Рада з питань ВПО в Одеській області: досягнення і перспективи

27 грудня відбулося останнє у 2024 році засідання Ради з питань ВПО, що діє при Одеській обласній державній (військовій) адміністрації. 
Розглядались підсумки діяльності Ради у 2023-2024 роках (з моменту її створення у вересні 2023 року), план на 2025 рік, а також питання зміни у складі Ради.

Спочатку про зміни. Вони обумовлені, з одного боку, тим що відповідно до чинного Положення про Раду з питань ВПО при Одеській ОДА (ОВА), з її складу виключаються члени, які без поважних причин пропустили три засідання поспіль або подали заяву про вихід з Ради. Таких членів виявилося чотири, і Рада проголосувала за їх виключення зі складу.

З іншого боку, новою постановою Кабміну від 1 грудня 2023 року в Примірне положення про Раду з питань ВПО внесено низку змін, зокрема кількість її членів збільшено з 18 до 30 осіб. Це дало можливість керівництву Ради оголосити у вересні ц.р. про додатковий набір до її складу нових членів.

За цей період було подано 7 заяв від ВПО та представників громадських і благодійних організацій, які за критеріями відповідали вимогам до членів Ради.

Тож першим питанням порядку денного засідання було знайомство із новими кандидатами та голосування за їхнє включення до складу Ради. Кандидатури усіх сімох були одноголосно підтримані.

10 КРОКІВ НА ШЛЯХУ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОЛОДІЖНИХ РАД ТА ІНШИХ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДОРАДЧИХ ОРГАНІВ

Результатом експертної дискусії 

«Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики», організованої ОІСТ за участі представників громадськості та влади стали рекомендації щодо посилення ролі молодіжних рад та оптимізації реалізації молодіжної політики в Україні.

Запропоновані експертами рекомендації складаються з 10 пунктів:

1.У стратегіях, планах заходів та цільових програмах, які приймаються на національному, регіональному та місцевому рівнях у сфері молодіжної політики, важливо передбачати участь молодіжних рад, координаційних рад з питань утвердження національної та громадянської ідентичності, рад з питань ВПО та інших консультативно-дорадчих органів (КДО) з метою їхнього залучення як партнерів органів публічної влади.

2.Проведення ґрунтовного дослідження досвіду функціонування молодіжних рад в Україні, розгляд можливості уніфікації процедур їхнього створення та діяльності на рівні держави, областей, районів і громад, внесення відповідних змін в їхню нормативно-правову базу та вироблення методичних рекомендацій.

3.У навчальних програмах підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів публічної служби та управління, а також в курсах підвищення їхньої кваліфікації, слід передбачити тематику створення та діяльності КДО як важливої складової публічного управління та демократичного врядування.

4.У своїй діяльності молодіжним радам слід активно залучати представників організацій громадянського суспільства та інших зацікавлених осіб, які діють у відповідній сфері реалізації молодіжної політики, але не входять до складу рад, посилюючи їхню експертну функцію.

ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ РАД У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ПРОПОЗИЦІЇ ЕКСПЕРТІВ

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Ініціатором заходу у співпраці Центром політико-правових реформ став ОІСТ.

 Молодіжні ради як консультативно-дорадчий орган (КДО) — це форпост громадськості, який працює безпосередньо з владою, виконує низку важливих соціальних функцій. Але практика свідчить, що їхня діяльність потребує серйозного вивчення для напрацювання механізмів покращення їхньої ефективності.

Про проблеми молодіжних рад у процесі реалізації молодіжної політики говорили представники громадськості та влади під час експертного обговорення «Як підвищити ефективність молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів у процесі реалізації молодіжної політики».

Захід відбувся у змішаному форматі онлайн та офлайн, в Одесі. Про діяльність молодіжних рад в області поінформувала Наталя Привалова, завідувачка сектора позашкільної освіти, виховної роботи та молодіжної політики Департаменту освіти і науки Одеської ОДА (ОВА):

Комплексне вирішення актуальних проблем Чорноморської громади

Під такою назвою 20 грудня в Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області відбулась неординарна подія − передзахист дипломних робіт членів громади − магістрантів  Інституту публічної служби та управління НУ "Одеська Політехніка":  Юлії Пакунової, Тетяни Рябової, Олександра Пакунова та Анастасії Артеменко.

