Прозорість державних закупівель: чи всі нарешті побачили все?

22 грудня 2021 року представники ОІСТ – директор Андрій Крупник, професор кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ Сергій Саханенко та доцент кафедри Наталія Пироженко взяли участь у проведенні заключної конференції у форматі експертного обговорення «Актуальні проблеми моніторингу та контролю за публічними закупівлями: державний та громадський виміри».

Конференція відбулася у межах проекту «Громадянська освіта у сфері державних закупівель ‒ Civic Education in Public Procurement (CEPP)», що реалізується Асоціацією дослідників державного управління за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні (Supported by the Public Affairs Section of the U.S. Embassy to Ukraine).

Серед учасників конференції – фахівці Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Південного офісу Державної аудиторської служби України, Територіального управління Рахункової палати по Одеській, Миколаївській, Херсонській областях; КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради»; Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області; відділу публічних закупівель Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні виконавчого комітету Одеської міської ради; ТОВ «Телекард-Прибор».

Господар – це небайдужість і відповідальність

Обговоренню стану і перспектив економічного розвитку Доброславської громади був присвячений черговий візит команди проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» до керівництва громади.

Цей листопадовий візит у Доброславську громаду Анжеліки Чайки та Андрія Крупника мав на меті ознайомити місцеву спільноту та керівництво громади з можливостями залучення мешканців до проєктів економічного спрямування.

Про методи та форми розвитку бізнес-середовища у громаді, способи долучення громадян як співвласників місцевих ресурсів до розвитку місцевого господарства, підвищення їх зацікавленості у результатах своєї роботи розповіла експертка Лолла Олійник.

Команда проєкту запросила Лоллу Сергіївну ‒ першу заступницю голови Всеукраїнської громадської спілки «Об'єднання народного контролю України», яка є керівницею департаменту економічного розвитку спілки і має чималий успішний досвід у сфері реалізації економічних, соціальних, екологічних, енергетичних та культурних проєктів.

Експертка в розмові наголосила: «Навчатися ефективному господарюванню ніколи не пізно, господар – це не просто економічна категорія. При розумному підході та застосуванні нових знань господар перетворюється в категорію світоглядну, його метою і сенсом стає покращення життя – свого і громади». 

 Крім того, команда проєкту ознайомила керівництво громади з одним із важливих завдань – порівнянням Доброславської громади зі спеціально відібраними громадами з інших областей, які аналогічні за складом і чисельністю населення. Оцінювання конкурентних переваг і недоліків стосується питань залучення мешканців до управління місцевими справами, створення та діяльності органів самоорганізації населення. Таке порівняння дасть можливість Доброславській громаді краще побачити власні переваги та резерви розвитку.

Проєкт «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Робоча зустріч переможців конкурсу «Сприяння використанню інструментів місцевої демократії на рівні територіальних громад»

15 та 16 листопада директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник та керівниця проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» Анжеліка Чайка взяли участь у робочій зустрічі переможців конкурсу «Сприяння використанню інструментів місцевої демократії на рівні територіальних громад», яка відбулась у Миколаєві.

Під час заходу обговорювались питання:

• використання інструментів локальної демократії в умовах карантину;
• забезпечення роботи громадських рад та консультативно-дорадчих органів (на прикладі м. Миколаєва);
•  організація роботи органів самоорганізації населення (досвід м. Вознесенська та м. Миколаєва).
• На прикладі рольової гри з проведення публічного обговорення онлайн, учасники дійшли висновку, що не всі інструменти місцевої демократії добре працюють в онлайн-форматі. Виникають труднощі з організацією, проведенням подібних заходів, налагодженням конструктивного діалогу між учасниками.

Однак при ретельній підготовці до онлайнового заходу, детальному відпрацюванні його сценарію можна вдало застосовувати такий інструмент громадської участі, особливо в часи пандемії. 

