ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ПРАКТИКА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Генеральна Асамблея ООН у 1985 році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку». 

Цим організація закликала уряди здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів. 

ЗМІСТ ВОЛОНТЕРСТВА 

Волонтерство (або добровільна безоплатна допомога) — одна з важливих складових функціонування громадянського суспільства. Це одне з найбільш почесних занять у будь-якому суспільстві та в будь-який час. 

У 1990 році в Парижі ухвалено Загальну декларацію волонтерів, яка визначає, що волонтерство — добровільна, активна, спільна чи особиста участь громадянина в житті людських спільнот заради покращення якості життя, економічного та соціального розвитку. 

Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища. 

Діяльність волонтерів втілює найшляхетніші прагнення людства — миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх. 

У період глобалізації та постійних змін світ стає більш незалежним, складнішим. Тому волонтерська діяльність — індивідуальна чи колективна — є способом підтримки та зміцнення таких людських цінностей, як піклування та надання допомоги членам громади. 

Люди, які стають волонтерами, присвячують свій час соціально-важливим справам: 
допомозі людям з інвалідністю; 

• участі в організації масових спортивних або культурних заходів; 
• забезпеченню діяльності музеїв; 
• безоплатній праці в громадських організаціях; 
• роботі з дітьми та молоддю; 
• правозахисній діяльності тощо. 

ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ 

Українцям здавна притаманні традиції взаємодопомоги. Спочатку волонтерство мало дещо соціальний характер, проте з часом волонтерські організації почали розв’язувати гострі проблеми суспільства. 

Кульмінаційним моментом для розвитку волонтерської діяльності в Україні став кінець 2013 — початок 2014 року: Революція Гідності та війна на східних теренах держави. 

У надзвичайно складний період волонтерський рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави. 

Розвиток допомоги та взаємодопомоги в країні поступово виріс у потужний громадянський рух. 

Шляхетна жертовність, активна громадянська позиція, фанатична відданість справі — риси, які характеризують українського волонтера зразка 2014-2020 років. 

Відповідно до рейтингу World Giving Index, у 2010 році в Україні тільки 5% населення було залучено до волонтерської роботи. І за цим показником вона посідала лише 150 місце серед інших країн світу. 

Наприкінці 2014 року на замовлення ООН компанія GfK Ukraine провела загальнонаціональне дослідження стану волонтерства в Україні. 

Вже тоді українці визнавали велику роль волонтерського руху в суспільних процесах: 62% бачили роль волонтерів у політичних змінах останнього року, 85% вважали, що волонтерський рух допомагає зміцненню миру, а 81% були схильні вважати волонтерський рух обов’язковою складовою громадянського суспільства. 

Майже чверть українців (23%) мали досвід волонтерства, з них 9% почали займатися волонтерством протягом останнього року. 

Дослідження Фонду «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова у 2016 році показало, що волонтерською діяльністю займалися 14% українців — майже стільки ж, скільки й у 2015 році (13%), і дещо більше, ніж у 2012 році (10%). 

Найбільша кількість волонтерів у 2016 році була на Донбасі (24%), у Центральному (17%) та Західному (12%) регіонах. 

Характерна особливість — при левовій частці волонтерських зусиль та надання матеріальної допомоги армії — відбувається повернення благочинності й у традиційні сфери. 

Дослідження 2020 року свідчить, що довіра до волонтерських організацій (63%) — залишається на високому рівні серед інших державних інституцій. 

НОРМАТИВНА ОСНОВА 

Основний законодавчий акт, який регулює цю діяльність, — Закон «Про волонтерську діяльність». 

Волонтерською законодавець називає добровільну, соціально спрямовану, неприбуткову діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. 

Певне застереження у науковців викликає внесення до Закону визначення волонтерської діяльності як форми благодійної діяльності. 

Юлія Кривенко, кандидатка юридичних наук, голова ГО «Заради миру в Україні», волонтерка, експертка Мережі UPLAN зауважує, що оскільки Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» не виділяє такої форми як волонтерська діяльність, а передбачає лише благодійну та меценатську діяльності, то доцільно виключити таке положення із Закону України «Про волонтерську діяльність». 

Визнати волонтерську діяльність складовим елементом розвитку громадянського суспільства в Україні пропонують розробники Карти правових реформ — порядку денного створення сприятливого правового й адміністративного середовища для розвитку громадянського суспільства в Україні. 

