Про зміни до Типових положень

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276),

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли таких ВИСНОВКІВ.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року  молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві  молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом. 

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html"леноHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" його недоліки та запропонованоHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" певні удосконалення.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду місцевого рівня»,

затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198

(зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на початок 2025 року у громадах України було створено 577 молодіжних рад, що складає близько половини від кількості тих громад, які в умовах широкомасштабного вторгнення рф є під контролем України.

Зокрема, в Одеській області, за даними районних державних (військових) адміністрацій, станом на липень 2025 року молодіжні ради було створено у 41 громаді, що складає 45% від загальної кількості громад в області (91).

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності й не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Однією з причин такого становища зазначається недосконалість нормативної бази для створення та діяльності молодіжних рад, зокрема, молодіжних рад місцевого рівня – при сільських, селищних, міських радах, виконавчих комітетах та при головах громад.

Ця ситуація спонукає проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), виявити його недоліки та запропонувати певні удосконалення.

Експерти ГО «Одеський інститут соціальних технологій» в межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели аналіз вказаного Типового положення і дійшли таких висновків.

ОІСТ: експертна участь у розробці Стратегії Чорноморської громади

В межах договору про співпрацю Чорноморської міської ради та ГО «Одеський інститут соціальних технологій» експерти ОІСТ беруть участь у розробці Стратегії розвитку Чорноморської громади до 2027 року (з перспективою до 2034 року) і Плану заходів з її реалізації на 2026-2027 роки.  

14 серпня на спільне засідання зібралися представники двох тематичних робочих підгруп у складі посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, членів виконавчого комітету Чорноморської міської ради, представників громадських організацій.

Одну підгрупу складали службовці відділів освіти/науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, культури та туризму, соціального захисту, ветеранської політики.

До другої підгрупи увійшли представники відділів економіки та інвестицій, розвитку підприємництва, транспорту, ЦНАП, інформаційних технологій та електронного врядування, фінансів і бюджету.

Робота з формування Стратегії Чорноморської громади здійснюється за методичної підтримки експертів ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та за участі представників Програми EGAP в Одеській області та Агенції регіонального розвитку Одеської області.
 

Шляхи утвердження української національної та громадянської ідентичності: проблеми і практика

Формування української національної та
громадянської ідентичності – пріоритет держави

В умовах найскладнішого для всіх українців випробування – повномасштабної війни росії проти України – усе більшої актуальності набуває проблема формування та збереження національної ідентичності, зокрема формування в молодого покоління почуття спільної відповідальності за долю української держави, готовності її захищати.

Саме цим було обумовлене проведення експертної дискусії на тему: «Національна ідентичність: сутність та шляхи формування».

Організатори заходу – Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Одеській районній державній (військовій) адміністрації, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського та ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Учасників дискусії, серед яких були науковці, представники обласної влади, освітніх і культурних закладів, громадськості міста привітала директор ООУНБ імені М. С. Грушевського, заслужений працівник культури України Юліана АМЕЛЬЧЕНКО. Вона підкреслила актуальність винесеної на обговорення проблеми, а також відмітила внесок їх закладу культури в реалізацію національно-патріотичного виховання, утвердження в суспільстві любові до України, поваги до державних символів та державної мови.

Від імені громадського сектору, передусім Одеського інституту соціальних технологій до учасників звернувся директор організації Андрій КРУПНИК, який звернув увагу на необхідності спільного розуміння та спільних дій працівників закладів освіти, виховання, культури, Сил Оборони у формуванні національно свідомих та суспільно відповідальних громадян.