Автором і натхненником ідеї проведення такої форми презентації результатів наукових досліджень і напрацювань перед зацікавленою аудиторією став науковий керівник вказаних магістрантів – Андрій Семенович Крупник, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, який є не лише креативним викладачем в Інституті публічної служби та управління, але й відомим громадським діячем, очільником ГО «Одеський інститут соціальних технологій».

Молодіжна політика в регіоні: як це працює на Одещині

Серед пріоритетів держави, орієнтованих на майбутнє відновлення й реконструкцію держави − молодіжна політика.

На національному, регіональному та місцевому рівнях існують законодавчі та адміністративні інструменти для формування засад участі молоді.

Серед таких інструментів ­ Національна молодіжна стратегія до 2030 року, затверджена Указом Президента України від 12 березня 2021 року.

В Одеській області затверджена обласна цільова програма «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки.

Участь молоді в політичному та суспільному житті є предметом вивчення науковців та громадських діячів. Експерти ОІСТ постійно приділяють увагу молодіжній сфері та відстежують зміни на місцевому рівні, вивчають діяльність молодіжних угрупувань. Андрій Крупник та Алла Орлова провели аналіз реалізації низки молодіжних проєктів, що здійснюються на Одещині. 

В центрі уваги − Молодіжна політика

Першого листопада 2024 року стартував проєкт "Реалізація молодіжної політики у громадах через механізми народовладдя", який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Актуальність проєкту

В умовах кризової ситуації, спричиненої російською збройною агресією, неналежна реалізація молодіжної політики може посилити такі пов’язані із війною негативні явища у суспільстві, як: втрата зв’язку зі своєю громадою молодих людей, що емігрували за кордон або перемістилися на іншу територію України, а також у зв’язку із їх службою у лавах ЗСУ, втрата молоддю можливості соціалізації в навчальних колективах через переведення значної частини навчання на дистанційний режим; різке погіршення матеріального стану більшістю сімей та обмеження у зв’язку із цим можливості участі дітей у спортивних та дозвіллєвих заходах; раннє "дорослішання" підлітків, які втратили своїх батьків на полі бою або через їх міграцію та ін.

                        

Прийнятий Верховною Радою Закон № 3703-IX закріпив право молоді на участь у місцевому самоврядуванні, але деталізація і реалізація цих механізмів залишається на рівні громад. Адже саме на місцях зацікавлені віднайти способи залучити молодь до життя громад і вирішення місцевих проблем, щоб молоді люди відчували свою причетність і бажання будувати своє майбутнє у своїх же громадах.

Державно-громадське партнерство для безпеки громадян

Як організувати співпрацю Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану

Під час повномасштабного вторгнення рф органи місцевого самоврядування стикнулися з багатьма викликами, одним із яких є посилення криміногенної ситуації. Водночас значна частина особового складу Національної поліції допомагає фронту й не має можливості забезпечувати повною мірою громадський порядок на місцях.

Відтак, вкрай актуальною стає потреба в скоординованій, злагодженій роботі поліції та громадських організацій і формувань для профілактики правопорушень й оперативного реагування на небезпечні ситуації. Адже застосування механізмів партнерства дозволять їм діяти разом і нести спільну відповідальність за безпеку в громадах.

За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.

Психологія стійкості поліцейського в умовах воєнного стану (за матеріалами наукової конференції в ОДУВС)

Науковці та викладачі Одеського державного університету внутрішніх справ постійно приділяють увагу психологічній підтримці як курсантів закладу, так і підвищенню кваліфікації професійних поліцейських, важливою частиною якої є психологічна рівновага та стійкість.

Про важливість та актуальність вказаних питань йшлося на науково-практичній конференції «Психологія особистісного становлення поліцейського в професійній діяльності під час воєнного стану», яка відбулася 11 жовтня в Університеті.

