Стійкість і згуртованість Одещини: участь представників ОІСТ в публічному обговоренні

Національна платформа стійкості та згуртованості – партнерська організація Одеського інституту соціальних технологій. За методикою Платформи експерти Одещини, у тому числі представники ОІСТ узяли участь в оцінюванні та аналізі ризиків, викликів і потенціалу стійкості Одеської області.

Результати аналізу попередньо було представлено експертам в онлайн-режимі, де було розставлено акценти та зроблені певні доповнення. А 15 травня 2025 року в Одесі відбулася публічна дискусія на тему: «Оцінка та аналіз ризиків, виклики і потенціал стійкості в Одеській області», в якій взяли участь одеський міський голова Геннадій Труханов, голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко, представники Одеської обласної військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадського сектору, експертної спільноти та міжнародних партнерів.



Метою зустрічі було обговорити:

•  вразливість критичної інфраструктури та антикризову готовність громад;
•  рівень довіри населення до інституцій;
•  мовні та конфесійні питання ідентичності у регіональному контексті;
•  напрямки міжсекторальної співпраці для підвищення стійкості Одещини.

Співзасновник Національної платформи, головний експерт дослідження Володимир Лупацій презентував результати дослідження. Стійкість території, на думку експерта, базується на трьох складових – опірності, адаптації та здатності відновлюватися після кризи.

Результати дослідження дозволили виділити такі найзначніші для Одеського регіону ризики, як: зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, невідповідність інфраструктури цивільного захисту викликам і потребам, порушення централізованого теплопостачання, небезпечність освітнього процесу офлайн, загроза багатоденних блекаутів, відтік кадрів і капіталу, а також вплив корупції на безпеку й обороноздатність та зниження довіри до органів державної влади.

На панелі, присвяченій проблемам національної ідентичності, мовним питанням та конфесійному різноманіттю у регіональному контексті експертка ОІСТ, голова ГО «Центр соціального партнерства» (м. Південне) Лариса Шегида справедливо зазначила, що довіра між громадянським суспільством і владою – не розкіш, а базова потреба.

Якщо є довіра, буде й все інше. Пані Лариса підкреслила: для відновлення довіри потрібна
ефективна комунікація. Зокрема, це наочно демонструє рівень довіри до місцевої влади – він коливається саме в залежності від якості комунікації.

Про вразливість критичної інфраструктури та антикризову готовність громад йшла мова на наступній панелі. «Ми повинні зберегти здатність органів місцевого самоврядування забезпечувати стійкість» – наголосив Олександр Остапенко, кандидат військових наук, доцент, ветеран війни, експерт Мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

Посилення центральної влади через інститут військових адміністрацій не повинно позбавляти повноважень місцеве самоврядування. Адже навіть за наявності спроможності деякі громади не мають належних матеріальних ресурсів для облаштування безпекової інфраструктури.

З цікавими зауваженнями з цього питання виступив Сергєй Саханєнко, професор, доктор наук з державного управління, представник ОІСТ та Мережі публічного права та адміністрації UPLAN.

«На жаль, місцева влада має обмежений вплив на інфраструктуру, адже інфраструктурні об’єкти
мають різну форму власності. Стійкість – це насамперед система, об’єднані дії. Співробітництво територіальних громад дозволяє вирішити багато питань, але цей ресурс досі використовується не дуже ефективно», – зауважив Сергій Саханєнко.

Директор ОІСТ Андрій Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», регіональний координатор Мережі UPLAN виступив на панелі, яку було присвячено проблемі міжсекторальної співпраці.

Найбільшим ризиком у розв’язанні комплексних проблем в регіоні експерт назвав відсутність належної координації дій з їх вирішення між органами публічної влади та громадськістю. Тому ключове завдання сьогодні – налагодити співпрацю між структурними утвореннями громадянського суспільства, влади і соціально відповідального бізнесу, які працюють в одній сфері діяльності.

Андрій Крупник вважає, що такими об’єднуючими платформами можуть стати консультативно-дорадчі органи: громадські та молодіжні ради, ради ВПО, ветеранів, підприємців, ради з формування національної ідентичності. На основі відкритості, прозорості та представництва інтересів цільових груп. Ці КДО можуть генерувати різні форми співпраці та взаємодії.

Відповідно до чинного законодавства, передбачається велика робота щодо розроблення статутів
громад, проведення публічних консультацій, сприяння розвитку самоорганізації населення, що потребує концентрації зусиль влади та експертної спільноти. Треба відновити роботу Коордрад з питань розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні. Саме вони можуть стати майданчиком для координації дій між владою, громадянським суспільством і бізнесом у протидії ризикам, як виявлені у процесі дослідження.

Як завжди цікаво виступила Ярослава Різникова, заступниця директора Департаменту культури,
національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА (ОДА),

Пані Ярослава зазначила, що Одеська область відрізняється з-поміж інших поліетнічністю та наявністю багатьох релігійних конфесій. Вона назвала Одещину «етноконтактним» регіоном України. Саме увага до культурної складової допомагає використати поліетнічність та культурну синергію як додатковий ресурс стійкості. Особливо це важливо для контактів з тими країнами, які підтримують розвиток певних національних спільнот і громад в Одеській області.

Про місцеву владу й формування довіри йшлося у виступі Юрія Ямкового, заступника Одеського
регіонального відділення Асоціації міст України.

Вдалим прикладом пан Юрій назвав реформу децентралізації, адже громадян ледь не вперше запитали, як вони хочуть жити та в якому форматі об’єднуватися. Публічні консультації та обговорення, що супроводжували децентралізацію, не були формальними, а довіра до органів місцевого самоврядування стала запорукою стійкості на локальному рівні й під час війни. Юрій Ямковий переконаний, що повоєнна відбудова теж визначальним чином залежатиме від самоврядності.



Серед важливих результатів проведеного дослідження та його публічного обговорення можна зазначити такі:
• підвищено поінформованість ключових стейкхолдерів (влади, громадянського суспільства, експертів) про основні ризики суспільної стійкості в Одеській області;
• узгоджено бачення серед учасників заходу ключових викликів для регіону: інфраструктурна безпека, соціальна згуртованість, довіра до інституцій;
• сформульовані пропозиції та ідеї для рекомендацій, які можуть бути інтегровані в регіональні програми, плани дій органів влади, стратегії громадських організацій та міжнародних партнерів;
• закладено основу для міжсекторальної співпраці – між владою, експертами, ОГС та міжнародними організаціями;
• зміцнено зв’язки між учасниками заходу як потенційними майбутніми партнерами для реалізації ініціатив у сфері стійкості, згуртованості та антикризової готовності регіону.

Дякуємо організаторам заходу за змістовну і фахову дискусію, яка пройшла у змішаному очно-дистанційному форматі за участі багатьох зацікавлених!

Особлива подяка – координаторці Національної платформи стійкості та згуртованості в Одеському регіоні Тамарі Астаховій та модератору публічного обговорення Олегу Саакяну!