"ДУМАЙ, ПЕРШ НІЖ ГОВОРИТИ. ЧИТАЙ ПЕРШ НІЖ ДУМАТИ". ЧОМУ ЧИТАННЯ МАЄ СТАТИ ЖИТТЄВОЮ ПРАКТИКОЮ УКРАЇНЦІВ

Щоб навчитися думати, експерти радять молодому поколінню частіше відкладати смартфони та брати в руки книгу.

Вміння мислити самостійно, шукати та аналізувати інформацію, знаходити власні рішення розв’язання проблем та формулювати переконливу аргументацію в дебатах, дискусіях, обговореннях — сьогодні цінуються надзвичайно високо.

А для тих, хто долучається до аналітичного та експертного середовища, — це першочергові навички.

І одним із ключових факторів розвитку інтелектуального потенціалу є читання.

ЧИТАННЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ ФАКТОР РОЗУМОВОГО Й ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ: ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації потребують абсолютно нового типу мислення, що допоможе пристосуватися до соціальних змін, генерувати нові ідеї, здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку.

Особливо це стосується молодого покоління. Інтелектуальний розвиток не лише не зупиняється після закінчення школи, університету, а й посилюється, адже кількість неопрацьованої інформації лише зростає.

Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення. А водночас, на думку експертів, 
переваги від розумової діяльності — це покращення пам’яті, розвиток здібностей до навчання, випередження розумом біологічного віку людини.

Сьогодні читання книжок перестало бути головним способом відпочинку й отримання знань. Воно все більше поступається динамічнішим каналам інформації, зокрема інтернету.

ЕКСПЕРТИ UPLAN ТА ЦППР ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЗА ПРАВОВІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОГС

 19 організацій громадського сектору об’єдналися для створення мережевого майданчика для адвокації та підтримки впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства.

Масштабний та змістовний аналітичний документ — Карта правових реформ — був розроблений минулого року. Свої пропозиції та коментарі до Карти вносили експерти Мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області.

Логічним продовженням стало створення Платформи за правові реформи для ОГС.

Участь у Платформі відкриває низку можливостей:

• постійне навчання;
• підвищення кваліфікацій з питань законо- та нормотворчості, діяльності коаліцій;
• фахові консультації й експертиза;
• пошук партнерів та однодумців;
• адвокатування власного питання та масштабування його завдяки підтримці учасників Платформи.
  

23 лютого під час онлайн-презентації Платформи за правові реформи для ОГС директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік пояснила мету ініціації Платформи: «Одним із запитів від ОГС-учасниць та експертів під час створення Карти було об’єднання і просування правових змін. Щоб реформи не залишилися на папері, потрібно діяти. І сьогодні ця платформа відповідає на запит».

ЧОМУ НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ НА ЧАСІ

Стереотипи, політична культура, інституційна упередженість обмежують вплив молодих людей на їхню участь у політичному та суспільному житті.

Водночас в преамбулі «Європейської хартії щодо участі молоді» йдеться про те, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення.

Це якщо ми хочемо будувати більш демократичне, солідарне й успішне суспільство.

МОЛОДЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Молоді люди віком до 25 років складають більше ніж половину населення планети.

І хоча молодь часто активно долучається до життя своїх громад, у системах ухвалення рішень домінують люди старшого віку. Водночас молоді люди можуть бути наділені соціальними та політичними повноваженнями.

«Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27% населення держави», — зазначала регіональна координаторка Мережі UPLAN Анна Колохіна, аналізуючи ставлення молоді до реформ в Україні у 2015-2019 роках.

Традиційно молодіжна політика в Україні — поза увагою законодавця. Час від часу про неї згадують перед виборами. Однак обіцянки її розвивати, забезпечувати та вдосконалювати швидко забуваються.

ЗАЯВА організацій громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм в Україні (№№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3)

 Експерти Одеського інституту соціальних технологій А.Орлова, О.Дуліна та А.Крупник, які є експертами також Мережі UPLAN, узяли участь в обговоренні позиції "третього сектору" щодо законопроектів про лоббізм і підтримали спільну заяву.

Наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради України знаходяться чотири законопроєкти, які мають на меті законодавче врегулювання лобістської діяльності: законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3: https://bit.ly/3r1r4zK.

 Підходи, закладені в цих законопроєктах, несуть загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також право на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантованих ст. 5 і 36 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», іншими законами України, а також ст. 25 ратифікованого Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Системним недоліком цих законопроєктів є намір поширити регулювання лобізму на гарантовану законами діяльність організацій громадянського суспільства і громадян, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики.

 У названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади. На нашу думку, виключно діяльність, яка підходить під це обмежене визначення лобізму, може бути предметом законодавчого регулювання.

Серед найбільш суперечливих положень законопроєктів, які обмежують права громадян і організацій громадянського суспільства на реалізацію своїх інтересів через участь у формуванні публічної політики є такі: 

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД COVID-19: ДОБРОВІЛЬНО ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО?

Пандемія COVID-19 стала найсерйознішим випробуванням для здоров’я населення всього світу та систем охорони здоров’я з часів знаменитої «іспанки» 1918-1920 років.

Всі країни, одна за одною, що зіштовхнулися з пандемією, змушені були водночас з мобілізацією системи охорони здоров’я вводити так звані «немедичні протиепідемічні заходи» ‒ як на національному рівні, так і на рівні окремих регіонів і навіть муніципалітетів. Їх мета — стримати поширення епідемії шляхом скорочення контактів між людьми.

Із самого початку пандемії у світі розпочалася розробка вакцини проти цієї інфекції. По всьому світу нині розробляється понад 170 видів вакцин проти коронавірусу, і відбувається це рекордно швидкими темпами.

На вакцину чекали весь 2020 рік. Нарешті у грудні 2020 року відразу в декількох країнах світу, зокрема, у Великій Британії, Канаді та Росії, з’явилися різні види вакцини від COVID-19, і розпочалася вакцинація.

Але виникає чимало запитань: чи справді захистить вакцина від коронавірусу? Чи буде процедура вакцинації обов’язковою для всіх, і як відмова від неї вплине на працевлаштування, вільне пересування, навчання громадян?

Ці питання дедалі більше турбують населення і цікавлять експертів.

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ПРИМУС ЧИ БЕЗПЕКА?

Завдання будь-якої держави — забезпечувати безпеку нації, в тому числі реагувати на будь-яку інформацію, яка містить відомості про загрозу національній безпеці.

Оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемії стало підставою для ухвалення низки правових актів, які направленні на врегулювання різних сфер життя суспільства. За таких обставин обмежуються права та свободи громадян та проводяться заходи з недопущення поширення нових форм COVID-19.