На конференції були обговорені такі актуальні теми, як становлення особистості поліцейського
на різних етапах професіогенезу, його психічна та аутопсихічна компетентність, стресостійкість та саморегуляція в умовах воєнного стану, удосконалення теоретико-методологічних засад особистісного розвитку поліцейського, напрямки сприяння психічному здоров’ю українського суспільства в умовах воєнного стану та ін.

Під час конференції відбулася презентація ґрунтовної монографії «Психологія особистісного становлення захисника Батьківщини», підготовленої науково-педагогічним складом кафедри психології та педагогіки ОДУВС.

Згуртованість та стійкість як шляхи до переможного миру (за підсумками публічної дискусії)

21 вересня українці разом з цивілізованим світом відзначали Міжнародний день миру та День миру в Україні, який встановлено відповідно до Указу Президента у 2002 році.

У 2024 році виповнюється 55 років Одеські обласній Раді Миру, що була створена в 1968 році і входить зараз до складу Української Ради Миру. З червня 2015 року Одеську обласну Раду Миру очолює Таміла Афанасьєва, яка є сьогодні депутаткою Одеської обласної ради.

Нині в лавах миротворців понад 4 000 жителів Одеської області, які впродовж усіх цих років несуть людям філософію миру, добра, взаємоповаги та злагоди.

Особливо ці відчуття нині актуальні для України. Цей день – важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже третій рік триває розпочата росією жорстока та кривава війна. Українці, які пережили стільки випробувань і втрат, як ніхто розуміють важливість згуртованості та цінність миру.

Цими обставинами керувалися організатори публічного обговорення «Згуртованість − шлях до переможного миру», яке відбулося в Одеській державнй (військовій) адміністрації напередодні цієї важливої дати.

Серед організаторів заходу – Одеська обласна Рада миру, Одеська обласна державна (військова) адміністрація, Національна платформа стійкості та згуртованості та Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій».



Таміла Афанасьєва, голова Одеської обласної Ради миру, у привітальному слові акцентувала на актуальності та значущості питань, які виносяться на обговорення, зазначивши, що згуртованість і стійкість суспільства мають стати запорукою досягнення довгоочікуваного переможного миру.

Конгрес Рад ВПО як можливість посилення підтримки переселенців

Ради ВПО сьогодні створені та діють на рівні областей, районів, громад. Співпрацюють Ради безпосередньо з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, при яких їх створено. Для координації та узгодження дій цих Рад усіх рівнів і з метою ефективної допомоги ВПО виникає потреба в організації, яка б могла об’єднати і скоординувати зусилля цих консультативно-дорадчих органів.

Але поки що Ради з питань ВПО не мають можливості координувати й поєднувати свої дії. До того ж відсутність таких Рад при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади дещо гальмує їх можливість впливати на державну політику.

Подолання цих прогалин може узяти на себе створювана громадська організація (громадська спілка) Конгрес Рад ВПО.

Обговорення цієї ідеї відбулося під час Центральноукраїнського Форуму Рад ВПО, що відбувся у
Вінниці 11-12 вересня ц.р. Організатором Форуму став «Благодійний Фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» (SSS) за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні.

Керівник ГО «Одеський інститут соціальних технологій» Андрій Крупник як представник організації, що активно співпрацює з ВПО, був запрошений до участі у Форумі, основною метою якого було створення Конгресу Рад ВПО.

В заході узяли участь представники органів виконавчої влади, державних (військових) адміністрацій та місцевого самоврядування, обласних та районних Рад ВПО, громадські активісти.

На дискусійних панелях розглядалися питання місцевих політик та підтримки ВПО, механізми вирішення викликів у цій сфері, співпраці місцевої влади й громадського сектору, забезпечення переселенців житлом, створення фондів соціально тимчасового житла для ВПО та інші.

Андрій Крупник познайомив учасників форуму з напрацюваннями ГО ОІСТ щодо роботи з ВПО, які були зроблені під час реалізації проєктів за підтримки МФ «Відродження».

