Як організувати співпрацю Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану
Відтак, вкрай актуальною стає потреба в скоординованій, злагодженій роботі поліції та громадських організацій і формувань для профілактики правопорушень й оперативного реагування на небезпечні ситуації. Адже застосування механізмів партнерства дозволять їм діяти разом і нести спільну відповідальність за безпеку в громадах.
За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.
В’ячеслав Давиденко, т. в. о. ректора Одеського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, полковник поліції, наголосив на важливості взаємодії Нацполіції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону для досягнення належного результату. «У період воєнного стану перед Нацполіцією постало актуальне завдання пошуку та застосування механізмів партнерства, які дозволять разом нести відповідальність за безпеку в громаді», – зазначив він.
Важливість комунікації поліції та громадськості для забезпечення спокою в громадах підкреслив
й Антон Шалигайло, заступник голови Одеської ОВА. Він зупинився на такій актуальній складовій формування безпечного середовища для громадян, як створення Центрів безпеки. За його словами, запровадження таких осередків позитивним чином відображається на безпековій ситуації в громадах Одеської області, а також на оперативності реагування на критичні ситуації.
«Проте залишаються неврегульованими на нормативно-правовому рівні деякі окремі питання взаємодії між службами, які перебувають спільно в таких Центрах. Наприклад, не окреслені вид та форма взаємодії в обміні та спільній обробці інформації, існує невизначеність у питаннях каналів передачі інформації, особливостей та строків перевірки результативності взаємодії служб тощо», – зауважив пан Антон.
Андрій Крупник, директор Одеського інституту соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», координатор Мережі UPLAN у Чорноморському регіоні, висловив сподівання, що спільна робота учасників експертної дискусії покладе початок подальшої діяльності в цій сфері, результатом якої стане вироблення оптимальної моделі взаємодії Нацполіції, громадськості, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, науки й бізнесу, і надалі ці напрацювання стануть надбанням для інших регіонів України.
Микола Стадник, начальник штабу Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна громадська безпека» в Одеській області розповів про діяльність формування та взаємодію з державними структурами й міжнародними організаціями.
Наразі громадське формування налічує понад 600 активних членів, які мають посвідчення та належно екіпіровані, регулярно виходять на патрулювання разом із поліцією, працюють із прикордонними загонами та районними відділеннями поліції. Усе це дозволило значно підвищити рівень безпеки в регіоні. Одна з важливих функцій громадського формування – обмін із поліцією інформацією щодо потенційних загроз, що дозволяє своєчасно реагувати на них і координувати дії зниження рівня правопорушень. Пан Микола озвучив низку пропозицій, врахування яких дозволить зробити співпрацю громадських формувань із поліцією та органами влади ефективнішою.
На сьогодні значно збільшилася чисельність громадян, які бажають вступити до громадських
формувань з метою допомоги поліції. Про це розповів Євген Франковський, старший інспектор відділу взаємодії з громадами управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області. Так на території міста Одеси та Одеської області зареєстровано близько 52 громадських формувань загальною чисельністю особового складу понад 3 тис. осіб.
Однак виникає певна проблема щодо порушення деякими членами громадських формувань Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Ця проблема стосується неналежного використання ними посвідчення члена ГФ у зв’язку зі збільшенням їхньої кількості, недостатнього контролю при прийнятті осіб до забезпечення охорони громадського порядку, а також порушення особою, яка є членом громадського формування, якщо вона не перебуває безпосередньо на службі, порядку комендантської години. За словами пана Євгена, для вирішення зазначених питань ГУНП та територіальні підрозділи наразі здійснюють посилений контроль, а саме постійно проводять спільну фільтрацію осіб, які приймаються до членів громадського формування.
Про роль психологічної підготовки в діяльності патрульних поліцейських та членів громадських формувань з охорони громадського порядку розповіла Людмила Снігур, завідувачка кафедри психології та педагогіки Одеського державного університету внутрішніх справ, доктор психологічних наук, професор. За її словами, перемога України у війні з агресором точно буде, але будуть дуже великі випробування, тому потрібно знати психологічні закономірності й механізми.
За цих умов 30 жовтня в Одесі відбулася експертна дискусія «Організація співпраці Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану». Захід, який організували ГО «Одеський інститут соціальних технологій», організація-партнерка Мережі UPLAN, спільно з Одеським державним університетом внутрішніх справ, Громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону України «Муніципальна громадська безпека», відбувся в змішаному очно-дистанційному форматі та зібрав представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підрозділів Нацполіції, громадських формувань, науковців.
В’ячеслав Давиденко, т. в. о. ректора Одеського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, полковник поліції, наголосив на важливості взаємодії Нацполіції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону для досягнення належного результату. «У період воєнного стану перед Нацполіцією постало актуальне завдання пошуку та застосування механізмів партнерства, які дозволять разом нести відповідальність за безпеку в громаді», – зазначив він.
