середа, 29 січня 2020 р.

Інформація про щорічне засідання Одеського Інституту Соціальних Технологій

2020 рік – 20-ий для Одеського Інституту Соціальних Технологій.
На черговому щорічному зібранні учасники згадували етапи створення організації та говорили про її


  • науково-педагогічну діяльність;
  • експертну роботу членів організації;
  • співпрацю з іншими громадськими організаціями та утвореннями.
Загальні збори ОІСТ-25.01.2020 р.
Партнерські відносини з Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN – серед найвагоміших досягнень Одеського Інституту соціальних технологій за останні роки.

Експерти мережі – Євгенія Абрамова, Алла Орлова, Оксана Дуліна, Сергій Саханенко, комунікаційний менеджер Ольга Нагорнюк підвели підсумки своєї роботи за минулий рік.

«Третє десятиліття Інституту має стати плідним та ефективним, невирішених у суспільстві проблем – не перерахувати», – каже його директор та регіональний координатор мережі UPLAN Андрій Крупник.
Він додає, що спільною науковою діяльністю, аналітичною роботою, практичними заняттями врешті вдасться якщо не вирішити їх остаточно, то намагатися зрушити.
Інформація про діяльність Одеського Інституту Соціальних Технологій у 2019 році

  Усі слухають Є.Абрамову



А.Орлова,О.Крупник,
Л.Богуславська 
Є.Абрамова - про активне
довголіття

Агломерація як єдиний життєвий простір: час посилювати співпрацю

В експертному середовищі декілька років активно обговорюється ідея законодавчого закріплення агломерацій в Україні. 
ЩО ТАКЕ АГЛОМЕРАЦІЯ?

Агломерація визначається як форма співробітництва великого міста з селами, які знаходяться у приміській зоні.

Сам термін вперше використав у 1973 році французький географ М. Руже, згідно з думкою якого, агломерація виникає тоді, коли активна діяльність міста виходить за межі адміністративних кордонів, поширюючись на сусідні населені пункти.

Економічний зміст процесу становить концентрація виробничих сил і широкий вибір різноманітних ресурсів (кваліфікованих людських, наукових, інвестиційних, інформаційних), що дозволяє забезпечити вищий рівень ефективності та конкурентоспроможності цього територіального утворення.

Особливу увагу фахівці акцентують на тому, що при створенні агломерації ідеться не про поглинання, а про рівноправне партнерство громад. Утворення та функціонування агломерації відбувається там, де є природна потреба у співпраці її суб’єктів між собою.

Нова стратегія розвитку громадянського суспільства: як уникнути помилок

аналітик Асоціації сприяння
самоорганізації населення, 
директор Одеського інституту
соціальних технологій, 
доцент ОРІДУ НАДУ 
при президентові України, 
регіональний координатор
експертної мережі UPLAN
У цьому році завершується період реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

За роки, що минули після Революції Гідності, величезне піднесення активної частини українського суспільства трансформувалося у двох напрямках: з одного боку – у героїчний опір агресії і кардинальне оновлення української армії, з іншого – це піднесення змінилося гірким розчаруванням в тих, кому повірили і хто не виправдав сподівань.

Зокрема, останніми роками дедалі більше поглиблювалась відстань між владою і громадянським суспільством, яке минула влада спочатку ігнорувала, а потім розпочала з ним боротьбу на знищення.

З 2017 року розрив між громадянським суспільством та центральною владою особливо посилився – через введення електронних декларацій для антикорупційних громадських організацій (ОГС) та через відсутність системної співпраці між громадянським суспільством та керівництвом держави.


субота, 21 грудня 2019 р.

КОМЕНТАР А.С. КРУПНИКА стосовно Методичних рекомендацій Мінрегіону щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад
 Аналітичний звіт  
     
Добре, що нарешті з'явилися рекомендації щодо оцінювання рівня спроможності територіальних громад. Адже на жаль, ані в Законі "Про добровільне об'єднання територіальних громад", ані в урядовій Методиці формування спроможних територіальних громад немає чіткого визначення складових цієї спроможності, що не дає можливості як належно спроектувати майбутню конфігурацію громад при об'єднанні, так і оцінити спроможність вже створених ОТГ.

Прикро, що цей важливий методичний документ з'явився лише на шостому році реформування системи місцевого самоврядування. Що тепер робити, якщо за результатами оцінки деякі із вже створених ОТГ виявляться зовсім неспроможними? Адже можливості "переграти" об'єднання зараз у законі не передбачено.

Важливо, що у згаданій методиці враховані рекомендації партнера Одеської регіональної експертної мережі UPLAN – Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення, експерти якої провели в регіонах дослідження стосовно перспективності перспективних планів. Результати дослідження разом із пакетом рекомендацій було представлено Міністерству розвитку територій та громад [1]. 
         

пʼятниця, 15 листопада 2019 р.

Поліція з народом?

На сучасному етапі державотворення відбуваються досить неоднозначні реформаторські процеси, але об’єднує їх – і реформу децентралізації влади, і реформу поліції, спільна мета: розбудова безпечної та стабільної громади.

Зміни в сучасному українському суспільстві, його економічній і політичній сферах закономірно впливають на процес формування нових взаємовідносин між державою, її інституціями та громадянським суспільством. Національна поліція запроваджує нову філософію у роботі - перехід від карального органу до сервісної служби та співпрацю з громадськістю; у громадах зя’вились громадські формування з охорони громадського порядку; місцева влада розробляє безпекові програми.

Але в той же час новий зміст взаємовідносин між правоохоронцями і тими, хто потребує їх допомоги ускладняється відсутністю структури взаємодії всіх гілок влади, поліції та громадськості. Незважаючи на законодавчо закріплені положення щодо реалізації спільних проектів поліції з громадськістю, відсутність на місцевому рівні спільних програм дій призводить до того, що на практиці кожен виконує свою не просту роботу, а потреби суспільства у безпеці громадян у повсякденному житті не задоволені. А безпека життя, здоров’я людей та їх майна є необхідною умовою існування та розвитку будь якого населеного пункту, від невеликого села та містечка до мільйонного міста.