Експерти Одещини – учасники підготовки до другого читання законопроєкту про оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення 14 листопада 2025 року в Києві відбувся круглий стіл на тему:

«Оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення», на якому було презентовано підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 6319)».

Організатором заходу виступив Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Захід зібрав широке коло учасників: народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій, наукових та громадських експертів, а також активних представників органів самоорганізації населення з різних регіонів України.

Круглий стіл було організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» – одного з
ключових партнерів у розбудові громадянського суспільства в Україні, який представляв директор Програми «Демократія і належне врядування» Олексій ОРЛОВСЬКИЙ.

Ключовим завданням круглого столу була презентація законопроєкту № 6319, напрацьованого робочою групою профільного комітету на чолі з Тамілою ТАШЕВОЮ до другого читання, а також публічне обговорення внесених поправок та пропозицій з метою удосконалення законодавства у сфері функціонування органів самоорганізації населення (далі – ОСНів).

ОІСТ долучився до обговорення нового Типового положення про Молодіжні ради при ЦОВВ

 Міністерство молоді та спорту провело публічне обговорення проєкту Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади

9 жовтня 2025 року Міністерство молоді та спорту України організувало онлайн публічне громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади».

До обговорення долучилися близько 40 учасників — представники громадських організацій, молодіжних рад, експертного середовища та працівники Мінмолодьспорту. Захід став важливою платформою для діалогу між органами влади та громадянським суспільством щодо удосконалення механізмів молодіжної участі на національному рівні.

Серед активних учасників заходу — директор Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ) Андрій Крупник, який напередодні направив до Міністерства експертні зауваження та пропозиції інституту щодо вдосконалення положень проєкту. Документ містить аналітичні рекомендації фахівців ОІСТ стосовно розширення прав молодіжних рад, підвищення їхньої ролі у процесі формування молодіжної політики та забезпечення більшої прозорості у взаємодії з органами виконавчої влади.

Під час обговорення Анастасія Коломійченко, начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Мінмолодьспорту, підтвердила отримання експертного висновку від ОІСТ та подякувала за фахову аналітичну підтримку процесу вдосконалення нормативної бази.

Експертний висновок ОІСТ, що містить конкретні пропозиції щодо змісту проєкту постанови, доступний для ознайомлення на сайті інституту. Ми запрошуємо представників громадських організацій, молодіжних рад та всіх зацікавлених осіб долучатися до подальшого обговорення та спільної роботи над створенням ефективних механізмів участі молоді у формуванні державної політики.

Постанова КМУ №1049: 24 зміни за 14 років та очікування нових трансформацій

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо «Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049 із змінами станом на 18.09.2025

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 24 рази вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено для приведення у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, порушують логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема: 

1. Оскільки згідно із частиною дугою статті 1 Порядку, його дія поширюється на громадські об’єднання національних меншин (спільнот), їх варто також віднести до інститутів громадянського суспільства (ІГС), визначення яких наведено у частині шостій п. 2 Порядку. Адже в подальшому у тексті йдеться лише про ІГС, а громадські об’єднання нацменшин (спільнот) не згадуються. 

2. У ч. 6 пункту 2 Порядку визначено поняття «інститути громадянського суспільства», під якими розуміються «громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів».

Це визначення суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постановах КМУ від 05.11.2008 № 976 та від 03.11.2010 № 996, а також у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженій указом Президента України від 21.09.2021 № 487. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні та релігійні організації, органи самоорганізації населення, та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. 

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і виключає чимало ІГС із сфері дії даного НПА. 

Про зміни до Типових положень

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276),

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли таких ВИСНОВКІВ.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року  молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві  молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом. 

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html"леноHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" його недоліки та запропонованоHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" певні удосконалення.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»,

затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198

(зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на початок 2025 року у громадах України було створено 577 молодіжних рад, що складає близько половини від кількості тих громад, які в умовах широкомасштабного вторгнення рф є під контролем України.

Зокрема, в Одеській області, за даними районних державних (військових) адміністрацій, станом на липень 2025 року молодіжні ради було створено у 41 громаді, що складає 45% від загальної кількості громад в області (91).

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності й не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Однією з причин такого становища зазначається недосконалість нормативної бази для створення та діяльності молодіжних рад, зокрема, молодіжних рад місцевого рівня – при сільських, селищних, міських радах, виконавчих комітетах та при головах громад.

Ця ситуація спонукає проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), виявити його недоліки та запропонувати певні удосконалення.

Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели аналіз вказаного Типового положення і дійшли таких висновків.