• Особливістю консультативно-дорадчих органів у Миколаєві є створення системи галузевих експертних громадських рад при департаментах міської ради. Зокрема, тут створено і діють громадські ради з питань:

– житлово-комунального господарства ‒ при департаменті ЖКГ;

– розвитку туризму ‒ при департаменті економічного розвитку;

– освіти дорослих ‒ при департаменті праці та соцзахисту населення;

– ринку нерухомості ‒ при департаменті економічного розвитку;

– експертно-громадська рада ‒ при виконкомі міської ради. 

Вітаємо Центр політико-правових реформ з 25-річчям!

Участь команди проєкту в обговоренні шляхів реалізації на локальному рівні Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки

1 листопада ц.р. команда проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» та заступник голови Доброславської територіальної громади Юрій Чорній долучились до експертної наради «Шляхи реалізації на рівні територіальних громад Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки».

Андрій Крупник, Анжеліка Чайка та Ольга Нагорнюк висловили свої думки та пропозиції щодо шляхів реалізації Нацстратегії саме на локальному рівні.

Під час обговорення керівниця проєкту А. Чайка презентувала мету й основні завдання проєкту в Доброславі, реалізація якого спрямована на активізацію мешканців населених пунктів, що увійшли до складу громади, їх залучення до розв’язання місцевих проблем.

Юрій Чорній висловив підтримку пропозицій учасників експертної наради щодо усвідомленого та відповідального включення активних мешканців у процеси перетворень у громадах та подякував науковцям і громадським експертам за методичну допомогу в удосконаленні управління та включення внутрішніх ресурсів громад.

Проєкт «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Обговорення шляхів реалізації Нацстратегії розвитку громадянського суспільства виходить на локальний рівень: що думають науковці та представники громад

Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ), Мережа публічного права та адміністрації UPLAN, кафедра публічного управління та регіоналістики стали ініціаторами та організаторами експертної наради «Шляхи реалізації на рівні територіальних громад Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки.

1 листопада 2021 року викладачі, науковці, представники територіальних громад області, посадовці місцевих органів влади, громадські активісти, обговорювали питання, пов’язані з реалізацією Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки.

Розробку Регіональної програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки розпочато

Прийняття Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки стало підставою для розробки на місцях аналогічних локальних документів.

Управлінням комунікацій та інформаційної політики ОДА запропонувало для обговорення та наповнення проєкт Регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки анонсовано.

Тест документу «Про затвердження Регіональної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Одеській області на 2022-2026 роки» опубліковано для ознайомлення на сайті Одеської обласної ради.

28 жовтня 2021 року Управління розпочало проведення електронних консультацій з громадськістю стосовно збору пропозицій до Регіональної цільової програми.

Учасником Регіональної програми є громадська рада при Одеській обласній державній адміністрації, громадські ради при органах державної влади на території області, інститути громадянського суспільства.

Відкрите засідання Комітету з питань розвитку громадянського суспільства та громадської участі Громадської ради при Одеській ОДА за участі як представників інститутів громадянського суспільства Одеської області, так і відповідальних працівників місцевого рівня відбулося 28 листопада.

Голова Комітету Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства і громадської участі, директор Одеського інституту соціальних технологій, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник представив власне бачення шляхів та форм реалізації Національної стратегії на регіональному рівні, зробивши детальний аналіз основних положень Нацстратегії та вказавши на потенційні можливості її втілення в регіонах.

Про тренінг «Основи належного врядування в ОГС»

В жовтні проведено другий набір організацій громадянського суспільства для участі в унікальній, авторській навчальній програмі «Основи належного врядування в ОГС», що проводить ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».
Належне врядування та дотримання встановлених стандартів якості для ОГС вже сталою практикою в європейських країнах та є ефективним інструментом сприяння інституційного розвитку ОГС. Цей процес почався з усвідомлення серед самих ОГС, а також з результатів консультацій з органами влади, які висунули певні вимоги щодо прозорості, підзвітності та ефективності діяльності ОГС, щодо необхідності створити рівні умови для всіх ОГС - як сталих, так і новостворених- і налагодити співпрацю та партнерство з державними органами на основі принципів прозорості та належного врядування.
Сталості та самозарадності організацій громадянського суспільства (ОГС) планується досягти через розбудову в них належного врядування, посилення зв’язків з громадами та

