ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ: ПРОЦЕС ВЛАДНО-ГРОМАДСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАПУЩЕНО

Міжнародна ініціатива «Партнерство Відкритий Уряд» започаткована у 2011 році на рівні Організації Об’єднаних Націй. Україна приєдналася до цієї ініціативи у грудні 2018 року.

Ця міжнародна угода зобов’язує впроваджувати принципи відкритого урядування: відкритість та прозорість діяльності влади, впровадження нових технологій та високих стандартів професійної чесності в державному управлінні, залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.

Дорожня карта для досягнення відкритості врядування, розроблена Transparency International, включає три основні умови: 1) прозорість та участь громадян повинні розцінюватися в якості прав людини; 2) організаційна структура, політики та практики повинні існувати для виконання цих прав та досягнення, здійснення, контролю та нагляду; 3) ці політики та практики повинні забезпечуватися необхідними інструментами та доступною інфраструктурою.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ ІНСТРУМЕНТИ ВІДКРИТОГО УРЯДУВАННЯ

Розглянемо, як це працює, на прикладі розробки нової Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Секретаріат Кабінету Міністрів створив робочу групу з розробки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки. До робочої групи увійшли активні члени громадянського суспільства з усіх регіонів країни та представники органів виконавчої влади. Координує процес Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Нова Стратегія має бути спільним громадсько-урядовим документом, результатом партнерства громадськості та заінтересованих органів влади (Секретаріату Кабінету Міністрів, Офісу Президента України, органів виконавчої влади). Тому ми зацікавлені у максимальному залученні усіх учасників до розробки та обговорення цього документа», — підкреслює Державний секретар КМУ Олександр Ярема, який очолює робочу групу.

Процес розроблення Національної стратегії є максимально відкритим: зацікавлені представники громадськості можуть долучитися до відповідної громадсько-урядової платформи, заповнивши анкету.

«Саме цим забезпечується реалізація умови, вказаної в Дорожній карті, — відкритість та прозорість участі громадян в обговоренні та розробці основного документа державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства», — зазначає експертка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Алла Орлова.

Андрій Крупник, регіональний координатор Мережі UPLAN, схвально оцінив перші кроки зі створення робочої групи щодо написання нової Національної стратегії на 2021-2025 роки та виділив ключовий момент урядової ініціативи — увагу державних інституцій до проблем громадянського суспільства.

Результатом перших засідань Робочої групи стало створення тематичних підгруп:

• з питань створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку організацій громадянського суспільства (співкоординатор від громадськості — Максим Лациба);
• з питань забезпечення ефективних процедур участі громадськості під час формування та реалізації державної, регіональної політики, розв’язання питань місцевого значення (співкоординатор від громадськості — Олексій Орловський);
• з питань стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України (співкоординатор від громадськості — Олександр Вінніков);
• з питань створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці (співкоординатор від громадськості — Поліна Нюхіна);
• щодо механізмів реалізації Стратегії, моніторингу та оцінки її реалізації (співкоординатор від громадськості — Андрій Крупник).

Ключова пропозиція Робочої групи: створити Координаційну раду при Кабінеті Міністрів України та покласти на Секретаріат КМУ функції координатора процесу реалізації Нацстратегії 2021-2025 роки.

Таким чином, можна говорити і про реалізацію наступної умови Дорожньої карти відкритого урядування — наявності організаційної структури реалізації Нацстратегії.

Критично оцінюючи хід та підсумки реалізації чинної Нацстратегії, представники громадського сектору звертають увагу на необхідність включення до нового документа таких положень:

• щоквартальні звіти органів влади про хід реалізації Нацстратегії на усіх рівнях — національному, регіональному та місцевому — за формами, затвердженими Секретаріатом КМУ;
• щорічні Форуми громадянського суспільства, на яких мають бути представлені доповіді Уряду про стан громадянського суспільства та співдоповіді організацій третього сектору;
• пропонується також створити Коаліцію організацій громадянського суспільства для забезпечення громадського супроводу реалізації Нацстратегії.

