Графік проведення онлайн-обговорень проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки

9 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Сумської, Одеської, Івано-Франківської, Хмельницької областей (реєстрація учасників здійснюється 

до 6 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/NES9tYLjkaxVoCgm7);

12 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Житомирської, Чернівецької, Миколаївської, Дніпропетровської областей (реєстрація учасників здійснюється до 7 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/ocesrkghy1SK4a9Y6); 

16 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Донецької, Вінницької, Тернопільської, Полтавської областей (реєстрація учасників здійснюється 

до 12 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/sED4qaiboyoWiarXA);

19 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Херсонської, Львівської, Кіровоградської, Харківської областей (реєстрація учасників здійснюється 

до 14 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/LcxovtkmVDS534ze7);

23 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Черкаської, Волинської, Луганської, Чернігівської областей (реєстрація учасників здійснюється 

до 19 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/XonjvZmd2bQmvmzX6).

30 жовтня 2020 року за участю представників інститутів громадянського суспільства, науковців, експертів із Закарпатської, Запорізької, Рівненської, Київської областей, м. Києва (реєстрація учасників здійснюється до 26 жовтня 2020 року включно * за посиланням: https://forms.gle/6PbnRRmhkWnBZ1Ht7);

*Захід проводиться з 10:00 до 13:00 і передбачає одночасну участь до 100 осіб, у зв’язку з чим організатори залишають за собою право припинити реєстрацію достроково у разі реєстрації більшої кількості учасників

Джерело

Регіональна Виборча Рада Одеси

 

Аналітичний бріф щодо передвиборчої ситуації 

в Одеській області

Як новий адміністративно-територіальний поділ Одеської області впливає на виборчу ситуацію?

За площею, яка дорівнює 33,3 тис. км², Одеський регіон є найбільшим серед усіх регіонів країни. Територія області складає 5,5 % території України. Середня чисельність населення області станом на 01.02.2019 становила 2 379,5 тис. осіб. До складу області до реформи входило 26 районів, 9 міст обласного та 10 міст районного значення, 33 селища міського типу.

На 1 січня 2019 року на території області в рамках децентралізації утворено 31 об’єднану територіальну громаду (ОТГ). У 2019 році створено ще 5 об’єднаних територіальних громад, а станом на сьогодні існує 37 ОТГ. Проте процес утворення був для регіону складним. Через перепони місцевих політичних еліт, острах населення перед змінами, менше половини з цих громад скористались правом на добровільне об’єднання. Кількість жителів Одеської області, які проживають на території ОТГ становить 370,960 тис. осіб (15% від загальної кількості жителів області).

У рамках реформи децентралізації змінився адміністративно-територіальний поділ Одеської області зі збереженням її загальних меж. Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807–IX, в Одеській області замість 490 сільських, селищних і міських рад утворено 91 об’єднану територіальну громаду, а замість 26 районів — 7 укрупнених районів.

1) Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка);
2) Білгород-Дністровський район (з адміністративним центром у місті Білгород-Дністровському);
3) Болградський район (з адміністративним центром у місті Болграді);
4) Ізмаїльський район (з адміністративним центром у місті Ізмаїлі);
5) Одеський район (з адміністративним центром у місті Одесі);
6) Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільську);
7) Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна).

Регіональна Виборча Рада Одещини

 Аналітичний бріф

Передвиборча ситуація в місті Одеса

  у вересні 2020 року

Проблеми місцевого самоврядування в Одесі

   Одеса – місто-мільйонник. За даними офіційного сайту Одеської міської ради, кількість жителів на 01.07.2020 становила 1 017 076 осіб. Кількість депутатів, що балотуються у міську раду складає 64 особи. Одеська міська ТВК постановою від 5 вересня утворила в місті Одесі вісім виборчих округів: по два на кожен район міста: Київський, Малиновський, Приморський і Суворовський. При цьому загальна кількість виборців, які мають право голосу на цих виборах, складає 720 тисяч 57 осіб. Кожна із зареєстрованих партій може висунути від 5 до 12 кандидатів на округ. 

     Мета роботи Регіональної Виборчої ради Одещини – допомогти одеситам зробити усвідомлений вибір, що включає знання нового виборчого законодавства, оцінку виборчої ситуації, розуміння економіко-соціальних проблем міста та позицій кандидатів, що балотуються до міської ради.

Передвиборча атмосфера в Одесі

    Чинного мера Геннадія Труханова політична партія «Довіряй ділам» висунула в кандидати на посаду міського голови. На своїй сторінці в Facebook Геннадій Труханов запевнив, що на вибори йде з командою, з якою працював 5 років та має намір продовжити «розпочаті в місті перетворення». 

