ЗВІТ ДЕПУТАТА МІСЦЕВОЇ РАДИ: ФОРМАЛЬНІСТЬ, КОМУНІКАЦІЯ ЧИ ОЦІНКА ДОВІРИ ВИБОРЦІВ

Питання взаємодії мешканців громади із місцевими депутатами, зокрема заслуховування звітів депутатів, — важлива складова політичної культури, яка, на жаль, в Україні загалом та на місцевому рівні зокрема поки що мало розвинута. Бо ж добре відомо: значна частина виборців навіть не здогадується, хто представляє їх інтереси в округах. А депутати зі свого боку не поспішають на зустрічі з громадою.

Жителі міст рідко знають про свій прямий вплив на представників місцевої влади, не користуються правами та повноваженнями виборців. Хоча саме тут, на місцях, вирішується безліч питань, пов’язаних із повсякденним життям громадян: якість та ціна комунальних послуг, якість доріг, медичне обслуговування, освіта, розподіл землі, робота комунальних підприємств, кадрові питання тощо.

Депутати місцевих рад наділені правом розподіляти бюджетні кошти, забезпечувати соціально-економічний та культурний розвиток громад, сприяти ефективному функціонуванню адміністративно-територіальної одиниці, яку вони представляють. Водночас місцеві обранці мають усвідомлювати свою відповідальність перед громадою.

Про що має бути депутатський звіт?

Загальні питання звітування місцевих депутатів регулює Закон України «Про статус депутатів місцевих рад». Всі інші деталі організації звіту регулює місцева рада, а саме: час, місце, порядок проведення та висвітлення, ухвалення рішень щодо депутатських звітів та їх результатів.

Для звітування депутат місцевої ради не менше ніж за 7 днів має повідомити через місцеві ЗМІ про час та місце проведення заходу. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про роботу у виборчому окрузі, про ухвалені радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, ухваленні та організації виконання рішень ради, її органів, а також про виконання доручень виборців свого виборчого округу.

Наразі питаннями недостатньої відкритості та прозорості діяльності депутатів місцевих рад та підзвітності їх виборцям, а також підвищенням поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів займається громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» на чолі з ВГО «Комітет виборців України», яка діє у 17 регіонах України.

Звіт депутата місцевої ради – це не просто формальний акт, якого вимагає закон. Це ще ефективний вид комунікації депутата з виборцями. І хоча Закон не встановлює вичерпний список форм звітування депутата перед громадянами, проте він робить акцент на тому, що звіт має проходити у формі відкритої зустрічі.

Але практика свідчить, що чинні вимоги до звіту часто нехтується депутатами місцевих рад. Як власне ігнорується й сам факт звітування.

Як же реалізують свої можливості та бажання звітувати одеські депутати? Адже організації, які займаються моніторингом діяльності депутатів, неодноразово наголошували на бездіяльності багатьох з них.

За результатами оцінки Одеської обласної організації «Комітету виборців України», в 2018 році за об’єктивними показниками найкращими депутатами Одеської міської ради визнані 7 депутатів, з яких троє отримали нагороду «Найбільш відповідальний депутат»: Ольга Квасницька, Анна Позднякова та Лілія Леонідова.

Через розмите формулювання закону депутати місцевих рад часто трактують формат звіту, як їм зручно. Адже, крім звіту у формі відкритої зустрічі, в законі йдеться про те, що депутат може прозвітувати й в інший зручний спосіб.

Видається, що формат, який зазвичай обирають депутати, які вже вирішили публічно зустрітися з виборцями, а саме – формат відкритої зустрічі та публікація власного звіту на сторінці в соцмережі, – найбільш вдалий для сприйняття виборців.

Для прикладу, – одеські депутатки Лілія Леонідова та Ольга Квасницька розміщують текстові звіти на сторінці депутатського порталу Одеської міської ради «Твій депутат» чи на власній сторінці в соцмережі.