ОІСТ: експертна участь у розробці Стратегії Чорноморської громади

В межах договору про співпрацю Чорноморської міської ради та ГО «Одеський інститут соціальних технологій» експерти ОІСТ беруть участь у розробці Стратегії розвитку Чорноморської громади до 2027 року (з перспективою до 2034 року) і Плану заходів з її реалізації на 2026-2027 роки.  

14 серпня на спільне засідання зібралися представники двох тематичних робочих підгруп у складі посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, членів виконавчого комітету Чорноморської міської ради, представників громадських організацій.

Одну підгрупу складали службовці відділів освіти/науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, культури та туризму, соціального захисту, ветеранської політики.

До другої підгрупи увійшли представники відділів економіки та інвестицій, розвитку підприємництва, транспорту, ЦНАП, інформаційних технологій та електронного врядування, фінансів і бюджету.

Робота з формування Стратегії Чорноморської громади здійснюється за методичної підтримки експертів ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та за участі представників Програми EGAP в Одеській області та Агенції регіонального розвитку Одеської області.
 

Шляхи утвердження української національної та громадянської ідентичності: проблеми і практика

Формування української національної та
громадянської ідентичності – пріоритет держави

В умовах найскладнішого для всіх українців випробування – повномасштабної війни росії проти України – усе більшої актуальності набуває проблема формування та збереження національної ідентичності, зокрема формування в молодого покоління почуття спільної відповідальності за долю української держави, готовності її захищати.

Саме цим було обумовлене проведення експертної дискусії на тему: «Національна ідентичність: сутність та шляхи формування».

Організатори заходу – Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Одеській районній державній (військовій) адміністрації, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського та ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Учасників дискусії, серед яких були науковці, представники обласної влади, освітніх і культурних закладів, громадськості міста привітала директор ООУНБ імені М. С. Грушевського, заслужений працівник культури України Юліана АМЕЛЬЧЕНКО. Вона підкреслила актуальність винесеної на обговорення проблеми, а також відмітила внесок їх закладу культури в реалізацію національно-патріотичного виховання, утвердження в суспільстві любові до України, поваги до державних символів та державної мови.

Від імені громадського сектору, передусім Одеського інституту соціальних технологій до учасників звернувся директор організації Андрій КРУПНИК, який звернув увагу на необхідності спільного розуміння та спільних дій працівників закладів освіти, виховання, культури, Сил Оборони у формуванні національно свідомих та суспільно відповідальних громадян. 

Стійкість і згуртованість Одещини: участь представників ОІСТ в публічному обговоренні

Національна платформа стійкості та згуртованості – партнерська організація Одеського інституту соціальних технологій. За методикою Платформи експерти Одещини, у тому числі представники ОІСТ узяли участь в оцінюванні та аналізі ризиків, викликів і потенціалу стійкості Одеської області.

Результати аналізу попередньо було представлено експертам в онлайн-режимі, де було розставлено акценти та зроблені певні доповнення. А 15 травня 2025 року в Одесі відбулася публічна дискусія на тему: «Оцінка та аналіз ризиків, виклики і потенціал стійкості в Одеській області», в якій взяли участь одеський міський голова Геннадій Труханов, голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко, представники Одеської обласної військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадського сектору, експертної спільноти та міжнародних партнерів.



Метою зустрічі було обговорити:

•  вразливість критичної інфраструктури та антикризову готовність громад;
•  рівень довіри населення до інституцій;
•  мовні та конфесійні питання ідентичності у регіональному контексті;
•  напрямки міжсекторальної співпраці для підвищення стійкості Одещини.

Співзасновник Національної платформи, головний експерт дослідження Володимир Лупацій презентував результати дослідження. Стійкість території, на думку експерта, базується на трьох складових – опірності, адаптації та здатності відновлюватися після кризи.

Молодіжна інноваційна ініціатива – Хакатон «Fresh AIR 2025»

Не вперше в Одесі збираються на ІТ-захід «Fresh AIR» студенти, випускники навчальних закладів, які вміють майстерно створювати чат-боти, детально розуміються на мобільних застосунках, володіють навичками різноманітних цифрових застосунків.

Цьогоріч триденний захід «Fresh AIR-2025» вже традиційно організував Інститут штучного інтелекту та робототехніки Національного університету «Одеська політехніка», очолюваний Михайлом Лобачевим, за підтримки громадського сектору та представників ІТ-бізнесу нашого регіону.

Основна тематика змагань у 2025 році – пошук інновацій для відбудови України та соціальної підтримки населення. В конкурсі взяло участь 35 проєктів, в тому числі декілька з-за кордону. Географія українських учасників широка – Одеса, Харків, Дніпро, Вінниця, Хмельницький, Житомир...

