ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ РАД У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ПРОПОЗИЦІЇ ЕКСПЕРТІВ

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Ініціатором заходу у співпраці Центром політико-правових реформ став ОІСТ.

 Молодіжні ради як консультативно-дорадчий орган (КДО) — це форпост громадськості, який працює безпосередньо з владою, виконує низку важливих соціальних функцій. Але практика свідчить, що їхня діяльність потребує серйозного вивчення для напрацювання механізмів покращення їхньої ефективності.

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Захід відбувся у змішаному форматі онлайн та офлайн, в Одесі. Про діяльність молодіжних рад в області поінформувала Наталя Привалова, завідувачка сектора позашкільної освіти, виховної роботи та молодіжної політики Департаменту освіти і науки Одеської ОДА (ОВА):

Комплексне вирішення актуальних проблем Чорноморської громади

Під такою назвою 20 грудня в Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області відбулась неординарна подія − передзахист дипломних робіт членів громади − магістрантів  Інституту публічної служби та управління НУ "Одеська Політехніка":  Юлії Пакунової, Тетяни Рябової, Олександра Пакунова та Анастасії Артеменко.

Автором і натхненником ідеї проведення такої форми презентації результатів наукових досліджень і напрацювань перед зацікавленою аудиторією став науковий керівник вказаних магістрантів – Андрій Семенович Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, який є не лише креативним викладачем в Інституті публічної служби та управління, але й відомим громадським діячем, очільником ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Молодіжна політика в регіоні: як це працює на Одещині

Серед пріоритетів держави, орієнтованих на майбутнє відновлення й реконструкцію держави − молодіжна політика.

На національному, регіональному та місцевому рівнях існують законодавчі та адміністративні інструменти для формування засад участі молоді.

Серед таких інструментів ­ Національна молодіжна стратегія до 2030 року, затверджена Указом Президента України від 12 березня 2021 року.

В Одеській області затверджена обласна цільова програма «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки.

Участь молоді в політичному та суспільному житті є предметом вивчення науковців та громадських діячів. Експерти ОІСТ постійно приділяють увагу молодіжній сфері та відстежують зміни на місцевому рівні, вивчають діяльність молодіжних угрупувань. Андрій Крупник та Алла Орлова провели аналіз реалізації низки молодіжних проєктів, що здійснюються на Одещині. 

В центрі уваги − Молодіжна політика

Першого листопада 2024 року стартував проєкт "Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя", який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Актуальність проєкту

В умовах кризової ситуації, спричиненої російською збройною агресією, неналежна реалізація молодіжної політики може посилити такі пов’язані із війною негативні явища у суспільстві, як: втрата зв’язку зі своєю громадою молодих людей, що емігрували за кордон або перемістилися на іншу територію України, а також у зв’язку із їх службою у лавах ЗСУ, втрата молоддю можливості соціалізації в навчальних колективах через переведення значної частини навчання на дистанційний режим; різке погіршення матеріального стану більшістю сімей та обмеження у зв’язку із цим можливості участі дітей у спортивних та дозвіллєвих заходах; раннє "дорослішання" підлітків, які втратили своїх батьків на полі бою або через їх міграцію та ін.

                        

Прийнятий Верховною Радою Закон № 3703-IX закріпив право молоді на участь у місцевому самоврядуванні, але деталізація і реалізація цих механізмів залишається на рівні громад. Адже саме на місцях зацікавлені віднайти способи залучити молодь до життя громад і вирішення місцевих проблем, щоб молоді люди відчували свою причетність і бажання будувати своє майбутнє у своїх же громадах.

Державно-громадське партнерство для безпеки громадян

Як організувати співпрацю Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану

Під час повномасштабного вторгнення рф органи місцевого самоврядування стикнулися з багатьма викликами, одним із яких є посилення криміногенної ситуації. Водночас значна частина особового складу Національної поліції допомагає фронту й не має можливості забезпечувати повною мірою громадський порядок на місцях.

Відтак, вкрай актуальною стає потреба в скоординованій, злагодженій роботі поліції та громадських організацій і формувань для профілактики правопорушень й оперативного реагування на небезпечні ситуації. Адже застосування механізмів партнерства дозволять їм діяти разом і нести спільну відповідальність за безпеку в громадах.

За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.