тексті йдеться лише про ІГС, а громадські об’єднання нацменшин (спільнот) не згадуються. 

2. У ч. 6 пункту 2 Порядку визначено поняття «інститути громадянського суспільства», під якими розуміються «громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів».

Це визначення суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постановах КМУ від 05.11.2008 № 976 та від 03.11.2010 № 996, а також у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженій указом Президента України від 21.09.2021 № 487. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні та релігійні організації, органи самоорганізації населення, та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. 

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і виключає чимало ІГС із сфері дії даного НПА. 

Про зміни до Типових положень

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276),

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли таких ВИСНОВКІВ.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року  молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві  молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом. 

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html"леноHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" його недоліки та запропонованоHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" певні удосконалення.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»,

затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198

(зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на початок 2025 року у громадах України було створено 577 молодіжних рад, що складає близько половини від кількості тих громад, які в умовах широкомасштабного вторгнення рф є під контролем України.

Зокрема, в Одеській області, за даними районних державних (військових) адміністрацій, станом на липень 2025 року молодіжні ради було створено у 41 громаді, що складає 45% від загальної кількості громад в області (91).

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності й не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Однією з причин такого становища зазначається недосконалість нормативної бази для створення та діяльності молодіжних рад, зокрема, молодіжних рад місцевого рівня – при сільських, селищних, міських радах, виконавчих комітетах та при головах громад.

Ця ситуація спонукає проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), виявити його недоліки та запропонувати певні удосконалення.

Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели аналіз вказаного Типового положення і дійшли таких висновків.

ОІСТ: експертна участь у розробці Стратегії Чорноморської громади

В межах договору про співпрацю Чорноморської міської ради та ГО «Одеський інститут соціальних технологій» експерти ОІСТ беруть участь у розробці Стратегії розвитку Чорноморської громади до 2027 року (з перспективою до 2034 року) і Плану заходів з її реалізації на 2026-2027 роки.  

14 серпня на спільне засідання зібралися представники двох тематичних робочих підгруп у складі посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, членів виконавчого комітету Чорноморської міської ради, представників громадських організацій.

Одну підгрупу складали службовці відділів освіти/науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, культури та туризму, соціального захисту, ветеранської політики.

До другої підгрупи увійшли представники відділів економіки та інвестицій, розвитку підприємництва, транспорту, ЦНАП, інформаційних технологій та електронного врядування, фінансів і бюджету.

Робота з формування Стратегії Чорноморської громади здійснюється за методичної підтримки експертів ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та за участі представників Програми EGAP в Одеській області та Агенції регіонального розвитку Одеської області.
 

Шляхи утвердження української національної та громадянської ідентичності: проблеми і практика

Формування української національної та
громадянської ідентичності – пріоритет держави

В умовах найскладнішого для всіх українців випробування – повномасштабної війни росії проти України – усе більшої актуальності набуває проблема формування та збереження національної ідентичності, зокрема формування в молодого покоління почуття спільної відповідальності за долю української держави, готовності її захищати.

Саме цим було обумовлене проведення експертної дискусії на тему: «Національна ідентичність: сутність та шляхи формування».

Організатори заходу – Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Одеській районній державній (військовій) адміністрації, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського та ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Учасників дискусії, серед яких були науковці, представники обласної влади, освітніх і культурних закладів, громадськості міста привітала директор ООУНБ імені М. С. Грушевського, заслужений працівник культури України Юліана АМЕЛЬЧЕНКО. Вона підкреслила актуальність винесеної на обговорення проблеми, а також відмітила внесок їх закладу культури в реалізацію національно-патріотичного виховання, утвердження в суспільстві любові до України, поваги до державних символів та державної мови.

Від імені громадського сектору, передусім Одеського інституту соціальних технологій до учасників звернувся директор організації Андрій КРУПНИК, який звернув увагу на необхідності спільного розуміння та спільних дій працівників закладів освіти, виховання, культури, Сил Оборони у формуванні національно свідомих та суспільно відповідальних громадян. 

