вівторок, 6 лютого 2024 р.

"Я наче сиджу в бункері й через маленьке віконечко дивлюся на світ", - історія жительки Маріуполя


Журналістки Інтента поспілкувалися з авторкою щоденника.

Анжела Білодід - авторка маріупольського щоденника "Невигадана історія", який складається із записів подій та думок у шкільний зошит та фотографій від 24 лютого до 16 березня 2022 року. Виїхати раніше 14 березня було неможливо, гуманітарна катастрофа, постійні артилерійські та авіаційні обстріли в центрі Європи у 21 столітті. 
Фото: Анжела Білодід

Фотоальбом-книжка "Невигадана історія": про що він?

Ми знаходились в Маріуполі 24 лютого, виїжджати не збиралися, тому що працювали в порту. Мій чоловік відповідальна людина, треба було організовувати поки був зв'язок доставлення хліба, борошна тощо. Згодом зв'язок взагалі зник. Вже 2 березня в Маріуполі видно підбили підстанцію і зникло світло, відповідно й вода, а увечері 6 березня зник газ. Ніяких благ цивілізації не стало. А під постійними бомбардуваннями ти знаходишся в такому стресовому стані, що плутаються думки, події. Ти собі не належиш, а намагаєшся вижити. І для того, щоб нічого не переплутати, а може для того, щоб самій не зійти з розуму я почала записувати у шкільний зошит. Спочатку, які за день відбулися події - досить стисло.

7 березня я перший раз вийшла з дому, до цього взагалі не виходила. Чоловік на машині їздив в порт, привозив їжу, був моїм зв'язком, зовнішнім світом. Бо мені було лячно, мене трусило всю, я плакала багато і весь мій світ замкнувся в одній квартирі. Коли трошечки стихало або віддалялося бомбардування, то виглядала з балкона, те що бачила іноді фотографувала телефоном. Наприклад, як привезли воду, велика така помаранчева машина, зазвичай з таких машин у нас поливали рослини.

вівторок, 19 грудня 2023 р.

МЕХАНІЗМИ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ: ЯК ЗАЛУЧИТИ АКТИВНИХ ГРОМАДЯН ДО ВИРІШЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРОБЛЕМ?

Для обговорення актуальних питань щодо залучення небайдужих активних громадян до вирішення проблем, з якими стикається наше суспільство, зібралися освітяни, представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій за круглим столом «Механізми громадської участі у вирішенні суспільних проблем», який відбувся 15 грудня.

Суспільство зазнає змін, причому різних, але постійних, і ці трансформації потребують активної участі в спільнодіях кожного — як дорослих, так і дітей. Формувати в дітей громадянську компетентність дозволяє зокрема вивчення в закладах освіти певних курсів, предметів, які несуть громадянську спрямованість.

«Ми не просто вивчаємо права дітей, громадянські цінності, а говоримо про набуття певних навичок. Отже, поєднання знань і навичок дає учням можливість відчувати себе безпечніше не лише в освітньому, а й в суспільному середовищі», — зазначила Оксана Левчишена, проректор Академії неперервної освіти Одеської обласної ради, кандидат історичних наук.

Україна веде боротьбу за демократичні цінності, і питання євроінтеграції, участі громад у розбудові держави, співпраці влади й громад впливають на кожний напрямок життя громадян.

«Особливе місце в розгортанні діалогу між окремими людьми, органами місцевого самоврядування, державними органами посідають саме громадські організації, які виконують роль своєрідного посередника між цими різними групами інтересів», — зауважила Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА – начальник управління культури, національностей та релігій, та розповіла про дієву співпрацю з громадськими організаціями Одеського регіону в умовах повномасштабної війни.

понеділок, 11 грудня 2023 р.

Вітаємо нового доктора філософії у сфері публічного управління та адміністрування!

А.Орлова
8 грудня 2023 року в Інституті публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» відбувся публічний захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Алли Іванівни ОРЛОВОЇ на тему: «Механізми реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні». Дослідження підготовлене на кафедрі публічного управління та регіоналістики ІПСУ.

Науковий керівник – Крупник Андрій Семенович, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка».


Голова ради: Саханенко Сєргій Єгорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Національного університету «Одеська політехніка».

Рецензенти:

Виступає А.Крупник
Колісніченко Наталя Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач
кафедри соціально-гуманітарних наук, Національний університет «Одеська політехніка»;

Піроженко Наталія Вікторівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, Національний університет «Одеська політехніка».

Опоненти:

Лопушинський Іван Петрович, доктор наук з державного управління, професор, в.о. завідувача кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заслужений працівник освіти України.

Пухкал Олександр Григорович, доктор наук з державного управління, професор кафедри права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, заслужений працівник народної освіти України.

Вітаємо усіх учасників захисту із важливим науковим здобутком!
Бажаємо подальших успіхів у дослідженні актуальної теми і втіленні наукових досягнень у практику публічного управління та розвиток громадянського суспільства!

понеділок, 4 грудня 2023 р.

Громадська участь в умовах воєнного стану: законодавчі й практичні аспекти

Повномасштабне вторгнення росії в Україну і запровадження воєнного стану створюють певні обмеження для громадян – як в контексті реалізації конституційних права громадян загалом, так і в застосуванні форм громадської участі зокрема.

Про те, якими законодавчими документами регулюються вказані питання та які механізми їх реалізації при запровадженні режиму воєнного стану в Україні, говорили учасники публічної дискусії «Механізми реалізації конституційного права громадян на участь в публічному управлінні в умовах воєнного стану».

Дискусія, що відбулася 17 листопада 2023 року в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі – ОДУВС), була організована Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN, Одеським інститутом соціальних технологій та кафедрою психології і педагогіки ОДУВС.

До обговорення питань, що стосуються механізму реалізації конституційного права громадян на участь у публічному управління під час війни долучилися експерти мережі UPLAN ‒ професор Сергій Саханенко, аспірантка кафедри публічного управління та адміністрування НУ «Одеська політехніка» Алла Орлова, регіональний координатор мережі UPLAN в Чорноморському краї Андрій Крупник та представники кафедри психології та педагогіки ОДУВС – завідувачка кафедри професор Людмила Снігур і професор Ірина Бужина.

понеділок, 27 листопада 2023 р.

В Одесі презентували Маніфест сталого миру

Маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги», розроблений українськими інтелектуалами та представниками громадянського суспільства, презентували 23 листопада в Одесі.

На презентації були присутні представники Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник та Алла Орлова.

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Маніфест сталого миру ‒ стратегічний підхід».

Перша частина Маніфесту присвячена реалізації відповідальності агресора за війну, друга – гарантіям сталого миру.

Керівники ОІСТ зацікавлено прослухали
основні позиції Маніфесту, зокрема:
  • українці стали суб’єктами історії, а отже, світ має звикнути, що «нічого стосовно України без України»;
  • вихід на кордони 1991-го року – необхідна, але недостатня умова настання миру, адже росія у своєму нинішньому стані та розмірах неодмінно намагатиметься розширювати поле своїх хижацьких інтересів за рахунок сусідніх держав;
  • неповернення в ситуацію війни, а створення нового, безпечнішого світу, в якому війна буде неможливою;
  • покарання росії за військові злочини;
  • заходи, що допоможуть забезпечити сталий мир.