Народовладдя, статутні норми, громадська участь

В Одесі продовжується обговорення проєкту Статуту міста

У липні в Одесі розпочалося обговорення проєкту оновленої редакції Статуту територіальної громади міста Одеси. 22 серпня представники громадськості та науки за ініціативи організації-партнерки Мережі UPLAN ГО «Одеський інститут соціальних технологій» обговорили оновлений проєкт Статуту та необхідність оновлення й створення таких документів під час дії воєнного стану.

Напередодні усім запрошеним учасникам експертного обговорення була направлена Аналітична записка, в якій громадські експерти надали оцінку проєкту і висловили свої зауваження та конкретні пропозиції.

«Винесений на обговорення проєкт базується на чинному Статуті й увібрав у себе його багато
корисних та цікавих положень. Він має декілька новацій, зокрема деталізовані процедури збору підписів на місцеві ініціативи, громадські слухання. Але деякі експерти запитують: чи потрібно в умовах воєнного стану й частково обмежених прав і свобод людей проводити цю роботу?», – зазначив координатор Мережі UPLAN у Чорноморському регіоні Андрій Крупник.

Сергій Саханєнко, експерт Мережі UPLAN, вважає, що період війни – не час для прийняття подібних документів:

«Це час для обговорення та дискусій. Як інституції не мають змінюватися під час воєнного стану, так і статути наразі змінювати, все ж таки, передчасно. Адже за підсумками перемоги можуть з’явитися нові уявлення щодо розширення форм прямої демократії і статусу певних структур».

Вітаємо партнерів: Центру «ЯМаріуполь Одеса» ̶ 2 роки!

Центр підтримки «ЯМаріуполь Одеса» вимушених переселенців з міста Маріуполя та Маріупольського району відзначає другу річницю своєї благородної праці.

Директор ОІСТ Андрій Крупник долучився до святкування Центру й привітав учасників партнерської організації з цією важливою датою.

На цій зустрічі представники громадського сектору Одещини згадували здобутки спільної праці, відзначали кропітку, повсякденну, невтомну роботу команди Центру.

Центр «ЯМаріуполь Одеса» – це не лише матеріальна і продуктова підтримка тих, хто був
змушений через російську агресію покинути рідне місто, це й психологічна, юридична допомога, сприяння у творчій і професійній реалізації. Це проведення різноманітних зустрічей, занять, майстер-класів, організація екскурсій, відвідування театрів, кінопоказів.

Маріупольці в Центрі не забувають про підтримку своїх героїчних земляків, які боронять рідну землю – вони третій рік поспіль значну частину свого часу приділяють плетінню сіток, проводять акції з привернення уваги до полонених «азовців», надають всіляку волонтерську підтримку ЗСУ.

З ОІСТ Центр пов’язує майже два роки співпраці у межах проєктів, спрямованих на адаптацію та інтеграцію переселенців, які передусім були спрямовані на роботу творчих кластерів – образотворчого та фотографічного, заняття з яких відбувалися в Центрі.

Тому від Андрія Крупника лунали слова щирої подяки маріупольцям за мужність, силу духу, вміння долати труднощі й вчити цього інших, висловлювалися надії на подальшу співпрацю.

Громадськість і влада: як, чому і в яких формах взаємодіяти

Про важливість і необхідність партнерства державного та громадського секторів, «супутній вітер» та «підводні камені» розповідав студентам 1 курсу спеціальності 081 «Право» інституту права та безпеки ОДУВС на ознайомчій лекції, яку провів Андрій Крупник, директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN у Чорноморському краї.

Андрій Крупник переконаний – органи влади та громадськість мають взаємодіяти, – бо це престижно (цінують ЄС, донори та цивілізовані партнери), влада стає суспільно легітимною, соціально адекватною, залучає громадськість через додаткові ресурси, і частину своє відповідальності влада перекладає на громадськість», — зазначив пан Андрій.

Заняття пройшло у форматі інтерактивної лекції-інтерв’ю, під час якої мова йшла про
використання механізмів та інструментів управлінської взаємодії.

Студенти охоче долучилися до гри-симуляції «Форми консультацій з громадськістю» та здобули нові комунікативні навички.

