Громадська безпека — це складне суспільне явище, яке передбачає не тільки певний стан громадського порядку та його захищеність від внутрішніх та зовнішніх загроз, а й захищеність від джерел небезпеки природного або штучного характеру.
Зокрема, до сфери громадської безпеки включають відносини, пов’язані з дотриманням правил карантину та боротьби з особливо небезпечними інфекційними хворобами та епідеміями.
Епідемією законодавство називає масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу (Закон України від 6 квітня 2020 р. № 1645-ІІI «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Карантином, відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-III (ст. 1), є «адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
З метою захисту населення від біологічних загроз законодавство передбачає запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів (ч. 5 ст. 37 Кодексу цивільного захисту України). Найбільш суворим заходом у плані обмежень, яких зазнають громадяни, підприємства, установи та організації, вважається карантин.
Наказом МОЗ України від 25 лютого 2020 р. № 521 COVID-19 офіційно було віднесено до таких особливо небезпечних інфекційних хвороб, що змусило уряд постановою від 11 березня 2020 р. № 211 запровадити з 12 березня режим карантину на усій території України.
Аби чіткіше скоординувати дії центральної та місцевої влади розпорядженням Кабінету Міністрів від 25 березня 2020 р. № 338-р єдина державна система цивільного захисту була переведена у режим надзвичайної ситуації.
ПРАВА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ОМС ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ КАРАНТИНУ
Організацію та контроль за дотриманням правового режиму карантину покладено, відповідно до закону, на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ОМС).
І хоча останні у звичайних умовах наділені повноваженнями у сфері захисту населення від інфекційних хвороб (п. 45 ст. 26 та п. 2, ч. 3, ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), в умовах епідемії та карантину їхні повноваження розширюються.
Зокрема їм надається право (ст. 30 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб») залучати підприємства, транспортні засоби, інше майно підприємств для виконання заходів з ліквідації епідемії.
ОМС можуть запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо умов виробництва, створювати контрольно-пропускні пункти, установлювати на території карантину особливий режим в’їзду, виїзду громадян і транспортних засобів. А за потреби — проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів.
Світова пандемія коронавірусної хвороби охопила й Україну та змусила Верховну раду реагувати на нові виклики. Для законодавчого забезпечення адекватної протидії цій хворобі в Україні 13 квітня 2020 року прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 18 квітня.
Оскільки основні превентивні та реагувальні заходи здійснюються на місцях, цим законом надано ще більше повноважень місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.
Їм надано право утворювати за потреби тимчасові заклади охорони здоров’я (спеціалізовані шпиталі) та обсерватори з метою додаткового надання медичної допомоги населенню. При їх створенні передбачена можливість використання приміщень та майна інших закладів і установ.
Крім того, місцевим органам влади в умовах карантину дозволено не лише встановлювати особливий режим в’їзду-виїзду на територію, де запроваджено карантин, а й правила переміщення цією територією.
СПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГРОМАДЯН І ГРОМАДИ
Вочевидь, настав час усвідомити, що головою цінністю є життя людини. Але влада без підтримки громадськості не може виконати свій конституційний обов’язок — забезпечити санітарно-епідеміологічне благополуччя населення. А для цього кожен громадянин має усвідомити спільну відповідальність за стан свого здоров’я та безпеку в громаді.
Про що це свідчить?
Мешканці у період епідемії мають відповідати не тільки за особисту безпеку та безпеку своєї родини, а й за безпеку інших мешканців громади, адекватно реагуючи на дії влади та запроваджені обмеження.
Насамперед важливо донести до кожного зміст таких понять, як «самоізоляція», «обсервація», «обсерватор», встановлених новим законом.
- «Самоізоляція» законодавчо тлумачиться як перебування особи, щодо якої є обґрунтовані підстави про ризик інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі особистого зобов’язання.
- «Обсерватор» — це спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, що підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними.
