Демократична громадянська освіта є важливою складовою розвитку українського суспільства, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості людей.
Громадянська компетентність: чому її важливо розвивати
Громадянська освіта має на меті підготовку не тільки молоді, а й інших груп мешканців до активної участі у житті громади і суспільства. Громадяни мають вчитися бути вільними, критично мислити, знати свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори. Громадянська освіченість є важливою складовою демократичної культури.
З початку 2000-х років громадянська освіта стала складовою навчально-виховного процесу в українській загальноосвітній школі. А з початку учбового 2018/19 року в загальноосвітніх навчальних закладах було запроваджено інтегрований курс «Громадянська освіта» для 10-х класів.
Поняття «громадянськість» визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни. Проявом сформованої громадянськості особи виступає її громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати свої громадянські права і обов'язки.
Громадянську компетентність часто асоціюють з поняттям «громадянська зрілість», яку характеризує не вік, а погляди, вчинки гармонійно і всебічно розвинутої людини, що має гуманістичний світогляд. Ця людина постійно самовдосконалюється, має високий рівень національної і планетарної свідомості, знає культуру й історію рідного краю, є соціально відповідальною і має стійкі переконання.
Але громадянська зрілість не є підсумком або завершеним процесом – для її підтримки потрібний постійний тренінг. Саме громадянська зрілість педагога є запорукою формування громадянської компетентності учнів.
Правове забезпечення громадянської освіти
Нормативно-правові основи громадянської освіти в Україні закладені в Конституції та у Законі України «Про освіту», а напрямки розвитку громадянської освіти – у таких актах державної політики:- Стратегії національно-патріотичного виховання (затвердженій Указом Президента України у 2019 році);
- Національній стратегії у сфері прав людини (у новій редакції, затвердженій Указом Президента України у 2021 році);
- Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (затвердженій Урядом у 2018 році);
- проєкті Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки;
- у проєктах Стратегії розвитку громадянської освіти до 2030 року і Плані заходів з її реалізації.
Громадянська компетентність є інструментом для розширення можливостей розвитку особистості в суспільстві, стимулювання її мотивації, автономії та відповідальності, подолання пасивності та некомпетентності громадян. Громадянська компетентність може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини.
Саме на нормах вказаних вище Рекомендацій Ради ЄС базується Концепція Нової української школи (НУШ) і Закон «Про освіту» у питаннях формування компетентнісного підходу до громадянської освіти.
В Україні вже накопичений певний досвід у галузі громадянської освіти: вона закріплена у законодавстві та у Державному стандарті освіти, у навчальних програмах, до того ж розв'язання завдань громадянської освіти закладено у викладанні багатьох соціогуманітарних предметів.
Ризики та небезпеки навчання без практики
Але є небезпека формального виконання нормативних вимог як учнями так і вчителями, оскільки нерідко громадянська освіта сприймається ними як факультативний предмет, зміст якого не закріплюється у практичній діяльності. Майже відсутня практика реалізації громадянських прав учнів під час навчання.До основних проблем сучасної громадянської освіти можна також віднести:
- у державних стандартах акцент зроблено суто на знаннях і неналежна увага приділена саме вихованню громадянськості в учнів, має місце значний розрив між теорією і практикою у цій сфері;
- не визначено співвідношення навчальної та позакласної виховної роботи, є недостатньою робота з педагогами щодо оволодіння ними та передачі учням навичок громадянських компетентностей;
- існує дефіцит якісної літератури методичного характеру.
Важливим кроком у напрямку розвитку громадянської освіти є створення Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» онлайн-курсу і порталу громадянської освіти. Крім онлайн-курсу, цей портал містить інтерактивний підручник для 10-х класів.
Проте, введення предмету «Громадянська освіта» у програму середньої школи як обов’язкового та наявність гарних онлайн курсів ще не означає опанування вчителями та учнями громадянськості як своєї обов’язкової компетенції.
Учнівське самоврядування: що сьогодні не так?
Учнівське самоврядування та залучення шкільної молоді у життя громади обмежується найчастіше благодійними ярмарками, збором коштів для дітей-сиріт або для осіб з інвалідністю та проведенням уроків старшокласниками у молодших класах. При цьому учнівське самоврядування та шкільна молодь мало залучаються до вирішення проблем школи та місцевих проблем громад. Бракує спілкування між учнівськими парламентами, обміну досвідом, координації дій, а також практично відсутня їх взаємодія з місцевою владою, що обмежує можливість участі шкільної молоді у житті громад.При формуванні громадянської компетентності в українських школах пізнавальний компонент значно переважає над діяльнісним. Соціальна практика у виховній роботі не є пріоритетом і відбувається переважно у формі конкурсів, зустрічей з представниками влади чи громадських організацій на базі навчальних закладів. У дітей не формується природна потреба виконувати добровільну роботу поза школою, робити добрі справи для людей. Така форма роботи, як волонтерство учнів та співпраця з благодійними організаціями поки не носить системного характеру.
