Сила культури: спільний вечір в Одеській національній опері

Члени громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» вміють робити не лише якісні й потрібні громадам проєкти, реалізовувати різноманітні ініціативи, надавати експертні висновки, розвивати народовладдя, а й гарно і змістовно організовувати свій відпочинок. Фото

У звіті організації за 2025 рік та в окреслених у документі перспективах на майбутнє планувалися саме такі заходи.

20 лютого, день, коли Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, Одеська національна опера пропонувала своїм гостям прем’єрний показ однієї з перлин української класичної опери, створеної Семеном Гулаком-Артемовським, – «Запорожець за Дунаєм».

Саме «Запорожець за Дунаєм» – історія про тугу за рідним краєм, про любов, гідність і силу духу був дуже доречним в цей вечір, який став більше, ніж просто культурною подією – це була зустріч із живою традицією, з українською музичною класикою, що поєднує гумор, глибину почуттів та національний характер.
Уже з перших акордів відчувалася особлива енергетика: поєднання іронії та ностальгії, драматизму й світлої віри в повернення додому. Історія козаків, які опинилися на чужині, сьогодні звучить особливо проникливо – в ній кожен знаходить свої сенси.

Емоції підсилювалися теплою й дружньою атмосферою, що панувала між представниками ОІСТ, тим паче, що до них приєдналися учасники попередніх і триваючих зараз проєктів організації – переселенка з Голої Пристані Лариса Гордєєва, яка мешкає в Одесі з 2022 року, займається поетичною та художньою творчістю, партнери ОІСТ з Південного – Лариса Шегида з членкинями своєї ГО «Центр соціального партнерства» та з Надією Конопацькою і Юлією Булоховою з Південнівської міськради, Марія Нагалко-Книщук – завідувачка Іванівського сільського Будинку культури – Голова створеної в рамках проєкту ОІСТ Ради старійшин Красносільської громади, яка в цей день відзначала свій День народження, а їх візит з колегою до Опери був подарунком ОІСТ до її свята.

Такими ж неймовірними були й емоції нас як глядачів – щирі і глибокі: усмішки під час жартівливих сцен, зворушення в ліричних моментах, гордість за українську музичну спадщину. 

Постановка ще раз нагадала, що опера – це не лише мистецтво, а й форма культурної пам’яті, спосіб зберігати ідентичність через музику, слово й сценічний образ.

Ми переконалися – такі події об’єднують. Вони створюють спільний культурний досвід, який виходить за межі зали театру і стає темою для розмов, роздумів, нових ініціатив. Бо культура – це не про минуле, це про наше сьогодення і майбутнє.

Для учасників цей похід до театру став нагодою не лише долучитися до високого мистецтва, а й відчути спільність – у переживаннях, у співзвуччі емоцій, у гордості за українську культурну спадщину.


Подібні зустрічі з мистецтвом формують внутрішню стійкість, розширюють світогляд і нагадують: культура – це те, що тримає нас разом, навіть у складні часи.

У планах команди ОІСТ – проведення спільних заходів з Красносільською Радою старійшин та реалізація разом із Південнівською ГО «Центр соціального партнерства» проєкту з утвердження національної та громадянської ідентичності. Є ще чимало роботи і з впровадження у декількох громадах Одещини механізмів народовладдя.