Впродовж трьох днів команди розробляли різноманітні інновації, стартапи, презентували новітні інженерні рішення для спеціального журі.

Одеський інститут соціальних технологій – активний учасник реалізації в Україні державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства

ГО «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) є не лише одним із розробників основоположних документів державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства, але й активним учасником реалізації цієї політики.

 Довготривале співробітництво ОІСТ разом з іншими партнерськими організацій громадянського суспільства з Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабміну сприяє синергетичному поєднанню зусиль держави і громадського сектору у сфері розвитку громадянського суспільства. 

Так, спільними зусиллями влади і громадського сектору було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, яка була затверджена Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487. До її підготовки у складі робочої групи долучились і експерти ОІСТ. 

Розпорядженням КМУ від 21 березня 2025 року № 246-р затверджено План заходів з реалізації у 2025-2026 роках Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. З 86 заходів Плану до виконання 20 з них безпосередньо залучено ОІСТ. 

Серед цих заходів:

• розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку місцевої демократії; 
• навчання жителів та державних службовців користуванню інструментами місцевої демократії; 
• використання цифрових інструментів громадської участі; 
• моніторинг стану реалізації Закону України щодо народовладдя в місцевому самоврядуванні; 
• рекомендації щодо залучення ВПО до вирішення місцевих питань; 
• удосконалення системи формування та діяльності громадських рад; 
• сприяння впровадженню шкільних громадських бюджетів;
• впровадження громадянської освіти в закладах професійної і професійно-технічної освіти; 
• взаємодія поліції з громадськими формуваннями для забезпечення громадської безпеки та інші.

Усе це свідчить про довіру влади до професіоналізму громадської організації внаслідок її постійної та наполегливої роботи з формування у громадян самоповаги, відповідальності, навчання застосуванню інструментів громадської участі і сприяння залученню громадян до процесу прийняття рішень. 

Народовладдя на рівні громад: експертна зустріч з управлінцями в Теплодарі

Останнім часом українські законодавці приділяють особливу увагу питанням місцевого самоврядування, зокрема здійсненню народовладдя на рівні громад та регулюванню підприємницької діяльності комунальних підприємств.
Для тлумачення норм новітнього законодавства у цих сферах і практики їх застосування у громадах експерти громадського сектору проводять семінари та дискусії за участі зацікавлених представників органів місцевого самоврядування.

18 лютого 2025 року представники Одеського регіонального відділення Асоціації міст України (РВ АМУ), Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ), за підтримки Громадської мережі публічного права та адміністрації (UPLAN) провели в Теплодарській громаді на Одещині навчальний семінар з питань застосування новацій законодавства про ОМС.

Голова міської ради Олександр ЧУЙКО, секретар ради Наталія САМОЧОРНА запросили представників відповідних структур громади, а також долучили до семінару колег з Дачненської та Маяківської громад.

Особливості та проблемні аспекти проєкту Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» для органів місцевого самоврядування присутнім проаналізував Юрій ЯМКОВИЙ, заступник виконавчого директора Одеського РВ АМУ (партнера ОІСТ).

ОІСТ: підсумки, плани, надії

За круглим столом

Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» (ОІСТ) продовжує свою традицію – щорічно зустрічатися для підсумовування роботи за минулий рік і обговорення планів на майбутнє.

В січні 2025 року така зустріч членів ОІСТ відбулася на базі партнерської установи – Одеської обласної бібліотеки імені М. Грушевського.

Про свої досягнення та відчуття, що приніс 2024 рік, а також про плани та надії на майбутнє розповіли: директор ОІСТ Андрій Крупник, заступники директора Алла Орлова та Валерій Панько (онлайн), професор кафедри публічного управління та регіоналістики ІПСУ НУ «Одеська політехніка» Сергій Саханєнко, доцентка цієї кафедри Наталія Піроженко, завідувачка кафедри соціально-гуманітарних наук цього ж інституту Наталя Колісниченко, завідуюча неврологічним відділенням міської лікарні № 5 Ольга Крупник, керівниця відділу управління проєктами ОІСТ Анжеліка Чайка, дитяча письменниця Інна Іщук.

Також експерти ОІСТ разом із колегами з партнерської організації «Асоціація дослідників державного управління» беруть участь у вдосконаленні освітніх програм ІПСУ НУ "Одеська політехніка". Зокрема, гарантом освітньої програми «Державне управління та місцеве самоврядування» Н.В. Піроженко була врахована пропозиція представників ГО «Одеський інститут соціальних технологій» про необхідність посилити відображення регіонального аспекту у цілях і змісті навчальних дисциплін та в інших складових програми, а також того, що процес підготовки здобувачів вищої освіти відбувається в умовах воєнного стану, що потребує від публічних управлінців відповідних якостей, знань та навичок. https://surl.li/lmpjtn.

