Громадські слухання про бюджет Одеси-2026: акцент ГО «ОІСТ» – на додаткових ресурсах

5 грудня в Одеській міській раді відбулися громадські слухання, присвячені презентації та обговоренню проєкту бюджету міста на 2026 рік. Участь у заході взяли представники депутатського корпусу, громадськості та профільних структур міської ради.

Головною метою слухань було забезпечити відкритість процесу формування бюджету та залучити небайдужих одеситів до обговорення фінансових планів міста. Під час заходу департамент фінансів презентував основні параметри проєкту: ключові напрями фінансування, розподіл коштів за галузями, а також заплановані інвестиції в інфраструктурні та соціальні проєкти.

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в обговоренні представляв директор Інституту Андрій КРУПНИК. У своєму виступі (з 1:06:04) він висловив підтримку пріоритетам, визначеним міською радою в бюджеті на 2026 рік, серед яких передусім – сприяння Силам оборони та розширення соціальних програм підтримки уразливих верств населення.

«Але в умовах, коли катастрофічно не вистачає ресурсів на важливі для міста справи, усім треба дбати не тільки про те, як раціонально витратити наявні бюджетні кошти, але і як залучити та належно використати додаткові ресурси» – наголосив А. Крупник й детальніше зупинився на механізмах залучення таких ресурсів.

По-перше – це громадські та благодійні організації, яких в Одесі зареєстровано декілька тисяч. І хоча серед них реально працює лише декілька сотень, це – величезна сила. Частина з них співпрацює з профільними підрозділами міської ради – у сфері роботи з ВПО, ветеранами війни, молоддю, людьми з інвалідністю тощо.

Крім власних матеріальних, інтелектуальних та фізичних ресурсів, які ці організації використовують для вирішення існуючих проблем, важливим додатковим зовнішнім ресурсом можуть бути гроші донорських організацій, які за умов співпраці із органами влади отримують громадські об’єднання.

Тому органам влади варто спільно із партнерськими НДО визначати пріоритетні проблеми та всіляко підтримувати проєкти громадських та благодійних організацій, які можуть претендувати на отримання донорської підтримки.

По-друге, А. Крупник нагадав, що в Одесі вже багато років діє доволі розгалужена система органів самоорганізації населення – створено майже 50 мікрорайонних комітетів, які вирішують чимало проблем за місцем проживання. Це особливо важливо зараз, під час війни і буде ще важливіше після її завершення – на етапі відновлення нормального життя в Одеській громаді.

Для підтримки ОСНів міська рада має подовжити ще принаймні на 2026 рік дію міської програми сприяння органам самоорганізації населення. Також варто приділити увагу відновленню роботи Міської асоціації органів самоорганізації, яка в умовах ліквідації профільного управління має підтримати та скоординувати розвиток мережі ОСНів.

Третє. Одеса стала першим містом в Україні, де було започатковано механізм соціального замовлення, коли громадські організації та органи самоорганізації населення разом із профільними службами вирішували пріоритетні проблеми міста.

За даними статистики, протягом усіх років дії соціального замовлення в нашому місті було реалізовано близько 500 соціальних проєктів на суму порядку 15 млн бюджетних гривень. Але при цьому додатково залучено в чотири рази більше.

Ще одним важливим резервом залучення додаткових ресурсів є громадський бюджет. Останні зміни до чинного положення про громадський бюджет міста Одеси було внесено у 2021 році. Потім розпочалася війна, і дію цього механізму припинили.

Але чимало інших міст України продовжують використовувати цю форму владно-громадської співпраці на користь своїх громад. Пропонується відновити громадський бюджет, доповнивши його шкільними бюджетами. Усе це сприятиме включенню волонтерських ініціатив у підтримку та розвиток нашої громади.

І ще важливо. Минулого року розпорядженням Одеського міського голови було створено Координаційну раду з розвитку громадянського суспільства м. Одеси, до складу якої увійшло близько 30 авторитетних представників громадського сектору міста. На жаль, до цього часу цей орган поки що не запрацював.

А. Крупник запропонував активізувати роботу Координаційної ради і доручити їй скоординувати діяльність і розвиток усіх згаданих гілок третього сектору нашого міста для системного залучення додаткових ресурсів в Одеську громаду.

У пресслужбі міської ради зазначили: всі пропозиції та зауваження, отримані під час громадських слухань, будуть опрацьовані Департаментом фінансів і враховані при остаточному формуванні проєкту бюджету, який згодом буде винесено на розгляд сесії Одеської міської ради.