В цілому депутати віддають перевагу текстовій формі звіту. Вочевидь, – так їм простіше, швидше, та й на запитання виборців (а вони зазвичай, прискіпливі та уточнюючі) відповідати не потрібно.

Щодо вимоги закону про повідомлення виборців про зустріч – то анонси про майбутній захід депутати розміщуються в місцевій періодичній пресі, в соцмережах, досить часто – в телевізійних новинах.

Місце проведення звітів депутати обирають самостійно. Наприклад, вже згадані депутатки Одеської міської ради провели заходи в обласній бібліотеці імені М.С. Грушевського та у відомому громадському просторі «Термінал 42». Хтось (наприклад, Анна Позднякова) звітує в школі, хтось обирає інші локації. Але ці місця – обов'язково відомі та доступні громаді.

Структура звіту – його змістовне наповнення, включає основні напрямки діяльності. Найчастіше, до них належать: участь в пленарних засіданнях ради, в профільних комісіях, кількість поданих заяв із запитами мешканців округу. Напрями роботи, які перелічуються у звітах, – ідентичні: побутові, соціальні питання, витрати депутатського фонду, зустрічі з виборцями.

Значно рідше звітують депутати про висунуті ініціативи, пропозиції органам місцевого самоврядування, а також надають зворотню інформацію: у скількох поданнях відмовлено, що ухвалено, що потребує допрацювання.

Основні акценти та показники звітів депутатів багато в чому схожі: зустрічі – особисті та колективні (для прикладу, в Леонідової їх у минулому році було більше ста, поданих звернень до органів влади – близько тисячі, допомога ОСББ в отриманні «теплих» кредитів, сприяння у виконанні різноманітних ремонтних робіт, часткових ремонтах доріг та покриттів.

Є звіти, у яких зазначена робота депутата з містобудівної діяльності, охорони культурного спадку, освітніх проектів. Рідко трапляються напрямки, які стосуються співпраці з громадськими організаціями, додаткового навчання, участі в громадських проектах, публікації матеріалів у медіа.

Як і про що звітують депутати-відмінники

«Депутатська робота у минулому році – це моя постійна комунікація з вами, – звітуючи перед виборцями, каже Л. Леонідова. – Її продовження я бачу в співпраці з громадою, яка стає все більш свідомою, самоорганізованою, відповідальною за довколишній простір – наші будинки, вулиці, парки, за наше місто та країну».
«Якщо я складала присягу перед своїми виборцями, я маю дотримуватися цих обіцянок та працювати й відстоювати свої позицію ще активніше», – такою бачить свою діяльність О. Квасницька.

Наразі в Одесі місцеві депутати продовжують звітуватися, хоча й не всі представники депкорпусу.

Натомість, до прикладу, у Львівській області виборці скористалися правом народної ініціативи на відкликання депутатів, серед підстав якого назвали й невиконання зобов'язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними, що прямо передбачено Законом «Про статус депутатів місцевих рад». 15 січня 2020 року Домажирська сільська територіальна виборча комісія ухвалила рішення про відкликання кількох депутатів Домажирської сільської ради.

Плани на новий депутатський рік – необхідна складова звіту

Звітування перед виборцями – це не просто обов'язок депутата, який регламентується законодавством. Звіти, особливо відкриті, публічні, змістовні та прозорі, – це діалог депутатів із тими, хто делегував їм право ухвалювати рішення від імені громади. Це зворотній зв'язок представників влади з її першоджерелом – народом, і водночас – оцінка рівня довіри людей до влади.

І, зрештою, це дуже важливий важіль, який повинен бути стимулом для вдосконалення депутатської діяльності.

Андрій Крупник,

директор Одеського інституту соціальних технологій,
експерт ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»,

регіональний координатор Громадської мережі публічного права

та адміністрації UPLAN, доцент ОРІДУ НАДУ

при Президентові України