Так трапилося під час реалізації Інститутом проєктів «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» та «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію».
Наше знайомство з Анжелою Білодід – жінкою, яка разом з чоловіком виїхала з Маріуполя 16 березня 2022 року, в день, коли росія злочинно атакувала Маріупольський драматичний театр, де перебували містяни, шукаючи прихисток від бомбардирувань ворога, почалося саме під час першого проєкту, метою якого була допомога, сприяння в адаптації у громадах переселенців.
Анжела виявилася саме тією творчою особистістю, яку ми шукали – жінка любила й цінувала мистецтво, чудово малювала на майстер-класах, аргументувала свої роботи, а згодом виявилося, що вона ще й висококласний фотограф.
Тож коли Анжела показала нам свої зошити – звичайні шкільні зошити, густо заповнені рядок від рядка враженнями й думками про перші хвилини, дні, тижні перебування в оточеному Маріуполі, і у неї, і у нас виникла думка – це ж реальна книжка свідчень очевидця подій війни.