Андрій Крупник, який часто зустрічається з молоддю в межах навчального процесу та своєї громадської діяльності, відзначив чималу активність курсантів, готовність до діалогу:

«Вони не вагалися висловлювати свою позицію з питань, чому влада має бути зацікавлена у співпраці з громадськістю, як організувати цю співпрацю на практиці й головне — чому своєю майбутньою професією вони обрали саме правоохоронні органи».

ПОВОЄННІ ВИБОРИ: НАВІЩО ТА ЯКИМ ЧИНОМ

6 червня в Одесі, в  Американському домі відбулося регіональне громадське обговорення питання організації повоєнних виборів в Україні.

Захід, який відбувся у змішаному очно-дистанційному форматі, організувала команда Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN на чолі із Центром політико-правових реформ.

Юлія Кириченко, Членкиня Правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ презентувала проєкт Білої книги щодо відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях.

Власне бачення територіальної організації виборів представив експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Денис Ковриженко, а питання реалізації виборчих прав в умовах масової міграції в Україні висвітлив радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло РОМАНЮК.

У жвавій дискусії, яка відбулася зі вказаних питань, узяли участь експерти Мережі UPLAN від Чорноморського регіону: голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, завідувач кафедри конституційного права Національного університету "Одеська юридична академія" Дмитро Терлецький, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету "Одеська політехніка" Сергій Саханєнко та директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник.

Як отримати фінанси для ГО: шляхи, механізми, практика (за матеріалами семінару «Фінансова підтримка громадських організацій за рахунок місцевих бюджетів»

Центр підвищення кваліфікації кадрів Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» проводить різноманітні навчальні заходи з метою підвищення кваліфікації не лише представників органів публічної влади, а й представників інститутів громадянського суспільства (ІГС).

У форматі спеціальної короткострокової програми учасники громадських утворень Півдня України отримали запрошення на семінар «Фінансова підтримка громадських організацій за рахунок місцевих бюджетів», який відбувся 30-31 травня 2024 року.



Серед учасників семінару – голови ІГС та активісти громадського сектору – ГО «Десяте Квітня», «Жінки Бессарабії», «Захист прав та свобод», «Одеська мрія», «Правозахист», «Серця в долонях» та багатьох інших.

До семінару долучилися і представники новообраної Громадської ради при Южненській міській раді, й Агенції розвитку міста Южного, а також ГО внутрішніх переселенців Донецької та Луганської областей, а також «Нова мрія» з Автономної республіки Крим.

Публічне управління на деокупованих територіях: обговорення потенційних напрямів відновлення (м. Київ, 28 травня 2024 року)

«Від (де)окупації до відкритого демократичного врядування» – такою була тема конференції, організованої коаліцією громадських організацій, Конгресом місцевих та регіональних влад при Президентові України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури в межах Глобального Тижня Відкритого Уряду.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів влади, дипломатичних установ країн-партнерів, проєктів міжнародної технічної допомоги, посадовці військових адміністрацій та ОМС, асоціацій органів місцевого самоврядування, а також науковці, експерти, громадські діячі, журналісти та інші зацікавлені особи.

Обговорювалися виклики, що існують наразі в організації та функціонуванні системи публічного управління на деокупованих територіях Донецької та Луганської областей та окреслювалися шляхи розв’язання проблем з особливим фокусом на перспективах перехідної публічної адміністрації.
Про напрями державної політики та бачення інституційного відновлення територій після деокупації говорили Державний секретар Кабінету Міністрів України, співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» Олександр Ярема, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, віце-прем'єр-міністр, міністр тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, заступники міністрів Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Мінсоцполітики.

Застосування Гайду безбар'єрності в роботі закладів культури громад Одещини

 Шановні колеги!

Представляємо матеріали семінару «Разом сильніші: підсумки і перспективи роботи бібліотек області в умовах воєнного часу», який відбувся 30.04-01.05 в офлайн та онлайн форматах на базі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського.

Дякуємо всім, хто поділився досвідом запровадження інноваційних підходів до популяризації книги і читання, актуалізації бібліотечних фондів, використання грантових програм для поповнення бібліотечних фондів.

