ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ ЧЕРВНЯ

Минуло чотири місяці, як уся країна перейшла в режим протистояння широкомасштабній військовій агресії росії. Знаковою подією червня стало надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

У червні, особливо наприкінці місяця, посилилися ворожі ракетні обстріли мирних українських міст.

На Півдні держави значних руйнувань та численних людських жертв зазнав Миколаїв. Одещина також потерпає від російських ракет. ЗСУ тіснять ворога на Запорізькому та Херсонському напрямах.

У цих умовах велике значення має робота щодо оперативного інформування керівниками обласних та районних військових адміністрацій, місцевими головами мешканців громад про небезпеку й рекомендації, що треба робити в тій чи іншій ситуації.

Організована евакуація мешканців, злагоджена робота об’єктів міської інфраструктури, вирішення проблеми водозабезпечення для життєдіяльності міста — таким постав Миколаїв у червні 2022 року.

Запорізька область тримає оборону та приймає евакуйованих. Обласна влада налагоджує міцні зв’язки з іноземною спільнотою для обговорення подальших шляхів співпраці, надає гуманітарну підтримку внутрішньо переміщеним особам та жителям області, які потерпають від агресії окупанта.

Громадські активісти Херсону підтримують рідне місто, зокрема перебуваючи за його межами, щоб привернути увагу та залучити світову спільноту до підтримки тимчасово окупованого міста.

Одеська обласна військова адміністрація відновлює пошкоджену ворогом інфраструктуру та продовжує налагоджувати зв’язки з міжнародними організаціями.

Матеріали експертної наради "СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВІД ГРОМАДИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ"

5 липня 2022 року відбулась експертна нарада на тему: «Сталий розвиток: від громади до Української держави», в якій узяли участь представники органів публічної влади, громадськості, бізнесу, наукових установ, які займаються проблемами у сфері суспільного розвитку, і став продовженням дискусії на тему: "Як організувати післявоєнне відновлення України".

Захід проводився ГО "Одеський інститут соціальних технологій" і ГО "Фонд "Творча ініціатива" за підтримки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Нижче наведені напрацювання деяких учасників процесу осмислення післявоєнного відновлення України.

БАЗОВІ КОНЦЕПТИ СУТНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Валерій Борзунов, голова Центру сприяння регіональному розвитку,

канд. екон. наук, м. Суми

Постановка задачі. На засіданні експертів 08.06.2022 було визначено план дій щодо розробки програми післявоєнного відновлення та сталого розвитку України. Проте, колективна розробка концепцій та стратегій вимагає попереднього єдиного розуміння базових концептів сутності сталого розвитку як рамкових умов для розробок окремих напрямків! Цим пропонується набір таких концептів для обговорення та можливого доопрацювання.

Концепт №1. «Фундаментальні проблеми неможливо вирішити на рівні, на якому вони створені. Потрібен перехід більш високий рівень розвитку (А. Ейнштейн). Україна за 30 років не забезпечила ані сталого розвитку, ані незалежності, тому в рамках діючих підходів реформування та розвитку вирішити цю проблему неможливо – Україні потрібна «Стратегія сталого розвитку»!

Концепт № 2. Сутність стійкості об'єкта та системи управління полягає у здатності компенсувати зовнішні та внутрішні фактори дестабілізації та повернення у вихідний стан! Однак це визначення правильне для статичних об'єктів. Для динамічних об'єктів поняття сталого розвитку визначається здатністю мінімізувати відхилення від заданої траєкторії руху до мети за впливом дестабілізуючих факторів. Таким чином у понятті «сталого розвитку країни» вводяться категорії «цінності», «мети», «траєкторія руху» (дорожня карта реалізації стратегії) та система управління рухом по заданій траєкторії.

Рекомендації експертної наради «Як організувати післявоєнне відновлення України»

Розглянувши питання:

·   як удосконалити систему публічного управління в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях;

·   як залучити найбільш гідні вітчизняні та зарубіжні компанії для відновлення країни, які умови для цього треба створити;

·   як забезпечити ресурсами потреби у відновленні країни та як поєднати зусилля усіх зацікавлених;

·   як поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які для цього мають бути задіяні механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків;

·   як організувати громадську безпеку на основі поєднання роботи правоохоронних органів із діяльністю громадськості у цій сфері;

·   як зберегти у післявоєнний період єдність українського суспільства, яка була досягнута під час війни;

·   як сформувати та реалізувати Програму відновлення і сталого розвитку України за активної участі громадськості, представників бізнесу, науковців, органів публічної влади,

учасники експертної наради дійшли висновку щодо необхідності:

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР І ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПІДСУМКИ ТРАВНЯ

 Українське суспільство четвертий місяць героїчно протистоїть російській військовій навалі.

Російська орда продовжує нищити мирне населення, завдає значних руйнувань житловим будинкам, критичній інфраструктурі, підприємствам, соціальним закладам. Немає жодної галузі, яка б не постраждала від війни. Але протягом травня Збройні сили України продовжували тримати рубежі та боронити нашу землю. Волонтери, громадські активісти, медики, бізнесмени долучились до боротьби за нашу Перемогу.

Продовжує потерпати від російського вогню Запорізька область. Наприкінці травня загострилася ситуація з обстрілами в Миколаєві. Одещина залишається зоною постійної небезпеки. Найоптимістичнішою новиною останнього тижня травня стало повідомлення про успішний контрнаступ ЗСУ на південних рубежах і звільнення значної кількості населених пунктів на Херсонщині.

Голови обласних військових адміністрацій Півдня України визначають пріоритетами:

• постійну комунікацію з громадою про ситуацію в областях;
• забезпечення роботи усіх комунальних підрозділів міст і сіл;
• організацію евакуації із небезпечних районів (Запоріжжя, Миколаїв);
• організацію гуманітарної допомоги постраждалим;
• покращення умов проживання для вимушених переселенців (Запоріжжя, Миколаїв, Одеса);
• налагодження зв’язків із закордонними партнерами та організаціями (Одеса).

Масштаби волонтерської допомоги від громадських ініціатив, вітчизняних і закордонних, продовжують зростати. Важливу роль у цьому процесі відіграють громадські активісти, волонтери, які організовують гуманітарні штаби, збирають кошти для армії й допомагають постраждалим цивільним.