Досвід проведення онлайн-заходів експертами Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN спільно з партнерами в березні-квітні дозволяє виділити переваги та виявити певні недоліки таких заходів.
ОНЛАЙН-ЗАХОДИ ЯК ЦІННИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОБОТИ
Онлайн-навчання, онлайн-засідання, вебсемінари, інші віртуальні заходи в Україні проходять під час карантину переважно на платформі Zoom. Проте це лише один з можливих інструментів для дистанційних зустрічей.Для публічних заходів більшість експертів Мережі UPLAN також обрали Zoom. Переваги очевидні — трансляція на тисячу глядачів на платформі, «кімнати» спікерів і глядачів, можливість надавати право голосу окремим учасникам, миттєві опитування з певних питань, форма «питання-відповідь», паралельні трансляції на Facebook, YouTube, а також дуже багато інших «фішок» для підвищення якості заходів.
Регіональний координатор Мережі UPLAN в Одеській області, доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України Андрій Крупник називає корисною та ефективною можливість висловлювати свої зауваження та пропозиції до обговорюваних тем у чаті цієї платформі – паралельно із загальною дискусією. Він підкреслює, що це дозволяє організаторам згодом ознайомитися з думками та зауваженнями учасників і використати їх при впорядкуванні підсумків зустрічі, переосмисленні виступів спікерів. Зокрема, для розробки експертних рекомендацій.
«Крім того, залучення регіональних експертів, представників міністерств, громадських діячів з усієї країни дозволяє не лише суттєво заощаджувати фінанси на відрядження, а й включити у дискусію ширше коло зацікавлених осіб», — каже експерт, перелічуючи переваги онлайн-заходів.
Наприклад, в обговоренні питань реформи децентралізації та її реалізації на сучасному етапі взяли участь не лише науковці з Одеси — експерти Мережі UPLAN, а й чиновники Мінрегіону, представники громадських організацій з усієї України.
«Онлайн зустрічі дуже потрібні. Вони дають можливість комунікувати, приймати рішення, відчувати себе частиною спільноти та причетним до подій, які відбуваються в державі. Карантин дав новий поштовх онлайн спілкуванню», – зазначає Алла Орлова, заступниця директора Одеського інституту соціальних технологій, аспірантка ОРІДУ НАДУ при Президентові України, експертка Мережі UPLAN.
Але й при проведенні віртуальних заходів варто подбати про важливі аспекти їх організації та власної участі.
«Буває, що учасники зовсім не приділяють уваги підготовці онлайн-нарад. Важливо для формату відеозв’язку охайно виглядати на цікавому тлі. Навіть якщо робота ведеться віддалено, з дому, слід подбати про власний вигляд та обрати фон для спілкування», — наголошує Христина Тибінка, експертка Центру досліджень місцевого самоврядування, регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у Львівській області й пропонує звернути увагу на етикет онлайн-комунікацій.
ЧИ МОЖЕ ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА ПОВНОЦІННО ЗАМІНИТИ СТАЦІОНАРНУ ФОРМУ?
Дистанційна освіта у державних і приватних університетах — не новація. Однак запровадження карантину та режим надзвичайної ситуації й тут внесли корективи.Продовжився й процес підвищення кваліфікації публічних службовців у дистанційному режимі. Детальніше про це розповідала Світлана Липовська, начальниця відділу підвищення кваліфікації керівних кадрів ОРІДУ НАДУ при Президентові України, експертка Мережі UPLAN.
Загалом під час карантину освітній процес у НАДУ при Президентові України повністю перейшов у дистанційний режим. Освітня діяльність в Національній академії здійснюється з використанням внутрішньоакадемічної Системи дистанційного навчання (СДН), а інші технології (Zoom, Skype, Viber тощо) використовуються як додаткові.
Основна форма дистанційної взаємодії здобувачів і викладачів — обмін повідомленнями або надання/отримання відповідей за допомогою розділу «Форум» у СДН. У разі виникнення спільних значущих питань можна скористатися розділом «Петиції», де є функція голосування за петицію та можливість побачити кількість голосів.
«Важливо, що дистанційний режим персоніфікує роботу викладача зі слухачами, тому в онлайн режимі їм доводиться працювати більш наполегливо та старанно. Хоча й у викладача навантаження зростає», — підкреслює Андрій Крупник.
Представники вищої школи, впроваджуючи дистанційну освіту, не завжди задоволені спілкуванням між викладачами та студентами у віртуальній формі.
Зокрема доцентка кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» Юлія Кривенко переконана: «Дистанційної освіти у нас немає, існують лише окремі платформи навчальних закладів. Онлайн освіта — це вимушений крок; адже така форма має право на існування за умови належної технологічної, психоемоційної та організаційної бази. Ідеальний варіант — поєднання онлайн та офлайн освіти. Досвід роботи зі студентами під час карантину в Zoom або у Class-room (залежно від виду занять) показав відсутність мотивації у студентів і їх небажання працювати. А для викладача індивідуальний контроль за результатами навчання простіше здійснювати офлайн».
Особливості онлайн спілкування та навчання, виклики та проблеми, з якими зіткнулися всі, хто поєднує дистанційну форму конференцій, зустрічей, дискусій, освіти на основі використання сучасних технологій, ще потребують свого дослідження та удосконалення. Адже, безумовно, — це перспективна форма комунікацій.
Водночас з очікуванням закінчення «адаптованого карантину» йде й очікування офлайнового спілкування — з потиском рук, обміном посмішками, дружніми обіймами та обміном енергетикою спілкування.
Ольга Нагорнюк,
заввіділом ОУНБ Ім. М.С. Грушевського,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN в Одеській області
Джерело: Громадська Мережа UPLAN
Немає коментарів:
Дописати коментар