- «Обсервація» — це перебування особи, щодо якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.
Ще однією новацією закону є дозвіл на обробку персональних даних без згоди особи — виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів.
Це стосується тільки даних про особу, яка захворіла на COVID-19. Зокрема, йдеться про відомості щодо стану здоров’я, місця госпіталізації, прізвища, ім’я, по батькові хворого, дати його народження, місця проживання, роботи/навчання.
Передбачено, що протягом 30 днів після закінчення періоду карантину такі дані підлягають знеособленню, а у разі неможливості — знищенню.
ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН ТА ПРАВООХОРОННИХ СТРУКТУР: ПОШУК РОЗУМНОГО БАЛАНСУ
Водночас, запровадження інновацій щодо контролю за додержанням людьми режиму самоізоляції, хоча й обумовлено складною епідеміологічною ситуацією, не повинно порушувати базові громадянські права та свободи людей.
Дійсно, українці зобов’язані тимчасово, але суворо додержуватись нових правил, які стосуються всіх сфер життя: від роботи, навчання та, пересування містом — до відносин у родині.
Натомість завдання влади за новим законом є не лише запровадити адміністративну та посилити кримінальну відповідальність, а й запровадити на місцевому рівні чіткі та конкретні правила поведінки під час карантину та оперативно й повно донести їх зміст до населення.
Обов’язок громадян — неухильно дотримуватися зазначених приписів. А це вже напряму залежить, насамперед, від чіткої взаємодії таких державних інституцій, як органи Національної поліції, ДСНС, Національної гвардії, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, закладів охорони здоров’я, транспорту, «Муніципальної варти» між собою та з громадськістю.
Дуже важливе завдання влади — подолання психології правового нігілізму у частини громадян, зміна їхньої свідомості, а відтак — і поведінки. Отже, вплив на свідомість та поведінку мешканців є найважливішим інструментом і одночасно — завданням забезпечення громадської безпеки в умовах карантину під час пандемії.
ПРАКТИКА ЕФЕКТИВНОГО СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДОТРИМАННЯ УМОВ КАРАНТИНУ
Прикладом такого ефективного системного підходу до забезпечення дотримання протиепідемічних норм і правил карантину може служити робота Координаційного офісу безпеки в місті Татарбунари Одеської області завдяки діяльності якого громада самоорганізовується для більш ефективної протидії епідемії коронавірусу.
Керівник Координаційного офісу безпеки Леонід Семененко в щоденному інформаційному дайджесті надає оперативну інформацію від різних служб про ситуацію у громаді щодо розповсюдження коронавірусу та заходи боротьби із ним. Паралельно міська влада забезпечує своєчасне, оперативне й чітке реагування на звернення громадян.
Ще приклад: при запровадженні карантину у Вінниці на базі відділу оперативного реагування Вінницької міської ради «Цілодобова варта» запустили «гарячу лінію» для тих вінничан, які повернулись з країн, де зафіксовано спалах COVID-19. Це істотно сприяє належному захисту мешканців територіальної громади.
Вже 19 березня в комунальній установі Одеської міської ради «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр — «077»)» розглядались питання взаємодії Національної поліції, КУ «Муніципальна варта» та громадських формувань по забезпеченню громадського порядку під час дії карантину.
ПСИХОЛОГІЧНІ Й ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ
Інформаційні фейки щодо ситуації із захворюваністю, спричиненою коронавірусом COVID-19, які здатні посіяти паніку серед людей, вимагають від спеціалізованих органів оперативних і професійних дій щодо своєчасного виявлення, запобігання та нейтралізації цих загроз у соціальних мережах.
За цих умов необхідна й активна реклама онлайн-сервісів органів влади, де можна отримати правдиву інформацію. Слід попереджати людей про необхідність обережного споживання інформації з неперевірених джерел.