цільовими групами, а також шляхом підзвітності й прозорості цих організацій.
До участі у навчальній програмі долучились громадські та благодійні організації з усієї України. Активними учасниками цієї програми стали директор Одеського інституту соціальних технологій Андрій Крупник і голова партнерської правозахисної організації «Співдружність» Валерій Головко.
Цікавими і корисними, з численними практичними вправами виявились заняття з таких важливих для життєдіяльності громадських організацій питань:

• організаційна структура, повноваження керівних та наглядових органів;
• внутрішній контроль;
• стратегічне та оперативне планування;
• конфлікт інтересів в організації та його подолання;
• основи належного управління фінансами та закупівель;
• прозорість та підзвітність в діяльності ОГС.

Про проєкт «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина» та візит у Шомполи

 Триває реалізація проєкту «Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина».

Окрім аналітичної роботи, команда Одеського інституту соціальних технологій також знайомиться з населеними пунктами у складі громади, їх мешканцями та керівництвом старостинських округів.
Приємні враження залишились після візиту до Шомполівського округу. Староста Стружак Олександр Андрійович ознайомив команду проєкту з інфраструктурою населених пунктів, провів екскурсію освітніми та культурними закладами, зокрема:

•  Вовківським НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ»
•  Шомполівським НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ»;
•  Шомполівським закладом дошкільної освіти «Лелечатко»;
•  Шомполівським будинком культури.

Спілкування з педагогічними колективами навчальних закладів, працівниками будинку культури та активними мешканцями округу показало позитивне сприйняття задуму проєкту та готовність до співпраці.
Коротко про проєкт та візит до Шомполівського старостинського округу – у цьому відеоролику.

 

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Коротке відео про старт проекту Одеського інституту соціальних технологій "Доброславська територіальна громада – єдина заможна родина". Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Одеський інститут соціальних технологій – за гідне співіснування в місті людей і тварин!

«Велич нації і ступінь її духовного

 розвитку визначаються тим, як ця нація поводиться  з тваринами »

Махатма Ганді

В силу різних причин останнім часом в мегаполісах з'явилося багато бездомних тварин, які негативно впливають на екологію, створюють загрозу життю людей.
Парадокс в тому, що цю загрозу створюють самі люди через безвідповідальне ставлення до домашніх тварин.
В усіх країнах Євросоюзу права кішок і собак захищені Конвенцією 1987 року із захисту тварин від жорстокого поводження. В Україні в липні 2021 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)».
Закон встановлює правила утримання тварин і підвищує відповідальність за порушення цих правил. За жорстоке поводження з тваринами підвищено штрафи, введено ряд заборон. Так само, за жорстоке поводження з тваринами (у тому числі безпритульними) передбачена кримінальна відповідальність.
Слід відзначити, що за останній час Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради у цій сфері зроблені певні кроки, зокрема, щодо скорочення числа бездомних собак. Велику роботу провели волонтери та небайдужі громадяни. Про важливість проблеми свідчить оголошений в поточному році конкурс соціальних проєктів, спрямованих на поліпшення екологічної обстановки в місті.

Коротка інформація про спільне засідання Президії ГР з постійною комісією облради

 6 жовтня 2021 в Одеській облдержадміністрації відбулось спільне засідання постійної комісії обласної ради з питань регламенту, місцевого самоврядування, депутатської діяльності, зв’язків з громадськістю, моралі, етики та гласності, прав людини, свободи слова та інформації і президії Громадської ради при Одеській ОДА. 

  Розглянуто головне питання: як налагодити комунікації та співпрацю Громадської ради при Одеській ОДА з постійною комісією облради, яка опікується зв’язками з громадськістю, та іншими комісіями і підрозділами апарату облради щодо розвитку громадянського суспільства в регіоні.  

Голова комітету Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства та громадської участі Андрій Крупник, який є членом робочої групи КМУ з розробки проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, виклав своє бачення щодо першочергових спільних дій влади і громадськості для успішної реалізації в Одеському регіоні завдань цієї Нацстратегії, затвердженої указом Президента 27 вересня ц.р. 

