ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ МОДЕРНІЗАЦІЯ: ШУКАЄМО ОПТИМАЛЬНУ МОДЕЛЬ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

 Війна триває, наші захисники героїчно боронять українську землю, надаючи можливість українському суспільству жити і прогнозувати майбутнє та шукати шляхи післявоєнного відновлення країни.

Фонд "Творча ініціатива" та Одеський інститут соціальних технологій (ОІСТ) за підтримки Мережі публічного права та адміністрації UPLAN запропонували експертній спільноті висловити своє бачення розвитку України після закінчення війни.

В експертній нараді "Як організувати післявоєнне відновлення України" узяли участь представники різних галузей – правники, науковці з державного управління, фахівці банківської та архітектурної сфер, економіки та передусім – громадського сектору.

Нараду відкрив директор ОІСТ, регіональний 

координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник.

"Війна триває, але вже час поставити питання: що далі?" – зазначив експерт та додав, що це питання турбує зараз багатьох

"На другому місці в Україні – після воювати – є думати і планувати майбутнє після війни", – погодився з цією думкою голова правління Центру політико-правових реформ 

Ігор Коліушко. "Стратегія реформ, яку намагалися створити після Революції Гідності, так і не увінчалася успіхом. І в цьому – одна з причин нездійснення багатьох новацій. Дискусій про реформи було багато, а результатів – обмаль. Хоча суспільство їх вимагало. Тому саме зараз з’явився проміжок часу подумати наперед про реформи", – висловив свою думку науковець.

Наразі І. Коліушко бере участь у двох проєктних розробках: робочій групі Національної ради з відновлення України від наслідків війни та Громадській коаліції "Україна після перемоги", яка працює над баченням "Україна – 2030".

У цьому баченні розглядаються чотири напрями: "Суспільство і гуманітарна політика", "Інституційна організація публічної влади", "Економіка" та "Зовнішня політика, оборона, безпека".

Важливо визначити, яким шляхом після війни слід піти Україні: простою відбудовою всього зруйнованого або пошкодженого, шляхом євроінтеграції з орієнтацією на виконання вимог Союзу або використати момент й модернізувати Україну, реалізуючи мрію стати кращими, ніж ми були до війни.

"Ці шляхи суперечливі й конкурентні, йти всіма одночасно неможливо", – справедливо зазначив І. Коліушко. Він пропонує визначитися з головною метою, якою є досягнення найкращих результатів для держави і народу, а досягати її слід шляхом модернізації із залученням інструментів євроінтеграції.

Дуже важливий аспект – що робити з Конституцією: чи вносити зміни, чи створити нову Конституцію з нуля – всім народом разом. Експерт вважає, що після війни слід створити Конституційну комісію з представництвом державних інституцій та наукової й експертної спільноти. Зміни до Основного Закону можуть бути точкові, але їх має бути вдосталь. Слід також вести мову про вдосконалення конституційної моделі публічної влади, аби кожна владна інституція займалася своєю справою і не втручалася у діяльність інших.

Валерій Панько, президент 

 Фонду "Творча ініціатива", підтримав ідею створення нової держави, адже реформи – це не зміна форми, а зміна смислів. Неможливо реформувати корумповану державну систему лише адаптацією законодавства до європейських норм.

На думку В. Панька, важливо поєднати зовнішній контроль донорів та інвесторів із громадським контролем за витрачанням ресурсів, які планує отримати Україна. Необхідна прозора і виважена система прийняття управлінських рішень, механізми персональної відповідальності (матеріальної, кримінальної, адміністративної, репутаційної) посадових осіб та політиків за свої дії та бездіяльність. Владно-громадські відносини на етапі відновлення України слід закріпити в новому Суспільному договорі. Більш детально ці питання експерт розглянув у своїй статті: "Концептуальні підходи до ключових передумов успішного процесу відновлення і розвитку України".

Сергій Саханенко, професор кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управляння Національного університету "Одеська політехніка", експерт Мережі UPLAN зробив цікавий аналіз відновлення роботи органів місцевої влади. Необхідною умовою виживання в новій реальності та післявоєнній розбудові України він назвав якість державних інституцій та інституцій місцевого самоврядування на всіх рівнях територіальної організації.

У своєму виступі науковець підкреслив, що різні території держави, які перебувають зараз у різному стані, потребують різних підходів до відновлення. Він назвав сім варіантів таких територій, серед яких – як ті, що перебувають під юрисдикцією України, так і тимчасово окуповані (до і після повномасштабного вторгнення ворога). До них мають бути застосовані різні алгоритми, процедури, строки та інструменти відбудови та відновлення. Лише після цього слід здійснювати реформування органів публічної влади. Зараз же найважливіше – це повернути суверенітет держави!