     За рейтингами, Геннадій Труханов займає провідне становище серед інших кандидатів. Так, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, станом на 14 вересня 46,6% опитаних респондентів в Одесі готові підтримати чинного мера на місцевих виборах, що відбудуться в жовтні. Водночас 34% респондентів підтримують партію «Довіряй ділам».

СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Рекомендації щодо використання системи оцінювання

Оцінювання реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства (далі ‒ Нацстратегії) здійснюють з метою забезпечення усіх зацікавлених сторін даними, які характеризують ступінь виконання завдань та досягнення цілей Нацстратегії. Отримані оцінки використовуються для аналізу причин можливих відхилень та визначення шляхів необхідного коригування процесу реалізації Нацстратегії або самої Нацстратегії.

Оцінювання здійснюється експертним шляхом на основі застосування Методики багаторівневого бенчмаркінгу (с. 64-76). Інформація для експертного оцінювання отримується з відкритих джерел: офіційних сайтів та даних звітування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування й аналізується по таких 9 критеріях:

1) Відображення завдань Національної стратегії у планово-програмних та організаційно-розпорядчих документах.
2) Виконання завдань Національної стратегії, відображених у планово-програмних та організаційно-розпорядчих документах.
3) Нормативно-правове забезпечення реалізації Нацстратегії.
4) Інформаційно-аналітичне забезпечення реалізації Нацстратегії.
5) Кадрове забезпечення реалізації Нацстратегії.
6) Використання електронних засобів комунікації у процесі реалізації Національної стратегії.
7) Використання механізмів громадської участі у процесі реалізації Нацстратегії.
8) Робота з населенням у процесі реалізації Нацстратегії.
9) Міжсекторна взаємодія у процесі реалізації Нацстратегії.

   Кожен критерій відображає певну складову реалізації Нацстратегії і містить від 3 до 7 показників, які характеризують різні аспекти реалізації Нацстратегії в межах даного критерію. Кожен показник оцінюється за 2-, 3- або 4-бальною шкалою. У таблиці наведено детальний опис того, за що виставляється та чи інша оцінка. Загалом по усіх критеріях розроблено 40 показників реалізації Нацстратегії та наведені відповідні варіанти їх оцінок.

   Оцінювання діяльності органів публічної влади, які забезпечують реалізацію Нацстратегії, здійснюється на трьох рівнях управління – національному, регіональному та локальному (рівні територіальних громад). Для органів влади кожного рівня по усіх критеріях розраховується сума балів, яка є основою для рейтингування оцінюваних органів влади в межах кожного рівня.

Нижче міститься зведена таблиця критеріїв, показників та варіантів їх оцінювання для кожного з указаних трьох рівнів.

Перегляд таблиці за посиланням:

КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА ВАРІАНТИ ОЦІНЮВАННЯ ЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Джерело

ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ: ПРОЦЕС ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАПУЩЕНО

Міжнародна ініціатива «Партнерство Відкритий Уряд» започаткована у 2011 році на рівні Організації Об’єднаних Націй. Україна приєдналася до цієї ініціативи у грудні 2018 року.

Ця міжнародна угода зобов’язує впроваджувати принципи відкритого урядування: відкритість та прозорість діяльності влади, впровадження нових технологій та високих стандартів професійної чесності в державному управлінні, залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.

Дорожня карта для досягнення відкритості врядування, розроблена Transparency International, включає три основні умови: 1) прозорість та участь громадян повинні розцінюватися в якості прав людини; 2) організаційна структура, політики та практики повинні існувати для виконання цих прав та досягнення, здійснення, контролю та нагляду; 3) ці політики та практики повинні забезпечуватися необхідними інструментами та доступною інфраструктурою.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ

Розглянемо, як це працює, на прикладі розробки нової Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Секретаріат Кабінету Міністрів створив робочу групу з розробки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки. До робочої групи увійшли активні члени громадянського суспільства з усіх регіонів країни та представники органів виконавчої влади. Координує процес Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Нова Стратегія має бути спільним громадсько-урядовим документом, результатом партнерства громадськості та заінтересованих органів влади (Секретаріату Кабінету Міністрів, Офісу Президента України, органів виконавчої влади). Тому ми зацікавлені у максимальному залученні усіх учасників до розробки та обговорення цього документа», — підкреслює Державний секретар КМУ Олександр Ярема, який очолює робочу групу.

Процес розроблення Національної стратегії є максимально відкритим: зацікавлені представники громадськості можуть долучитися до відповідної громадсько-урядової платформи, заповнивши анкету.

«Саме цим забезпечується реалізація умови, вказаної в Дорожній карті, — відкритість та прозорість участі громадян в обговоренні та розробці основного документа державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства», — зазначає експертка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Алла Орлова.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, схвально оцінив перші кроки зі створення робочої групи щодо написання нової Національної стратегії на 2021-2025 роки та виділив ключовий момент урядової ініціативи — увагу державних інституцій до проблем громадянського суспільства.