Зокрема:

1) Необхідно оперативно зробити ретельний аналіз стану інфраструктури громадянського суспільства Одещини у розрізі нових районів і об'єднаних територіальних громад. Адже в умовах децентралізації, адмінтерреформи та неналежного управління в Одеській області протягом останніх років ця сфера була зруйнована та прийшла в занепад.

2) Слід негайно зайнятись підготовкою проєкту обласної програми розвитку громадянського

суспільства. На її розробку, обговорення та затвердження Президент дав три місяці. При цьому пропонується вивчити та використати кращий досвід Одещини та інших регіонів. А також врахувати дотичні завдання з Національної стратегії у сфері прав людини, Національної молодіжної стратегії до 2030 року, Стратегії національно-патріотичного виховання та інших актів державної політики.

3) Паралельно із проєктом Програми, яку варто приймати на весь період дії Нацстратегії – тобто, на 2021-2026 роки, – слід розробляти План заходів з реалізації цієї Програми, також передбачений указом Президента. Пропонується такий план розраховувати на 2 роки, аби за період дії Програми реалізувати три таких Плани. 

 

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕТВОРЕННЯ МЕШКАНЦІВ НА ГРОМАДЯН

Демократична громадянська освіта є важливою складовою розвитку українського суспільства, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості людей.

Громадянська компетентність: чому її важливо розвивати

Громадянська освіта має на меті підготовку не тільки молоді, а й інших груп мешканців до активної участі у житті громади і суспільства. Громадяни мають вчитися бути вільними, критично мислити, знати свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори. Громадянська освіченість є важливою складовою демократичної культури.

З початку 2000-х років громадянська освіта стала складовою навчально-виховного процесу в українській загальноосвітній школі. А з початку учбового 2018/19 року в загальноосвітніх навчальних закладах було запроваджено інтегрований курс «Громадянська освіта» для 10-х класів.

Поняття «громадянськість» визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни. Проявом сформованої громадянськості особи виступає її громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати свої громадянські права і обов'язки.

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОГО ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У 2020 РОЦІ

Значна частина звітного періоду діяльності ОІСТ у 2020 році проходила в умовах карантину, пов'язаного із пандемією хвороби Covid-19, що, безумовно, вплинуло на результати цієї діяльності.

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вийшли наукові публікації у вітчизняних фахових журналах та науково-популярні публікації за авторством членів ОІСТ:

• Колективна монографія "Багаторівневе управління (multi-level governance) в умовах модернізації публічної влади і становлення демократичного врядування в Україні";
• Піроженко Н. "Технологія "тайм-менеджмент" як засіб часової організації професійної діяльності членів тендерних комітетів";
• Дуліна О., Крупник А. "Громадська безпека в умовах надзвичайної ситуації: теорія та практика";
• Дуліна О., Крупник А. "Державний та громадський контроль у бюджетній сфері: синергія поєднання";
• Піроженко Н., Крупник А. "Публічні закупівлі по-новому: чи всі нарешті побачать все?";
• А. Крупник "Агломерація як єдиний життєвий простір: час посилювати співпрацю";
• А. Крупник "Нова стратегія розвитку громадянського суспільства: як уникнути помилок";
• Крупник А. "Навіщо Україні місцеві референдуми?";
• Крупник А. "Звіт депутата місцевої ради: формальність, комунікація чи оцінка довіри виборців";
• Крупник А. "Зміни до Конституції: як вийти на дієву модель нової системи влади";
• Липовська С. "Підвищення кваліфікації публічних службовців у дистанційному режимі в період карантину".
• Липовська С. "Кандидатський резерв та резерв державних службовців – це різні поняття"
• Саханенко С. "Самоврядування в Україні: однорівневість чи багаторівневість";
• Саханенко С. "Етнічні чинники анатомії децентралізації";
• Нагорнюк О. – "Як карантин змінив спілкування в експертному середовищі та в освітньому процесі";
• Нагорнюк О. "Громадянська активність через неформальну освіту: як це працює у режимі онлайн".