й Антон Шалигайло, заступник голови Одеської ОВА. Він зупинився на такій актуальній складовій формування безпечного середовища для громадян, як створення Центрів безпеки. За його словами, запровадження таких осередків позитивним чином відображається на безпековій ситуації в громадах Одеської області, а також на оперативності реагування на критичні ситуації.
«Проте залишаються неврегульованими на нормативно-правовому рівні деякі окремі питання взаємодії між службами, які перебувають спільно в таких Центрах. Наприклад, не окреслені вид та форма взаємодії в обміні та спільній обробці інформації, існує невизначеність у питаннях каналів передачі інформації, особливостей та строків перевірки результативності взаємодії служб тощо», – зауважив пан Антон.
Микола Стадник, начальник штабу Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна громадська безпека» в Одеській області розповів про діяльність формування та взаємодію з державними структурами й міжнародними організаціями.
Наразі громадське формування налічує понад 600 активних членів, які мають посвідчення та належно екіпіровані, регулярно виходять на патрулювання разом із поліцією, працюють із прикордонними загонами та районними відділеннями поліції. Усе це дозволило значно підвищити рівень безпеки в регіоні. Одна з важливих функцій громадського формування – обмін із поліцією інформацією щодо потенційних загроз, що дозволяє своєчасно реагувати на них і координувати дії зниження рівня правопорушень. Пан Микола озвучив низку пропозицій, врахування яких дозволить зробити співпрацю громадських формувань із поліцією та органами влади ефективнішою.
формувань з метою допомоги поліції. Про це розповів Євген Франковський, старший інспектор відділу взаємодії з громадами управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області. Так на території міста Одеси та Одеської області зареєстровано близько 52 громадських формувань загальною чисельністю особового складу понад 3 тис. осіб.
Однак виникає певна проблема щодо порушення деякими членами громадських формувань Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Ця проблема стосується неналежного використання ними посвідчення члена ГФ у зв’язку зі збільшенням їхньої кількості, недостатнього контролю при прийнятті осіб до забезпечення охорони громадського порядку, а також порушення особою, яка є членом громадського формування, якщо вона не перебуває безпосередньо на службі, порядку комендантської години. За словами пана Євгена, для вирішення зазначених питань ГУНП та територіальні підрозділи наразі здійснюють посилений контроль, а саме постійно проводять спільну фільтрацію осіб, які приймаються до членів громадського формування.
«Поняття війни – це хаос, поняття миру – порядок. Отож ми з допомогою громадських формувань маємо цей порядок встановлювати», – зазначила вона.
Існують різні інституційні форми, у яких громадяни співпрацюють із поліцією саме з питань охорони правопорядку, але, за словами Євгена Крапивіна, експерта з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ, їхнє законодавче регулювання не відповідає вимогам часу. Воно потребує певного вдосконалення, з одного боку, в частині порядку створення, розпуску ГФ, взаємодії з поліцією, з іншого – взаємодії поліції з іншими місцевими ініціативами – зокрема, моделі поліцейського офіцера громади.
Ухвалений Урядом на 2023-2027 роки План заходів, спрямованих на реалізацію Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, передбачає розробку й подання до Верховної Ради України законопроєкту щодо вдосконалення регулювання участі громадян в охороні громадського порядку й державного кордону. «Як на мене, єдиний мінус цього пункту згаданого Плану, який є чинною державною політикою, – те, що законопроєкт буде розроблено й внесено вже після завершення або скасування воєнного стану, тобто не визначено період його впровадження. Проте впевнений, що з боку Міністерства внутрішніх справ, усіх зацікавлених осіб, ці напрацювання можуть бути розроблені й запропоновані вже зараз», – підкреслив пан Євген.
Олексій Сердюк, доцент Харківського національного університету внутрішніх справ, завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем психологічного забезпечення правоохоронної діяльності, експерт Мережі UPLAN, нагадав, що найпоширенішою формою участі в охороні правопорядку в усьому світі є так звана «сусідська взаємодопомога», яка має різні назви й різні форми. В Україні − це громадське формування з охорони громадського порядку. Співпраця здійснюється від залучення цивільних громадян через їх інформування до максимально формалізованої участі громадян з уніформою й повноваженнями, наближеними до поліцейських. Підзвітність, за словами пана Олексія, є тут найбільшою складністю: «Підзвітність і прозорість – це основні принципи, на яких громадяни мають бути залучені до охорони громадського порядку. І якщо щось відбувається «в тіні», то це складає величезні ризики – ми не можемо відстежити ні як навчені люди, ні що вони скоїли».