Андрій Крупник, презентуючи проєкт Карти, вказав на актуальні напрями, що сприятимуть розвитку волонтерства: 

• скасувати оподаткування витрат ОГС на діяльність волонтерів; 
• запровадити право громадян спрямовувати 2% від податку на дохід на ОГС (відсоткова філантропія); 
• запровадити податкові стимули для бізнесу, який надає благодійну допомогу; 
• звільнити від оподаткування ПДВ соціальні послуги. 
• запровадити автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги. 

Валерій Головко, голова ГО «Співдружність», що займається допомогою внутрішньо переміщеним особам, експерт Мережі UPLAN, підтримав включення до проєкту розділів про розвиток волонтерської діяльності та безпеку активістів та ОГС. 

ОДЕСА ВОЛОНТЕРСЬКА 

Громадський сектор Одещини, насамперед — представники його патріотичного крила, з початком протистояння на Майдані та військових дій на Сході створили цілий блок волонтерських організацій. 

Певний час існувала навіть громадська спілка «Центр патріотичних організацій», до якої входили БФ «Небайдужий народ», БФ «Від шпиталю до фронту», ВГ «Берегиня», ВП ГО «Державницька ініціатива Яроша», ВГ «Небайдужий тил», ГО «Самооборона Одеси», БФ «Корпорація монстрів», «З надією в майбутнє». 

Засновниця ГО «Українська Волонтерська Служба» Анна Бондаренко з Одеси, пояснюючи функції волонтерів та держави, зазначає: «…волонтери завжди займають нішу, в якій держава поки що неспроможна втілювати зміни, тобто, їхня задача — доповнювати державу у тих аспектах, де в неї щось не дуже виходить або немає ресурсу, або немає розуміння. З іншого боку, ми маємо волонтерство як спосіб формування певної ідентичності людини, ціннісної основи та певної проактивної демократичної позиції». 

«Наше завдання — знаходити хороші організації, благодійні фонди, музеї, бібліотеки, парки, яким потрібні волонтери… Ми працюємо з величезною кількістю благодійних організацій і величезною кількість людей, яким ми допомагаємо через навчання, через волонтерські акції, через роботу наших координаторів у містах та селах», — додає волонтерка. 

ВОЛОНТЕРИ ПРОТИ COVID-19 

Під час карантину та обмежувальних заходів через коронавірус волонтерський рух знову повертається у перші ряди підтримки тим, хто цього потребує. 

В Одесі громадський сектор найактивніше приєднався до подолання пандемії від початку її оголошення. Одеський благодійний фонд «Корпорація монстрів» перерахував на оплату медичної апаратури, медикаментів і засобів індивідуального захисту підтримку лікарів, постачання концентраторів значні кошти, зібрані ним від меценатів та громади. 

Найвідоміша та найефективніша одеська волонтерська організація «Корпорація монстрів» продовжила активний рух з допомоги не лише людям, які перебувають на самоізоляції, а й медиками. Цим волонтерська група займається в кооперації з відомими особистостями, підприємцями та меценатами. 

Навесні голова Фонду Катерина Ножевнікова координувала зусилля одеського бізнесу, входила в антикризовий штаб з подолання пандемії. Завдяки зусиллям волонтерів організації, регіон отримав нового виробника кисню для лікарень, а в останні місяці лікарні отримують сотні кисневих концентраторів. 

Експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Оксана Дуліна та регіональний координатор Мережі на Одещині Андрій Крупник наголошували на необхідності співпраці державних структур та волонтерів в умовах надзвичайної ситуації. Особливо, коли Нацполіція та соціальні служби не встигають повсюдно забезпечувати контроль за дотриманням карантину. 

Наведемо приклад важливості такої співпраці. Одеський припортовий отримав у листопаді ліцензію на виробництво кисню за значного «просування» питання головою «Корпорації монстрів» на рівні обласної адміністрації та Офісу Президента. 

30 листопада в онлайн режимі відбулася сьома церемонія нагородження Волонтерської премії 2020 року від громадської ініціативи «Євромайдан SOS». Голова благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова отримала цю відзнаку як визнання важливості волонтерського руху на Одещині. 

Вітчизняний досвід яскраво демонструє потенційні можливості волонтерства, яке може виступати як сила, що консолідує суспільство. Це дозволяє перейти на новий якісний рівень розв’язання соціальних проблем і сприяє формуванню у молоді ціннісних основ та проактивної демократичної позиції. 

Ольга Нагорнюк,

заввідділом КУ «Одеська обласна бібліотека імені М.С. Грушевського»,

комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN в Одеській області 

Джерело