РАЙОННІ РАДИ: ШУКАЄМО ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

Період, який минув з часу місцевих виборів довів, що районним радам в новій моделі врядування досить важко знайти своє місце у системі організації публічної влади на територіальному рівні.

РАЙОННІ РАДИ В НОВІЙ МОДЕЛІ ВРЯДУВАННЯ

Як не дивно, але значна кількість депутатів районних рад, не кажучи вже про пересічних громадян, погано розуміють конституційну природу районних рад.

У підсумку, понад 5 тисяч депутатів 119 районних рад зараз ставлять собі питання: «Навіщо взагалі було обиратися депутатом, коли майже всі функції районної ланки самоврядування відійшли на рівень територіальних громад?».

Конституція України не містить згадки про районну громаду. Але це зовсім не виключає наявності на районному рівні такої інституції місцевого самоврядування, як районної ради, статус якої в Конституції України визначений як «орган спільної компетенції громад в межах району».

Таким чином, у правовому розумінні район виступає як конституційно встановлена зона міжмуніципального співробітництва, органом якого є районна рада. Її завданням є розв’язання тих питань місцевого значення, які виходять за межі окремих громад та/або які неможливо (недоцільно) реалізовувати громадами самостійно.

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІЗМУ В УКРАЇНІ: У ЧОМУ ЗАГРОЗА ДЛЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА?

Чимало країн намагається визначити правові межі для здійснення лобістської діяльності. У сучасному українському суспільстві ніхто не ставить під сумнів існування прихованого лобізму на всіх рівнях влади. Відповідно, запровадження законодавчого врегулювання лобістської діяльності є актуальним.

ПОНЯТТЯ ЛОБІЗМУ ТА СТАН ЙОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ

Лобізм є одним із основних механізмів представництва інтересів та впливу на органи влади. В умовах сьогодення лобізм виступає особливою системою і практикою цілеспрямованого впливу окремих груп суспільства на органи законодавчої та виконавчої влади.

Останнім часом про лобізм говорять як про явище комунікаційне, оскільки він ґрунтується на впливі та домовленостях. Присутнє у сучасній науковій літературі визначення лобізму в суто бізнесовому аспекті — як вплив бізнесу на законодавчі органи влади.

Таким чином, лобізм можна визначити як механізм узгодження пріоритетів державної політики з корпоративними інтересами суспільних груп.

Характерно, що лобізм, як і будь-який інший суспільний інструмент, може бути використаний як на благо суспільства, так і для задоволення вузькокланових чи групових інтересів.

Аби лобізм був корисним для суспільства, необхідні певні умови: наявність демократичних інститутів та норм, економічна та політична стабільність, свобода засобів масової інформації, сильне громадянське суспільство, справедлива судова система тощо.

Окремі правовідносини у зазначеній сфері регулюються Конституцією України, законами України «Про звернення громадян» та «Про запобігання корупції», іншими законодавчими актами. Проте лобістська діяльність в Україні перебуває переважно поза законодавчим врегулюванням.

ЗАКОН «ПРО ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ» — МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ВЛАДОЮ І СУСПІЛЬСТВО

Серед різноманітних практик залучення громадян до процесу прийняття рішень останнім часом найпильніша увага приділяється публічним консультаціям.

Ухвалення Верховною Радою України у першому читанні проєкту Закону «Про публічні консультації» — найкраще тому свідчення.

ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК ФОРМА ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ

Консультації з громадськістю, публічні обговорення, громадські слухання — ці форми впливу на процеси демократизації суспільства та розширення впливу на політику розглядаються парламентарями не один рік поспіль.

При цьому, як не дивно, всесвітня база знань (Вікіпедія), визначення такій формі громадської участі, як публічні консультації, не дає. Тому звернемося до формулювань, що існують в закордонній практиці.

Публічні консультації розглядаються як регуляторний процес, який дозволяє громадянам впливати на рішення, що їх стосуються.

Метою таких консультацій є підвищення ефективності, прозорості й громадського залучення до проєктів, законів та політик.