Дякуємо голові ГО «Одеський інститут соціальних технологій А.С. Крупнику за змістовну доповідь «Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини».

Презентація по безбар'єрності повністю

Адаптація та інтеграція ВПО через їх творчу, професійну і громадську реалізацію – враження від конференції

24 квітня 2024 року 3 години поспіль ми працювали у рамках конференції з питань підтримки ВПО на тему: «Адаптація та інтеграція ВПО через їх творчу, професійну і громадську реалізацію».
Організаторами виступили ГО «Одеський інститут соціальних технологій» разом із ГО «Сприяння ВПО «Подолання» в рамках проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Прозвучали привітання від Діани Триби, директорки Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Міністерства культури та інформаційної політики, яка й сама має статус ВПО, а також від представників Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України, Міністерства соціальної політики України.

Модерував роботу конференції Андрій Крупник – директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», доцент Науково-навчального інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», керівник проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію».

ОІСТ в 2019-2023 роках

Звіт про діяльність громадської організації «Одеський інститут  соціальних технологій»
у 2019-2023 роках

Протягом значної частини звітного періоду діяльність Інституту відбувалась в умовах пандемії Covid-19 (2020-2021) та широкомасштабної російської агресії (2022- 2023), що, з одного боку, завадило виконанню стратегічних завдань організації, а з іншого – зумовило фокусування діяльності ОІСТ на допомозі внутрішньо переміщеним особам (ВПО), допомозі ЗСУ і сприянні ефективному управлінню громадами в умовах воєнного часу.

1.  Проєкти, реалізовані Інститутом протягом звітного періоду:

2018-2023. Інститут разом із ЦППР (Ігор Коліушко) та регіональними партнерами – громадськими організаціями з Дніпра, Харкова, Львова, Волині бере безпосередню участь у діяльності Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. В межах реалізації проєкту фахівцями Інституту та залученими експертами підготовлено близько 50 аналітичних матеріалів, організовано більше 15 публічних заходів.

2020-2023. Інститут разом із Благодійним Фондом "Горєніє" (Денис Гречко) реалізував 2 проєкти, спрямовані на розвиток "прифронтових" територіальних громад Донецької і Луганської областей, в межах якого розроблено програми і проведено навчальні курси для активістів вказаних громад, записано відеороліки з вирішення найбільш важливих питань життєдіяльності громад та участі громадськості у формуванні та реалізації місцевої політики. 

2020-2021. Інститут разом із ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" (Олексій Колесников) за підтримки МФ "Відродження" узяв участь у реалізації проєкту "Побудова діалогу та взаєморозуміння між громадами Ізмаїльського району", в межах якого здійснював комплекс медіаційних заходів з розв'язання конфліктів у Суворовській громаді на стадії її створення та становлення, а також у розробці Статуту цієї громади.

2021-2022. Інститут за підтримки МФ "Відродження" реалізував проєкт "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина", який сприяв перетворенню об'єднаної Доброславської ТГ на самодостатню громаду на основі створення умов для максимального включення у цей процес підприємців та усіх небайдужих мешканців громади, навчання та задіяння внутрішніх матеріальних і нематеріальних ресурсів. Підготовлено пропозиції з розробки Статуту ТГ, оновлення Регламенту селищної ради, положень про постійні комісії, про старост, а також створення Ради старійшин та Молодіжної ради.

2022-2023. Інститут за підтримки МФ "Відродження" реалізував проєкт "ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції", в межах якого досліджено проблеми соціальної адаптації та інтеграції ВПО, надано рекомендації щодо покращення цих процесів, підготовлено каталог соціальних служб та ГО, які опікуються ВПО, надано допомогу у створенні громадської організації ВПО, створено для них мережу творчих кластерів.

2022-2023. Інститут за підтримки МФ "Відродження" реалізував проєкт "Стратегія розвитку Доброславської громади: формуємо та реалізуємо разом", в межах якого спільними зусиллями представників місцевої влади, громадськості і бізнесу розроблено проєкти Стратегії і Плану заходів з її реалізації, проведено навчання виконавців.

