Експерти Одещини – учасники підготовки до другого читання законопроєкту про оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення 14 листопада 2025 року в Києві відбувся круглий стіл на тему:

«Оновлення правових засад діяльності органів самоорганізації населення», на якому було презентовано підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» (реєстр. № 6319)».

Організатором заходу виступив Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Захід зібрав широке коло учасників: народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій, наукових та громадських експертів, а також активних представників органів самоорганізації населення з різних регіонів України.

Круглий стіл було організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» – одного з
ключових партнерів у розбудові громадянського суспільства в Україні, який представляв директор Програми «Демократія і належне врядування» Олексій ОРЛОВСЬКИЙ.

Ключовим завданням круглого столу була презентація законопроєкту № 6319, напрацьованого робочою групою профільного комітету на чолі з Тамілою ТАШЕВОЮ до другого читання, а також публічне обговорення внесених поправок та пропозицій з метою удосконалення законодавства у сфері функціонування органів самоорганізації населення (далі – ОСНів).

ОІСТ долучився до обговорення нового Типового положення про Молодіжні ради при ЦОВВ

 Міністерство молоді та спорту провело публічне обговорення проєкту Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади

9 жовтня 2025 року Міністерство молоді та спорту України організувало онлайн публічне громадське обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про Молодіжну раду при центральних органах виконавчої влади».

До обговорення долучилися близько 40 учасників — представники громадських організацій, молодіжних рад, експертного середовища та працівники Мінмолодьспорту. Захід став важливою платформою для діалогу між органами влади та громадянським суспільством щодо удосконалення механізмів молодіжної участі на національному рівні.

Серед активних учасників заходу — директор Одеського інституту соціальних технологій (ОІСТ) Андрій Крупник, який напередодні направив до Міністерства експертні зауваження та пропозиції інституту щодо вдосконалення положень проєкту. Документ містить аналітичні рекомендації фахівців ОІСТ стосовно розширення прав молодіжних рад, підвищення їхньої ролі у процесі формування молодіжної політики та забезпечення більшої прозорості у взаємодії з органами виконавчої влади.

Під час обговорення Анастасія Коломійченко, начальниця відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Мінмолодьспорту, підтвердила отримання експертного висновку від ОІСТ та подякувала за фахову аналітичну підтримку процесу вдосконалення нормативної бази.

Експертний висновок ОІСТ, що містить конкретні пропозиції щодо змісту проєкту постанови, доступний для ознайомлення на сайті інституту. Ми запрошуємо представників громадських організацій, молодіжних рад та всіх зацікавлених осіб долучатися до подальшого обговорення та спільної роботи над створенням ефективних механізмів участі молоді у формуванні державної політики.

Постанова КМУ №1049: 24 зміни за 14 років та очікування нових трансформацій

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

щодо «Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2011 № 1049 із змінами станом на 18.09.2025

З моменту ухвалення у 2011 році першої версії Порядку в нього 24 рази вносились поправки, в результаті чого цей документ було удосконалено для приведення у відповідність сучасним умовам. Але попри це, на даний момент в Порядку залишаються позиції, які, на нашу думку, порушують логіку організації подібних конкурсів, а через це негативно впливають на умови підтримки громадських ініціатив. Зокрема: 

1. Оскільки згідно із частиною дугою статті 1 Порядку, його дія поширюється на громадські об’єднання національних меншин (спільнот), їх варто також віднести до інститутів громадянського суспільства (ІГС), визначення яких наведено у частині шостій п. 2 Порядку. Адже в подальшому у тексті йдеться лише про ІГС, а громадські об’єднання нацменшин (спільнот) не згадуються. 

2. У ч. 6 пункту 2 Порядку визначено поняття «інститути громадянського суспільства», під якими розуміються «громадські об’єднання, їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи і творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів».

Це визначення суперечить широко вживаному поняттю ІГС, яке визначене, зокрема, у постановах КМУ від 05.11.2008 № 976 та від 03.11.2010 № 996, а також у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженій указом Президента України від 21.09.2021 № 487. Ці акти відносять до ІГС громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, благодійні та релігійні організації, органи самоорганізації населення, та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. 

Як бачимо, визначення ІГС, що міститься у Порядку, істотно відрізняється від існуючого і виключає чимало ІГС із сфері дії даного НПА. 

Про зміни до Типових положень

 Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності і не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, йдеться про чинні Типові положення про молодіжні ради місцевого та регіонального рівнів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276),

В межах проєкту «Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя», який виконує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», експерти ГО провели аналіз вказаних Типових положень і дійшли таких ВИСНОВКІВ.

Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»

 Аналіз «Типового положення про молодіжну раду регіонального рівня»,затвердженого постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276)

Молодіжні ради є одним із ключових інструментів реалізації молодіжної політики в Україні. Вони мають представляти та захищати інтереси молоді, акумулювати й просувати молодіжні ініціативи, виконувати функцію прямого та зворотного зв’язку між органами публічної влади та молоддю, бути містком для молодих людей на їх життєвому шляху від школи до управлінської та професійної еліти.

Практика створення та діяльності молодіжних рад свідчить, що цей процес відбувається доволі складно, а більшість сформованих молодіжних рад поки що так і не знайшли оптимального формату своєї діяльності та не налагодили конструктивних відносин із місцевими органами публічної влади та з молоддю у громадах.

За даними Міністерства молоді та спорту України, на кінець 2024 року  молодіжні ради регіонального рівня було створено в 21 області України. Ще дві  молодіжні ради було створено в місті Києві – при органах київської міської влади.

На думку керівництва Української асоціації молодіжних рад, лише п’ята частина із створених молодіжних рад є справді працюючою, ще менша на щось впливає, а решта – або створені на папері, або ручні або слугують політичним інструментом. 

Причиною такого становища є, в тому числі, недосконалість нормативної бази створення та діяльності молодіжних рад. Зокрема, це стосується молодіжних рад регіонального рівня, що створюються при обласних державних (військових) адміністраціях та при обласних радах.

Ця ситуація спонукала експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» проаналізувати чинне Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня, затверджене постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198 (зі змінами від 11.11.2022 № 1276), в результаті чого було виявHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html"леноHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" його недоліки та запропонованоHYPERLINK "https://molod-polit.blogspot.com/2025/08/18122018-1198.html" певні удосконалення.