Ще одна умова Дорожньої карти — забезпечення політик та практики необхідними інструментами та доступною інфраструктурою.

Про один з відкритих та прозорих інструментів вже йшлося — можливість найширшого долучення через урядову сторінку «Громадянське суспільство і влада», існують й інші інформаційні ресурси.

ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ЕЛЕКТРОННОЇ УЧАСТІ ВЖЕ ДОСТУПНІ

У межах реалізації політики відкритого урядування Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України продовжує працювати над проведенням Моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів щодо актуальних питань у сферах правового регулювання судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції.

Долучитися до опитування щодо ефективності положень законодавства у сфері судоустрою та судочинства пропонується за посиланням.

У межах реалізації Ініціативи розпочато також відкриті електронні консультації Міністерства внутрішніх справ з громадськістю щодо проєкту Концепції створення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Приєднатися до консультацій можна на платформі.

Краще розуміти та реалізовувати свої права в умовах демократії, відповідально ставитися до своїх прав та обов’язків, брати активну участь у суспільно-політичних процесах дає опанування різнобічних складових громадянської освіти.

Так, на реалізацію ініціативи «Відкритий Уряд» спрямовано проєкт Стратегії розвитку громадянської освіти на період до 2030 року. Долучитися до його обговорення Міністерство освіти України пропонує за посиланням.

Міністерство цифрової трансформації останнім часом запустило цілу низку електронних документів, доступних через додаток «Дія». Після підписання президентом ухваленого Закону «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа» держава і громадяни зможуть використовувати електронні виконавчі документи.

На створення можливостей для підключення до Інтернету максимальної кількості громадян, публічних установ, підприємств, організацій та всебічного використання ними можливостей глобальної мережі спрямований розроблений Мінцифри проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу (ШСД) до Інтернету.

Серед публічних установ, які долучені до реалізації ШСД — й Одеська обласна бібліотека імені М.С. Грушевського, партнер Мережі UPLAN в Одеському регіоні. Наразі очікується отримання 427 персональних комп’ютерів для медіацентрів та бібліотек області, якими мають бути забезпечені ці заклади. Зацікавлені сторони можуть внести свої пропозиції та долучитися до обговорення.

Наразі Мінцифри працює над впровадженням інструментів електронної участі. Серед них — Єдина онлайн-платформа взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства. Мета платформи — впровадження зручних онлайн-інструментів взаємодії громадськості і влади, зокрема:

• е-звернення та е-петиції;
• е-консультації;
• доступ до публічних звітів чиновників;
• електронне голосування при обранні членів громадських рад при органах влади;
• конкурси проєктів громадських організацій тощо.

Регіональна координаторк Мережі UPLAN у Дніпропетровській області Анна Колохіна стверджує: «Така форма громадської участі, як е-петиції, поки що не дуже поширена, зокрема серед мешканців Дніпра. Попри заклики у соцмережах та ЗМІ до голосування, замало людей беруть у цьому участь».

Тому розробка ефективних інструментів е-звернень та е-петицій є важливим стимулом активізації участі громадян в управлінні.

І наостанок — про найактуальнішу на сьогодні ініціативу Мінцифри. Спільно з Громадянською мережею ОПОРА готується просвітницький відеомінісеріал про місцеві вибори.

«Вибори в нових умовах потребують максимальної мобілізації каналів комунікації, щоб охопити всі цільові групи інформацією та навчальними матеріалами. Ми щиро сподіваємось, що простий формат донесення важливої інформації, інноваційний підхід навчання для дорослих допоможе всім пройти цю кампанію гідно, а вибори будуть вільними та чесними», — розповіла про проєкт голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Тож основні завдання відкритого урядування задекларовано. Тепер від громадянського суспільства та його найактивніших представників також залежить реалізація існуючих можливостей.

Ольга Нагорнюк,
заввіділу ООУНБ імені М.С. Грушевського,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN в Одеській області

Джерело