2023-2024. Інститут за підтримки МФ "Відродження" реалізує проєкт "Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію", в межах якого у містах Одесі, Чорноморську і Южному Одеської області формується інститут громадських радників з питань ВПО при місцевих головах, впроваджується методика соціопсихологічної діагностики стану ВПО та вжиття засобів ар-терапії на базі творчих фотографічного, літературного, образотворчого і краєзнавчого кластерів.

Музичний відео-кліп "Повернись живим", присвячений військовим Южненської громади. 24.02.2024

Пісня з репертуару гурту «Без обмежень» Слова та музика-Сергій Танчинець Вокал – Олексій Лещенко Труба – Роман Василенко Гурт «Rina»: Барабани – Єгор Фєколін Бас- Іван Годзинський Гітара - Павло Сілаєв Акустична гітара – Артем Мурза Запис, студія, мастерінг – «LF studio» Світло – Андрій Фишкот Хореографія – Дар’я Чубар Відео-проекція – Олександр Пилипенко При підтримці адміністрації МПК «Дружба», Управління культури, спорту та молодіжної політики Южненської міської ради, студії Южненського телебачення

4 знімальних дні, команда понад 15 людей, декілька локацій та велике бажання віддячити нашим військовим з Южненської територіальної громади хоча б в такий "творчий" спосіб. Саме в день другої річниці початку великої війни наша команда хотіла нагадати про подвиг воїнів ЗСУ, завдяки кому ми зараз живемо на своїй землі, а не на окупованій території. В’ячеслав Сівак Головний оператор і монтаж – Анастасія Романова Оператор квадрокоптера – Вадим Свєтлічний Другий оператор – Олег Вегерін Режисерка проекту – Ольга Лещенко Монтувальники сцени – Сергій Мазов,

Будь ласка, поширюйте це відео серед ваших рідних та близьких військових - нехай їм стане хоч трошечки тепліше на душі 💙💛

Вдячні!

Інтеграція внутрішньо переселених осіб у приймаючих громадах про виклики та успішний досвід.

Антикризовий медіа-центр : У студії Лілія Дуднік, проєктна менеджерка ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» .

Джерело

"Я наче сиджу в бункері й через маленьке віконечко дивлюся на світ", - історія жительки Маріуполя

Журналістки Інтента поспілкувалися з авторкою щоденника.

Анжела Білодід - авторка маріупольського щоденника "Невигадана історія", який складається із записів подій та думок у шкільний зошит та фотографій від 24 лютого до 16 березня 2022 року. Виїхати раніше 14 березня було неможливо, гуманітарна катастрофа, постійні артилерійські та авіаційні обстріли в центрі Європи у 21 столітті.

Фото: Анжела Білодід

Фотоальбом-книжка "Невигадана історія": про що він?

Ми знаходились в Маріуполі 24 лютого, виїжджати не збиралися, тому що працювали в порту. Мій чоловік відповідальна людина, треба було організовувати поки був зв'язок доставлення хліба, борошна тощо. Згодом зв'язок взагалі зник. Вже 2 березня в Маріуполі видно підбили підстанцію і зникло світло, відповідно й вода, а увечері 6 березня зник газ. Ніяких благ цивілізації не стало. А під постійними бомбардуваннями ти знаходишся в такому стресовому стані, що плутаються думки, події. Ти собі не належиш, а намагаєшся вижити. І для того, щоб нічого не переплутати, а може для того, щоб самій не зійти з розуму я почала записувати у шкільний зошит. Спочатку, які за день відбулися події - досить стисло.

7 березня я перший раз вийшла з дому, до цього взагалі не виходила. Чоловік на машині їздив в порт, привозив їжу, був моїм зв'язком, зовнішнім світом. Бо мені було лячно, мене трусило всю, я плакала багато і весь мій світ замкнувся в одній квартирі. Коли трошечки стихало або віддалялося бомбардування, то виглядала з балкона, те що бачила іноді фотографувала телефоном. Наприклад, як привезли воду, велика така помаранчева машина, зазвичай з таких машин у нас поливали рослини.