Під час карантину вкрай актуальними стали питання кібербезпеки й у зв’язку із загрозою кіберзлочинів під час здійснення банківських операцій онлайн. Тут необхідні надійні онлайн-сервіси, навчання та просвітництво користувачів.
Ми всі маємо розуміти, що з найбільшими труднощами у період карантину стикаються літні люди, які є особливо вразливими з медичної й безпекової точок зору. Тому підтримка волонтерського руху стосовно літніх людей, онлайн-комунікації з органами самоорганізації населення, «університетами третього віку» сприятиме інформуванню, подоланню остраху перед новими правилами, зняттю напруги та придбанню нових навичок, які надалі стануть у нагоді як літнім людям, так і іншим мешканцям.
Водночас догляд малолітніх дітей в умовах ізоляції вимагає сторонньої допомоги. Літні люди, які мають родичів у інших містах, у період карантину теж потребують соціальної допомоги. І це також має бути предметом уваги громади.
Тому у період, коли жорсткому карантину у громаді підлягають не тільки окремі родини, а й цілі гуртожитки, інтернати, лікарні, в яких знаходяться по декілька сотень людей, вкрай необхідно скоординувати роботу волонтерів, громадських організацій, які зможуть допомогти з доставленням ліків, харчування, вирішити питання з доглядом за домашніми тваринами тощо.
ЩО РОБИТЬ ВЛАДА НА МІСЦЯХ І ЧИ ЦЬОГО ДОСТАТНЬО
На нашу думку, ці питання не мають залишатись без уваги влади. Організувати їх вирішення мають регіональним штаби з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
За дорученням заступника міністра охорони здоров’я В. Ляшка, призначеного Урядом керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до 26 березня в усіх областях та місті Києві було створено штаби з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації через захворювання на коронавірус. Ці штаби повинні працювати максимально гласно.
Проте аналіз сайтів ОДА та КМДА показав, що інформація про cтворення, склад та діяльність штабів є лише в 11 областях, з яких лише у 4 залучені представники громадськості.
Так, у Вінницький, Закарпатській та Сумській областях до складу штабу включено представників Товариства, а в Одеській області до нього крім представника Товариства Червоного Хреста увійшла директорка Одеського благодійного фонду «Корпорація монстрів». За останньою інформацією вона відмовилася надалі співпрацювати з державними органами й з травня припиняється діяльність Фонду в штабі.
Крім того, на більшості сайтів ОДА на головній сторінці відсутня зручна інформація про гарячу лінію штабу та відсутня окрема рубрика нормативних актів ОДА про карантин (виняток — Одеська, Волинська та Чернігівська області);
В умовах надзвичайної ситуації, коли Нацполіція та соціальні служби не встигають повсюдно забезпечувати контроль за дотриманням карантину, такий рівень співпраці влади з представниками профільних громадських організацій є явно недостатнім.
АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ
Важливо вирішувати ці проблеми та зменшувати соціальну напругу через незадоволеність основних потреб великої кількості населення під час карантину.
Цьому може сприяти такий алгоритм:
- ОДА та КМДА розробити рекомендації щодо взаємодії органів місцевої влади з громадськими об’єднаннями та волонтерами у період надзвичайної ситуації;
- максимально залучати зацікавлені органи самоорганізації населення, ОСББ та добровольців, спроможних надавати психологічну, інформаційну, фізичну, правову підтримку людям в умовах карантину;
- розробити комунікаційну стратегію взаємодії органів публічної влади з громадськістю, порядок планування, координації дій та звітування;
- запровадити методичну підтримку та базове навчання ОГС та волонтерів надання допомоги людям у період карантину;
- широко висвітлювати та популяризувати спільну діяльність органів влади та громадськості.
Критерієм ефективності цієї спільної роботи є здоров’я та життя людей.
Матеріал підготували експерти
Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN:
Оксана Дуліна, докторантка кафедри публічного управління
та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України
Андрій Крупник, директор Одеського інституту соціальних технологій,
аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення
Немає коментарів:
Дописати коментар