В Україні є власний позитивний досвід співпраці поліції з громадою й взагалі розвитку
безпечного середовища. Про діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари, в рамках якої здійснюється безпековий компонент, розповів Ігор Брінош, заступник голови Одеської обласної організації «Комітету виборців України». Він виділив три інструменти співпраці поліції з громадою, які практично впроваджуються на базі цього Центру й дуже добре показали свою життєздатність. Це «сусідська варта», інструменти комунікації поліції з громадою та співпраця з ветеранами органів внутрішніх справ.
Сергій Саханенко, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», доктор наук з державного управління, голова Всеукраїнської асоціації присяжних, зазначив, що дуже часто і громадські формування, і органи Нацполіції, й інші правоохоронні органи вкладають різний зміст у поняття «громадський порядок». На його думку, має бути усталене розуміння, що таке «громадський порядок», яке не слід розширювати до безмежності, але й не звужувати лише до поведінки в громадських місцях.
Також пан Сергій звернув увагу на те, що в Україні досить багато правоохоронних органів, і Нацполіція може стати провідником досвіду взаємодії з ними: «Я б порадив такий конкретний інструмент для Нацполіції, як укладання Регламентів взаємодії поміж правоохоронними органами, зокрема з питань взаємодії з громадськими формуваннями. Як засвідчив досвід – це дуже ефективний спосіб координації роботи усієї правоохоронної системи».
Валерій Головко, голова правозахисної організації «Співдружність», ветеран російсько-
української війни, експерт Мережі UPLAN, нагадав, що відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», завдання, права та обов’язки громадських формувань не обмежуються патрулюванням, їх набагато більше. Відтак з громадськими формуваннями мають тісно співпрацювати і Нацполіція, і місцеві державні адміністрації, і органи місцевого самоврядування.
Також у цьому Законі зазначено, що «керівництво діяльністю громадських формувань здійснюють штаби, координаційні ради та правління, які формуються на виборній основі». Пан Валерій запропонував створити відповідну координаційну раду, а також стимулювати офіцерів органів поліції до співпраці з громадськими формуваннями.
Ігор Дубчак, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців Одеської області, керівник підрозділу Агенції безпеки «Центр», розповів про досвід забезпечення громадського порядку в Авангардівській селищній громаді на основі співпраці Нацполіції з недержавними структурами. Проєкт «Безпечна громада» з охорони порядку за договором із селищною радою передбачає громадську безпеку, екологічну безпеку, охорону майна, безпеку дорожнього руху, боротьбу з несанкціонованою торгівлею тощо. «Головний наш інструмент – це діалог. Тобто ми розмовляємо з правопорушниками, і в разі, якщо нас не чують, викликаємо поліцію для того, щоб вони забезпечили виконання всіх покладених на них функцій», – зазначив пан Ігор.
Лариса Шегида, голова Южненської міської громадської організації «Центр соціального
партнерства» розповіла про те, що наразі в Южненській громаді працює КП «Муніципальна варта», а також створено нове громадське формування. Коли на території громади є декілька потужних можливостей упорядкувати певну ситуацію, виникає питання, куди саме звертатися. Пані Лариса запропонувала для об’єднання зусиль покласти на відповідні комунальні підприємства диспетчерські функції. Туди мають надходити всі телефонні дзвінки щодо порушення громадського порядку, а вже диспетчер залежно від ситуації буде скеровувати їх або до поліції, або до громадського формування тощо. «Функцій там може бути багато, але все ж таки зверніть увагу на такий ресурс, який може зробити роботу по забезпеченню правопорядку більш ефективною», – акцентувала пані Лариса.
У тому, що молодіжні ради потребують співпраці з Нацполіцією, переконаний Олександр Пакунов, голова ініціативної групи зі створення Молодіжної ради у м. Чорноморську, сертифікований молодіжний працівник. Ця співпраця має включати проведення профорієнтаційних заходів, інформування про нові правові норми тощо. При цьому вона має бути системною, оскільки досить часто склад молодіжних рад змінюється, особливо в малих громадах. «Найголовніше – Нацполіція має показати своє бажання співпрацювати з молоддю, почути її думку. Молоді потрібно розуміння, що дорослі до неї прислухаються, що її думка важлива, що вона впливає. Тоді молодь працює набагато ефективніше», – підкреслив пан Олександр.