Крім того, громадянська освіта не враховує особливості соціальної поведінки представників так званого «покоління зумерів» (покоління «Z»). Їх головна особливість – постійне знаходження в Інтернеті. Вони комфортно почувають себе лише в онлайн-спілкуванні – для них це виключна цінність та основна форма спілкування. Проте, ці добре знайомі з віртуальним простором молоді люди часто не знають про громади, де мешкають, і тим паче не цікавляться їх проблемами і зазвичай мають проблеми в офлайн-спілкуванні.
Як посилити дієвість курсу з громадянської освіти?
Треба на законодавчому рівні посилити діяльнісну складову системи громадянської освіти, перетворюючи знання у навички у процесі участі в заходах і організаціях, де молодь може чіткіше визначати свої потреби, розробляти та приймати рішення, планувати на партнерських засадах дії з місцевими та регіональними органами влади та громадськими формуваннями.Практичну допомогу у формуванні громадянської компетентності у навчально-виховному процесі в загальноосвітній школі та у ЗВО мають надати шкільні парламенти та молодіжні ради, які складаються з виборних представників шкільної та студентської молоді. Ці консультативно-дорадчі органи повинні стати для молоді майданчиками, де вони вчаться впливати на політику і ставати відповідальними за свої рішення та обіцянки.
Обравши курс на європейську інтеграцію, Україна має використовувати громадянську освіту як інструмент перетворення мешканців на громадян. Причому, це стосується як молоді, так і людей середнього та старшого віку.
В межах обговорення цього питання експертка Одеського інституту соціальних технологій А. Орлова надала Міносвіти пропозиції до проєкту Стратегії розвитку громадянського освіти, де запропонували не обмежувати сферу громадянської освіти суто рамками освітніх закладів, а навпаки – більше уваги приділити зовнішнім стосункам цих закладів з організаціями громадянського суспільства (ОГС) та з органами публічної влади. Запропоновано також включити до складу провайдерів громадянської освіти, окрім педагогічних закладів, й ОГС, а також залучати до цієї справи і непедагогічних працівників.
У Плані заходів з реалізації Стратегії запропоновано передбачити стажування на базі ОГС студентів та слухачів навчальних закладів, а також працівників органів публічної влади. А також навпаки – проводити стажування лідерів громадських утворень на базі органів публічної влади.
Провідна експертка Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» з питань громадянської освіти С. Топалова підкреслює необхідність посилення громадянського виховання поряд із отриманням знань у цій сфері і пропонує для цього розробити вітчизняну нормативну базу з урахуванням кращих практик провідних європейських та світових країн.
Громадянська освіта дорослих: основні акценти
Особливої популярності у світі останнім часом набуває громадянська освіта дорослих або навчання протягом усього життя. Ще Альберт Ейнштейн, порівнюючи життя з їздою на велосипеді, зазначив: «Аби втримати рівновагу, потрібно постійно рухатися».На необхідності освіти та залученні до громадського життя представників «третього покоління» наголошували учасники експертного Форуму «Громадянська освіта – основа демократії», який відбувся в Одесі у січні 2021 року. Освіта дорослих, зокрема старшого покоління, може зіграти ключову роль у забезпеченні рівного для всіх доступу до нових можливостей.
Закон «Про освіту» містить статтю про освіту дорослих та передбачає визнання кваліфікацій, набутих у неформальній освіті дорослих. Можливість і потреба вчитися впродовж життя тримає людину в інтелектуальному й духовному тонусі, тому держава повинна створити умови для цілісної системи освіти дорослих.
Відкритий університет Майдану – ініціатива освітнього простору «під відкритим небом», що виникла під час акцій протесту на Майдані у 2013-2014 роках. Наразі організація проводить заходи, спрямовані на активізацію громадянської участі, та створила онлайн-платформу громадянської освіти для дорослих «Відкритий університет Майдану онлайн». В даний момент представлено 41 онлайн-курс, серед яких є й «Школа свідомого громадянина».
Центри освіти дорослих повинні створювати відкритий громадський простір для дискусій і пошуку ідей, сприяючи критичній оцінці проблем суспільства та участі у громадському та політичному житті. Саме заходи у формі дискусійних форумів і презентацій, експертних семінарів-обговорень історії і майбутнього уможливлюють діалог між громадянами та політиками й запобігають зростаючій аполітичності. І акцент в громадянській освіті дорослих має робитися на практичній складовій, «навчанні через дію» та на застосуванні набутих знань і навичок безпосередньо у громаді.
Тож, перспективним напрямком трансформації громадянської освіти в Україні можна вважати перехід до актуальної європейської моделі, яка базується на позадержавному змісті, громадянській активності, участі в управлінні, безперервності процесу громадянської освіти та навчанні через практику.
Андрій Крупник, директор ГО "Одеський інститут соціальних технологій",
регіональний координатор Мережі UPLAN, канд. політ. наук
Оксана Дуліна, доцентка
кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові
України, канд. юрид. наук
Немає коментарів:
Дописати коментар