Процес публічних консультацій широко використовується у Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії, Австралії та в інших країнах зі сталою демократією, хоча може мати й інші назви. У США, наприклад, процес консультування із населенням називається «Публічні зауваження та коментарі».

За кордоном не тільки державні структури використовують подібну форму участі громадськості, а навіть транснаціональні організації, такі як Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до складу якої входять 35 країн з найрозвинутішою економікою. ОЕСР навіть має власний офіційний документ, який регулює процес проведення громадських консультацій.

Законопроєкт «Про публічні консультації»: деякі зауваження та пропозиції

 24 березня 2021 року Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) ініціював публічне обговорення прийнятого у першому читанні законопроєкту «Про публічні консультації», яке відбулось за участі представників Секретаріату КМУ та громадських експертів.

Обговорювалось декілька пропозицій щодо внесення змін та доповнень у згаданий законопроєкт у процесі його підготовки до другого читання.

Аналізуючи законопроєкт № 4254 «Про публічні консультації»

, які Верховна Рада ухвалила у першому читанні 5 березня 2021 року, варто зрозуміти, що принципово нове містить це законодавче регулювання у сфері владно-громадських відносин у порівнянні з іншими нормами законів та підзаконних актів, що діють у цій сфері та регулюють питання громадської участі.

Важливо підкреслити, що сфера дії даного Закону охоплює усі рівні публічного управління та адміністрування: національний, регіональний та локальний – і розповсюджується на усі види суб'єктів владних повноважень: органи державної, виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні колегіальні органи (комісії, ради, фонди), а також підприємства, установи, організації та саморегулівні організації, наділені владними повноваженнями.

Ключовою особливістю цього законопроєкту є те, що ініціатива щодо участі зацікавлених осіб у формуванні та реалізації державної, регіональної політики, вирішенні питань місцевого значення через публічні консультації належить саме суб'єктам владних повноважень – на відміну від громадських слухань, петицій, звернень громадян та інших форм громадської участі, де ініціатива щодо впливу на політику належить саме громадськості.

Варто відзначити, що законопроєкт відпрацьований достатньо ретельно і демократично. 

І це невипадково: адже він розроблявся чимало років, у тому числі за участі громадських експертів − на виконання зобов’язань України в межах Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», згідно з урядовою Концепцією розвитку електронної демократії в Україні, Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки тощо.

Разом із тим, аналіз законопроєкту № 4254 дає підстави висловити щодо нього низку зауважень і пропозицій.

"ДУМАЙ, ПЕРШ НІЖ ГОВОРИТИ. ЧИТАЙ ПЕРШ НІЖ ДУМАТИ". ЧОМУ ЧИТАННЯ МАЄ СТАТИ ЖИТТЄВОЮ ПРАКТИКОЮ УКРАЇНЦІВ

Щоб навчитися думати, експерти радять молодому поколінню частіше відкладати смартфони та брати в руки книгу.

Вміння мислити самостійно, шукати та аналізувати інформацію, знаходити власні рішення розв’язання проблем та формулювати переконливу аргументацію в дебатах, дискусіях, обговореннях — сьогодні цінуються надзвичайно високо.

А для тих, хто долучається до аналітичного та експертного середовища, — це першочергові навички.

І одним із ключових факторів розвитку інтелектуального потенціалу є читання.

ЧИТАННЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ ФАКТОР РОЗУМОВОГО Й ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ: ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації потребують абсолютно нового типу мислення, що допоможе пристосуватися до соціальних змін, генерувати нові ідеї, здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку.

Особливо це стосується молодого покоління. Інтелектуальний розвиток не лише не зупиняється після закінчення школи, університету, а й посилюється, адже кількість неопрацьованої інформації лише зростає.

Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення. А водночас, на думку експертів, 
переваги від розумової діяльності — це покращення пам’яті, розвиток здібностей до навчання, випередження розумом біологічного віку людини.

Сьогодні читання книжок перестало бути головним способом відпочинку й отримання знань. Воно все більше поступається динамічнішим каналам інформації, зокрема інтернету.