Стійкість і згуртованість Одещини: участь представників ОІСТ в публічному обговоренні

Національна платформа стійкості та згуртованості – партнерська організація Одеського інституту соціальних технологій. За методикою Платформи експерти Одещини, у тому числі представники ОІСТ узяли участь в оцінюванні та аналізі ризиків, викликів і потенціалу стійкості Одеської області.

Результати аналізу попередньо було представлено експертам в онлайн-режимі, де було розставлено акценти та зроблені певні доповнення. А 15 травня 2025 року в Одесі відбулася публічна дискусія на тему: «Оцінка та аналіз ризиків, виклики і потенціал стійкості в Одеській області», в якій взяли участь одеський міський голова Геннадій Труханов, голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко, представники Одеської обласної військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадського сектору, експертної спільноти та міжнародних партнерів.



Метою зустрічі було обговорити:

•  вразливість критичної інфраструктури та антикризову готовність громад;
•  рівень довіри населення до інституцій;
•  мовні та конфесійні питання ідентичності у регіональному контексті;
•  напрямки міжсекторальної співпраці для підвищення стійкості Одещини.

Співзасновник Національної платформи, головний експерт дослідження Володимир Лупацій презентував результати дослідження. Стійкість території, на думку експерта, базується на трьох складових – опірності, адаптації та здатності відновлюватися після кризи.

Молодіжна інноваційна ініціатива – Хакатон «Fresh AIR 2025»

Не вперше в Одесі збираються на ІТ-захід «Fresh AIR» студенти, випускники навчальних закладів, які вміють майстерно створювати чат-боти, детально розуміються на мобільних застосунках, володіють навичками різноманітних цифрових застосунків.

Цьогоріч триденний захід «Fresh AIR-2025» вже традиційно організував Інститут штучного інтелекту та робототехніки Національного університету «Одеська політехніка», очолюваний Михайлом Лобачевим, за підтримки громадського сектору та представників ІТ-бізнесу нашого регіону.

Основна тематика змагань у 2025 році – пошук інновацій для відбудови України та соціальної підтримки населення. В конкурсі взяло участь 35 проєктів, в тому числі декілька з-за кордону. Географія українських учасників широка – Одеса, Харків, Дніпро, Вінниця, Хмельницький, Житомир...

Впродовж трьох днів команди розробляли різноманітні інновації, стартапи, презентували новітні інженерні рішення для спеціального журі.

Одеський інститут соціальних технологій – активний учасник реалізації в Україні державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) є не лише одним із розробників основоположних документів державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства, але й активним учасником реалізації цієї політики.

 Довготривале співробітництво ОІСТ разом з іншими партнерськими організацій громадянського суспільства з Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабміну сприяє синергетичному поєднанню зусиль держави і громадського сектору у сфері розвитку громадянського суспільства. 

Так, спільними зусиллями влади і громадського сектору було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, яка була затверджена Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487. До її підготовки у складі робочої групи долучились і експерти ОІСТ. 

Розпорядженням КМУ від 21 березня 2025 року № 246-р затверджено План заходів з реалізації у 2025-2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. З 86 заходів Плану до виконання 20 з них безпосередньо залучено ОІСТ. 

Серед цих заходів:

• розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку місцевої демократії; 
• навчання жителів та державних службовців користуванню інструментами місцевої демократії; 
• використання цифрових інструментів громадської участі; 
• моніторинг стану реалізації Закону України щодо народовладдя в місцевому самоврядуванні; 
• рекомендації щодо залучення ВПО до вирішення місцевих питань; 
• удосконалення системи формування та діяльності громадських рад; 
• сприяння впровадженню шкільних громадських бюджетів;
• впровадження громадянської освіти в закладах професійної і професійно-технічної освіти; 
• взаємодія поліції з громадськими формуваннями для забезпечення громадської безпеки та інші.

Усе це свідчить про довіру влади до професіоналізму громадської організації внаслідок її постійної та наполегливої роботи з формування у громадян самоповаги, відповідальності, навчання застосуванню інструментів громадської участі і сприяння залученню громадян до процесу прийняття рішень.