Ще одне питання, дотичне до теми експертної дискусії, підняв Олександр Остапенко, доцент
кафедри соціально-гуманітарних наук Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», кандидат військових наук, полковник у відставці. З 1 січня 2022 року введено в дію Закон України «Про основи національного спротиву». На думку пана Олександра, в умовах сьогодення саме платформа національного спротиву могла б вирішити величезну кількість координаційних проблем. У згаданому Законі зазначені обов’язки всіх органів публічної влади, включаючи Нацполіцію, можливість створювати у громадах добровольчі військові формування. Всі «Муніципальні варти» могли б увійти в ці добровольчі військові формування, виконувати функцію не лише охорони інфраструктури, підтримання громадського порядку, а ще й патріотичного виховання. «Над цим треба подумати, як об’єднати не тільки взаємодію добровольчих громадських формувань з органами Нацполіції, а зокрема з Регіональним управлінням Сил територіальної оборони, із Силами спеціальних операцій та багатьма іншими структурами», – зауважив він.
Ухвалений Урядом на 2023-2027 роки План заходів, спрямованих на реалізацію Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, передбачає розробку й подання до Верховної Ради України законопроєкту щодо вдосконалення регулювання участі громадян в охороні громадського порядку й державного кордону. «Як на мене, єдиний мінус цього пункту згаданого Плану, який є чинною державною політикою, – те, що законопроєкт буде розроблено й внесено вже після завершення або скасування воєнного стану, тобто не визначено період його впровадження. Проте впевнений, що з боку Міністерства внутрішніх справ, усіх зацікавлених осіб, ці напрацювання можуть бути розроблені й запропоновані вже зараз», – підкреслив пан Євген.
безпечного середовища. Про діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари, в рамках якої здійснюється безпековий компонент, розповів Ігор Брінош, заступник голови Одеської обласної організації «Комітету виборців України». Він виділив три інструменти співпраці поліції з громадою, які практично впроваджуються на базі цього Центру й дуже добре показали свою життєздатність. Це «сусідська варта», інструменти комунікації поліції з громадою та співпраця з ветеранами органів внутрішніх справ.
Також пан Сергій звернув увагу на те, що в Україні досить багато правоохоронних органів, і Нацполіція може стати провідником досвіду взаємодії з ними: «Я б порадив такий конкретний інструмент для Нацполіції, як укладання Регламентів взаємодії поміж правоохоронними органами, зокрема з питань взаємодії з громадськими формуваннями. Як засвідчив досвід – це дуже ефективний спосіб координації роботи усієї правоохоронної системи».
української війни, експерт Мережі UPLAN, нагадав, що відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», завдання, права та обов’язки громадських формувань не обмежуються патрулюванням, їх набагато більше. Відтак з громадськими формуваннями мають тісно співпрацювати і Нацполіція, і місцеві державні адміністрації, і органи місцевого самоврядування.
Також у цьому Законі зазначено, що «керівництво діяльністю громадських формувань здійснюють штаби, координаційні ради та правління, які формуються на виборній основі». Пан Валерій запропонував створити відповідну координаційну раду, а також стимулювати офіцерів органів поліції до співпраці з громадськими формуваннями.
партнерства» розповіла про те, що наразі в Южненській громаді працює КП «Муніципальна варта», а також створено нове громадське формування. Коли на території громади є декілька потужних можливостей упорядкувати певну ситуацію, виникає питання, куди саме звертатися. Пані Лариса запропонувала для об’єднання зусиль покласти на відповідні комунальні підприємства диспетчерські функції. Туди мають надходити всі телефонні дзвінки щодо порушення громадського порядку, а вже диспетчер залежно від ситуації буде скеровувати їх або до поліції, або до громадського формування тощо. «Функцій там може бути багато, але все ж таки зверніть увагу на такий ресурс, який може зробити роботу по забезпеченню правопорядку більш ефективною», – акцентувала пані Лариса.
кафедри соціально-гуманітарних наук Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», кандидат військових наук, полковник у відставці. З 1 січня 2022 року введено в дію Закон України «Про основи національного спротиву». На думку пана Олександра, в умовах сьогодення саме платформа національного спротиву могла б вирішити величезну кількість координаційних проблем. У згаданому Законі зазначені обов’язки всіх органів публічної влади, включаючи Нацполіцію, можливість створювати у громадах добровольчі військові формування. Всі «Муніципальні варти» могли б увійти в ці добровольчі військові формування, виконувати функцію не лише охорони інфраструктури, підтримання громадського порядку, а ще й патріотичного виховання. «Над цим треба подумати, як об’єднати не тільки взаємодію добровольчих громадських формувань з органами Нацполіції, а зокрема з Регіональним управлінням Сил територіальної оборони, із Силами спеціальних операцій та багатьма іншими структурами», – зауважив він.
Підбиваючи підсумки заходу, Андрій Крупник прокоментував та доповнив рекомендації щодо організації співпраці Нацполіції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку й державного кордону в умовах воєнного стану, та запропонував ініціаторам проведеної експертної дискусії, використовуючи власні можливості й досвід, спільно організувати практичну реалізацію цих розроблених рекомендацій із залученням усіх зацікавлених інституцій та суб’єктів.
Немає коментарів:
Дописати коментар