ЕКСПЕРТИ UPLAN ТА ЦППР ДОЛУЧАЮТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЗА ПРАВОВІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОГС

 19 організацій громадського сектору об’єдналися для створення мережевого майданчика для адвокації та підтримки впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства.

Масштабний та змістовний аналітичний документ — Карта правових реформ — був розроблений минулого року. Свої пропозиції та коментарі до Карти вносили експерти Мережі публічного права та адміністрації UPLAN в Одеській області.

Логічним продовженням стало створення Платформи за правові реформи для ОГС.

Участь у Платформі відкриває низку можливостей:

• постійне навчання;
• підвищення кваліфікацій з питань законо- та нормотворчості, діяльності коаліцій;
• фахові консультації й експертиза;
• пошук партнерів та однодумців;
• адвокатування власного питання та масштабування його завдяки підтримці учасників Платформи.
  

23 лютого під час онлайн-презентації Платформи за правові реформи для ОГС директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Олеся Холопік пояснила мету ініціації Платформи: «Одним із запитів від ОГС-учасниць та експертів під час створення Карти було об’єднання і просування правових змін. Щоб реформи не залишилися на папері, потрібно діяти. І сьогодні ця платформа відповідає на запит».

ЧОМУ НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ НА ЧАСІ

Стереотипи, політична культура, інституційна упередженість обмежують вплив молодих людей на їхню участь у політичному та суспільному житті.

Водночас в преамбулі «Європейської хартії щодо участі молоді» йдеться про те, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення.

Це якщо ми хочемо будувати більш демократичне, солідарне й успішне суспільство.

МОЛОДЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Молоді люди віком до 25 років складають більше ніж половину населення планети.

І хоча молодь часто активно долучається до життя своїх громад, у системах ухвалення рішень домінують люди старшого віку. Водночас молоді люди можуть бути наділені соціальними та політичними повноваженнями.

«Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27% населення держави», — зазначала регіональна координаторка Мережі UPLAN Анна Колохіна, аналізуючи ставлення молоді до реформ в Україні у 2015-2019 роках.

Традиційно молодіжна політика в Україні — поза увагою законодавця. Час від часу про неї згадують перед виборами. Однак обіцянки її розвивати, забезпечувати та вдосконалювати швидко забуваються.

ЗАЯВА організацій громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм в Україні (№№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3)

 Експерти Одеського інституту соціальних технологій А.Орлова, О.Дуліна та А.Крупник, які є експертами також Мережі UPLAN, узяли участь в обговоренні позиції "третього сектору" щодо законопроектів про лоббізм і підтримали спільну заяву.

Наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради України знаходяться чотири законопроєкти, які мають на меті законодавче врегулювання лобістської діяльності: законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3: https://bit.ly/3r1r4zK.

 Підходи, закладені в цих законопроєктах, несуть загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також право на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантованих ст. 5 і 36 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», іншими законами України, а також ст. 25 ратифікованого Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Системним недоліком цих законопроєктів є намір поширити регулювання лобізму на гарантовану законами діяльність організацій громадянського суспільства і громадян, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики.

 У названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади. На нашу думку, виключно діяльність, яка підходить під це обмежене визначення лобізму, може бути предметом законодавчого регулювання.

Серед найбільш суперечливих положень законопроєктів, які обмежують права громадян і організацій громадянського суспільства на реалізацію своїх інтересів через участь у формуванні публічної політики є такі: 

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД COVID-19: ДОБРОВІЛЬНО ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО?

Пандемія COVID-19 стала найсерйознішим випробуванням для здоров’я населення всього світу та систем охорони здоров’я з часів знаменитої «іспанки» 1918-1920 років.

Всі країни, одна за одною, що зіштовхнулися з пандемією, змушені були водночас з мобілізацією системи охорони здоров’я вводити так звані «немедичні протиепідемічні заходи» ‒ як на національному рівні, так і на рівні окремих регіонів і навіть муніципалітетів. Їх мета — стримати поширення епідемії шляхом скорочення контактів між людьми.