 

Т.Рябова, Ю.Пакунова, А.Артеменко

До членів організації долучилися друзі та симпатики організації – голова ГО «Співдружність» Валерій Головко, професор кафедри політичних наук Національного університету «Одеська юридична академія» Елла Мамонтова, відомий у місті блогер та культурний оглядач Володимир Богатирьов.

З Чорноморська до Одеси на Загальні збори ОІСТ завітав цілий десант представників міської ради – магістранти, що захистили наукові роботи наприкінці 2024 року в Інституті публічної служби та управління Національного університету «Одеська Політехніка»: Юлія Пакунова, Олександр Пакунов, Анастасія Артеменко, Тетяна Рябова.

Держава. Соборність. Народовладдя

День Соборності України – одну з визначних дат історії української державності, представники ОІСТ спільно з зацікавленими стейкхолдерами запропонували відзначити обговоренням питань реалізації механізмів народовладдя.

Експертна дискусія на тему «Народовладдя як потужний механізм захисту та реалізації прав людини», що відбулася 21 січня в Одесі в змішаному очно-дистанційному форматі на базі ООУНБ імені М.С. Грушевського, зібрала представників науки, громадського сектору, органів державної, регіональної та місцевої влади.

Деталі про дискусію – в матеріалі партнерської організації ОІСТ – Мережі публічного права та адміністрації UPLAN

Звіт про діяльність громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» у 2024 році

Протягом звітного періоду діяльність Інституту відбувалася в умовах широко­масштабної російської агресії, що, з одного боку, завадило виконанню деяких стратегічних завдань організації, а з іншого – зумовило фокусування діяльності ОІСТ на допомозі внутрішньо переміщеним особам (ВПО), допомозі ЗСУ, сприянні ефективному управлінню громадами та реалізації молодіжної політики в умовах воєнного часу, підвищенню інституційної спроможності організації

1. Проєкти, реалізовані Інститутом протягом звітного періоду:

1.1. Протягом 2024 року Інститут разом із ЦППР (Ігор Коліушко) та регіональними партнерами – громадськими організаціями з Дніпра, Харкова, Львова, Волині, Полтави, Вінниці брав безпосередню участь у діяльності Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. В межах реалізації проєкту фахівцями Інституту та залученими експертами підготовлено 5 аналітичних матеріалів, організовано 8 публічних заходів.

1.2. У 2024 році Інститут за підтримки МФ "Відродження" успішно завершив реалізацію проєкту "Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію" на базі Одеської, Чорноморської та Южненської громад Одеської області. В результаті активної роботи за участі партнерських організацій та самих ВПО:

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: ДОСВІД МИКОЛАЇВЩИНИ

Представники Інституту – директор ОІСТ Андрій Крупник та заступник директора Алла Орлова продовжують досліджувати стан молодіжної політики на Півдні України. Цього разу увага експертів зосередилася на Миколаївщині. Про важливі інструменти реалізації молодіжної політики в цьому регіоні, створення молодіжних інституцій, заходи та пропозиції для розвитку й громадської участі молоді читайте в статті.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Реалізація молодіжної політики в Україні суттєво активізувалась. Попри воєнний стан,
молодіжне життя вирує: створюються молодіжні ради, молодіжні простори й центри, реалізуються молодіжні регіональні програми та втілюються в життя молодіжні проєкти. При цьому дедалі більше громадських організацій та молодіжних ініціатив долучаються до участі в цьому процесі.

За даними Міністерства молоді і спорту в Україні, станом на грудень 2023 року, відповідно до типових положень про молодіжні ради, в країні було створено 410 молодіжних рад з яких, 19 — регіонального рівня та 391 — місцевого рівня. Загальна кількість членів молодіжних рад України різного рівня становила 7 029 молодих осіб.

Упродовж 2024 року, попри всі виклики, з’явилося 120 нових молодіжних рад. Національна програма «Незламна молодь: молодіжні ради», яка запрацювала з червня 2023 року, була створена саме для того, щоб посилити потенціал молодіжних рад, допомогти молодим людям реалізувати свої креативні здібності й стати повноправними учасниками процесу розвитку їхніх громад.

Програма розроблена Українською асоціацією молодіжних рад та втілюється в межах програми «Мріємо та діємо», яка реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Міжнародним республіканським інститутом (IRI). Завданням програми є створення молодіжної ради в кожній громаді.