Валерій Борзунов, голова Центру сприяння

регіонального розвитку з м. Суми, наголосив на

необхідності розробки "Концепції сталого розвитку України до 2030 року" і дорожньої карти з її реалізації. Пріоритетом цієї Концепції має бути сталий розвиток територіальних громад, і далі – регіонів та країни у цілому. Окремим етапом реалізації даної Концепції має бути "Програма першочергових заходів з ліквідації інфраструктурних руйнувань", а успішне вирішення цього комплексного завдання значною мірою залежатиме від узгодженості дій усіх органів публічної влади.

Медет Магомедов, менеджер міжнародних проєктів, акцентував увагу на тому, що розробкою Програми повинні займатися міжнародні та українські професіонали – фахівці з напрямків, з глибокими профільними знаннями і практичним досвідом. Затверджені правила відбору виконавців робіт з реалізації проектів не повинні допускати найменших можливостей потрапити на конкурсний відбір учасників-посередників та несумлінних претендентів.

Ольга Подушкіна, голова комісії з авторського праваСпілки архітекторів України зазначила, щоукраїнська архітектурна спільнота активно працює над стратегією відновлення країни. Фахівці галузі бачать два напрямки її реалізації: забезпечити житлом тих, хто його втратив, та надати якісне житло всім мешканцям держави. Для цього треба змінити нормативну базу під нові стандарти життя. Цього ж вимагає і євроінтеграційний вектор розвитку країни, що передбачає залучення міжнародних експертів та фахівців.

Представниця Всеукраїнської спілки "Народний контроль України" Лолла Олійник наголосила на тому, що відбудову держави слід починати із запровадження реального народовладдя та формування спроможних громад як суб'єктів публічного права, які спираються на економічну та громадянську ініціативу й відчуття господаря кожним з членів цих громад.

Про фінансові ресурси, що мають бути залучені для розв’язання такого складного питання, як відбудова країни, висловив свою думку економіст Сергій Кустовецький. "Кошти для відновлення країни, окрім бюджетних та фінансів вітчизняних інвесторів, будуть надходити й від інших країн. Ефективне використання цих коштів за призначенням має стати ключовим завданням і держави, і громадськості. Ми маємо чітко визначити пріоритети у найближчому майбутньому і забезпечити надійні механізми додержання цих пріоритетів, аби світ хотів нам допомагати".

Андрій Богданов, голова правління ГО "Фонд соціальних інновацій України", запропонував зосередити увагу на механізмах та заходах для досягнення поставлених цілей з відновлення країни. На його думку, в разі рішучого звільнення від власних "кровосісів" ми зможемо самі віднайти необхідні ресурси. Тому починати треба саме з цього. Якщо ми говоримо про програму розвитку, маємо подумати, з ким із політиків її просувати і яким чином.

На необхідності зміни інструментарію  публічних закупівель, подоланню корупційних проявів у цій сфері в умовах відбудови держави зосередила свій виступ голова громадської організації "Філософія серця" з Вінниці Юлія Грига.

          

Олексій Колесніков, голова ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" наголосив на важливості найширшої участі громадського сектору у відбудові держави: у контролі коштів, що прийдуть на відновлення, необхідності модернізації всіх сфер цивільного життя, розставленні розумних пріоритетів у відновленні інфраструктури та реновації на всіх рівнях.

На надважливих сучасних проблемах інтеграції внутрішньо переміщених осіб в нові громади, над механізмами їх залучення в життя громад, забезпечення не лише побутових потреб переміщених громадян, а й використання їх потенціалу та потенціалу тих українців, що опинилися за кордоном, створення їм умов для повернення, активізації громадської участі у відбудові зосередив свій виступ директор програми "Демократична практика" МФ "Відродження" Олексій Орловський.

Координатор компоненту "Е-демократія" у програмі цифровізації України Сергій Карелін доповнив позицію попереднього спікера, додавши, що комунікація органів влади із суспільством з усіх найважливіших питань є вкрай актуальною як під час війни, так і після її завершення. Так само як і збереження демократії в умовах післявоєнного відновлення України.

Учасники дискусії висловили свої думки також стосовно організації громадської безпеки у громадах як під час війни, так і особливо після її закінчення (експерт Мережі UPLAN Микола Стадник); стосовно шляхів збереження єдності українського суспільства як під час протистояння ворогу, так і після перемоги, про роль органів самоорганізації населення у вирішенні цих завдань

(Валерій Гуманенко, голова Київського міського осередку ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", голова органу самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Березняки-Тельбін").

На завершення експертної наради учасники ухвалили спільні Рекомендації, які викладені в окремому документі, що додається і відкритий до редагування.

Усі виступи експертів – за посиланням: https://youtu.be/wo897Ng8FCA