Із самого початку пандемії у світі розпочалася розробка вакцини проти цієї інфекції. По всьому світу нині розробляється понад 170 видів вакцин проти коронавірусу, і відбувається це рекордно швидкими темпами.

На вакцину чекали весь 2020 рік. Нарешті у грудні 2020 року відразу в декількох країнах світу, зокрема, у Великій Британії, Канаді та Росії, з’явилися різні види вакцини від COVID-19, і розпочалася вакцинація.

Але виникає чимало запитань: чи справді захистить вакцина від коронавірусу? Чи буде процедура вакцинації обов’язковою для всіх, і як відмова від неї вплине на працевлаштування, вільне пересування, навчання громадян?

Ці питання дедалі більше турбують населення і цікавлять експертів.

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ПРИМУС ЧИ БЕЗПЕКА?

Завдання будь-якої держави — забезпечувати безпеку нації, в тому числі реагувати на будь-яку інформацію, яка містить відомості про загрозу національній безпеці.

Оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемії стало підставою для ухвалення низки правових актів, які направленні на врегулювання різних сфер життя суспільства. За таких обставин обмежуються права та свободи громадян та проводяться заходи з недопущення поширення нових форм COVID-19.

НОВІ РАЙОННІ РАДИ: ТОРУЄМО ШЛЯХ В НЕВІДОМЕ

ОДЕСЬКА РАЙОННА РАДА — НОВИЙ СУБ‘ЄКТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Одеський район Одеської області України утворено 17 липня 2020 року в результаті проведення у країні адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — місто Одеса, який є також адміністративним центром Одеської області. Одеський район відіграє ключову роль в соціально-економічному розвитку всього регіону.

Населення району складає 1 млн 380 тис. осіб. До його складу увійшли такі в минулому міста обласного значення — Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території ліквідованих районів: Біляївського, Овідіопольського (крім Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Овідіопольського району, включеної в Білгород-Дністровський район), Лиманського (крім Курісовської сільської територіальної громади Лиманського району, включеної в Березівський район).

До складу району входять 22 територіальні громади, в тому числі 5 міських, 6 селищних та 11 сільських.

Перші вибори в Одеську районну раду відбулися 25 жовтня 2020 року. До складу ради обрано 64 депутата, у тому числі: «Опозиційна платформа за життя» — 18 депутатів; «Довіряй ділам» — 13; «Слуга народу» — 12; «Європейська Солідарність» — 9; «Партія Шарія» — 6; Партія «За майбутнє» — 6. Жодна партія не отримала абсолютну більшість депутатських мандатів. 

КЛАСИЧНИЙ СУД ПРИСЯЖНИХ: КОЛИ ОЧІКУВАТИ В УКРАЇНІ?

Для запровадження в Україні ефективного суду присяжних необхідно внести низку законодавчих змін. Зокрема, мають спростити процес формування списку присяжних та удосконалити порядок залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя.

СУД ПРИСЯЖНИХ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ПРАВОСУДДІ

Про те, що створення реального суду присяжних в Україні матиме епохальне значення й стане важливою гарантією права на справедливий суд для кожної людини в Україні, фахівці говорять майже десятиліття. Ще відтоді, коли у 2012 році суд народних засідателів було перейменовано на суд присяжних для формального виконання норми Конституції.

Чинний сьогодні порядок затвердження списків присяжних є довготривалим та малоефективним. Суди не завжди вчасно отримують сформований склад присяжних, що впливає на строки розгляду справ. У 2021-2022 роках передбачається запустити класичну модель суду присяжних в Україні.

У 2020 році розроблялися законопроєкти, ухвалення яких в майбутньому має забезпечити запровадження у країні класичного інституту присяжних.

«Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснює необхідність запровадження суду присяжних заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.

Голова комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін зазначає, що завдання парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього суду присяжних, у якому функції професійного судді та функції представників народу є розділеними й кожна з цих частин чітко виконує свою роль.

Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський вважає, що суд присяжних є важливою зміною, яка стосуватиметься всіх агентів і органів правосуддя.